Заклад комунальної власності управління охорони здоров'я харківської облдержадміністрації харківський медичний коледж №2

Методичні рекомендації до виконання самостійної роботи

з дисципліни „Економічна теорія”

Тема: Предмет і метод економічної теорії

Спеціальність № 5.110102 "Сестринська справа" гр. М30-37

Спеціальність № 5.110106 "Стоматологія" гр.С-3

Спеціальність № 5.110109 "Стоматологія ортопедична" гр. ЗТ-26

Підготувала: викладач ПОДГОРНА О.Б.

Розглянуто та затверджено на засіданні

ЦК соціально-гуманітарних та

економічних дисциплін

Протокол № від _______2011

Голова __________________Рубан Л.С.

Харків 2011

Предмет і метод економічної теорії.

Мета — з'ясувати предмет економічної тео­рії, її місце у системі економічних наук і системі господарювання; визначити основні засоби пізнання економічних процесів.

Життєдіяльність людини та суспільства виявляєть­ся в комплексі потреб, що об'єктивно відображають стан їх взаємодії з навколишнім середовищем. Необхідність задоволення потреб заохочує людей до трудової діяльності, виробництва матеріальних благ і послуг.

Завдання економічної теорії — з'ясувати законо­мірності та мотиви поведінки людей у процесі виробництва, поділу та споживання матеріальних благ і потреб. Основна проблема, яка виникає в будь-якій економічній системі, — безмежність матеріальних потреб та обмеженість економічних ресурсів. У процесі їх ви­користання люди вступають між собою в економічні відносини. Вони постійно модифікуються еволюційно або революційно з розвитком продуктивних сил і потреб.

Економічні відносини виявляються в різних формах володіння факторами виробництва та його продуктами в економічних інтересах різних суб'єктів, пронизуючі виробництво, розподіл, обмін, споживання та управління. Економічна теорія покликана вивчати ці відносині для їх раціоналізації. Виробничі відносини становлять базис у всій системі суспільних взаємозв'язків. Економічні відносини активно взаємодіють із соціально політичними відносинами.

Предметом економічної теорії є економічні відносини, які перебувають під впливом соціально-політичної надбудови і які формуються у процесі використання обмежених виробничих сил суспільства для задоволення безмежних потреб людей.

Економіка — складна, багаторівнева система. Усі її рівні взаємопов'язані та взаємозалежні. Але принципи функціонування фірми, галузі, сімейних господарств не можуть відрізнятися від законів розвитку економіки як цілісної системи. Тому економічна теорія вивчає пробле­ми економічних відносин на мікро- і макрорівнях. Знан­ня економічної теорії необхідне не тільки тим, хто у своїй професійній діяльності пов'язаний з нею. Ця наука дає змогу пересічній людині зрозуміти складний економічний світ, формує світогляд, економічний тип мислення.

Навчальні цілі.

1. Визначити основні етапи розвитку економічної теорії.

2. З'ясувати, що є предметом економічної теорії, і яке місце займає ця наука серед інших економічних дисциплін.

3. Пояснити відмінність між мікро- та макроекономіки і чому вони пов’язані між собою.

4. Розкрити сутність функцій економічної теорії: пізнавальної, практичної, методологічної та ідеологічної.

5. Вивчити методи пізнання економічних процесів.

6. З’ясувати зміст понять «принципи», «закони», «категорії», «моделі».

7. Пояснити логічні помилки, які можливі під час наукового аналізу в процесі узагальнення фактів і пізнання економічних явищ.

Основні терміни і поняття

Поняття "економіка". Класифікація економічних наук. Етапи розвитку економічної теорії: меркантилізм, фізіократія, класична політична економія, пролетарсь­ка політична економія, вульгарна політична економія, маржиналізм, кейнсіанство, монетаризм. Предмет еко­номічної теорії. Мікроекономіка. Макроекономіка. Функ­ції економічної теорії. Методологія пізнання: сходжен­ня від абстрактного до конкретного, індукція та дедук­ція, аналіз і синтез, якісні та кількісні дослідження, нормативна і позитивна економіки.

Тести

І. Звичайні тести (виберіть одну найбільш точну відповідь):

1. Коли виникла економічна наука як самостійна галузь знання:

а) у стародавньому світі;

б) у період рабовласництва;

в) у середньовіччі;

г) під час переходу від феодалізму до капіталізму;

д) у період капіталізму?

