3. Особливості методики розслідування злочинів, пов’язаних з фактами фіктивного підприємництва Криміналістична характеристика. Способи вчинення і приховування даного виду злочину:

1) фіктивні фірми дозволяють реалізувати товари (продукцію), які не відображені у фінансовій звітності підприємства, кошти від покупця надходять на розрахунковий рахунок фіктивної фірми, після чого переводяться у готівку з використанням різних механізмів - конвертаційні центри; ощадні сертифікати тощо;

2) контрабандним шляхом на територію України завозиться сировина (тютюн, шоколад тощо), у підпільному виробництві виготовляються низькосортні підробки товарів відомих виробників, що надходять у торговельну мережу під видом якісної продукції, для легалізації доходу використають фіктивні фірми;

3) фіктивне підприємство перераховує в безготівковій формі кошти на розрахунковий рахунок реального підприємства на підставі фіктивних контрактів про виконання робіт, наданні послуг – механізм легалізації грошей, наприклад, керівник підприємства в касі одержує готівку для закупівлі дизельного палива, для списання коштів і наступного їх розкрадання оформлюються документи про поставку дизельного палива від імені фіктивної фірми, а витрати нібито поставленого палива оформлюються на потреби підприємства.

4) для ліквідація суб'єкта підприємництва, що має заборгованість перед кредиторами й бюджетом (цільовими фондами), спосіб: злиття або приєднання боржника до іншої фірми, всі зобов'язання, у тому числі податкові, у випадку приєднання (злиття) переходять до суб'єкта, що утворилися в результаті злиття, яким є фіктивне підприємство, зареєстроване в іншому місті (територіальному районі);

5) для здійснення шахрайських дій, наприклад при створенні “інформаційних центрів по працевлаштуванню”, різновидом способів здійснення шахрайських дій з використанням можливостей фіктивних фірм є розсилання пошти із вказівкою того, що “клієнт” виграв подорож за кордон. Умовою надання путівок є попередня оплата перельоту літаком туди й назад.

6) фіктивні підприємства реєструються як неприбуткові організації. Вони, як правило, використовуються для створення “фінансових пірамід” і здійснення шахрайських дій відносно громадян.

Як свідчить практика, до створення фіктивних підприємств можуть бути причетні наступні категорії громадян:

1. Особи, які створили суб’єкт господарювання для зайняття підприємницькою діяльністю, але під впливом тих чи інших причин вирішили позбутись його.

2. Особи, які за мізерну винагороду дають згоду на реєстрацію чи перереєстрацію на своє ім’я суб’єктів підприємницької діяльності, під керівництвом інших осіб відвідують нотаріальні контори, податкові органи, дозвільні системи, підписують необхідні документи, нерідко чисті бланки і в подальшому до діяльності новостворених суб’єктів господарювання ніякого відношення не мають;

3. Працівники так званих юридичних фірм чи приватні особи, основним видом діяльності яких є реєстрація “під ключ” суб’єктів підприємницької діяльності. Ці особи реєструють підприємства на своє ім’я чи підшукують для цього осіб, зазначених вище. В подальшому створені ними суб’єкти господарювання за винагороду переоформлюються на інших осіб (як правило – підставних), а статутні документи, штамп, печатка передаються зловмисникам, які використовують ці фіктивні підприємства в протиправних цілях;

4. Фіктивні суб’єкти підприємницької діяльності реєструють чи перереєстровують за підробленими документами безпосередньо злочинці.

Спосіб вчинення злочину та вид підприємства зумовлюють відповідні сліди.

Програми перевірки заяви (повідомлення) про злочин з метою виявлення ознак злочину. Документування злочинної діяльності фіктивних фірм та конвертаційних центрів на практиці викликає значні труднощі. Організація роботи саме на стадії реалізації матеріалів оперативно-розшукової справи набуває вирішального значення для досягнення конкрет­них результатів у боротьбі з фіктивним підприємництвом.

З урахуванням накопиченого органами внутрішніх справ досвіду реалізацію наявних матеріалів необхідно проводити тіль­ки після встановлення достовірних даних про керівників фіктивних фірм (конвертаційних центрів) та банківських установ, за до­помогою яких здійснюються протиправні операції з ухилення від оподаткування, з незаконного відшкодування ПДВ, конвертація грошових коштів тощо, механізму вчинення цих злочинних діянь, всіх причетних до цього осіб.

Особливу увагу слід приділя­ти даним про рух грошових коштів, тобто реалізація проводиться саме в той момент, коли на рахунках фіктивних фірм зосереджені кошти, які підлягають переказу на кореспондентські ра­хунки, що дозволяє забезпечити відшкодування збитків. При цьо­му фактор часу відіграє провідну роль, оскільки з технічної точки зору такий переказ здійснюється моментально, а на­кладення арешту на грошові кошти вже на кореспондентських ра­хунках викликає значні складнощі.

У випадках, коли конвертаційні центри здійснюють для своїх клієнтів обмін готівкової національної валюти на готівкову іноземну, суттєве значення має встановлення місця та часу такої передачі (або передачі вказаної валюти для подальшого обміну кур’єром), оскільки це дозволяє не лише вилучити значні кошти, але й зібрати додаткові докази щодо вчинення злочину.

