- •Вступ Фонетика і фонологія. Фонема
- •Норма німецької вимови
- •Співвідношення звука і букви
- •Загальні умови утворення голосних і приголосних
- •Основні відмінності між системами голосних німецької та української мов
- •Основні відмінності між системами приголосних німецької та української мов
- •Звукова система німецької мови Фонеми [а:] і [а]
- •Сильний приступ голосного
- •Фонеми [f] і [s]
- •Буквене зображення звуків [f] і [s]
- •Фонема [∫]
- •Буквене зображення звука [∫]
- •Фонема [t]
- •Буквене зображення звука [t]
- •Фонеми [р] і [k]
- •Звук [ә]
- •Буквене зображення звука [ә]
- •Фонеми [b, d, g, V, z]
- •Буквене зображення звуків [b, d, g, V, z]
- •Фонема [n]
- •Буквене зображення звука [n]
- •Варіанти фонеми [г]
- •Буквене зображення звуків [г]
- •§21. Фонема [h]
- •Буквене зображення звука [h]
- •Фонема [χ]
- •Буквене зображення звука
- •Випадки вживання довгих і коротких голосних у німецькій мові
- •Фонема [u:]
- •Буквене зображення звука [u:]
- •Фонема [υ]
- •Буквене зображення звука [u:]
- •Фонема [о:]
- •Буквене зображення звука [о:]
- •Фонема [ɔ]
- •Буквене зображення звука [ɔ]
- •Наголос у простих і складних словах
- •Загальна характеристика переднього ряду голосних німецької мови
- •Фонема [і:]
- •Буквене зображення звука [і:]
- •Фонема [I]
- •Буквене зображення звука [і]
- •§ 32. Фонема [e:]
- •Буквене зображення звука [e:]
- •§ 33. Фонеми [ε] і [ε:]
- •Буквене зображення звуків [ε] і [ε:]
- •§ 34. Фразовий наголос і найпростіші випадки фразового членування
- •Приклади
- •§ 35. Загальна характеристика лабіалізованих голосних
- •§ 36. Фонема [у:]
- •§ 37. Фонема [y]
- •§ 38. Фонема [0:]
- •§ 39. Фонема [се]
- •§ 40. Винятки з правил читання довгих та коротких голосних
- •§ 41. Мелодика простого розповідного речення
- •§ 42. Мелодика окличного та спонукальнго речення
- •§ 43. Загальна характеристика німецьких дифтонгів
- •§ 44. Фонема [ар]
- •§ 45. Фонема [ao]
- •§ 46. Фонема [q#]
- •§ 47. До таблиці німецьких голосних
- •§ 48. Фонема [Јf]
- •§ 49. Фонема [Яfl
- •§ 51. Мелодика питального речення з питальним словом
- •§52. Мелодика питального речення без питального слова
- •§ 53. Фонема [1]
Буквене зображення звука [і:]
-
Звук
Буква
Приклади
[і:]
і, іе, ih, ieh
wir, sie, ihr, ziehen
'і: - 'i: - 'i: - 'i:
ihr ['і: ɐ] die Musik [mu'zi:k] das Tier [ti: ɐ] dieser ['di:zɐ]
sie [zi:] schief [∫i:f] vier [fi:ɐ] der Brief [bri:f]
wie [vi:] das Knie [kni: ɐ] wir [vi:ɐ] der Friede ['fri:də]
die [di:] dir [di: ɐ] wieder ['vi:dɐ] biegen ['bi:gən]
der Juni ['ju:ni] die Notiz [no'ti:ts] mir [mi:ɐ] bieten ['bi:tən]
hier [hi: ɐ] dienen ['di:nən] sieben ['zi:bən] die Gier [gi: ɐ]
der Dienstag ['di:ns,ta:k] der Sieg [zi:k]
Фонема [I]
При вимовлянні німецького короткого відкритого [і] губи напружені, але розведені менше, ніж при [і:], язик не так високо піднесений до твердого піднебіння, трохи відсунутий назад, хоч кінчик його торкається нижніх зубів.
Мал. 28. Українське [і] Мал. 29. Німецьке [і]
Тренуючи цей звук, треба стежити за правильним положенням губ і намагатися вимовляти його максимально коротко і напружено.
Мал. 30. Німецьке [і]
Буквене зображення звука [і]
-
Звук
Буква
Приклади
[і:]
і
der Tisch, irren
in ['in] der Schritt [∫rit] der Sinn [zin] bin [bin]
im ['im] frisch [fri∫] sitzen ['zitsen] bist [bist]
ist ['ist] dritter [drit ] sind [zint] binden ['bmdən]
irren [' 'irən] das Schiff [∫if] der Tisch [ti∫] mit [mit]
hin [hin] der Mittwoch ['mit,vɔχ] die Tinte ftintə] die Mitte ['mitə]
die Hitze ['hitsə] schwimmen ['∫vimən] die Stirn [∫tim] finden ['findən]
das Kind [kint] vormittags ['fo: mita,ta:ks] bestimmt [bə'∫timt] wissen ['visn]
beginnen [bə'ginən] nachmittags ['na: χmi,ta:ks] dick [dik] der Winter ['vint ]
§ 32. Фонема [e:]
З деякими труднощами засвоюється вимова німецького довгого закритого звука [e:], який інколи плутають з відкритим звуком [ε]. Тим часом у німецькій мові звук [e:] стоїть ближче до [і:], ніж до [ε:]. При утворенні цього звука куточки губ розведені (менше, ніж при [і:]), губи напружені, і отвір між ними ширший, ніж при [і:]. Середня спинка язика піднесена до твердого піднебіння, але язик лежить трохи нижче, ніж при [і:]. Кінчик язика впирається у нижні зуби.
Мал. 31. Німецьке [e:]
Напруженість німецького [e:] робить його стійким, рівним звуком, який не допускає "ковзання", тобто переходу від більш закритого до більш відкритого звука і навпаки: ['nе:mən], а не ['nеi:mən].
Постановка. При постановці [e:] можна виходити від російського [e] в словах сети, сели, тени, вимовляючи їх напруженіше і протяжніше. Щоб уникнути дифтонгізації звука (тобто призвука іншого голосного), можна кілька разів вимовити склади [bе: mе: kе:] і т. ін., стежачи за допомогою дзеркала за тим, щоб губи не змінювали свого положення і отвір між ними не збільшувався і не зменшувався; не слід змінювати і положення язика.
Мал. 32. Німецьке [e:]
