- •Будова та експлуатація обладнання Курс лекцій для студентів спеціальності 5.05050208 «Експлуатація та ремонт облднання харчових виробництв»
- •Пояснювальна записка
- •Орієнтовний тематичний план
- •Завдання дисципліни «Будова та експлуатація обладнання».
- •Сучасний стан і перспективи розвитку харчової промисловості.
- •Місце малих підприємств в забезпеченні населення продектами харчування.
- •Загальні відомості про технологічне обладнання і потокові лінії підприємств харчової промисловості План
- •Обладнання для транспортування сировини і продуктів План
- •Правила експлуатації
- •Пластинчасті конвеєри
- •Правила експлуатації
- •Пневмотраспортні установки
- •Правила експлуатації
- •Неполадки конвеєрів, їх причини і способи усунення.
- •Конвеєри
- •Стрічкові конвеєри
- •Роликові конвеєри
- •Гвинтові конвеєри
- •Скребкові конвеєри
- •Ківшові елеватори
- •Гравітаційні транспортери (гвинтові та похилі спуски)
- •Порядок та терміни технічного огляду
- •Пневматичний транспорт
- •Обладнання для перевезення і приймання сировини і продуктів, їх дозування. План
- •Обладнання для зберігання і підготовки сировини до основних технологічних операцій План
- •Характеристика матеріалів
- •Тарні штучні вантажі
- •Характеристика деяких насипних матеріалів, що використовуються в харчовій промисловості
- •Рідкі продукти
- •Склади для коренеплодів та інших насипних матеріалів
- •Склади для зберігання буряків
- •Рис Схема подачі буряків за допомогою бурякоподавача: 1,3-кагати;2-бурякоподавач; 4-гідротран спортер;5-станція підйому буряководної уміші
- •Склади для картоплі
- •Зерносклади підлогового зберігання
- •Склади безтарного зберігання зернистих і порошкоподібних матеріалів
- •Склади для зберігання рідких, пластичних та розчинних продуктів
- •Рис Чотирьохсекційна ємність для зберігання розчину солі
- •Відділення легких домішок
- •Рис Трикутний соломовловлювач
- •Вловлювачі ферромагнітних домішок
- •Обладнання для очищення рослинної сировини
- •Миття резервуарів і трубопроводів:
- •Обладнання для миття сировини і тари
- •Вивантаження пляшок; 13 - відсік зворотньої води; 14 - барботер; 15 - пристрій для мийки лугом і водою;
- •10. Характерні неполадки, їх способи усунення ботвовловлювач
- •Камневловлювач
- •Кулачкова картоплемийка
- •Барабанна мийна машина
- •Лінійна мийна машина
- •Пляшкомийна машина
- •Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах
- •Зберігання сировини, тари, готової продукції Зберігання ячменю та солоду
- •Уловлювачі важких домішок
- •Гичкосоломоуловлювачі
- •Бурякомийки
- •Обладнання для розділення сировини методом подрібнення та перетирання План
- •Обладнання для механічної переробки сировини та напівфабрикатів розділенням
- •Обладнання для розділення сировини методом подрібнення та перетирання
- •Обладнання для розділення рослинної та тваринної сировини та напівфабрикатів різанням
- •Машини і механізми для різання харчових продуктів.