2. Яка школа економічної теорії приділяла головну увагу (у практичних рекомендаціях) протекціонізму:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) маржиналістів;

г) кейнсіанців;

д) монетаристів?

3. Яка школа політичної економії відносила до про­дуктивної праці лише діяльність у сфері зовнішньої торгівлі:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) класичної буржуазної політекономії;

г) марксистів;

д) маржиналістів?

4. Яка школа політекономії обмежувала сферу про­дуктивної праці аграрним сектором:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) класичної буржуазної політекономії;

г) марксистів;

д) маржиналістів?

5. Хто вперше ототожнив виробничу сферу зі сферою матеріального виробництва:

а) меркантилісти;

б) фізіократи;

в) Адам Сміт;

г) марксисти;

д) інституціоналісти?

6. Які течії політекономії зробили значний внесок у розвиток трудової теорії вартості:

а) меркантилізму;

б) фізіократії;

в) класичної буржуазної політекономії та марксизму;

г) маржиналізму;

д) кейнсіанства?

7. Яка школа політекономії розробила теорію додаткової вартості:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) класичної буржуазної політекономії;

г) марксистів;

д) інституціоналістів?

8. Яка школа економічної теорії ґрунтується на граничних категоріях:

а) марксистів;

б) меркантилістів;

в) фізіократів;

г) інституціоналістів;

д) маржиналістів?

9. Яка школа економічної теорії особливу увагу при­діляє соціальним установам та інфраструктурі у функціонуванні народного господарства:

а) меркантилістів;

б) фізіократів;

в) маржиналістів;

г) монетаристів;

д) інституціоналістів?

10. Які основні явища потрібно враховувати для формулювання повного визначення предмета політекономії:

а) економічні відносини як базис суспільства;

б) соціально-політичну надбудову, котра впливає на господарське життя;

в) рідкість ресурсів;

г) безмежність потреб;

д) усі попередні відповіді правильні разом?

11.У якому розділі економічної теорії безпосередньо вивчається світове господарство:

а) мікроекономіці;

б) мезоекономіці;

в) макроекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне?

12. У якій частині економічної теорії досліджуються питання національної економіки:

а) мікроекономіці;

б) мезоекономіці;

в) макроекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне?

13. У якій частині економічної теорії безпосередньо розглядаються проблеми господарської діяльності на рівні галузей, їхніх комплексів і регіонів окремих країн:

а) мікроекономіці;

б) мезоекономіці;

в) макроекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне?

14. У якій частині економічної теорії вивчаються питання господарської діяльності на рівні фірм і домогосподарств:

а) мікроекономіці;

б) макроекономіці;

в) мезоекономіці;

г) мегаекономіці;

д) питання некоректне?

15. Що є об'єктом досліджень у мегаекономіці:

а) діяльність фірм;

б) життя домогосподарств;

в) господарство окремих галузей;

г) економіка регіонів країни;

д) світогосподарські процеси?

16. Що є об'єктом досліджень у макроекономіці:

а) діяльність фірм;

б) життя домогосподарств;

в) господарство окремих галузей;

г) економіка регіонів країни;

д) народне господарство і світова економіка?

17. Що є об'єктом досліджень у мезоекономіці:

а) діяльність фірм;

б) життя домогосподарств;

в) господарство окремих галузей та економіка регіонів;

г) народне господарство;

д) світова економіка?

18. Що є об'єктом досліджень у мікроекономіці:

а) діяльність фірм і життя домогосподарств;

б) господарство окремих галузей;

в) економіка регіонів країни;

г народне господарство;

д) світова економіка?

19. Чи завжди судження, що правильні для мікроекономіки, справедливі й для макроекономіки:

а) завжди;

б) ніколи; а) іноді;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

20. Що є прямим результатом пізнавальної функції політекономії:

а) розробка економічної політики держави;

б) ідеологія соціальних груп і націй;

в) формулювання економічних категорій, законів, принципів і моделей;

г) збирання емпірічних даних про господарське життя;

д) попередні відповіді помилкові?

21. У чому полягає сутність економічних категорій:

а) господарські терміни;

б)явища економічного буття;

в) господарські процеси;

г) загальні поняття, котрі ідеально відображають властивості економічних явищ та їхні особливості;

д) попередні відповіді помилкові?

