§ 46. Фонема [q#]
При вимові дифтонга [dj>] язик і губи спочатку установлені на вимову короткого відкритого [о]. Потім язик переходить у положення закритого [о:], а отвір між губами стає вужчим.
Другий елемент вимовляється закрито і коротко.
Постановка. Стежити, щоб не виник замість [о:] український [й]. Для цього не підносити дуже високо передню спинку язика.
Буквене зображення звука [Qgf]
Звук _____Буква_____ Приклади________
[pji]________eu, дu________der Freund, das Gebдude
neu [noj>] freuen ['fragten]
das Heu [hpj>] die Freundschaft ['frQjmtJ"aft]
euer [' 'ojm] die Steuer ['Jtojre]
дuЯern [''3Яsi3n] die Scheune ['fDjms] das Europa ['o_g»'ro:pa] die Bдume ['bojima]
neun [no_gm] (Plur. v. der Baum)
seufzen fzojfftgn] das Gebдude [ga'bojtda]
heute ['hpjrta] der Verkдufer [fe'kojffe]
trдumen ['trqgfman] neunzehn [ 'nojm,Jge.:n]
der Freund [frojmt] neunzig [ nojfntsjc]
§ 47. До таблиці німецьких голосних
Таким чином, ми розглянули всі голосні німецької мови - монофтонги і дифтонги, їх прийнято зображати у вигляді трикутника, який схематично показує ряд голосних (задній або передній) і висоту піднесення язика (високе піднесення, середнє, низьке. Дме. табл. І).
§ 48. Фонема [Јf]
Крім розглянутої африкати* [Ј§], близької до відповідної української, в німецькій мові є ще дві глухі африкати: [tj] і [р|]. Німецький [tj] твердіший від українського [ч].
При утворенні [tj] кінчик язика піднятий і в місці утворення [J] торкається частини твердого піднебіння, яка межує з альвеолами. Вимовляння звука починається із змички як при звуку [t], яка не вибухає, а переходить у щілину як при [J].
Постановка. Поставити кінчик язика в положення для [J], але наблизити його впритул до твердого піднебіння і утворити цим змичку. Потім перевести її миттю в щілину.
Стежити, щоб не було пом'якшення звука. Для цього не просувати кінчик язика вперед.
Буквене зображення звука [tj]
Звук Буква Приклади
[tj] tsch deutsch
deutsch [dgotj] die Kutsche ['kutjs] zwitschern ['|§vit|Bn] rutschen ['nrtjn]
§ 49. Фонема [Яfl
Звука, подібного до німецької африкати [pj], немає в українській мові. При утворенні німецького [pj] між верхньою і нижньою губами утворюється дуже слабка змичка. До верхніх зубів при цьому наближена нижня губа. В момент прориву змички утворюється щілина між верхніми зубами і нижньою губою. В результаті такої артикуляції утворюється один суцільний звук [pj].
При постановці звука виходити із зазначеного вище способу артикуляції.
Буквене зображення звука [gf]
Звук Буква Приклади
[pf] pf das Pferd, der Kopf
der Pfad [pja:f] schцpfen [ Jcepjh]
das Pferd [pje:Et] der Schnupfen [Jnupjh]
die Pfeife ['pftjefa] der Dampfer ['dampfe]
die Pfote ['pfo:t9] empfinden f'em'pj'indan]
das Opfer [' 'opfe] der Strumpf [[trumpf]
tapfer [tapjte] der Sumpf [zumgf]
der Topf [topf] der Kampf [kampj]
der Kopf [kцpf] der Dampf [dampf]
§ 50. Фонема [$]
Німецький приголосний [9] являє собою вимовлений без голосу приголосний []']. При вимові цього звука кінчик язика впирається в нижні зуби, середня спинка язика високо піднесена до твердого піднебіння, утворюючи разом з ним вузьку щілину, через яку проходить повітря. Губи напіввідкриті, куточки їх трохи розведені в сторони. На відміну від [j] звук [с] глухий.
Його можна порівняти ще з українським [й], враховуючи, що німецький звук напруженіший і більш шумний, глухий.
Звук [с] не можна плутати з українським м'яким [х'], при утворенні якого активною буває не середня, а задня спинка язика.
Німецький [с] вимовляється після голосних переднього ряду, дифтонгів [aj?] і [oj>] та після приголосних.
іМал. 43. Німецьке []'] Мал. 44. Німецьке [д]
Постановка. 1. Виходити від дзвінкого німецького Ц], вимовляю-:и його навперемінно голосно і пошепки:
D-5-J-9-J-9]-
2. Виходити від українського [й] у словах дай, мій, свій. Вимовляти іі слова пошепки, затягуючи останній звук, а потім виділити його із лова. В обох випадках розтягувати куточки губ трохи в сторони.
Буквене зображення звука [9]
Звук Буква Приклади
[с] ch, g* ich, das Recht, wichtig
ich ['19] sprechen ['/ргєфп]
mich [1Ш9] achtzig [''a%t§i9]
reich [ra_§9] dreiЯig ['dr^esi9J
durch [dur9] beschдftigt [ba'Jeft^t]
der Dichter ['афв] freudig ['frpj>dic]
dicht [di9t] sechzehn ['ze9tse:n]
sich [ZI9] sechzig ['zectsi9]
nicht [ni9t] die Kьche ['kY93]
das Recht [re9t] mancher ['тап9в]
rechnen frecnsn] chinesisch [9i'ne:ziJ]
euch ['399] chemisch [ 9е:тіП
weich [va_g9] rechtzeitig ['re9ttsajti9]
dich [di9] das Gesprдch [gs'Jprex]
das Gedicht [ga'd^t] wenig ['ve:ni9]
unterrichten ['untB'ri9t3n] wichtig ['viytig]
das Gesicht [ga'z^t] richtig frictic]
die Geschichte [gs'J^ta] tьchtig ftY9tic]
zeichnen ['t§aj?9n9n] gegenseitig ['ge:gan,z^eti9]
еп-eichen [ Vraj^n] ausgezeichnet [' 'ajpsgatsaj^nsf]
das Mдdchen ['me.'tcsnj die Mechanik [me'9a:nik]
das Mдrchen ['me:rc3nj das Tцchterchen ['ісесгтезп]