Передмова………………………………………………………….11

Частина 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КУЛЬТУРИ…………15

І. Культурологічний підхід до аналізу культури 16

1. Методологічні засади розуміння культури…….16

2. Поняття і сутність культури…………………….21

3. Основні концепції культури……………………27

4. Морфологія і динаміка культури……………....40

5. Функції культури……………………………….47

Запитання для самоконтролю ……………….50

Література………………………………………51

II. Культура і суспільство………………………….52

1. Культура І людина в контексті соціально-еконо­ мічного розвитку суспільства…………………..52

2. "Субкультура" та її функції……………………56

3. Мистецтво як засіб творення особистості……...63

Запитання для самоконтролю………………...74

Літера тура……………………………………….75

III. Походження і основні етапи розвитку

Культури ……………………………………………….. 76

1.Сучасний погляд на проблему антропосоціогенезу76

6_____________________________________________________

2. Сутність культурної еволюції та її відмінність

від біологічної 79

3. Генезис та етапи культурної еволюції 81

4. Виникнення мистецтва як унікального механізму культурної еволюції 83

5. Культура і цивілізація 85

6. Культурно-історичні епохи 87

Запитання для самоконтролю 89

Література 89

Частина 2. СВІТОВА КУЛЬТУРА 91

І. Первісна культура 92

1. Світосприймання первісної людини 92

2. Міфологічна свідомість: єдність об'єкта

і суб'єкта, предмета і знака………………………98

3. Міфи як "педагогіка людського роду" 102

4. Прислів'я, приказки, загадки. Зародки

мистецтва 105

Запитання для самоконтролю 107

Література 107

II. Культура стародавніх цивілізацій 108

1. Художня культура Передньої Азії 108

2. Культура Стародавнього Єгипту 114

Запитання для самоконтролю 120

Література 120

III. Антична культура 121

1. Проблема переходу від хаосу до гармонії 121

2. Доісторична Греція і класична Еллада 125

3. Культ краси та освіченості 134

4. Давньогрецька архітектура І пластичне

мистецтво 136

5. Специфіка й витоки римського генія 141

Запитання для самоконтролю 145

Література 145

IV. Європейське середньовіччя 146

1. Домінування християнської теології

у свідомості 146

2. Мистецтво: вираження духовного буття світу

й людини 148

3. Архітектура і мистецтво Візантії V—VIII ст 154

4. Романська культура: літургія та карнавал 156

____________________________________________________7

5. Готичний стиль і схоластика 162

Запитання для самоконтролю 167

Література 167

V. Ренесанс 168

1. Народження гуманізму 168

2. Нова концепція людської особистості і нова модель освіти 173

3. Титани італійського Відродження 177

4. Північне Відродження 187

5. Криза гуманістичних ідеалів 191

Запитання для самоконтролю 196

Література 197

VI. Барокова культура Європи 198

1. Реформація і контрреформація та їх слід

у культурі 198

2. Італійська барокова школа 202

3. "Золоте століття" іспанського живопису: теми, герої, жанри 204

4. Фламандське і голландське мистецтво XVII ст.

як два полюси світовідчуття доби 208

Запитання для самоконтролю 213

Література 213

VII. Доба абсолютизму і час Просвітництва 214

1. Класицизм як мистецтво героїчної громадян­ ськості 214

2. Раціоналістична картина світу і людини в ідео­ логії Просвітництва та її вплив на художню творчість 218

3. Стиль рококо як мистецтво "галантної доби" ....226

Запитання для самоконтролю 230

Література 230

VIII. Європа XIX століття 231

1. Новий соціальний і духовний досвід та його породження — індивідуалістична культура………..231

2. Романтизм як світовідчуття і як напрямок

у мистецтві…………………………………………… 234

3. Формування історичного погляду на особу

і зумовленого ним художнього методу реалізму 242

4. Філософський песимізм і волюнтаризм та твор­ чість імпресіоністів і постімпресіоністів … 249

8____________________________________________________

Запитання для самоконтролю 257

Література 258

IX. Модерн як доба в культурі 259

1. Причини виникнення стилю модерн 259

2. Стиль модерн — поєднання традицій східного

та західноєвропейського мистецтва 261

3. Символізм — естетико-філософська основа модерну 262

4. Особливості стилю модерн 265

5. Модерн як архітектурний стиль 269

6. Стиль модерн у Росії 271

Запитання для самоконтролю 275

Література 276

X. Культура XX століття 277

1. Загострення проблем гуманізму в житті

і мистецтві 277

2. Новий театр 285

3. Авангардистський живопис: драматизм вхо­- дження нового в культурний процес 289

4. Функціоналізм в архітектурі 297

5. Нові виражальні засоби в музиці 299

Запитання для самоконтролю 304

Література 304

Частина 3. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА 305

I. Періодизація розвитку української культури 306

Запитання для самоконтролю 321

Література 321

II. Стародавня культура східних слов'ян 322

1. Джерела вивчення культури стародавніх

слов' ян 322

2. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов'ян 328

3. Релігійні вірування та міфологія східнослов'ян­ ських племен 335

Запитання для самоконтролю 344

Література 344

III. Київська Русь 345

1. Особливості світорозуміння людини часів

Київської Русі 345

________________________________________________________________9

2. Мислителі Київської Русі. Книжна справа 350

2. Зародження і розвиток шкільної освіти. Наукові знання 358

3. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр 362

4. Образотворче мистецтво: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра 366

