Місце малих підприємств в забезпеченні населення продектами харчування.
До недавнього часу харчова промисловість України розвивалася завдяки будівництву нових великих та середніх підприємства або реконструкції існуючих виробництв, спрямованої не тільки на їх розширення, а й на інтенсифікацію за рахунок удосконалення технології переоснащення.
Однак останніми роками в умовах реформування економіки з’явилася ірозвивається ще одна тенденція в харчовій індустрії – відродження та створення малих підприємств.
Відродження малих підприємств відбувається на якісно новому технічному рівні – створення лінії нових виробництв з удосконаленою технлогією й автоматизованим технологічним обладнанням, а часто і комп’ютеризованих.
Розширення малих заводів, цехів в Україні дає змогу забезпечити безперебійне постачання свіжої, високоякісної продукції населення оермих міських мікро регіонів, невеликих населених пунктів в сільській місцевості. Проблема розвитку малих підприємств особливо актуальна і має практичну соціальну значимість сьогодні.
Крім того, міні-цехи можуть автономно функціонувати при великих промислових підприємствах нехарчового напряму, готелях, ресторанах, магазинах, пансіонатах, аеропортах, вокзалах, у місцях масового відпочинку людей та ін.
Міні-підприємства по виробництву харчової продукції у багатьох країнах світу вже завоювали сталі позиції, на Україні вони ще тільки починають розвиватися. В умовах відродження приватної власнсоті, ринкових відносин та вільного підприємства розвиток міні-виробництв є найбільш доступним шляхом розширення виробництва продовольчих товарів, оскільки не потребує значних капітальних вкладень, тривалого будівництва виробничих приміщень, монтажу й налагодження обладнання, великих сировинних, енергетичних, матеріальних та інших ресурсів.
Загальні відомості про технологічне обладнання і потокові лінії підприємств харчової промисловості План
Напрями розвитку технологічного обладнання в харчовій промисловості.
Поняття машина, апарат, технологічний, робочий, кінематичний цикли. Циклограми.
Структурні елементи сучасної машини. Теорія продуктивності машин і апаратів.
Роботи і маніпулятори, їх застосування в харчовій промисловості.
Потокові лінії, принципи компоновки обладнання в потокові лінії.
Основні ознаки класифікації обладнання та його класифікація.
Основні техніко-економічні показники технічного рівня і ефективності технологічних машин.
Основні терміни і визначення надійності машин.
Загальні правила експлуатації технологічного обладнання.
Головним важелем інтенсифікації виробництва на сьогодні є кардинальне прискорення науково-технічного процесу, широке впровадження техніки нових поколінь і нових технологій, що забезпечують високу продуктивність і ефективність виробництва.
З урахуванням поставлених завдань виробничо-технічна база харчової промисловості вимагає не тільки розширення, але й корінної реконструкції. Більша частина діючого тепер обладнання представлена застарілими машинами і апаратами, що не відповідає сучасним вимогам. Низький рівень механізації і автоматизації призводить до зниження продуктивності праці. За цим показником вітчизняна харчова промисловість значно відстає від економічно розвинутих країн світу.
У найближчий час мусять бути прийняті заходи технічного переоснащення харчової промисловості по таким основним напрямам;
розробка і впровадження обладнання, яка забезпечує комплексну переробку сировини, зниження втрат при її переробці, зберіганні та доставці до споживача;
випуск матеріало - та енергозберігаючого обладнання;
розробка обладнання надійного в роботі, ремонтопридатного, з меншими експлуатаційними витратами.
створення машин високої одиничної потужності;
впровадження комплексно - механізованих і автоматизованих потокових ліній;
впровадження маніпуляторів, робототехніки з управлінням за допомогою мікропроцесорної та комп’ютерної техніки, комп’ютерів;
створення заводів-автоматів.
В харчовій і переробній промисловості застосовується велика кількість різностороннього обладнання. Для вивчення конкретних марок і видів обладнання необхідно чітко уявляти їх структуру та функціональне призначення окремих елементів.
Машиною називається механічний пристрій з погоджено працюючими робочими елементами, що рухаються по заданим траєкторіям з метою перетворення енергії, інформації або матеріалу.
Розрізняють : машини двигуни, обчислювальні машини, технологічні машини.
Технологічні машини мають три механізми :
- рушійний – перетворює один із видів енергії в механічний рух;
- передавальний – передає рух від рушійного механізму до робочих органів машини;
виконавчий – безпосередньо діє на матеріал.
Основним механізмом в машині являється виконавчий, для якого обов’язкова наявність робочих органів, що взаємодіють з матеріалом; змінюють положення, розміри останнього, але не змінюють його властивості.
Апарат – це механічний пристрій в якому відбувається теплова, хімічна, біохімічна і т.п. дія на матеріал, при якій останній змінює свої властивості. Для апаратів характерною особливістю є наявність робочої камери (реакційного простору), де безпосередньо відбувається дія на матеріал.
Робота машини характеризується циклами : технологічний, робочий і кінематичний.
