Характерні неполадки і методи їх усунення, що виникають при експлуатації тунельного пастеризатора

Неполадка	Причина	Спосіб усунення
Зупинка руху стрічки конвеєра	Попав в стрічку по сторонній предмет, обрив запобіжного штифта	Видалитипредмет і встановити новий запобіжний штифт
	Забивання транспортера склобоєм	Очистити
Витік масла з редуктора	Завищений рівень	Відрегулювати рівень масла
	Спрацьовані прокладки	Замінити
Падіння пляшок на вході і виході пастеризатора	Вихід з ладу обмежувачів для пляшок	Замінити
	Послаблення болтових зєднань	Підтягнути
Витікання рідини з насосу	Вихід з ладу ущільнювачів	Замінити
	Послаблення ущільнювача в сальнику	Підтягнути
Бій пляшок	Не відповідність температурного режиму по зонам	Відрегулювати температуру води по зонам

Безпека праці при обслуговуванні тунельного пастеризатора

При обслуговуванні тунельного пастеризатора необхідно оператору своєчасно прибирати склобій, контролювати вхід і вихід пляшок, підтримувати стабільний температурний режим по зонам. Один раз за зміну очищати фільтри перед насосами, раз на 3 місяці очищати фільтр для пари; вани та колектори очищати в кінці кожної неділі, а при 2-хзмінній роботі через кожні 48 годин. Кожну робочу неділю змащувати підшипники основних валів машини; кожний місяць проводити профілактичний огляд пастеризатора, а через кожні 3 місяці проводити профілактику засобів автоматизації.

6 Обладнання для електрофізичного оброблення харчової сировини

Харчова сировина та продукти її перероблення характеризуються електромагнітними властивостями - електропровідністю, діелектричною та магнітною проникністю, оптичними характеристиками. При їх обробленні електричними та магнітними полями відбуваються зміни в системі розподілу електричних зарядів оброблюваного середовища, які призводять до виділення теплоти, викликають зміни його фізичних та хімічних властивостей.

Для здійснення електромагнітного оброблення харчових продуктів застосовують контактне оброблення електричним струмом, змінні електромагнітні поля (ЕМП) різного частотного діапазону та статичні електричні та магнітні поля (табл. 10.4).

При виборі того чи іншого чинника впливу в кожному конкретному випадку необхідно враховувати як електромагнітні властивості об'єкту оброблення, так і особливості технологічного процесу.

Електроконтактне нагрівання. В останні роки електроконтактне нагрівання широко застосовується для випікання хліба, теплового оброблення соків, розморожування м'яса та м'ясних продуктів, сушіння та інших технологічних процесів. При такому способі оброблення електричний струм промислової частоти (50 Гц) пропускають через продукт, внаслідок чого відбувається об'ємне виділення теплоти, що забезпечує швидке та одночасне його нагрівання.

При електроконтактному нагріванні харчових продуктів необхідно враховуватзначення їх електропровідності (g > 10^-4 См/м).

Таблиця 10.4

Фактори впливу	Частота електромаг­нітного поля, Гц	Види оброблення і результати, що досягаються
Електростатичне поле	0	Електрокопчення, очищення зерна, поділ продукції на фракції
Постійний або змінний електричний струм	0-60	Пастеризація, нагрівання, копчення, електроплазмоліз
Пружні хвилі ультразвукового діапазону	2 -4 - 106 (частота пружних коливань	Диспергування, премішування, сушіння, екстракція
Струми високої та надвисокої частоти	103-1010	Консервування, стерилізація, пастеризація, сушіння, нагрівання, дезинфікування
Інфрачервоні промені (ІЧ)	10І2-10)14	Нагрівання, сушіння, обсмаження, випікання хлібобулочних виробів
Видимий діапазон	1014-1015	Оброблення світлом, електроосвітлення, спектрографія, синтез органічних речовин
Ультрафіолетові промені (УФ)	1015-1017	Стерилізація, прискорення хімічних реакцій
Рентгеновські промені	1017-1019	Те саме
Гамма-промені	1020 і більше	Стерилізація

Таблиця 10.5

Параметри ЕМП	Радіохвилі	ІЧ	видимий	УФ	Рентгенівський	Гамма
Довжина хвилі	-10
Частота, Гц	3	3 1012	3	3	3	3

