24. Держава як суб'єкт економічних відносин:

а) не може займатися бізнесом;

б) бере активну участь у підприємництві;

в) не є суб'єктом ринкових відносин;

г) відсутня правильна відповідь.

25. За допомогою державного сектора економіки вирішуються проб­леми :

а) забезпечення національної безпеки і цілісності економіки;

б) збалансування господарства, підвищення його конкурентоздатності;

в) соціалізація виробництва, задоволення потреб у суспільних благах (екологія, загальнолюдські цінності, регіоналістика тощо);

г) правильні усі відповіді.

26. У розвинутих країнах із ринковою економікою держава активно реалі­зує соціальні цілі:

а) охорона праці, регулювання зайнятості і доходів населення;

б) підготовка і перепідготовка кадрів, допомога бідним сім'ям, вирішен­ня демографічної проблеми;

в) дотримання прав і свобод людини, боротьба із злочинністю, соціаль­ний захист в умовах стихійності ринку;

г) усі відповіді дійсні.

27. Для країн економічного лібералізму властива:

а) мінімальна участь держави в економіці;

б) наявність значного державного сектора і його ролі в господарстві;

в) система використання переважно прямих, а також адміністративних методів регулювання;

г) досить осяжна доля державних витрат на добробут людей.

28. У соціальному відношенні найбільш привабливо виглядить швед­ська модель державного регулювання економіки, для якої харак­терно:

а) використання правових та ін. сприятливих умов для бізнесу, акцент переноситься на ринкові регулятори економічних процесів;

б) активне втручання держави в соціально-економічний розвиток країни, домінування ідей гуманізму і солідарності;

в) поєднання системи управління національною економікою з потужним використанням ринку і створення на державному рівні ефективної системи соціальної підтримки громадян країни;

г) централізоване регулювання економіки на основі переважно еконо­мічних, опосередкованих та неформальних методів, домінує психоло­гія колективізму, підпорядкування особистих інтересів колективним і державним.

29. У країнах економічного дирижизму:

а) незначний державний сектор господарства;

б) обмежені соціально-економічні функції держави;

в) максимально допустима участь держави в економіці;

г) переважають економічні й опосередковані методи регулювання. ЗО. Роль держави у зовнішньоекономічній діяльності:

а) незначна;

б) суттєва і постійно зростає;

в) великого значення немає;

г) другорядна взагалі.

Заклад комунальної власності управління охорони здоров'я харківської облдержадміністрації харківський медичний коледж №2

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи

з дисципліни „Економічна теорія”

Тема: Економічні аспекти глобальних проблем.

Спеціальність № 5.110102 "Сестринська справа" гр. М30-37

Спеціальність № 5.110106 "Стоматологія" гр.С-3

Спеціальність № 5.110109 "Стоматологія ортопедична" гр. ЗТ-26

Підготувала: викладач ПОДГОРНА О.Б.

Розглянуто та затверджено на засіданні

ЦК соціально-гуманітарних та

економічних дисциплін

Протокол № від _______2011

Голова __________________Рубан Л.С.

Харків 2011

Економічні аспекти глобальних проблемї.

Мета — з'ясувати причини виникнення і сутність глобальних проблем; класифікацію глобальних проблем та шляхи розв'язання глобальних проблем.

Глобальні проблеми — це зв'язки та відносини між державами й соціальними системами, суспільством у за- гальнопланетарному масштабі, які заторкують життєві інте­реси народів усіх країн і можуть бути розв'язані за їх взає­модії. Це проблеми відвернення світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру; поглиблення екологічної кризи та охорони довкілля; ліквідація відсталості країн, що розвиваються; продовольча, сировинна, енергетична і де­мографічна проблеми; ліквідація найнебезпечніших хво­роб; освоєння космічного простору; проблеми розвитку самої людини, перспективи забезпечення її гідного май­бутнього. Найзагальнішими причинами загострення гло­бальних проблем з погляду продуктивних сил є швидке й нерівномірне зростання народонаселення в останні деся­тиріччя і відсталість технологічного способу виробництва в більшості регіонів планети. Причиною загострення гло­бальних проблем є також швидка урбанізація, зростання гігантських мегаполісів, які забруднюються промисловими і побутовими відходами, вихлопними газами автомобілів, варварське ставлення людини до природи (хижацьке ви­рубання лісів, нераціональне використання водних ресурсів, ерозія величезних масивів землі, отруєння сільськогоспо­дарських угідь хімікатами тощо). Загальними причинами більшості глобальних проблем є також відносини приват­нокапіталістичної власності, насамперед хижацьке ставлен­ня монополій до природних ресурсів, довкілля, лісів, водних ресурсів, світового океану тощо. Негативний вплив на дов­кілля мало тотальне одержавлення власності в колишньо­му СРСР, монопольна політика міністерств і відомств.