22. Які економічні категорії стосуються усіх формацій:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

23. Які економічні категорії стосуються не усіх, а тільки декількох формацій:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

24. Які економічні категорії стосуються виключно окремих формацій:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

25. Що таке економічний закон:

а) адміністративна вимога;

б) юридичне положення;

в) окремий акт господарського життя;

г) уявлення вчених-економістів;

д) суттєвий, об'єктивний, необхідний, сталий, причинно-наслідковий зв'язок між певними господарськими явищами або всередені них?

26. Які зв'язки між господарськими явищами та всередині них становлять економічні закони:

а) суттєві;

б)необхідні та сталі;

в)об'єктивні;

г) причинно-наслідкові;

д) усі попередні відповіді правильні?

27. Які економічні закони регулюють життя в усіх формаціях:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

28. Які економічні закони регулюють життя не в усіх, а в декількох формаціях:

а) всезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

29. Які економічні закони регулюють життя виключно в окремих формаціях:

а) усезагальні;

б) загальні;

в) специфічні;

г) усі;

д) питання некоректне?

30. Чи можна змінювати економічні закони так само, як юридичні:

а) економічні закони, як і юридичні, встановлюють­ся законодавчими органами;

б) економічні закони можна змінювати лише на ре­ферендумах;

в) економічні закони об'єктивні тому, що вічні;

г) економічні закони об'єктивні, оскільки незалежні від волі людей, хоча вони змінюються внаслідок мета­морфоз господарського життя під впливом прогресу продуктивних сил;

д) попередні відповіді помилкові?

31. Що спричинює порушення економічних законів:

а) нічого;

б) виграш порушників;

в) розгляд справи в юридичному порядку;

г) падіння результативності господарської діяльносі порушників;

д) їх неможливо порушити, адже вони об'єктивні?

32. Що спільного між економічними та юридичними законами:

а) незалежність від волі людей;

б) суб'єктивність;

в) фіксація лише суттєвих зв'язків;

г) вічність;

д) вони по-різному регулюють суспільні відносини.

33. Що таке об'єктивність економічних законів:

а) їхня незмінність;

б) констатація у них суттєвих зв'язків;

в) фіксація у них необхідних зв'язків;

г) відображення у них причинно-наслідкових зв'язків;

д) їхня незалежність від волі людей та юридичних осіб.

34. Чи однаково діють економічні закони за будь - яких природних умов:

а) так, тому що закони вічні;

б) ні, адже конкретне природне середовище об'єктно зумовлює особливості їхньої дії;

в) так, оскільки закони фіксують суттєві зв'язки;

г) ні, тому що закони суб'єктивні;

д) попередні відповіді помилкові?

35. Чи залежить дія економічних законів "від інших рівних умов":

а) якщо змінюються умови, то обов'язково модифікуються й закони;

б)коли змінюються умови, тоді неминуче відмирають закони;

в) різним природним та історичним умовам адекватні особливі тільки для них закони;

г) закони формулюються у чистому вигляді, тобто про абстрагуванні від зміни тих обставин, котрі в їхньому визначенні не вказуються, хоча вони діють за певної мінливості таких обставин, що може послаблювати ефект зв'язків, але не ліквідує їх доти, доки зберігається об'єктивне середовище, яке породжує ці закони;

д)попередні відповіді помилкові?

36. Чи означає об'єктивність економічних законів незмінність:

а) вони вічні;

б) мінливість господарської реальності зумовлює модифікацію властивих їй об'єктивних законів;

в) вони абсолютні;

г) вони суб'єктивні;

д) попередні відповіді помилкові?

37. Коли правильна теорія може стати помилковою:

а) якщо змінилася відображена нею дійсність, а вона не фіксує таких зрушень реальності;

б) істина абсолютна;

в) істина вічна;

г) істина суб'єктивна;

д) усі теорії хибні?

38. Чи завжди те, що передує певному явищу, є його причиною:

а) завжди;

б) ніколи;

в) можливий наслідок як після виникнення його причини, так і одночасно з нею;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

39. Чому теорія бідніша, ніж реальність:

а) теоретичні положення фіксують тільки суттєве в реальності;

б) теорія не дає змоги пізнати усе багатоманітне буття, адже істина відносна;

в) дійсність змінюється швидше, ніж її пізнання;

г) теорія звільняє нас від другорядних (у кожному аспекті) обставин реальності;

д) усі попередні відповіді правильні разом?

40. Якою є істина:

а) абсолютною;

б) вічною;

в) ідеальною, об'єктивною, відносною та конкретною;

г) суб'єктивною;

д)попередні відповіді помилкові?