На рис.10.13 подана принципова схема установки для випікання хліба. Корпус (хлібопекарська форма) 1 установки виготовлений з діелектричного матеріалу, в якому встановлені два металевих електроди 2. Електричну напругу підводять до електродів за допомогою металевих шин 3. Напруга на електродах та сила струму в контурі контролюється амперметром та вольтметром. Одночасно визначається потужність, яка витрачається на випікання хліба

Після заповнення тістом форми 1 на електроди установки подають напругу 220 В чи 380 В. В результаті проходження еяекіричнош струму промислової частоти 50 Гц через оброблювану масу тісгавідбувасться його нагрівання, і як результат - випікання хліба. Попередньо в цій же формі проводять розстійку тіста з використанням електроконтактного нагрівання. Тривалість проведення процесу випікання хліба складає 8 -12 хв при температурі м'якушки 98°С.

Недоліком електроконтактного нагрівання є його велика енергоємність, а також високі вимоги до дотримання апаратурно-технологічних режимів даного процесу оброблення.

Електроплазмоліз. Установки електроплазмолізу призначені для електричного оброблення подрібненої рослинної сировини (фруктів, ягід, овочів тощо), і в основному використовуються для одержання соку.

Сутність процесу електроплазмолізу полягає в руйнуванні мембранних оболонок рослинних клітин під дією електричного струму. Як правило, для живлення установок використовують змінний електричний струм з частотою 50 Гц та напругою 220/380 В.

певноговцдусировини,В^гс/см²; Е -градієнтпотенціалу,В/см.

Значення К для деяких плодів та ягід при різних режимах оброблення подано в табл.10.6.

Найкращі результати від дії змінного електричного струму промислової частоти досягаються при градієнті потенціалу 1100 В/см (напруга 220 В, товщина шматочка яблук 2 мм). Вихід соку при наступному пресуванні підвищується на 8-10 %, а тривалі сп» оброблення знижується до 0,1 -0,2 с. Попереднє механічне оброблення плодів сприяє зменшенню їх струмостійкості.

Однобарабанний апарат (рис. 10.14, а) складається з корпусу 1, в якому розміщений барабан 2 з трьома рядами рухомих лопастей 3 та металеві перфоровані пластини (електроди). У верхній частині корпусу встановлений бункер 4 для сировини. Робочі поверхні бункера та лотків покриті ізоляційним матеріалом. Діелектричні боковини перфорованих електродних пластин 5 закріплені на осі, що дозволяє регулювати величину зазору між барабаном та пластинами за допомогою регулювальних болтів. За допомогою клемної коробки електродні пластини підключаються до джерела трьохфазного змінного струму, а до боковини барабана підключають дріт заземлення.

Таблиця 10.6

Характеристика процесу електроплазмолізу рослинної сировини

Сировина	Е, В/см	К, В2с/см2	τ , с
Яблука	940	0,20	17,6
Те ж	1500	0,05	11,0
Яблука подрібнені	1100	0,05	6,0
Виноград:
Гібрид	733	0,07	3,8
Застела	733	0,03	3,8
Лідія	733	0,23	12,4
Вишні:
3 кісточками	166	3,8	10,5
Без кісточок	1500	0,002	4,5
Сливи:
3 кісточками	220	1,62	11,0
Без кісточок	1100	0,06	7,3
Клюква	1100	0,004	4,5
Чорна смородина	730	0,03	2,7
Полуниця	1500	0,007	1,5

Елекгроплазмолізатор працює наступним чином. У бункер 4 завантажується сировина, яка за допомогою лопастей 3 барабана 2 поступає в міжелектродний простір, утворений корпусом барабана та перфорованими пластинами 5. Проходячи проміжок, сировина замикає електричний ланцюг, "пронизується" електричним струмом і виводиться з апарата. Оброблення сировини проводиться при градієнті потенціалу 50-350 В/см в шарі товщиною 3-15 мм.

Барабан приводиться в рух за допомогою електродвигуна та редуктора.

Використання елекгроплазмолізаторів забезпечує рівномірне та високоефективне оброблення сировини, вони компактні, прості та зручні в обслуговуванні. Електроплазмолізатори дозволяють досягти вихід соку з яблук 75-80 %, винограду - 82,5 %, моркви - 70 %, абрикос - 71 %, слив - 67 % і, крім того, полегшити пресування, оскільки значна частина соку витікає після електрооброблення самовільно.