- •Ріжучі машини для дрібного і тонкого подрібнення
- •10. Характерні неполадки, їх способи усунення валкова дробарка
- •Молоткова дробарка
- •Барабанна ножева дробарка
- •Бурякорізальна машина
- •10. Безпека праці при експлуатації обладнання для подрібнення
- •Бурякорізки
- •Конструкції відстійників
- •4. Характерні неполадки п’ятиярусного відстійника
- •Правила безпеки праці при обслуговуванні відстійних апаратів
- •Обладнання для фільтрування харчових продуктів План
- •Обладнання для фільтрування харчових продуктів
- •Конструкції фільтрів
- •Фільтри безперервної дії
- •21 20 Рис. 4.35. Барабанний вакуум-фільтр: 1 -електродвигун; 2-варіатор; 3-редуктор; 4 -патрубок стиснутого повітря;
- •4. Характерні неполадки фільтрів, причини і способи усунення
- •Безпека праці при обслуговуванні фільтр-пресів
- •Вакуум-фільтри
- •Дискові фільтри
- •Листові саморозвантажувальні фільтри
- •Обладнання для розділення неоднорідних систем у полі дії відцентрових сил План
- •Осадження в полі відцентрових сил
- •Класифікація і типові конструкції центрифуг
- •Фільтрувальні центрифуги
- •Центрифуги безперервної дії
- •Сепаратори
- •Відцентрові пилеосадніі суспензійно- роздільні апарати (циклони)
- •Характерні неполадки центрифуг та сепараторів сепаратор дріжджевий розділювач
- •Сепаратор - освітлювач
- •Центрифуга
- •Безпека праці при обслуговуванні обладнання для розділення в полі дії відцентрових сил Центрифуги
- •Сепаратори
- •Обладнання для механічної переробки сировини і напівфабрикатів з’єднанням План
- •Обладнання для механічної переробки сировини і напівфабрикатів з'єднанням
- •Класифікація змішувальних машин
- •Конструкція зміщувальних машин
- •Основні характеристики змішувачів
- •4. Характерні неполадки тістомісильної машини безперервної дії
- •5. Охорона праці
- •Обладнання для механічної переробки сировини і напівфабрикатів формуванням План
- •Обладнання для механічної переробки сировини і напівфабрикатів формуванням Класифікація методів формування харчових продуктів і обладнання для проведення процесів формування
- •Обладнання для проведення теплових процесів
- •1 Основи теорії теплопередачі
- •2 Класифікація обладнання для проведення теплових процесів
- •3. Загальні положення процесів теплообміну
- •4 Обладнання для нагрівання та охолодження харчових продуктів
- •5. Обладнання для пастеризації та стерилізації харчових продуктів
- •Стерилізатори періодичної дії
- •Конструктивні розміри горизонтальних автоклавів
- •Характерні неполадки, причини та способи їх усунення, що виникають при експлуатації автоклавів
- •Безпека праці при обслуговуванні автоклава
- •Характерні неполадки пастеризатора пива в потоці
- •Характерні неполадки і методи їх усунення, що виникають при експлуатації тунельного пастеризатора
- •Безпека праці при обслуговуванні тунельного пастеризатора
- •6 Обладнання для електрофізичного оброблення харчової сировини
- •Пастеризація та стерилізація струмами високої та надвисокої частоти.
- •Обладнання, в якому використовується теплова дія електричного струму промислової частоти.
- •7. Обладнання для випарювання, згущення та кристалізації харчових продуктів
- •Методика розрахунку теплообмінних апаратів Основні положення розрахунків теплообмінних апаратів
- •Обладняння для проведення масообмінних процесів.
- •Основи теорії масообміну
- •Класифікація екстракторів
- •Екстрактори періодичної та безперервної дії
- •Екстрактори безперервної дії
- •Ротаційні установки
- •Вертикальні екстрактори
- •Двохколонні та багатоколонні екстрактори
- •Екстрактори похилого типу
- •Шнекові горизонтальні екстрактори
- •Екстрактори зрошувального типу
- •Характерні неполадки дифузійних апаратів
- •Безпека праці при обслуговуванні дифузійних апаратів
- •5. Обладнання для перегонки та ректифікації
- •Брагоректифікаційні установки
- •Конструкції колонних ректифікаційних установок Ректифікаційна колона
- •Теплове і допоміжне обладнання ректифікаційних установок
- •Конденсатори і холодильники
- •Неполадки в апаратному відділенні спиртокомбінату
- •Безпека праці при обслуговуванні брагоректифікаційних установок
- •7. Обладнання для проведення сорбційних процесів
- •Абсорбція
- •Конструкції абсорберів
- •Адсорбція
- •Конструкції адсорберів
- •Десорбція
- •Іонний обмін
- •8. Обладнання для сушіння харчових продуктів
- •Основи теорії сушіння
- •Класифікація і конструкції сушарок
- •Камерні протитечійні конвективні сушарки
- •Вакуум-сушильні установки
- •Шахтні сушарки
- •Вальцьові сушарки
- •Сушарки з киплячим шаром
- •Сушарки з віброкиплячим шаром
- •Розпилювальні сушарки
- •0Собливі способи сушіння
- •Характерні неполадки сушарок
- •Безпека праці при обслуговуванні сушильних установок Сушильні установки для цукру
- •Жомосушильні установки
- •10. Обладнання для гігротермічної і теплової обробки тістових напівфабрикатів. Призначення і класифікація хлібопекарських печей
- •Основи теорії випікання
- •Будова, схеми обігрівання та теплові режими сучасних хлібопекарських печей
- •Характеристика тупикових печей
- •Перспективні конструкції хлібопекарських печей
- •Обладнання для обсмажування харчових продуктів
- •Немеханізована пароолійна обсмажувальна піч
- •Механізована обсмажувальна піч м-8
- •0Бсмажувальна піч з виносною нагрівальною камерою
- •Обсмажувальна піч з електричним нагрівником
- •Характерні неполадки в роботі печі пхс-25м
- •Обладнання для проведення мікробіологічних процесів
- •Класифікація обладнання
- •Обладнання для виробництва солоду
- •Апарат для миття і замочування зерна
- •Обладнання для пророщування зерна
- •Пневматична ящикова солодовня
- •Обладнання для виробництва хлібопекарських дріжджів.
