- •Організація розкриття і розслідування злочинів: тези лекцій
- •Передмова
- •Тема 1. Поняття, Завдання, система та загальні положення курсу «організація розкриття та розслідування злочинів»
- •1. Поняття, сутність організації розкриття та розслідування злочинів. Система організації розкриття та розслідування злочинів
- •2. Організаційні основи взаємодії слідчого з оперативними службами: характеристика принципів, специфічних для взаємодії з органом дізнання, форми взаємодії
- •3. Теоретичні засади планування розслідування, техніка планування
- •4. Теоретичні засади висування слідчих версій
- •5. Засади розшукової діяльності слідчого
- •Тема 2. Методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •1.Структура, методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •2. Практика, передовий досвід правоохоронних органів як основне джерело окремих криміналістичних методик.
- •3. Поняття слідчої ситуації та етапу розслідування і їх роль у організації розслідування злочинів
- •4. Сутність, поняття та форми протидії розслідуванню злочинів та шляхи її подолання. Суб’єкти протидії розслідуванню
- •Тема 3. Організація й особливості розкриття і розслідування злочинів «По гарячим слідах»
- •1. Загальні положення (основи методики) організації розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах»
- •2. Тактика затримання як тактичної операції та як слідчої дії
- •3. Організація взаємодії слідчого з органом дізнання під час розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах». Дослідчі ситуації розслідування
- •Тема 4. Організація початкового етапу розслідування злочинів
- •2. Висунення версій і планування розслідування на початковому етапі розслідування. Алгоритми вирішення слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування
- •3. Організація і проведення типових слідчих дій для початкового етапу розслідування
- •4. Особливості початкового етапу розслідування окремих видів злочинів (неочевидне вбивство, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хуліганство, шахрайство, вимагання, торгівля людьми)
- •Тема 5. Організація наступного етапу розслідування злочинів
- •1. Загальні положення організації розкриття та розслідування злочинів на наступному етапі розслідування. Особливості планування та ситуаційний характер наступного етапу розслідування
- •2. Організація встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину і прийняття заходів щодо їх усунення
- •3. Забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, та можливої конфіскації майна
- •4. Збір інформації про особистість обвинуваченого, необхідної для винесення обгрунтованого і справедливого вироку
- •5. Основи взаємодії слідчого з оперативними працівниками та іншими службами на наступному етапі розслідування
- •Тема 6. Організація розкриття та розслідування злочинів минулих років
- •1. Понятття та криміналістична характеристика злочинів минулих років. Основні умови діяльності слідчого при розкритті та розслідуванні злочинів минулих років
- •2. Організація, планування слідчими розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Метод колективного планування розслідування злочину та взаємодія слідчого.
- •3. Форми діяльності, які слідчий повинен здійснювати у справах про нерозкриті злочини
- •Тема 7. Організація розкриття і розслідування економічних злочинів
- •1. Поняття та криміналістична класифікація економічних злочинів
- •2. Особливості методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва
- •3. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з фактами фіктивного підприємництва Криміналістична характеристика. Способи вчинення і приховування даного виду злочину:
- •4. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з наданням послуг грального бізнесу.
2. Тактика затримання як тактичної операції та як слідчої дії
В криміналістичній науці затримання розумієтья у трьох значеннях:
1) відповідно до ч.2 ст.29 Конституції України та ч.2 ст.149 КПК затримання названо тимчасовим запобіжним заходом – це короткочасне позбавлення волі з метою створення умов для перевірки підозри, що виникла;
2) затримання – це невідкладна тактична операція, яка складається із фізичного захоплення підозрюваного, його доставки в органи внутрішніх справ, особистого обшуку, оформлення затримання;
3) затримання – це окрем слідча дія, тобто засіб одержання доказів, але лише у тих випадках, коли затримання зв’язане з безпосереднім виявленням ознак злочину, специфікою міста та часу фізичного захоплення, коли зазначені дані набувають важливого доказового значення.
Виділяють традиційно такі етапи затримання: 1) виникнення підозри; 2) пошук; 3) фізичне захоплення; 4) особистий обшук; 5)доставка затриманого в правоохоронні органи; 6) складання протоколу або фіксація результатів.
Підготовка до затримання (підготовчі дії виконуються у випадках, коли це об’єктивно можливо і необхідно). При підготовці доцільно: а) розглянути питання про кількість, персональний склад слідчо-оперативної групи ; б) включити до складу групи оперативного працівника жіночої статі у випадку, коли можливе затримання жінки; в) визначити місце (у необхідних випадках воно повиннео бути попередньо вивчене), час, умови затримання; г) розподілити обов’язку між учасниками, визначити які, у якій послідовності і ким повинні бути виконані відповідні дії;д) довести до відома всіх учасників затримання наявні дані про ознаки зовнішності особи пыдозрюваного; ) у необхідних випадках забезпечити учасників затримання відповідними засобами техніки (звуко- і відеозаписуючою апаратурою, транспортом); ж) визначити послідовності затримання; з) передбачити можливість проведення інших слідчих дій до і після складання протоколу затримкання; і) розглянути питання про учасників і організаційно-тактичні особливості фізичного захоплення; к) на інструктажі конкретно вказати хто і які засоби захисту, озброєння, зв’язку повинен мати.
У тактичному плані розрізняють одиночні і групові затримання. При груповому під варту беруть декількох співучасників, що не проходять по одній справі, але в силу обставин знаходяться в одному місці. Затриммання співучасників, що знаходяться в різних місцях, може бути одночасним (в один день і годину) і різночасним.
Успіх при затриманні обумовлений конспіративністю підготовки до нього, чіткою організацією і раптовістю.
Учасники затримання, наближаючись до затримуваного, вступають у безпосередній контакт під видом перехожих, що звертаються з яким-небудь питанням, пропозицією, проханням і т.п. Потім випливає раптове і рішуче захоплення, обмежується свобода дій, блокуються спроби вчинити опір, бігти, позбутися від яких-небудь чи предметів документів. Судячи з обставин, можуть знадобитися міри, що попереджають замах на самогубство. Забезпечується надійна ізоляція затриманого від навколишніх і негайне запровадження його в спецтранспорт.
Дії оперативної групи повинні бути так сплановані і здійснені, щоб не постраждали сторонні особи, щоб затримуваний не зміг захопити заручника.
Значно складніше затримати підозрюваного в приміщенні. Задача групи захоплення – проникнути туди через невідомі затримуваному входи, горищні чи підвальні приміщення, чи балкони за допомогою осіб, що не викликають у затримуваних підозр і яким він може відкрити двері, не знаючи про групу затримання. Коли злочинець відмовляється відкрити двері, то, з огляду на його психічну напругу і можливість імпульсивних дій аж до застосування вогнепальної зброї, варто вступити з ним у переговори, переконати в безглуздості зайнятої позиції. Якщо переговори не досягнуть мети, можуть бути застосовані спеціальні хімічні кошти, перешкоди зламуються і група здійснює захоплення.
Фіксація перебігу та результатів дії та оцінка отриманих результатів складається з: складання протоколу затримання з указівкою мотивів і підстав; повідомлення прокурора про затримання; повідомлення сім’ї підозрюваного про його затримання; перепровадження підозрюваного в ізолятор тимчасового тримання (ІТТ), також можливо здійснювати у межах затримання звільнення затриманого з ІТТ чи доставку його до судді з поданням про обрання затриманому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (адже ця дія тривала у часі).