Кінематичний цикл – це тривалість часу, по закінченню якого робочі органи машини повторюють своє положення, швидкостя, прискорення і т.п. Наглядне уявлення про роботу робочих органів машини дають циклові діаграми (циклограми).
Циклограмою називається графічне зображення початку руху, тривалість руху, зупинок робочих органів машини в межах кінематичного циклу. Розрізняють лінійні, прямокутні і кругові циклограми.
Основною характеристикою роботи машини є її продуктивність – кількість продукції виготовленої за одиницю часу (кг/с, т/год, м3/год і т.д.).
Дійсна продуктивність – кількість продукції, що виготовлена за певний період часу з урахуванням планових і непланових простоїв обладнання.
Теоретична продуктивність – кількість продукції виготовлена за певний період часу з урахуванням тільки планових простоїв обладнання.
Відношення
називається
коефіцієнтом використання обладнання.
Технологічна продуктивність – кількість продукції, яка могла б бути виготовлена за певний час при відсутності простоїв, холостих ходів робочих органів машини.
Відношення
називається
коефіцієнтом технологічності обладнання.
Промисловий робот – автоматична машина, що складається з виконавчого пристрою у вигляді маніпулятора, який має декілька ступенів рухомості, а також пристрою програмного управління для виконання у виробничому процесі рухомих і керівних функцій.
В загальному робот складається із системи програмного управління, механічної та інформаційної системи. Головним елементом промислового робота є механічна система, яка виконує рушійні функції і реалізує технологічне призначення робота. По конструкції механічна система складається з станини (корпуса), приводу, виконавчих механізмів і захватних пристроїв.
Потокова лінія – сукупність технологічного обладнання розташованого згідно певного технологічного процесу і зв’язаного між собою транспортними засобами.
Розрізняють потокові лінії з гнучким, напівгнучким і жорстким зв’язком. Ознаки, по яким обладнання підбирають в потокові лінії є :
- призначення обладнання;
- продуктивність;
- матеріалоємність, енергоспоживання, витрати тепла, пари, води;
- ремонтоздатність, стандартизація і уніфікація вузлів, механізмів
обладнання;
- відповідність вимогам охорони довкілля;
- дотримання правил охорони праці;
- ергономічні показники;
- ціна і т.д.
6. Сучасні великі і малі підприємства мають на озброєнні досить різноманітне обладнання, яке поступає з вітчизняних машинобудівних заводів, з-за кордону, конверсійних підприємств та приватних фірм. З метою полегшення вивчення даного обладнання, останнє об’єднується в групи по таким ознакам :
- по характеру дії на продукт, що обробляється;
- по структурі робочого циклу;
- по степені механізації і автоматизації;
- по місцю у виробничому потоці;
- по функціональному призначенню.
По характеру дії на оброблюваний продукт обладнання поділяють на дві групи : машини і апарати.
По структурі робочого циклу обладнання можливо поділяти на машини і апарати періодичної дії або безперервної дії. Для обладнання періодичної дії характерними є наявність певного часу від завантаження вихідного продукту до його виходу, на протязі якого проходить його обробка всередині машини чи апарата. Для обладнання безперервної дії характерним є одночасна подача і вихід продукту.
По степені механізації і автоматизації виділяють групи : напівавтоматичні і автоматичні. В напівавтоматичних машинах всі технологічні операції і більшість допоміжних виконуються без участі робітника. Ручними залишаються транспортні і контрольні операції, пуск та зупинка машини. В автоматичних машинах (автоматах) всі технологічні і допоміжні операції виконуються без участі робітника.
По місцю у виробничому потоці все виробниче обладнання поділяється на технологічне і допоміжне. Технологічне обладнання призначено для виконання операцій по переробці сировини, матеріалів і напівфабрикатів з метою отримання кінцевого продукту. Допоміжне обладнання призначено для виконання операцій, що забезпечують нормальний хід виконання технологічного процесу.
По функціональному призначенню технологічне обладнання можливо об’єднати в такі групи :
- обладнання для миття та очищення сировини і тари;
- обладнання для подрібнення;
- вагове та дозуюче обладнання;
- обладнання для перемішування;
- обладнання для проведення дифузійних процесів;
- обладнання для проведення біохімічних процесів;
- обладнання для теплової обробки харчових продуктів;
- обладнання для перегонки та ректифікації;
- обладнання для розділення;
- обладнання для пресування;
- обладнання для формування та поштучного ділення;
- обладнання для фасування, обгортання та пакування;
- обладнання для герметизації тари;
- обладнання для оформлення фасованої продукції.
Основними технічними і технологічними показниками обладнання є їх висока продуктивність, надійність, зручність та безпечність в експлуатації, економічність і малі габаритні розміри.
Для визначення економічності машин різних конструкцій і різної продуктивності використовують поняття питомої витрати енергії – відношення затрати електричної енергії на пуск і роботу машини до одиниці випущеної продукції.
Показником якісної конструкції машини і її робочих органів є також економна витрата вихідної сировини і допоміжних матеріалів.
