
- •Вступ Фонетика і фонологія. Фонема
- •Норма німецької вимови
- •Співвідношення звука і букви
- •Загальні умови утворення голосних і приголосних
- •Основні відмінності між системами голосних німецької та української мов
- •Основні відмінності між системами приголосних німецької та української мов
- •Звукова система німецької мови Фонеми [а:] і [а]
- •Сильний приступ голосного
- •Фонеми [f] і [s]
- •Буквене зображення звуків [f] і [s]
- •Фонема [∫]
- •Буквене зображення звука [∫]
- •Фонема [t]
- •Буквене зображення звука [t]
- •Фонеми [р] і [k]
- •Звук [ә]
- •Буквене зображення звука [ә]
- •Фонеми [b, d, g, V, z]
- •Буквене зображення звуків [b, d, g, V, z]
- •Фонема [n]
- •Буквене зображення звука [n]
- •Варіанти фонеми [г]
- •Буквене зображення звуків [г]
- •§21. Фонема [h]
- •Буквене зображення звука [h]
- •Фонема [χ]
- •Буквене зображення звука
- •Випадки вживання довгих і коротких голосних у німецькій мові
- •Фонема [u:]
- •Буквене зображення звука [u:]
- •Фонема [υ]
- •Буквене зображення звука [u:]
- •Фонема [о:]
- •Буквене зображення звука [о:]
- •Фонема [ɔ]
- •Буквене зображення звука [ɔ]
- •Наголос у простих і складних словах
- •Загальна характеристика переднього ряду голосних німецької мови
- •Фонема [і:]
- •Буквене зображення звука [і:]
- •Фонема [I]
- •Буквене зображення звука [і]
- •§ 32. Фонема [e:]
- •Буквене зображення звука [e:]
- •§ 33. Фонеми [ε] і [ε:]
- •Буквене зображення звуків [ε] і [ε:]
- •§ 34. Фразовий наголос і найпростіші випадки фразового членування
- •Приклади
- •§ 35. Загальна характеристика лабіалізованих голосних
- •§ 36. Фонема [у:]
- •§ 37. Фонема [y]
- •§ 38. Фонема [0:]
- •§ 39. Фонема [се]
- •§ 40. Винятки з правил читання довгих та коротких голосних
- •§ 41. Мелодика простого розповідного речення
- •§ 42. Мелодика окличного та спонукальнго речення
- •§ 43. Загальна характеристика німецьких дифтонгів
- •§ 44. Фонема [ар]
- •§ 45. Фонема [ao]
- •§ 46. Фонема [q#]
- •§ 47. До таблиці німецьких голосних
- •§ 48. Фонема [Јf]
- •§ 49. Фонема [Яfl
- •§ 51. Мелодика питального речення з питальним словом
- •§52. Мелодика питального речення без питального слова
- •§ 53. Фонема [1]
Буквене зображення звуків [г]
-
Звук
Буква
Приклади
[г]
r, rr
der Rat, der Karren
fahren ['fa:rən] wahr [va:r]
raten ['ra:tən] zwar [tsva:r]
die Ratte ['ratə] der Arzt [’a:rtst]
der Braten ['bra:tən] der Arm [ُarm]
das Quadrat [kva'dra:t] warten ['vartən]
die Straße ['∫tra:sə] die Marke ['markə]
tragen ['tra:gən] der Fahrer ['fa:r]
das Paar [pa:r] der Vater [' fa:tɐ]
das Jahr [ja:r] aber ['’a:bɐ]
§21. Фонема [h]
Приголосний [h] - глухий звук, місцем артикуляції якого є глотка.
Повітря, проходячи через щілину, утворену невеликим звуженням між коренем язика і заднью стінкою зіва, створює легкий шум видиху, який сприймається як звук [h]. Положення спинки язика і губ визначається голосним, що йде за цим звуком.
Кінчик язика звичайно впирається у нижні зуби.
Таким чином, приголосний [h] - це ясний видих, який не повинен супроводжуватися ніякими додатковими шумами. Не можна плутати його ні з українським [х], ні з українським [г].
Постановка. Зробити видих, подібний до того, який ми робимо, бажаючи зігріти руки.
Зробивши відносно глибокий вдих через ніс, видихнути повітря через рот, немов би зітхаючи. Потім додати до "зітхання" голосний [а:]: hha:
Вимовляти [h] між голосними, стежачи за легкістю і чистотою приголосного.
Буквене зображення звука [h]
-
Звук
Буква
Приклади
[h]
h
das Haar, haben
’а: - ha: der Hase ['ha:zə] hacken ['hakən]
’a:n - ha:n die Habe ['ha:bə] aha [’a 'ha:]
der Ahn - der Hahn die Hand [hand] der Hafen ['ha:fn]
[’a:n – ha:n] hart [hart] der Hammer
haben ['ha:bən] die Hast [hast] ['hamɐ]
der Haken ['ha:kən]
Фонема [χ]
При вимовлянні німецького глухого приголосного[χ], так званого ach-Laut´a, м'яке піднебіння разом з маленьким язичком опускається в напрямку до трохи піднятої задньої спинки язика, і між ними виникає щілина. Повітря, що проходить через цю щілину, утворює сильний шум тертя, характерний для [χ]. Німецький ach-Laut не можна заміняти українським [х]. При артикулюванні останнього щілина утворюється між задньою спинкою язика і задньою частиною твердого та передньою частиною м'якого піднебіння, тобто український звук [х] більше просунутий вперед.
Ach-Laut може стояти тільки після голосних заднього ряду і дифтонга [аo].
Мал. 15. Німецьке [χ]
Постановка. При постановці [χ] можна рекомендувати вимовити гаркаве [R], тільки глухе, а не дзвінке. Стежити за тим, щоб язик був більше відсунутий назад, ніж при українському [х], вимовляти енергійно, добиваючись сильного шуму тертя.