- •Організація розкриття і розслідування злочинів: тези лекцій
- •Передмова
- •Тема 1. Поняття, Завдання, система та загальні положення курсу «організація розкриття та розслідування злочинів»
- •1. Поняття, сутність організації розкриття та розслідування злочинів. Система організації розкриття та розслідування злочинів
- •2. Організаційні основи взаємодії слідчого з оперативними службами: характеристика принципів, специфічних для взаємодії з органом дізнання, форми взаємодії
- •3. Теоретичні засади планування розслідування, техніка планування
- •4. Теоретичні засади висування слідчих версій
- •5. Засади розшукової діяльності слідчого
- •Тема 2. Методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •1.Структура, методологічні основи розкриття та розслідування злочинів
- •2. Практика, передовий досвід правоохоронних органів як основне джерело окремих криміналістичних методик.
- •3. Поняття слідчої ситуації та етапу розслідування і їх роль у організації розслідування злочинів
- •4. Сутність, поняття та форми протидії розслідуванню злочинів та шляхи її подолання. Суб’єкти протидії розслідуванню
- •Тема 3. Організація й особливості розкриття і розслідування злочинів «По гарячим слідах»
- •1. Загальні положення (основи методики) організації розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах»
- •2. Тактика затримання як тактичної операції та як слідчої дії
- •3. Організація взаємодії слідчого з органом дізнання під час розкриття та розслідування злочинів по «гарячих слідах». Дослідчі ситуації розслідування
- •Тема 4. Організація початкового етапу розслідування злочинів
- •2. Висунення версій і планування розслідування на початковому етапі розслідування. Алгоритми вирішення слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування
- •3. Організація і проведення типових слідчих дій для початкового етапу розслідування
- •4. Особливості початкового етапу розслідування окремих видів злочинів (неочевидне вбивство, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, хуліганство, шахрайство, вимагання, торгівля людьми)
- •Тема 5. Організація наступного етапу розслідування злочинів
- •1. Загальні положення організації розкриття та розслідування злочинів на наступному етапі розслідування. Особливості планування та ситуаційний характер наступного етапу розслідування
- •2. Організація встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину і прийняття заходів щодо їх усунення
- •3. Забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, та можливої конфіскації майна
- •4. Збір інформації про особистість обвинуваченого, необхідної для винесення обгрунтованого і справедливого вироку
- •5. Основи взаємодії слідчого з оперативними працівниками та іншими службами на наступному етапі розслідування
- •Тема 6. Організація розкриття та розслідування злочинів минулих років
- •1. Понятття та криміналістична характеристика злочинів минулих років. Основні умови діяльності слідчого при розкритті та розслідуванні злочинів минулих років
- •2. Організація, планування слідчими розслідування нерозкритих злочинів минулих років. Метод колективного планування розслідування злочину та взаємодія слідчого.
- •3. Форми діяльності, які слідчий повинен здійснювати у справах про нерозкриті злочини
- •Тема 7. Організація розкриття і розслідування економічних злочинів
- •1. Поняття та криміналістична класифікація економічних злочинів
- •2. Особливості методики розслідування корисливих злочинів у сфері підприємництва
- •3. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з фактами фіктивного підприємництва Криміналістична характеристика. Способи вчинення і приховування даного виду злочину:
- •4. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з наданням послуг грального бізнесу.
2. Практика, передовий досвід правоохоронних органів як основне джерело окремих криміналістичних методик.
Практика розкриття й розслідування злочинів має певні взаємозв’язки з криміналістичною методикою:
практика слугує полігоном (апробуються запропоновані рекомендації);
практика є підставою для розроблення відповідних наукових рекомендацій (методик розслідування);
саме на потребу практики розробляються наукові рекомендації щодо розкриття окремих видів злочинів;
практика дає можливість отримати передовий досвід з розкриття та розслідування злочинів, ураховуючи як позитивні, так і негативні наслідки, помилки, що впливає на змінення або вдосконалення прийнятих окремих криміналістичних методик .
3. Поняття слідчої ситуації та етапу розслідування і їх роль у організації розслідування злочинів
Етап розслідування – це певний проміжний пункт у процесі розслідування злочину, який характеризує стан слідства з позиції повноти вирішення його завдань і визначається прийнятими процесуальними рішеннями у кримінальній справі (за А.Ф. Волобуєвим). Загальновизнаним є поділ процесу розслідування на два етапи: початковий та наступний.
Питання щодо моменту розкремлення криміналістичних етапів є дискусійним. Існують дві основні концепції.
В основі першої концепції ознака невідкладності слідчих дій, де початковий етап – це інтенсивний пошук, виявлення та закріплення доказів. Він може бути завершеним незалежно від того, чи вдалося вирішити всі завдання такого етапу (чи встановлено особу; чи пред’явлено їй обвинувачення), але повинні бути виконані всі невідкладні слідчі дії. Наступний етап становить розгорнуте, поступове доказування вини злочинця або звичайне продовження його пошуку, тобто відповідно до шляхів подальшого розслідування.
В основу другої концепції покладено момент розкриття злочину, пов’язаний із пред’явленням обвинувачення, де початковий етап триває до встановлення особи, яка вчинила злочин, і завершення збирання доказів для пред’явлення їй обвинувачення хоча б за одним епізодом злочину, тобто завершення всіх дій щодо збирання доказової інформації, достатньої для пред’явлення обвинувачення особі за одним епізодом злочинної діяльності. Ця концепція є більш конкретизованою та корисною для практики розкриття й розслідування злочину, оскільки невідкладними слідчі дії можуть стати на будь-якому етапі розслідування залежно від обставин кожної конкретної справи.
4. Сутність, поняття та форми протидії розслідуванню злочинів та шляхи її подолання. Суб’єкти протидії розслідуванню
Протидія – це протистояння двох і більше суб’эктів, які мають різни мотиви і цілі та обтяжені вчиненим злочином. Тобто протидія починається тоді, коли приховування як складова злочинної діяльності здійснене. Тому у визначенні змісту протидії розслідуванню ми солідарні з криміналістами, які вважають приховування та протидію розслідуванню окремими формами ухилення від відповідальності винних осіб, де приховування здійснюється до виявлення злочину правоохоронними органами, а протидія розслідуванню – після його виявлення та порушення кримінальної справи .
Виходячи з суб’єкта протидії розслідуванню, необхідним є подальше розроблення типових тактичних операцій та дослідження особливостей тактики проведення окремих слідчих дій, що належать до таких (це окремі тактичні прийоми протидії).
Безпосередня протидія розслідування з боку підозрюваного (обвинуваченого): прийоми, спрямовані на знищення та фальсифікацію речових доказів вчинення злочину; переховування осіб, причетних до викрадення; вплив підозрюваного на свідків (потерпілих) з метою давання еправдивих (неповних) свідчень; протидія розслідуванню через власні неправдиві свідчення підозрюваного (обвинуваченого).
Опосередкована протидія розслідуванню: з боку захисника підозрюваного (обвинуваченого), корумпованих працівників органів державної влади та управління; правоохоронних органів.