
- •Вступ Фонетика і фонологія. Фонема
- •Норма німецької вимови
- •Співвідношення звука і букви
- •Загальні умови утворення голосних і приголосних
- •Основні відмінності між системами голосних німецької та української мов
- •Основні відмінності між системами приголосних німецької та української мов
- •Звукова система німецької мови Фонеми [а:] і [а]
- •Сильний приступ голосного
- •Фонеми [f] і [s]
- •Буквене зображення звуків [f] і [s]
- •Фонема [∫]
- •Буквене зображення звука [∫]
- •Фонема [t]
- •Буквене зображення звука [t]
- •Фонеми [р] і [k]
- •Звук [ә]
- •Буквене зображення звука [ә]
- •Фонеми [b, d, g, V, z]
- •Буквене зображення звуків [b, d, g, V, z]
- •Фонема [n]
- •Буквене зображення звука [n]
- •Варіанти фонеми [г]
- •Буквене зображення звуків [г]
- •§21. Фонема [h]
- •Буквене зображення звука [h]
- •Фонема [χ]
- •Буквене зображення звука
- •Випадки вживання довгих і коротких голосних у німецькій мові
- •Фонема [u:]
- •Буквене зображення звука [u:]
- •Фонема [υ]
- •Буквене зображення звука [u:]
- •Фонема [о:]
- •Буквене зображення звука [о:]
- •Фонема [ɔ]
- •Буквене зображення звука [ɔ]
- •Наголос у простих і складних словах
- •Загальна характеристика переднього ряду голосних німецької мови
- •Фонема [і:]
- •Буквене зображення звука [і:]
- •Фонема [I]
- •Буквене зображення звука [і]
- •§ 32. Фонема [e:]
- •Буквене зображення звука [e:]
- •§ 33. Фонеми [ε] і [ε:]
- •Буквене зображення звуків [ε] і [ε:]
- •§ 34. Фразовий наголос і найпростіші випадки фразового членування
- •Приклади
- •§ 35. Загальна характеристика лабіалізованих голосних
- •§ 36. Фонема [у:]
- •§ 37. Фонема [y]
- •§ 38. Фонема [0:]
- •§ 39. Фонема [се]
- •§ 40. Винятки з правил читання довгих та коротких голосних
- •§ 41. Мелодика простого розповідного речення
- •§ 42. Мелодика окличного та спонукальнго речення
- •§ 43. Загальна характеристика німецьких дифтонгів
- •§ 44. Фонема [ар]
- •§ 45. Фонема [ao]
- •§ 46. Фонема [q#]
- •§ 47. До таблиці німецьких голосних
- •§ 48. Фонема [Јf]
- •§ 49. Фонема [Яfl
- •§ 51. Мелодика питального речення з питальним словом
- •§52. Мелодика питального речення без питального слова
- •§ 53. Фонема [1]
Сильний приступ голосного
Німецькі початкові голосні вимовляються з так званим сильним приступом. Сильний приступ забезпечує роздільну вимову початкового голосного слова від попереднього слова. Утворюється він так: голосові зв’язки перед початком вимовляння голосного легко змикаються; потік повітря розриває цю змичку, утворюючи легкий шум. Цей шум, що передує вимовленню голосного, називається сильним його приступом.
Постановка. Починати постановку сильного приступу краще з шепоту, переходячи поступово до голосно! вимови. Вимовляти голосний легко, вільно, не напружуючись Повторити звук 3-4 рази:
[ ’а: -’а: - ’а: - ’а: - ’а -’а -’а -’а]
Фонеми [f] і [s]
Вимова німецьких глухих приголосних [f,s] близька до вимови відповідних українських приголосних. Німецькі приголосні більш шумні, що пояснюється більшою загальною напруженістю артикуляцій у німецькій мові. При постановці стежити за напруженістю артикулювання.
Мал. 6. Німецьке [s]
Буквене зображення звуків [f] і [s]
-
Звук
Буква
[f]
[s]
f, ff, v, ph
ss, ß, s
fa: - fa: - fa: ’a: f - ’a:f - ’a:f
’af - ’af - ’af ’a:s - ’a:s - ’a:s
’as - ’as - ’as
Фонема [∫]
Німецький глухий приголосний [∫] також близький до українського звука. Різниця полягає в тому, що при вимовлянні німецького звука язик більше відтягнений назад, ніж при українському звуку.
Мал. 7. Німецьке [∫]
∫a: - ∫a:- ∫a: - ∫a:
’a∫-’a∫-’a∫-’a∫
Буквене зображення звука [∫]
-
Звук
Буква
Приклади
[∫]
sch, s
das Schaf
die Stadt
der Spaß
Фонема [t]
Артикуляція німецького глухого приголосного [t] дещо відрізняється від української артикуляції. При вимовлянні німецького [t] змичка утворюється між передньою спинкою язика і альвеолами, причому кінчик язика впирається у верхній край верхніх зубів.
Мал. 8. Українське [t] Мал. 9. Німецьке [t]
Крім того, артикулювання [t] супроводжується в німецькій мові так званим придихом, завдяки якому приголосний набирає особливого звучання: після приголосного чути дуже слабкий сторонній звук, що нагадує [h]. Ця властивість звучання особливо помітна перед наголошеним голосним. Придих, або аспірація, досягається енергійним видихом при вимовлянні приголосного.
Буквене зображення звука [t]
-
Звук
Буква
Приклади
[t]
t, tt, th, dt
die Tat, die Stadt das Bad
ta: - ta: - ta: - ta:
’at - ’at - ’at - ’at