Найважливішим засобом розв'язання глобальних про­блем є роззброєння, демілітаризація економіки. Адже на гонку озброєнь щороку витрачається до 800 млрд. дол. (що дорівнює витратам праці в сумі майже 100 млн. людино- років), кількість регулярних військ сягає 25 млн. осіб, а про­цес виробництва й нарощування величезних арсеналів зброї заподіює непоправних збитків довкіллю (особливо збері­гання й поховання ядерних відходів, відходів хімічного та бактеріологічною виробництва тощо).

У середині 70-х років почалася екологічна криза, яка означає різке загострення суперечностей між людиною та природою, їх конфлікт, глобальне порушення рівноваги у природі внаслідок панування приватної та колективної форм капіталістичної власності, істотного деформування соціально-економічної системи в країнах колишнього СРСР та Східної Європи, а також господарської діяль­ності людей, ірраціональних процесів народонаселення тощо. Найважливішими ознаками цієї кризи є глобальні зміни клімату й виникнення парникового ефекту, знищення озонного шару планети, почастішання природних ка таклізмів (повеней, ураганів; землетрусів тощо, через які в останні двадцять п'ять років загинуло понад 3 млн. осіб), масове знищення тропічних лісів і розширення пустель, збільшення кількості радіоактивних відходів, надмірна кон­центрація шкідливих відходів у світовому океані тощо.

Ознаками паливно-енергетичної кризи є поступове вичерпання енергетичних ресурсів планети, нераціональ­не використання значної частини енергії, сировини в од­них її регіонах і дефіцит в інших регіонах (насамперед у слаборозвинутих країнах світу) тощо.

Основними шляхами розв'язання енергетичної пробле­ми є: 1) швидкий розвиток і використання основних видів відновлюваної енергії (сонячної, енергії вітру тощо); 2) структурні зміни у використанні існуючих невідновлю­ваних видів енергії (зростання частки вугілля і зменшення частки нафти й газу); створення екологічно чистої вугіль­ної енергетики; 4) розробка й дотримання екологічних стандартів; 5) розвиток слаборозвинутими країнами влас­ного сировинного господарства, впровадження раціональ­ного лісокористування; 6) формування у населення пла­нети екологічного світогляду тощо.

Основні шляхи розв'язання паливно-енергетичної та сировинної проблем такі: 1) встановлення національної народної власності на всі природні ресурси; 2) істотна зміна механізму ціноутворення на природні ресурси, зок­рема подолання практики монополістичного ціноутворення на ці ресурси; 3) об'єднання дій країн-експортерів палив­но-енергетичних та сировинних ресурсів проти неоколоніа­лістської політики розвинутих держав світу; 4) припинен­ня диктату міжнародних капіталістичних організацій, на­самперед МВФ, у проведенні внутрішньої'соціально-еко­номічної політики слаборозвинутими країнами світу; 5) списання всіх зовнішніх боргів слаборозвинутих держав розвинутими країнами світу; 6) ліквідація виснажливої гонки озброєнь, що здійснюється багатьма слаборозвину­тими країнами світу; 7) нарощування ними випуску гото­вої продукції і зменшення питомої ваги первинної оброб­ки мінеральної сировини; 8) надання ефективної допо­моги (технічної, фінансової, кадрової тощо) розвинутими країнами світу слаборозвинутим у розвідуванні, розробці, переробці й транспортуванні природних ресурсів; 9) об'єд­нання зусиль усіх країн для розв'язання глобальних про­блем, для збереження природи (за допомогою комплексу адміністративно-економічних важелів тощо).

Навчальні цілі

1. Знати причини виникнення і сутність глобальних проблем.

