Контрольні запитання

1. Що таке послуги і чим вони відрізняються від товарів?

2. Які види послуг виділяються в статистиці платіжного балансу?

3. В чому відмінність факторних і нефакторних послуг?

4. Які теорії торгівлі послугами Вам відомі?

5. Визначите поняття міжнародних транспортних послуг і наведіть їх класифікацію.

6. Що включається в транспортні витрати і як вони впливають на міжнародну торгівлю?

7. Як транспортні витрати впливають на розміщення підприємств?

8. Що таке міжнародні поїздки і які її види Вам відомі?

9. В чому, з точки зору міжнародної економіки, полягає відмінність між туристом і екскурсантом?

10. Які заходи державної політики використовуються для обмеження доступу іноземних послуг на внутрішній ринок імпортуючої країни?

11. Які вилучення з національного режиму вважаються дискримінацією проти іноземних послуг?

Тема 8. Міжнародний рух капіталу

8.1. Міжнародні інвестиції

Правило Вальраса (Walras’ Law) – вартість імпорту країни дорівнює сумі вартості експорту і чистих зарубіжних продаж активів і відсотків за ними.

ІМ = Х + NA + NR,

де IM – імпорт;

X – експорт;

NA (net assets) – чисті продажі активів (різниця вартості активів, проданих іноземцям та куплених у них);

NR (net interest) – чисті процентні платежі (різниця вартості процентів на вкладений капітал, отриманих з-за кордону та виплачених іноземцям).

Чим більший продаж активів сьогодні, тим менший розмір отримуваних чистих процентів в майбутньому. Це стається тому, що продаючи активи (права власності, цінні папери, золото), ми ввозимо у країну капітал сьогодні, однак будемо платити вищі відсотки по майбутніх запозиченнях, не забезпечених ліквідними активами.

Таким чином, згідно правила Вальраса баланс торгівлі товарами і послугами повинен дорівнювати з протилежним знаком балансу руху капіталу.

Основними формами руху капіталу є:

1. За джерелами походження капіталу:

офіційний (державний) (official capital) – кошти з держбюджету, які переміщуються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням уряду, а також за рішенням міжурядових організацій (державні позики, гранти, допомога);

приватний (недержавний) (private capital) - це засоби приватних фірм чи організацій, які направляються за кордон або приймаються з-за кордону за рішенням їх керівних органів; це інвестиції капіталу, надання торгових кредитів, міжбанківське кредитування тощо.

2. За характером використання капіталу:

підприємницький (private capital) - це засоби, які вкладаються у виробництво з метою отримання доходу. Вивезення підприємницького капіталу означає створення власниками капіталу підприємств на території іншої країни;

кредитний (позичковий) – засоби, які надаються в кредит з метою отримання відсотків.

3. За терміном вкладання капіталу:

короткостроковий (short-term capital) – вкладення капіталу на термін до 1 року;

середньостроковий (mid-term capital) – вкладення капіталу на термін від 1 року до 5 років;

довгостроковий (long-term capital) – вкладення капіталу на термін понад 5 років.

4. За метою вкладання капіталу:

портфельні інвестиції (portfolio investments) – вкладення капіталу в іноземні цінні папери, які не надають інвестору права реального контролю над об’єктом інвестування;

прямі інвестиції (direct investments) – вкладення капіталу з метою отримання довгострокового економічного інтересу в країні вкладення капіталу, що забезпечує контроль інвестора над об’єктом розміщення капіталу.

Інвестиційна позиція (investment position) – співвідношення активів, якими володіє країна за кордоном, та активів, якими володіють іноземці в даній країні.

Екстериторіальність – застосування урядами свого національного законодавства до закордонних операцій компаній своєї країни.