2. Ткацтво, килимарство та вишивка 375

3. Театральне мистецтво. Музика. Танок 376

Запитання для самоконтролю 380

Література 380

IV.Період феодальної роздрібненості 382

1. Соціально-політична і культурна ситуація

в Галичині та на Волині в XII—XIII століттях 382

2. Основні осередки соціального і культурного життя 386

3. Освіта і наука, архітектура і мистецтво 388

4. Культурні та політичні зв'язки Галицько- Волинського князівства з іншими землями Стародавньої Русі 396

5. Соціально-політична і культурна ситуація в польсько-литовську добу……....................................399

6. Освіта і книгодрукування в XIV—XVII ст 402

Запитання для самоконтролю 414

Література 414

V. Козацька доба 415

1. Козацтво як явище історії та культури 415

1. Нові процеси в духовному житті: реформування церкви та освіти, розвиток науки……………………………………420

2. Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво………………………………………………….……………426

2. Специфіка національного варіанта бароко

в літературі, театрі і музиці 431

5. Еволюція образотворчого мистецтва 439

6. Барокова архітектура 446

Запитання для самоконтролю 452

Література 453

VI. Духовні пошуки XIX століття 454

1. Формування української національної само­- свідомості 454

2. Роль творчості Т.Г. Шевченка у становленні української культури 459

10____________________________________________________________

3. Українська суспільна думка; розвиток науки

і філософії 466

4. Література 470

5. Образотворче мистецтво, музика, театр 476

Запитання для самоконтролю 483

Література 483

VII. На зламі століть 485

1. Культура як умова відродження нації в україн­ ській естетичній традиції кінця XIX — почат­ ку XX ст 485

2. Гуманізм українського неоромантизму 489

3. Взаємовідносини особистості і світу в україн­ ському експресіонізмі 496

4. Український авангард 1900—1910-х рр 497

Запитання для самоконтролю 503

Література 503

VIII. Українська культура у XX столітті 504

1. Національно-культурне піднесення 20-х років в Україні як передумова розбудови освіти

і науки 504

2. Література й театр на тлі нових національних

та соціальних реалій 509

3. Український мистецький авангард та його доля 518

4. Українська культура II половини XX століття 526

Запитання для самоконтролю 542

Література 543

IX. Культура в умовах нової соціальної реальності 544

1. Формування нової соціокультурної дійсності

та її риси 544

2. Культура України в умовах зростання націо- нально-культурної ідентичності 552

Запитання для самоконтролю 556

Література 556

Словник іншомовних слів і термінів 558

Що вивчає культурологія?

Культура стала предметом дослідження з моменту виникнення філософії, однак виділення культури як специфічної сфери знання відбулося у добу Нового часу і пов'язане з філософськими концепція­ми історії Дж. Віко й І.Г. Гердера та Г.В.Ф. Гегеля. Професійне ви­вчення культури стало на часі в XX ст. Про це першим сказав аме­риканський вчений Л. Байт, і він же запропонував назву нової дис­ципліни.

Отже, культурологія — молода наукова дисципліна. І спочатку Л. Байт назвав культурологією поєднання теоретичних основ антро­пології та етнології з філософським аналізом культури. Пізніше до згаданих наук приєдналися етнографія, психологія, соціологія, лінгвісти­ка та ін. Культурологія ніби об'єднала всі гуманітарні дисципліни під одним дахом.

Оскільки культурологія використовує для раціонального осмислен­ня культури ідеї та методи філософії, вона є близькою до філософії культури. Відмінність між ними в тому, що філософія культури ви­вчає і досліджує універсали та найбільш загальні проблеми культури (наприклад, антиномію природного і культурного, співвідошення на­ціональних та загальнолюдської культур, культури та цівілізації), а культурологія — конкретні феномени культури, ту частину буття в цілому, яка стала полем перетворювальної діяльності людини. Можна погодитися з думкою, що культурологія інтегрує різні види і способи творчої діяльності людства в сукупності всіх поколінь, що живуть і будь-коли жили на Землі.

Культурологія поділяється на фундаментальну і прикладну. Фун­даментальна охоплює теорію та історію культури людства (яка скла­дається з багатьох окремих культур зі своєю системою змістів, своєю сутністю, своєю внутрішньої логікою), розробку категорій та методів її дослідження. Прикладна — досліджує питання управління куль­турою, культуроохоронної діяльності та ін.

12__________________________________________________________________________

Отже, культурологія вивчає культуру як цілісність, систему, як син­тез знань про сутність і закономірності її існування та розвитку, зна­чення культури для людства, способи її пізнання, а також різні, дуже специфічні сфери культурного життя, зразкові форми і норми (пате-рони).

Чого навчає культурологія?

