Тема 6. Економічна роль нетарифних обмежень

6.1. Вимірювання нетарифних методів

Для вимірювання нетарифних методів переважно використовують один з таких індексів:

Індекс частотності (frequency index) – індекс, який показує частку тарифних позицій, покритих нетарифними обмеженнями. Переважно використовується для визначення рівня нетарифних обмежень, але не показує відносну важливість обмеження окремих статей імпорту та їх ефективність для економіки.

Індекс покриття торгівлі (trade coverage ratio) – показує вартісну частку експорту або імпорту, покриту нетарифними обмеженнями. Слабкістю цього індексу є те, що він недооцінює вплив найінтенсивніших нетарифних бар’єрів

Індекс дії на ціни (price impact index) – співвідношення ціни світового ринку і внутрішньої ціни на товар, імпорт або експорт якого підпадає під нетарифні обмеження. Недоліком цього індексу є те, що далеко не вся різниця між внутрішньою і світовою ціною на товар залежить від нетарифних обмежень.

Переважно для цілей співставності за допомогою одного з наведених індексів розраховують вартість нетарифних бар’єрів у вигляді еквівалента адвалерного мита. Наприклад, при імпорті м’ясних продуктів Японією, номінальний тариф на які становить всього 13%, нетарифні обмеження імпорту м’яса збільшували його ціну на японському ринку порівняно зі світовою ще на 161%.

6.2. Імпортна квота

Припустимо, що внутрішня пропозиція товару в країні складає S_d, а попит – D_d. Пропозиція цього ж товару з-за кордону необмежена і складає S_w за ціною P_w. У цій ситуації внутрішнє виробництво товару складе Q₁=1, споживання Q₄=7, а імпорт Q₄-Q₁=7-1=6. Країна вирішила обмежити імпорт товару, ввівши імпортну квоту у розмірі 2.

П ри побудові графіка горизонтальний відрізок довжиною 2 піднімається до максимального рівня між кривими S_d та D_d. Отримаємо ціну з квотою P_q, обсяг виробництва Q₂=3, споживання Q₃=5, імпорт в межах встановленої квоти Q₃-Q₂=5-3=2.

Як і у випадку імпортного тарифу скорочення надлишку споживання складе суму сегментів a+b+c+d. Сегмент а – ефект переділу, b – ефект захисту, с – ефект доходів, d – ефект споживання. Сукупні економічні втрати складуть b+d.

Основна відмінність полягає в інтерпретації ефекту доходів с. У випадку імпортного тарифу ефект доходу полягає в перерозподілі доходів від споживачів до державного бюджету за рахунок стягнення мита. У випадку квоти мито не стягується, тому державний бюджет нічого не отримує, а втрати споживачів через підвищення ціни перетворюються у доходи імпортерів, яким пощастило ввезти товар в межах квоти (купується товар за світовою ціною P_w і перепродується за ціною P_q). Для того, щоб забрати частину цих доходів до державного бюджету держава влаштовує аукціони з конкурсного продажу ліцензій, які дають право імпортувати (чи експортувати) товар в межах квоти.

Контрольні запитання

1. Порівняйте доводи на користь протекціонізму у промислово розвинутих країнах та країнах, що розвиваються, та країнах з перехідною економікою.

2. Дослідіть потенціальний та фактичний вплив державного втручання на вільний торговий обмін.

3. Чому, на Вашу думку, незважаючи на потенційні вигоди вільної торгівлі, жодна з країн не допускає неконтрольованого потоку товарів та послуг?

4. Що відноситься до заходів регулювання торгівлі, які прямо впливають на ціни та непрямо - на кількість товарів?

5. Що відноситься до заходів регулювання торгівлі, які прямо впливають на кількість і непрямо - на ціни товарів?