Вертикальні екстрактори
Ці апарати бувають одно-, дво- і багатоколонні. У цукровій промисловості експлуатуються одноколонні дифузійні установки, продуктивність яких 1,5- 2,0-2,5-3,0-6,0-12,0 тисяч тонн буряків на добу. Діаметр колон таких установок коливається в межах 4-5-7 м, висота 10-12-16 м.
На рис.8.8 показана принципова технологічна схема нової дифузійної установки ЕКА-3. До її складу входять: ошпарювач 1, насос сокостружкової суміші 17, колона 12, пісковловлювач 16 та підігрівник циркуляційного соку 7.
Попередня теплова обробка стружки здійснюється в ошпарювані 1. Його похилий циліндричний корпус містить в собі лобове сито2. На трубовалі 4, який обертається з частотою 0,5-0,9 об/хв встановлені лопаті (або розрізні витки шнека, виконані із полосової сталі), а також пристрої З для очищення лобового сита. На корпусі розташований колектор 5 для підведення циркуляційного соку в різні місця по довжині ошпарювача.
Для підготовки однорідної сокостружкової суміші на трубовалу закріплені перемішуючі лопаті 6.
Циркуляційним насосом 17 сокостружкова суміш (-1:4) подається в колону 12 і розподільником, який обертається трубовалом колони 10, рівномірно розподіляється над ситовим поясом 15. Профільтрований через ситовий пояс сік надходить в пісковловлювач 16. Далі його потік роздвоюється. Один направляється до перемішувана сокостружкової суміші 6, другий - до підігрівника 7, після якого з температурою 75°С через колектор 5 він поступає у ошпарювач. Частина цього соку(-120% до маси стружки), віддавши теплоту стружці, яка опускається з бункера на лопаті трубовала, виводиться з ошпарювана на виробництво. Цей сік називають дифузійним. Його температура -45 °С. Екстрагент (вода з температурою 65 °С) вводиться у верхню частину колЬни нижче від місця установки вивантажувальних шнеків 11.
Переміщення стружки знизу догори колони здійснюється завдяки сумісній дії лопатей 8, закріплених натрубовалу 10, і контрлопатей 14, установлених на внутрішній поверхні колони 12. Для спостерігання за рухом сокостружкової суміші по висоті колони вмонтовані оглядові віконця.
Ошпарювач стружки типу ОС-25/30М має циліндричний похило встановлений (5°) корпус Æ 3000 мм із встановленими в ньому контрлопатями. До корпусу ошпарювана за допомогою фланців і гвинтів прикріплені передня і задня кришки, які служать опорами для трубовала.
Внутрішній об'єм ошпарювана по довжині умовно ділиться на дві частини - теплообмінну та перемішуючу.
У теплообмінній частині на валу встановлені транспортуючі лопаті призматичної форми, зв'язані між собою стальними смугами, вигнутими по спіралі.
У кінці теплообмінної частини довжиною 5,8 м є патрубки з вентилями, через які в ошпарювач вводиться циркуляційний сік. У перемішувальній частині довжиною 2,2 м розміщені лопаті без з'єднувальних концентричних полос. Частота обертання трубовала 0,6-1 об/хв.
У лівій торцевій частині ошпарювача розміщене лобове сито площею 5,6 м2, фільтрувальну здатність якого поновлюють дві очищувальні лопаті. У головній частині є також бокові сита площею 2,8 м2. Дифузійний сік на виробництво відводиться з ошпарювача через камери обох сит.
На зовнішньому боці корпуса встановлено камери для збирання піни та її руйнування парою. Сік, який утворюється з піни, відводиться в сокоприймальну камеру лобового сита.
Екстрактор колонний автоматизований (ЕКА-3) продуктивністю 3000 тонн буряків за добу (рис.8.9) має циліндричний корпус 1 діаметром 6 м. На відміну від попередніх поширених конструкцій колонних апаратів його обладнано транспортною системою, яка має 28 лопатей (замість 180).
Конструктивне виконання лопатей 8 нагадує пропелер. Робоча поверхня лопаті має перемінний кут нахилу. Площа поперечного перерізу також змінна по довжині. Трубовал з лопатями обертається приводом, до складу якого входять два моторредуктори 6. В колоні застосовано боковий підвід сокостружкової суміші. Це спростило конструкцію нижньої опоритрубовала 11. Через колектори 4 і З підводиться живильна вода (чиста) та жомопресова очищена. Перед вивантажувальним шнеком 7 встановлена вивантажувальну лопать 5.
До переваг одноколонних дифузійних установок відносять стабільність їх роботи при забезпеченні нормативних показників відкачки та втрат цукру в жомі (120% та 0,3 відповідно до маси стружки), високі значення питомого навантаження, незначна площа, потрібна для монтажу всіх апаратів установки.
Недоліки таких установок полягають у відносно складній конструкції, яку слід монтувати на посиленому фундаменті, інтенсивне перемішування та значне подрібнення стружки, величина якого в розглянутій моделі, набагато менша, ніж в аналогічних.