- •Дріжджеростильні апарати
- •Обладнання для бродіння та доброджування
- •Обладнання пивоварного виробництва
- •5 Характерні неполадки замочних апаратів
- •Характерні неполадки шнекових зворошувачів солоду
- •Характерні неполадки бродильного апарата, цкба для пива
- •Охорона праці при обслуговуванні замочних апаратів
- •Правила охорони праці при обслуговуванні обладнання для виробництва солоду
- •Охорона праці при обслуговуванні бродильних апаратів та цкба
- •Обладнання для оброблення розчинів харчових продуктів мембранними методами.
- •2. Мембранні елементи і апарати з плоскими мембранами
- •3. Мембранні апарати з рулонними елементами
- •4. Мембранні елементи і установки з трубчастими мембранами
- •5. Мембранні елементи і установки з капілярними мембранами
- •Обладнання для фасування, герметизації, обгортання та пакування
- •Фасувальні та пакувальні машини для харчових продуктів.
- •Характерні неполадки фасувальних машин.
- •3. Обладнання для герметизації тари з харчовими продуктами
- •4. Характерні неполадки закупорювального автомату.
- •Закупорювальний автомат
- •Обладнання для оформлення фасованої продукції
- •Принцип роботи етикетувального автомата
- •Автомата карусельного типу
- •Обладнання для механізації нртс робіт
- •Потокові лінії підприємств харчової промисловості
- •Пиво-безалкогольне виробництво
- •Потокова лінія виробництва газованих безалкогольних напоїв.
- •Спиртове та лікеро-горілчане виробництво
- •4.2.3. Потокова лінія виробництва лікеро горілчаних виробів
- •4.2.4. Апаратурно-технологічна схема виробництва горілки періодичним способом
- •Виробництво столових та мінеральних вод
- •Хлібопекарське та кондитерське виробництво
- •4 .4.1. Потокова лінія виробництва хлібобулочних виробів
- •Консервне виробництво
- •Макаронні вироби
- •Виробництво цукру
- •Література
Конструкції колонних ректифікаційних установок Ректифікаційна колона
Колонні апарати залежно від способу контакту фаз поділяють на тарілчасті, насадкові та плівкові. Найбільш розповсюджені на харчових підприємствах ректифікаційні тарілчасті колонні апарати.
Тарілчастий колонний аппарат складається з вертикального корпусу циліндричної форми, сферичної кришки і днища. Корпус колони може бути виготовлений зварним або з окремих царг, якщо тиск в апараті не перевищує 1,6 МПа. У спиртовому виробництві найчастіше використовують колони в царговому виконанні. Діаметр колон складає 400-4000 мм. Всередині корпусу змонтовані тарілки. Висота колони залежить від кількості тарілок і відстані між ними. При перегонці рідини, що не піниться, мінімальна відстань рекомендується в межах 170-200 мм. З ростом діаметру колони відстань між тарілками збільшується.
На корпусі ректифікаційної колони розміщені штуцери: вводу сировини, пари, флегми і виводу пари, кубового залишка. При закритому обігріванні колона в нижній частині додатково оснащена штуцерами для виводу пари з випарника і вводу циркулюючої кубової рідини у випарник. Окрім цього, колона обладнана штуцерами для вимірювання тиску і температури по висоті колони, відбору проб тощо.
Колони періодичної дії мають куби великої ємності, яка достатня для завантаження необхідної кількості продукту. У колонах безперервної дії кубом є нижня частина колони висотою І-1,5 м.
