Пластинчасті конвеєри

Пластинчастим називається конвеєр, у якого тяговим органом являється ланцюг, а вантажонесучим органом - настил із пластин, які закріплені на ланцюгові ( або ланцюгах ).

Пластинчасті конвеєри застосовуються для переміщення насипних, крупнокускових, абразивних і штучних вантажів безперервним потоком в горизонтальному і похилому напрямах. Конвеєри можуть використовуватися також в якості елементів технологічних машин.

П ластинчастий конвеєр ( рис. 1.8. ) складається зі станини 4 з направляючими 5; приводних 1 і натяжних 7 зірочок, охоплених замкненими тяговими ланцюгами 3 ( з катками 8 або без них ), на яких закріплені пластини 2. Завантаження здійснюється через лоток 6 в будь-якому місці траси, розвантаження - через приводний барабан ( приводні зірочки).

Настил складається зі стальних пластин, які виконують розімкненими (для штучних вантажів ), зімкненими і хвилястими ( для насипних вантажів ). Настили бувають плоскими і з бортами ( рис. 1.8.).

В якості тягових елементів застосовують пластинчасті ланцюги: втулкові (рис. 1.9, а ), втулково-роликові ( рис. 1.9., б ); втулково-каткові ( рис. 1.9., в ) з гладкими катками ( або з ребордами ) і втулково-каткові з підшипниками кочення в катках.

Натяжні пристрої пластинчастих конвеєрів, як правило, гвинтові (як в стрічкових конвеєрах) або пружинно-гвинтові (в конвеєрах важкого типу ).

Переваги пластинчастих конвеєрів: підвищені кути нахилу(до 70°), висока продуктивність, можливість безпосереднього завантаження із бункерів без живильних пристроїв, транспортування гарячих вантажів. Недоліки: велика металоємкість і вартість.

Скребковим називається конвеєр, тяговим органом якого є ланцюг, а переміщення вантажу здійснюється волочінням по жолобу або настилу скребками, прикріпленими до ланцюга.

Скребкові конвеєри застосовуються для переміщення пилоподібних, зернистих і кускових вантажів безперервним потоком в горизонтальному і похилому напрямах. Конвеєри часто використовуються, коли необхідно розподілити вантаж між обладнанням або перемістити його під великим кутом нахилу (до 90° ). Скребкові конвеєри розділяють на два типи: 1) з високими скребками (рис. 1.10, а); 2) із зануреними скребками (рис. 1.10, б ). Конвеєри другого типу називають ще конвеєрами суцільного волочіння, так як вантаж переміщується не окремими порціями кожним скребком, а суцільною масою, яка займає частину перерізу жолоба.

Скребковий конвеєр з високими скребками ( рис. 1.10, а ) складається зі станини 7 з направляючими 8 і жолоба 6. На станині змонтовані приводна 4 і натяжна 1 зірочки, які охоплені ланцюгом 2 зі скребками 3. Натяг ланцюга проводиться натяжним пристроєм 9, встановленим на натяжній зірочці.

Транспортування вантажу може здійснюватись нижньою, верхньою або одночасно обома гілками ( в різні сторони ). Завантаження і розвантаження проводиться в будь-якому місці траси. Розвантажувальні отвори в дні жолоба перекриваються шиберними засувками.

Скребки виготовляють з листової сталі товщиною 3-8 мм. Висота

скребків дорівнює або перевищує висоту стінки жолоба. По формі скребки відповідають формі жолоба і можуть бути прямокутні, трапецієвидні і напівкруглі.

В якості тягових використовують втулково-каткові ( рис. 1.11, в ), розбірні вилкові (рис. 1.11) і зварні ланцюги.

Натяжні пристрої по конструкції аналогічні натяжним пристроям для пластинчастих конвеєрів.

Переваги скребкових конвеєрів: можливість створення герметичності траси, розвантаження в будь-якому місці траси, завантаження без застосування живильних пристроїв. Недоліки: швидке зношення скребків, підвищені витрати енергії, можливість « спливання » скребків над вантажем.