2. Класифікувати глобальні проблеми.

3. Розуміти шляхи вирішення глобальних проблем.

Основні терміни та поняття

Глобальні проблеми. Екологічні проблеми. Проблеми війни та миру. Енергетичні проблеми. Продовольчі проблеми.

Тести

1. В якому з положень неправильно названі глобальні про­блеми людства?

а) відвернення світової ядерної війни і забез­печення стабільного миру;

б) поглиблення екологічної кризи й погіршен­ня охорони довкілля;

в) ліквідація відсталості країн, що розвиваються;

г) прискорення темпів економічного розвитку.

2. Зазначте найзагальніші причини загострення глобаль­них проблем з погляду принципу суперечності:

а) специфіка розвитку продуктивних сил і тех- ніко-економічних відносин;

б) особливості розвитку продуктивних сил і відносин власності;

в) особливості розвитку техніки і природні кліматичні умови.

3. Які форми власності спричинили поглиблення глобаль­них проблем людства?

а) розвиток акціонерної власності;

б) розвиток приватнокапіталістичної власності;

в) тотальне одержавлення власності.

4. Яка найзагальніша причина загострення глобальних про­блем з погляду технологічного способу виробництва, в т.ч. продуктивних сил?

а) швидка урбанізація населення;

б) швидке й нерівномірне зростання населення;

в) низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих технологій.

5. Що є основним джерелом забруднення довкілля?

а) викиди теплових електростанцій;

б) вихлопні гази автомобілів;

в) низький рівень упровадження екологічно чистих технологій.

6. Чи впливає здобуття державної незалежності, в т.ч. еко­номічного суверенітету, на вирішення проблеми забруд­нення довкілля? Відповідь обгрунтуйте.

а) так;

б) ні.

7. В якому з положень показано залежність між відсут­ністю економічного суверенітету й забрудненням довкі­лля в Україні в часи існування СРСР?

а) внаслідок непродуманих заходів з меліорації в Україні знищено 1 млн. га найродючіших зе­мель у світі;

б) загальносоюзні міністерства та відомства СРСР зосереджували в Україні надмірну кількість екологічно небезпечних виробництв;

в) внаслідок непродуманої аграрної політики загальносоюзних міністерств і відомств в Ук­раїні

8. Що, за даними Всесвітньої організації охорони здоро­в'я, спричиняє переважну більшість захворювань?

а) проживання на екологічно забруднених те­риторіях;

б) споживання неякісної питної води;

в) викиди в атмосферу вуглекислого газу.

9. Якою була питома вага загальної площі України у складі колишнього СРСР і частка загального забруднення, що припадала на її територію?

а) 5% і 20%;

б) 3% і 15%;

в) 2% і 25%.

10. Яке з положень неправильно розкриває взаємозв'язок між приватнокапіталістичною власністю і загостренням глобальних проблем?

а) приватнокапіталістична власність характе­ризується хижацьким ставленням до природних ресурсів тощо;

б) неоколоніалістська політика розвинутих країн світу та панування гігантських монополій на світовому ринку спричинили масове і варварське вирубування лісів у слаборозвинутих країнах;

в) приватнокапіталістична власність стала галь­мом розвитку продуктивних сил.

11. Які з положень правильно розкривають величину збитків, завданих народному господарству України Чорнобильсь­кою катастрофою?

а) втрати від цієї аварії сягнуть 250 млрд. крб. до 2000 р. у цінах 1990 р.;

б) внаслідок аварії забруднено понад 10 млн. га земель;

в) внаслідок аварії вдвічі зросла забрудненість довкілля.

12. За якими законами розвивається економіка глобальних проблем?

а) за законами, що діють у межах окремих націо­нальних країн, але мають інтернаціональні фор­ми свого вияву (закон народонаселення, закон нерівномірності економічного розвитку тощо);

б) за законами, що діють у межах світового гос­подарства (закон інтернаціоналізації виробниц­тва тощо);

в) за всезагальними економічними законами.

13. В якому з положень неправильно названо негативні на­слідки процесу мілітаризації економіки?

а) на гонку озброєнь витрачаються величезні кошти, а отже, витрати людської праці;

б) під військові бази відводяться значні маси­ви земель;

в) гонка озброєнь допомагає зменшити рівень безробіття.