Місце вводу сировини в колону визначає склад вихідної суміші, який повинен відповідати складу рідини на певній тарілці по висоті колони, тобто місце вводу сировини і виводу проміжних фракцій визначає їх відповідний склад. Відповідно повинні бути розміщені штуцери в колоні.
На рис. 8.21 зображена ректифікаційна колона для одержання спиріу-сирця. Вона складається з двох частин. Верхня концентраційна частина оснащена 9-ма багатоковпачковими тарілками, а нижня виснажна частина - 18-ма одногавпачковими тарілками.
Контактні пристрої ректифікаційних колон
Основними елементами ректифікаційної колони є контактні пристрої, де відбувається взаємодія між парою і рідиною. Контактні пристрої повинні забезпечити максимальний масообмін між фазами. Відома велика кількість тарілчастих контактних пристроїв різних конструкцій. При виборі контактних пристроїв враховують їх ефективність і продуктивність за парою і рідиною, рівнем енерговитраї; а також фізичними характеристиками систем, що обробляються: наявність механічних домішок, можливість термічного розкладу продуктів, новоутворення шкідливих домішок. Окрім цього, враховують складність і вартість виготовлення, монтажу і обслуговування апарата.
Найбільш розповсюджені ректифікаційні колони з ковпачковими тарілками. Вони відзначаються великою різноманітністю форм, конструкцій, способів розміщення і закріплення ковпачків. Тарілки бувають одно- і багатоковпачковими.
Багатоковпачкова тарілка з крутими ковпаками є найпоширенішою (рис. 8.22). Вона має металеве полотно з отворами для парових патрубків, які прикріплені до полотна. Над патрубками встановлюються ковпачки, найчастіше діаметром 60 і 80 мм.
Ковпачки мають прорізи висотою 15,20 або 30 мм. Для створення необхідного рівня рідини використовують переливні трубки, що розташовуються по діаметру, або сегментні переливні перегородки. Прорізи ковпачків повинні бути занурені в рідину, тому переливні трубки і перегородки виступають над тарілкою на певну висоту. Пара поступає через паровий патрубок, проходить через прорізи і барботує крізь шар рідини. При взаємодії пари і рідини утворюється мілкопориста піна і проходить обмін компонентами між фазами. На тарілці має місце перехресний тік рідини і пари. Ці тарілки належать до групи барбогажних контактних пристроїв. Рідина перетікає вниз з тарілки на тарілку через переливні пристрої (стакани). Назусіріч знизу вгору проходить пара.
Ковпачкові контактні пристрої мають широкий інтервал стійкої роботи, відносно високий коефіцієнт корисної дії (К.К.Д=0,5-0,7), але мають великий гідравлічний опір і придатні для переробки чистої рідини. Недоліком їх є також значна металоємність і складність виготовлення.
Багагоговпачковими тарілками оснащені колони брагорекгифікаційних установок: епюраційні, спиртові, сивушні, кінцевої очистки. Використовують їх також у концентраційній частині брагоперегонних установок для спирту-сирця. В сучасних установках епюраційні колони мають 39-40багаковпачшвих тарілок, а спиртові 71 -74.
Бражні колони брагоректифікаційної установки і виснажна частина колони брагоперетонної установки оснащені одноковпачковими тарілками. Вони придатні
для перегонки бражки і інших рідин, що містять суспендовані тверді частинки.
Одноковпачкова тарілка, схема якої показана на рис. 8.23., працює аналогічно багатоковпачковій. Краї ковпака, що мають гладку або зубчасту нижню кромку, занурені в рідину, яка знаходиться у кільцевому жолобі. Пара виходить з-під ковпака і барботує через рідину. Тарілка оснащена переливними трубками, які виступають над тарілкою і утворюють на ній шар рідини певної висоти, що створює гідравлічний затвор. Одноковпачкові тарілки добре працюють в колонах малого діаметру. Зі збільшенням діаметру ефективність їх роботи зменшується.