Радикальна зміна вітчизняної освітньої парадигми в умовах стрім­кого реформування традиційних освітніх інститутів і усталених спо­собів педагогічної діяльності стимулює інтенсивні процеси формуван­ня принципово нового багатовимірного освітнього простору. Склад­на соціально-культурна ситуація ставить професіонала перед пробле­мою одночасного включення у різні види професійної діяльності у різних культурних спільнотах. Повноцінна самореалізація фахівця за таких умов залежатиме від його здатності виходити за межі вузь­копрофесійної життєдіяльності, вміння проектувати нові її способи і види адекватно до трансформування наявної соціокультурної си­туації. Взаємозв'язок освітніх і соціокультурних процесів актуалі­зує культурологічну освіту студента вищої школи як один з факторів професійної готовності до діяльності в сучасному динамічному світі.

Курс "Культурологія" дає змогу об'єднати розмежовані за сцієнтист-ською традицією мистецтвознавство, літературознавство, релігієзнавство, етику, естетику, всесвітню історію проблемою духовного життя людини і суспільства у різних національних та історичних картинах світу.

Культурологічний метод передбачає осмислення культурної дина­міки людства як поліфонії ціннісно значущих норм буття людської спільноти, способів її життя, смислів і структури картин світу, прин­ципів поведінки людей на відміну від традиційної історії української та зарубіжної культури як історії унікальних творінь культурного генія. У поле зору культурології потрапляє й так звана низька куль­тура, її буденні, субкультурні, маргінальні надбання, що розкривають повсякчасні потреби людини, антропологічні смисли масових проявів.

Культурологія систематизує колосальний матеріал завдяки уста­новці на інтеграцію культурних явищ в історичних і національних картинах світу — як поліфонії арістотелівсько-птолемеївського кос­мосу, коперникансько-галілеївського просторового континууму, ейн-штейнівської моделі Всесвіту, природності східного образу буття, духовної екзальтованості християнства, прагматичної етики доби Нового часу та ін.

Предметом культурологічного курсу є смисли, втілені у результа­тах культурної діяльності людства, які складаються в реальному істо­ричному просторі та часі й відображають неповторний соціально-культурний досвід існування спільноти. Опанування людської куль-

^{13________________________________________________________}

тури можливе лише за умови формування ціннісного ставлення осо-

бистості до дійсності.

Водночас досвід осягнення цінностей культури завжди індивіду-

альний, вимагає внутрішнього занурення в простір культурних пред-метів і явищ. Останнє передбачає розкриття в культурологічному курсі передусім особистісного виміру культурної історії людства, освоєн-ня культурного циклу буття людини. Центрування культурологіч-ного курсу антропологічною проблематикою є запорукою формуван-ня уявлень майбутніх фахівців про себе як про суб'єктів культурно-історичного процесу, творців культурних цінностей. Це є принципо - бо важливим не тільки для професійного розвитку, а й для здатності адаптуватись до суперечливих умов сучасного буття, протистояти негативним впливам масового середовища, тобто для становлення особистості в її цілісності.

Новітнє суспільство є планетарною цивілізацією, де різні культури взаємно переплетені так, що виживання людини забезпечується збе-реженням рівноваги культурної багатоманітності. Сучасний фахівець повинен бути готовим займатися професійною діяльністю в полікуль-турному світі, навіть якщо виховувався в певному культурному се- редовищі та свідомо поділяє його нормативи й цінності. Ось чому культурологічний курс є полікультурним за своєю суттю, розкриває множинність культурних космосів. Безперечно, національна культура, за допомогою якої людина освоює цінності свого етносу, розвиває національну самосвідомість, здійснює культурну самоідентифікацію, залиишається домінантною в культурологічній освіті. Проте лише діалог світових культур уможливлює глибину розуміння особливостей національної культури.

У теоретичному розділі навчального посібника розглядаються неповні категорії і принципи загальної теорії культури, проблеми її морфології та динаміки, механізми її соціального функціонування, діяльність культурних інститутів, сутність взаємодій культурних картин світу.

Типологія світової культури в навчальному посібнику побудова-на відповідно до принципу полілінійності соціокультурного розвит-

ку людства. Територіально-типологічний підхід відображає логіку виникнення та існування ранніх цивілізацій людства і культур так званого осьового часу, історичний поступ яких здійснювався в пер-шу чергу в просторових координатах як своєрідна естафета культурно-цивілізаційних утворень Давнього Єгипту, Межиріччя, Греції, Риму. Послідовно-історичний підхід показує студентам логіку розгортан-ня європейської культури. Еволюція соціально-політичних систем, науки, філософських концепцій, релігійних поглядів, стильових мис-тецьких парадигм від романіки до постмодернізму віддзеркалює цивілізаційний процес європейського світу. Розвиток української

14_________________________________________________________________

культури охоплює період від її джерел до новітніх прагнень інтег­рації у світовий культурний простір. Взаємодія підходів, закладена в навчальному посібнику, дає можливість формувати широку полікуль-турну ерудованість, цілісність світобачення.

Навчальний курс сприятиме відновленню культури в правах при­родної та єдиної основи освіти, забезпеченню введення в освіту куль­турного контексту, а отже стане одним з потужних факторів рефор­мування сучасного освітнього процесу на засадах гуманізації.