14. У чому полягає сутність конверсії?

а) конверсія — це переведення військового ви­робництва на випуск мирної продукції;

б) конверсія — це перехід від виробництва товарів широкого вжитку до виробництва військової продукції.

15. Чи сприяє гонка озброєнь зменшенню рівня безробіття? Відповідь обгрунтуйте.

а) так;

б) ні.

16. Які з положень неправильно розкривають негативні на­слідки мілітаризації економіки?

а) мілітаризація поглиблює диспропорції в економіці;

б) гонка¹ озброєнь спричиняє зростання цін;

в) гонка озброєнь сприяє нарощуванню інте­лектуального потенціалу.

17. Які економічні закони найтісніше переплітаються і їхня дія призводить до значного зростання глобальних про­блем?

а) дія закону народонаселення;

б) дія закону нерівномірності економічного розвитку;

в) дія закону пропорційного розвитку еконо­міки.

18. Зазначте найважливіші ознаки екологічної кризи:

а) глобальні зміни клімату та виникнення пар­никового ефекту;

б) поступове знищення озонного шару пла­нети;

в) зростання кількості жертв від природних ка­тастроф (повеней, циклонів тощо);

г) поступове вичерпання сировинних ресурсів.

19. В якому з положень неправильно названі шляхи подо­лання екологічної кризи?

а) встановлення державою більш строгих норм шкідливих викидів автомобілів та контроль за їх виконанням;

б) впровадження екологічно чистих технологій;

в) ліквідація диспаритету цін на промислові товари та сільськогосподарську продукцію.

20. Скільки в середньому витрачається на Землі природних ресурсів для виготовлення продукції вартістю 1 дол.?

а) 300 кг;

б) 500 кг;

в) 1000 кг.

21. Скільки людей загинуло у війнах і конфліктах після Дру­гої світової війни?

а) 10 млн. осіб;

б) 15 млн. осіб;

в) понад 20 млн. осіб.

22. За який час, за прогнозами фахівців, будуть вичерпані існуючі енергетичні ресурси планети?

а) через 75 років;

б) через 100 років;

в) через 130 років.

23. Основними шляхами розв'язання екологічної проблеми є:

а) швидкий розвиток і використання основних видів відновлюваної енергії;

б) створення екологічно чистої вугільної енерге­тики.

в )

Зазначте інші.

24. Яке з положень неправильно розкриває шляхи розв'язання паливно-енергетичної проблеми?

а) встановлення національної народної власності на природніф ресурси;

б) об'єднання дій країн-експортерів паливно-енергетичних ресурсів;

в) країни, що розвиваються, п.овинні інтенсивно розвивати власне сировинне господарство.

25. Яке з положень неправильно розкриває шляхи подолання сировинної

кризи?

а) об'єднання зусиль країн-експортерів сировини;

б) слід поглибити обробку мінеральної сировини;

в) слід розробити конкретні заходи щодо дотримання екологічних стандартів.

26) Чому розвинуті капіталістичні країни повинні виділити значні ресурси для розвідування, розробки природних ресурсів у слаборозвинутих країнах, їх переробки і транс­портування для збільшення валютних доходів цих країн?

а) у такому разі розвинуті країни отримають кращу й дешевшу сировину;

б) __________________________________________________________

Зазначте істотнішу причину.

27) Яке значення має встановлення національної народної власності на всі природні ресурси для вирішення бага­тьох глобальних проблем?

а) завдяки цьому здійснюватиметься раціо­нальне використання природних ресурсів;

б) завдяки цьому буде послаблено, а згодом і ліквідовано пограбування розвинутими країна­ми, насамперед ТНК, їх природних ресурсів;

в) завдяки цьому буде усунуто антагонізм між особистими і речовими факторами виробниц­тва.

28) В якому з положень неправильно названі основні тен­денції розвитку мілітаризації економіки після розпаду СРСР і Варшавського договору?

а) відбувається певне скорочення військових витрат найбільш мілітаризованих країн;

б) зростає могутність НАТО за рахунок вход­ження до цієї організації країн Східної Євро­пи і деяких держав колишнього СРСР;

в) буде створено військовий союз між країна­ми колишнього СРСР.

114