Сітчаста тарілка є одним з найпростіших тарілчастих контактних пристроїв. (рис.8.24). Вона являє собою перфорований металевий диск з отворами діаметром 2-12 мм, які розміщуються на площині тарілки по вершинах рівнобічних трикутників. Тарілка укріплюється горизонтально в колоні. Для підтримання певного рівня рідини в колонах малого діаметру застосовуклься переливні трубки, нижні кінці яких занурені в суцільні стакани. В колонах більшого діаметру використовують сегментні переливні перегородки. Пара, що піднімається в колоні, проходить крізь отвори тарілки і розподіляється в шарі рідини у вигляді бульбашок та струменів. При цьому від бувається масообмін між фазами. Сітчасті тарілки мають більший вільний переріз (площина отворів), ніж ковпачкові, тому продуктивність їх по парі на 30-40% перевищує ковпачюві.
Рівень рідини на тарілці підтримується певним тиском у колоні. При падінні тиску рідина може протекти через отвори по всій площині тарілки або окремих її частинах, що погіршує масообмін. Де може статись також при неточному встановленні (перекосі) тарілок.
Сітчасті тарілки ефективні, прості у виготовленні, мають малу металоємність, але потребують точного горизонтального монтажу.
Сітчасті тарілки застосовуються в бражних колонах великого діаметру (>1400 мм).
У провальних контактних тарілках пара і рідина проходять через одні і ті ж отвори, тому вони мають більший, ніж сітчасті, вільний переріз (12-20%). Ці конструкції не потребують переливних пристроїв і мають більшу робочу площу.
Решітчасті провальні тарілки виготовляються із сталевих або мідних листівтовщиною 3-5 мм. Щілини виштамповуються або фрезеруються шириною 2-6 ммрізною довжиною (60-200 мм).
На суміжниж тарілках щілини розташовуються взаємно перпендикулярно. Ці конструкції прості, у них більша пропускна спроможність по рідині, ніж в сітчастих, але вони мають вузький діапазон стабільної роботи. Решітчасті провальні тарілки рекомендується використовувати у бражних колонах.
Лускоподібна тарілка. (рис.8.25) виготовляється з металевого листа, в якому у шахматному порядку штампуються арочні луски. Кут нахилу складає 15-20 . Зміна вільного перерізу тарілки (рекомендується 8-15 %) досягається зміною кількості лусок. Тарілка має утоплені приймальні і зливні сегменти. До зливного сегмента прикріплена переливна труба. Потік пари, що перемішується в колоні, змінює напрямок руху при проходженні через луски, прорізи яких направлені в бікруху рідини. Спрямований паровий потік збільшує швидкість рідини, яка переміщується з підйомом в бік зливу. У робочому струменевому режимі має місце інтенсивна турбулізація парою рідинного потоку, значна частина парорідинної суміші піднімається над тарілкою і рухається у міжтарілчастому просторі. Фази взаємодіють в прямотечному режимі, причому, дисперсною фазою є рідина, а дисперсійною - пара.
Лускоподібні тарілки працюють при більш високих швидкостях пари і незначному бризковиносі, мають високу ефективність (ККД: 0,5-0,7) в широкому діапазоні навантаження.
Цей тип тарілок рекомендується застосовувати у бражних колонах діаметром > 1,4м при перегонці мелясної і бражки з подрібненої зерно-картопляної сировини. Бражна колона з лускоподібними тарілками характеризується широким діапазоном стабільної роботи, більшою на 20-40% продуктивністю порівняно з типовими бражними колонами, сприяє покращенню якості спирту.
У колонах меншого діаметру рекомендується використовувати лускоподібні тарілки з елементами секціонування.
Бражні колони, з лускоподібними тарілками широко використовуються при перегонці гідролізних бражок.
Клапанні тарілки. Металеве плоске полотно тарілки має круглі або квадратні отвори,які закриті клапанами. Відповідно виготовляють дискові і прямокутні клапани (рис.8.26). При переміщенні в колоні пари знизу вгору клапани трохи піднімаються, пара проходить крізь проріз, що утворився, і контактує з рідиною, яка знаходиться на тарільці. Зі збільшенням кількості пари клапан піднімається вище. Прохідний переріз збільшується, а швидкість руху пари залишається практично незмінною. Висота підйому клапана становить 6-8 мм і обмежується кронштейном-обмежувачем. Клапанні тарілки оснащені також переливними пристроями і можуть працювати в режимах з перехресною і прямотечною взаємодією фаз. В останньому випадку клапани мають обмежувачі різної довжини.
На сучасному етапі клапанними тарілками оснащують бражні і епюраційні колони. У ректифікаційних установках для переробки вторинної сировини виноробства і дистиляції олійних місцел використовують вихореві контактні пристрої.