Елеватором ( норією ) називається конвеєр, тяговим органом якого є стрічка або ланцюг, а вантажонесучим - ковші, люльки або полки, які на них закріплені.

Елеватори застосовуються для транспортування пилоподібних, зернистих, кускових і штучних вантажів по вертикальній або крутонахиленій ( 60 - 75° ) трасам без проміжного завантаження і розвантаження. Відповідно до виду вантажонесучого органу розрізняють ковшові, люлькові і поличні елеватори. Найбільше застосування отримали вертикальні стаціонарні елеватори.

Стаціонарний стрічковий ковиловий елеватор ( рис. 1.12, а ) складається із закритого металічного кожуха, який включає верхню частину 1 ( головку ), середні секції 2 і нижню частину 3 ( башмак ). В верхній частині розміщений приводний барабан 5, в нижній - натяжний барабан 6 з натяжним пристроєм 9. Через барабани перекинута стрічка 8 з закріпленими на ній ковшами 4. Для попередження обертання ковшів в напрямі, протилежному транспортуванню, обов'язково встановлюється храповий 7 або роликовий стопор.

В похилих елеваторах ( рис. 1.12, б, в ) робоча гілка з ковшами 1 рухається по спеціальним направляючим роликам 2 або направляючим 3.

Завантаження може проводитись зачерпуванням вантажу із заокругленої частини башмака або засипанням вантажу в ковші. Розвантажується вантаж у верхній частині елеватора.

В якості тягового органу застосовуються гумотканеві стрічки, зварні круглоланкові і пластинчасті роликові ланцюги. При невеликих ковшах використовують плоскі приводні гумотканеві паси. Ковші до стрічки кріпляться болтами, які мають плоскі головки з шипами, що вдавлюються в стрічку ( рис. 1.13, а ). Для кріплення ковшів на пластинах передбачені лапки ( рис. 1.13, в, г ). При ширині ковшів до 250 мм застосовують один ланцюг, при ширині більше 250 мм - два.

Розрізняють чотири типи ковшів: 1) напівкруглі мілкі ( рис. 1.13, а; для переміщення добре сипучих вантажів ); 2) напівкруглі глибокі ( рис. 1.13, б; для переміщення вологих і погано сипучих вантажів ); 3) гострокутні ( рис. 1.13, в, г; для переміщення важких абразивних вантажів ); 4) трапецієвидні округлені ( рис. 1.13, д; для переміщення важких абразивних вантажів ). Ковші 1 і 2 типів розмішують на тяговому органі розставленими (рис. 1.13, є ), а 3 і 4 типів-зімкненими (рис. 1.13, ж).

Натяжні пристрої елеваторів - гвинтові, пружинно-гвинтові і вантажні. Останні забезпечують автоматичний натяг стрічки. Натяжний пристрій розміщується на осі нижнього барабана.

Завантажувальні патрубки нижньої секції виконані з похилим днищем ( кут нахилу 45° або 60° ) для забезпечення самотічного руху вантажу до ковшів. Розвантажувальна секція оснащена боковими люками для огляду і очищення барабана або зірочок. В кожухові закріплені направляючі шини для обмеження поперечного розкачування стрічки або ланцюгів з ковшами.

П оличні і люлькові елеватори (рис. 1.14, а, б ) призначені для транспортування штучних

вантажів: ящиків, коробок, упаковок, кш, діжок і т.п.

Люлькові елеватори (рис .1.14, а) складаються з вертикальних замкнених ланцюгів 2, які огинають верхні приводні 1 і нижні натяжні 4 зірочки. До ланцюгів з певним кроком шарнірно прикріплені люльки 3. Завантаження проводиться на висхідній гілці, а розвантаження - в будь-якому місці низхідної гілки.

