3.13. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі

Пол Самуельсон і Рональд Джонс у 1971 році сформували поняття специфічних і мобільних факторів виробництва. Специфічний фактор (specific factor) – фактор виробництва, характерний тільки для даної галузі і не може переміщуватися між галузями. Мобільний фактор (mobil factor) – фактор виробництва, що вільно переміщується між галузями.

Теорія специфічних факторів виробництва (specific factors theory) – в основі міжнародної торгівлі лежать відмінності у відносних цінах на товари, які виникають через різну забезпеченість країн специфічними факторами виробництва, причому фактори, специфічні для експортного сектора, розвиваються, а фактори, специфічні для сектора, що конкурує з імпортом, скорочуються.

Ця теорія ґрунтується на законі спадної віддачі (law of diminishing returns) – при незмінній кількості інших факторів виробництва граничний продукт праці убуває після досягнення певного обсягу виробництва. Гранична продуктивність праці (marginal productivity of labor) – величина приросту сукупного доходу в результаті використання додаткової одиниці праці.

Теорема Самуельсона-Джонса (Samuelson-Jones Theorem) – в результаті торгівлі збільшуються доходи власників фактора, специфічного для експортних галузей, і скорочуються доходи власників фактора, специфічного для галузей, що конкурують з імпортом.

Теорема Стопера-Самуельсона (Stolper-Samuelson Theorem) – міжнародна торгівля приводить до зростання ціни фактора, який відносно більше використовується для виробництва товару, ціна якого зростає, і зниження ціни фактора, що використовуються більш інтенсивно для виробництва товару, ціна якого падає. При цьому зростання чи падіння ціни факторів відбувається більшою мірою, ніж зростає чи знижується ціна товарів, виготовлених з їх використанням.

Теорема Т.М.Рибчинського (Rybczynski Theorem) – збільшення пропозиції одного з факторів виробництва приводить до непропорційно більшого процентного збільшення виробництва і доходів у тій галузі, для якої цей фактор використовується відносно ефективніше, і до скорочення виробництва і доходів в галузі, у якій цей фактор використовується менш інтенсивно.

Ефект підсилення Джонса (Jones magnification effect) – непропорційні зміни ендогенних (зумовлених внутрішніми причинами) економічних змінних під впливом змін екзогенних (зумовлених зовнішніми причинами) змінних.

Теорія торгівлі в умовах монополістичної конкуренції Пола Кругмана базується на рівності:

, (3.1)

де Х – продажі даної фірми;

S – продажі галузі загалом;

n – кількість фірм в галузі;

b – змінна попиту, що показує залежність ринкової частки фірми від ціни на її товар;

P – ціна товару даної фірми;

- середня ціна конкуруючих аналогічних товарів.

Теорія внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі Белла Балласа

З точки зору ступеня диференціації номенклатури товарів міжнародна торгівля складається з двох потоків – внутрішньогалузевої торгівлі і міжгалузевої торгівлі.

Внутрішньогалузева торгівля (intra-industry trade) – обмін між країнами диференційованими продуктами однієї галузі. Внутрішньогалузева торгівля гетерогенними товарами пояснюється відмінностями у смаках споживачів, перехресним попитом та ефектом масштабу.

Міжгалузева торгівля (inter-industry trade) – обмін між країнами гомогенною продукцією різних галузей. Пояснюється наявністю абсолютних, відносних та конкурентних переваг у виробництві окремих товарів.

Розміри внутрішньогалузевої торгівлі вимірюються за допомогою індексу Т:

(3.3)

де Х, ІМ – експорт та імпорт країни в цілому;

Х_і, ІМ_і – експорт та імпорт в рамках одної товарної групи (галузі).