Реалізацію матеріалів оперативних розробок доцільно розпочати із затримання декількох клієнтів у момент передачі їм го­тівкової валюти („на гарячому”). Потім при нагоді слід накласти арешт на готівку у валюті в касі конвертаційного центру. Одночасно з цим блокуються грошові кошти на розрахункових рахунках фіктивних фірм, опечатують­ся їх каси та приміщення, вилучаються всі предмети та докумен­ти, пов’язані з їх „діяльністю”.

Типові слідчі ситуації початкового етапу і програми (алго­ритми) розслідування. На стадії порушення кри­мінальної справи виділяють ситуа­ції, коли надані матеріали: 1) міс­тять необхідні дані про обставини вчинення злочину та є достатніми для прийняття рішення про пору­шення кримінальної справи; 2) мі­стять необхідні дані про обставини вчинення злочину, але їх недостат­ньо для прийняття рішення про порушення кримінальної справи і потрібне подальше проведення опе­ративних заходів та перевірочних дій; 3) містять необхідні дані про обставини вчинення злочину, але їх недостатньо для прийняття рішен­ня про порушення кримінальної справи, хоча відсутня інформація може бути отримана в ході прове­дення досудового слідства; 4) не містять необхідних даних про об­ставини вчинення злочину, на під­ставі яких приймається рішення про порушення кримінальної справи, і вони не можуть бути доповнені в ході проведення перевірочних за­ходів або досудового слідства (зни­щено документи обліку діяльності суб'єкта підприємництва, відсутня можливість проведення зустрічних перевірок тощо); 5) не містять да­них про обставини вчинення зло­чину, а свідчать про відсутність складу злочину в діях службових чи фізичних осіб — платників по­датків (бухгалтерська помилка, неправильне ведення обліку та відображення проводок бухгалтер­ського обліку, відсутність прямого умислу тощо).

Для вирішення завдань першої слідчої ситуації на поча­тковому етапі розслідування фік­тивного підприємництва підлягає виконанню комплекс слідчих дій, оперативно-розшукових та інших організаційних заходів:

1) допит співробітників підрозді­лів податкової інспекції (податко­вої міліції), співробітників Пенсій­ного фонду України, фондів соці­ального страхування про обставини виявлення (встановлення) фактів фіктивного підприємництва;

2) виїмка документів, які під­тверджують факт фіктивного під­приємництва, щодо державної реєстрації фіктивного суб'єкта підприємницької діяльності, взяття на облік у податкових органах, по­становки на облік у Пенсійному фонді України, фондах соціально­го страхування;

3) виїмка документів, які під­тверджують відкриття рахунків у банківських установах, та доку­ментів, необхідних для отримання дозволу на виготовлення печатки суб'єктом підприємницької діяль­ності;

4) виїмка документів, які свід­чать про характер та зміст фінан­сово-господарської діяльності та вчинені злочини з використанням фіктивних суб'єктів підприємни­цтва;

5) виїмка документів про ви­знання судом недійсними реєстраційних документів фіктивного суб'єкта підприємництва;

6) виїмка документів про ви­знання недійсними угод, які вико­нані з використанням фіктивних суб'єктів підприємницької діяль­ності;

7) допит осіб, допомога яких була використана у процесі реєст­рації (придбання) фіктивного суб'єкта підприємництва (студен­ти, пенсіонери, малозабезпечені, особи, які дали згоду за певну платню бути засновником чи ке­рівником фіктивного суб'єкта під­приємництва);

8) затримання та допит осіб, які реєстрували (придбавали) фіктив­ні суб'єкти підприємництва;

9) допит осіб, які брали участь у виконанні окремих фінансово-господарських операцій за участю фіктивних суб'єктів підприєм­ницької діяльності;

10) обшук за місцем проживан­ня та місцем роботи осіб, які здій­снювали реєстрацію (придбання) фіктивних суб'єктів підприємни­цтва;

11) комплекс оперативно-розшукових заходів з метою встановлен­ня місць зберігання майна, грошо­вих коштів, цінностей, здобутих злочинним шляхом;

12) накладення арешту на майно та вклади осіб, які вчинили фікти­вне підприємництво;

13) комплекс оперативно-розшукових заходів з метою оператив­ного супроводження збору первин­них матеріалів та розслідування фіктивного підприємництва;

14) призначення та проведення документальної ревізії (перевірки) фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємництва;

15) призначення судових експер­тиз.

У інших слідчих ситуаціях комплекси аналогічні, але з окремими особлиостями обумовленими специфікою слідчих ситуацій.

Особливості тактики окремих слідчих дій. Ці особилвості збігаються з тактикою слідчих дій, що проводяться в цілому у справах економічної спрямованості, зокрема це ткі слідчі дії: виїмка необхідних докумен­тів, які свідчать про використання у господарській діяльності фіктив­них підприємств; допит осіб, які використову­вали можливості фіктивних під­приємств для вчинення злочинів; допит осіб, допомога яких була використана у ході держав­ної реєстрації (придбання) фіктив­них суб'єктів підприємницької ді­яльності; обшук за місцем проживан­ня чи роботи з метою встановлення доказів реєстрації фіктивних під­приємств та постійного зайняття цією злочинною діяльністю; виїмка документів, які свід­чать про державну реєстрацію фік­тивних суб'єктів підприємницької діяльності та взяття на облік (по­даткова інспекція, Пенсійний фонд України, фонди соціального стра­хування, органи статистики тощо).