Поличні елеватори ( рис. 1.14, б ) також складаються з ланцюгів 8, які огинають приводні 5 і натяжні 9 зірочки. До ланцюгів з певним кроком жорстко прикріплені полки 6 ( захвати ). Кронштейни полок опираються на підкоси 7, що дозволяє ланцюгам безперешкодно огинати зірочки. Завантаження полок проводиться вручну або автоматично на висхідній гілці, а розвантаження - у верхній частині елеватора ( аналогічно ковшовому ).

Гвинтовим ( шнековим ) називається конвеєр, у якого вантажонесучим органом являється гвинт ( шнек ).

Гвинтові конвеєри застосовують для транспортування сипучих пилоподібних, зернистих і дрібнокускових вантажів. По принципу дії розрізняють горизонтальні і похилі, крутонахилені і вертикальні конвеєри та гвинтові транспортуючі труби.

Горизонтальний гвинтовий конвеєр ( рис. 1.15 ) складається з нерухомого жолоба 7, нижня частина якого має форму напівциліндра, закритого зверху кришкою 3. До приводного вала 6 закріплені витки шнека. Сам вал розташований в кінцевих підшипникових опорах 2 і 9 та проміжній опорі 5. Вантаж поступає в один або кілька завантажувальних пристроїв 8 і розвантажується через розвантажувальні пристрої 4. Вал 6 обертається від привода 1 ( двигун, муфта, редуктор ).

Завантаження і розвантаження може проводитись в будь-якому місці конвеєра.

Гвинт конвеєра виконують з правим або лівим напрямом спіралі, одно-, дво - або триходовим. Поверхня гвинта може бути: 1) суцільною - для транспортування насипних матеріалів, що не злежуються ( зерно, цукор, крейда, сухий пісок ); 2) стрічковою ( рис. 1.16, а ) - для транспортування дрібнокускових вантажів ( гравій, вапняк ); 3) фасонною - для транспортування тістоподібних вантажів ( глина, бетон ); 4) лопатевою ( рис. 1.16, б ) - для транспортування тістоподібних матеріалів з одночасним перемішуванням.

Вал гвинта при значній його довжині для зручності монтажу виконують з окремих секцій. Кінцеві підшипники закріплені в торцевих стінках жолоба. Підшипник зі сторони, в яку переміщується вантаж, виконаний упорним. Цей підшипник сприймає осьову розтягуючу силу, яка діє вздовж вала. В місцях встановлення проміжних опор витки шнека перериваються.

По напряму подачі вантажу гвинтовий конвеєр може бути розподільчим ( рис. 1.16, в ) або збиральним ( рис. 1.16, г ).

Переваги гвинтових конвеєрів: простота конструкції і обслуговування, невеликі розміри, наявність проміжного розвантаження, герметичність. Недоліки: значне стирання і подрібнення вантажу, підвищене зношення жолоба і гвинта, можливість утворення заторів при перевантаженні, підвищені питомі витрати енергії.

Роликовим називають конвеєр, в якого вантажонесучим органом являються ролики.

Роликові конвеєри застосовуються для транспортування штучних і тарно-штучних вантажів, які можуть перемішуватися по роликам ( ящиків, коробок, упаковок і т.п. ) в горизонтальному напрямі або під невеликим кутом. Конвеєри бувають двох видів: 1) неприводні ( рис.1.17, а ); 2) приводні ( рис.1.17, б ).

П о конструкції ролики бувають циліндричними і дисковими. Дискові ролики застосовують для вантажів, що мають невелику опорну поверхню. Крок між роликами повинен бути таким, щоб вантаж завжди лежав не менше чим на двох роликах. Ролики встановлюються на зовнішніх підшипниках.

П ереміщення вантажу на неприводних роликових конвеєрах здійснюється вручну, з допомогою різних штовхачів або піддією сили тяжіння.

Привод в приводних конвеєрах може бути індивідуальним на кожний ролик або один на групу роликів. В останньому випадку передбачають пристрої для передачі обертання кожному ролику ( ланцюг, канат, зубчасті колеса і т.п. ). Конвеєри можуть бути також реверсивними.