41. Що є критерієм істини (з позицій матеріалістів):

а) істини немає;

б) авторитетні вчені;

в) окремі приклади господарської практики;

г) суспільно-економічна практика;

д) попередні відповіді помилкові?

42. У чому полягає сутність економічної свободи:

а) у слідуванні вимогам економічних законів;

б) у незалежності поведінки господарських агентів;

в) у громадянських правах;

г) в економічній незалежності держав;

д) у свободі поглядів?

43. В яких конкретних економічних дисциплінах вивчаються окремі фази та аспекти господарського життя:

а) галузевих;

б) функціональних;

в) синтетичних;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

44. Які з перелічених економічних дисциплін належать до галузевих:

а) аудит;

б) менеджмент;

в) маркетинг;

г) кредит і грошовий обіг;

д) ніякі?

45. Яка з указаних дисциплін належить до функціональних:

а) економіка послуг;

б) маркетинг;

в) економіка промисловості;

г)економіка транспорту;

д) економіка сільського господарства?

46. Які функції виконує політекономія:

а)лише пізнавальну;

б)тільки пізнавальну і практичну;

в) лише пізнавальну, практичну та ідеологічну;

г) пізнавальну, практичну, ідеологічну і методологічну;

л) попередні відповіді помилкові?

47. Яка функція політекономії є початковою:

а) пізнавальна;

б) практична;

в) прогностична;

г) ідеологічна;

д) методологічна?

48. Яка функція політекономії безпосередньо пов'язана з розробкою економічної політики:

а) пізнавальна;

б) практична;

в) ідеологічна;

г) методологічна;

д) попередні відповіді помилкові?

49. Чим насамперед відрізняються економічні курси різних урядів:

а) особами, котрі розробляють і здійснюють їх;

б) сукупністю задекларованих цілей;

в) засобами реалізації економічної політики;

г) змістом і пріоритетами цілей та сукупністю засобів і досягнення, а також методами застосування останніх;

д) попередні відповіді помилкові?

50. Яка функція політекономії безпосередньо пов'язана з соціальним походженням учених:

а) пізнавальна;

б) практична;

в) ідеологічна;

г) методологічна;

д) прогностична?

51. Яка функція економічної теорії детермінується національною та класовою психологією:

а) пізнавальна;

б) прогностична; в)практична;

г) ідеологічна;

д) методологічна?

52. Чи заважає ідеологічна функція політекономії реалізації інших її функцій:

а) ні, якщо ідеологічна функція не домінує над іі пїими; але так, коли вона переважає над іншими;

б) ідеологічна функція нейтральна до здійснення інших функцій;

в) функції економічної теорії не пов'язані між собою;

г) питання некоректне;

д) попередні відповіді помилкові?

53. Яка функція економічної теорії безпосередньо пов'язана з її взаємодією з іншими економічними дисциплінами:

а) методологічна;

б) пізнавальна;

в) практична;

г) ідеологічна;

д) прогностична?

54. Чим відрізняються різні школи економічної теорії:

а) аспектом — підходом до предмета;

б) акцентом на певних інструментах застосованої методології;

в) соціальним походженням;

г) практичними рекомендаціями;

д) усіма перерахованими вище ознаками в сукупності або окремими з них?

55. Який принцип пізнання є найважливішим в усіх випадках:

а) перехід від емпірично-конкретного до абстрактного;

б) сходження від абстрактного до конкретного;

в) єдність історичного та логічного;

г) поєднання якісного та кількісного досліджень;

д) питання некоректне?

56. Який прийом пізнання зводиться до переходу від окремого до загального:

а) аналіз;

б) синтез;

в) індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?

57. Який прийом пізнання зводиться до переходу від загального до окремого:

а) аналіз;

б) синтез;

в) індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?

58. Який прийом пізнання зводиться до ідентифікації явищ на основі вивчення їхніх властивостей:

а) аналіз;

б) синтез;

в) індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?

59. Який прийом пізнання зводиться до вивчення явищ шляхом їх поділу на властиві їм компоненти:

а) аналіз;

б) синтез;

в) індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?

60. Який прийом пізнання зводиться до вивчення явищ шляхом поєднання їхніх вже проаналізованих елементів:

а) аналіз;

б) синтез;

в) індукція;

г) дедукція;

д) якісне дослідження?