На якість конструкції машини впливає її маса і габарити. Відношення абсолютної ваги машини до її продуктивності визначає матеріалоємність машини
М
=
де G – вага машини, кг
П- погодинна продуктивність, кг/год
Для порівняння габаритів машини застосовують коефіцієнт габаритності - відношення довжини, ширини і висоти машини до продуктивності та тривіальності технологічної операції.
Роботоздатність - стан машини, при якому вона здатна виконувати задані функції з можливими перервами на ремонт до повного зруйнування, при якому відновлення втраченої роботоздатності стає неможливим або економічно не вигідним.
Справність - стан машин, при якому вона відповідає основним і другорядним вимогам нормативно-технічної документації.
Відмова - стан машин, що полягає у порушенні її роботоздатності. Відмови здебільшого пов’язані із руйнуванням деталей або їх поверхні. Відмови можуть бути повними або частковими, коли зберігається можливість часткового використання виробу.
За характером прояву відмови діляться на раптові (поломка) і поступові (зношування), ліквідовані та неліквідовані.
Наробка на відмову – це середній час роботи машини до першої відмови, а для відновлюючих машин вводиться ще показник середній час між двома сусідніми відмовами.
Безвідмовність - це властивість машини зберігати роботоздатність без вимушених перерв протягом заданої наробки.
Довговічність - це властивість машини зберігати свою роботоздатність до кінцевого стану з необхідними перервами на технічне обслуговування та ремонт.
Ремонтопридатність - пристосованість машин до попередження, виявлення і усунення відмови і неполадок з допомогою технічного обслуговування і ремонту. Сукупність властивостей безвідмовності, довговічності і ремонтопридатності визначає загальну надійність машини.
Збереженість - властивість машини зберігати експлуатаційні показники після строку транспортування, зберігання та монтажу.
Середній технологічний ресурс – середня наробка машини до кінцевого стану; він являє собою суму часу безвідмовної роботи машини за період експлуатації до зруйнування або іншого граничного стану.
Ресурс машини можна виражати також величинами, пропорційними машинному часу - числом циклів. Кількістю кілометрів пробігу, масою виробленої продукції.
Технологічність машин і апаратів - сукупність властивостей конструкції, що визначають її відповідність прогресивної технології машинобудування, заданим умовам виробництва, які забезпечують найменші строки освоєння, тривалість виробничого циклу, затрати праці і матеріалів.
Окрім цього до показників технологічності машин належить:
коефіцієнт використання матеріалу, що виражає відношення чистої ваги машини до ваги матеріалів і заготовок, з якого вона виготовлена;
коефіцієнт взаємозамінності, що показує зниження трудоємності зборки і ремонту машини за рахунок зменшення кількості деталей і вузлів, що обробляються під час роботи і при ремонті.
Коефіцієнт раціонального використання заготовок з лиття, штамповок і профільного матеріалу.
Тривалість роботи машини залежить від дотримання персоналом правил експлуатації, бережливого відношення і утримання в чистоті машин та апаратів.
Правила технічної експлуатації обладнання передбачають забезпечення нормальних зовнішніх умов його роботи, підтримання відповідного стану робочого місця; підтримання обладнання в чистоті, своєчасне і правильне змащування; дотримання допустимих режимів роботи механізмів;виконання планів ремонту та міжремонтного обслуговування.
Працівник повинен знати будову і взаємодію основних механізмів машини, вміти їх регулювати, виконувати незначний ремонт, ретельно прибирати машину та робоче місце.
Перед початком роботи робітник зобов’язаний оглянути машину, включити і перевірити її працездатність, оглянути місця змащування і наявність мастила в них. При виявленні пошкоджень або неполадок робітник не приступає до роботи і доповідає про них майстру.
В процесі роботи необхідно слідкувати за тим, щоб робочі органи машини були справними. Не допускається залишати працюючу машину без догляду. Робітник зобов’язаний змащувати місця, передбачені картою змащення для даної машини і мастилом, яке вказане в інструкції. Необхідно слідкувати за температурою підшипників; відсутністю по сторонніх шумів, стуку; рівномірною подачею сировини, допоміжних матеріалів та виходом якісної готової продукції. Працівник також контролює тиск середовищ в магістралях та резервуарах машини, швидкостя руху вузлів, частоти обертання деталей, надійність кріплення огороджень та елементів машини. При появі незначних пошкоджень ліквідовує їх сам, а при поломках, що викликають простої обладнання повідомляє про це майстра.
Безпосереднє обслуговування машин і апаратів під час їх роботи входить в обов’язки виробничих робітників –операторів та апаратчиків. Технічне обслуговування і наладку технологічного обладнання проводять чергові слюсарі-ремонтники, слюсарі налагоджувальники, електрики та слюсарі служби КВПіА.
Всі вони проходять спеціальну підготовку і атестацію з присвоєнням відповідного розряду. Періодично (через 2-5 років) проводиться переатестація працівників. Начальники цехів разом з механіком цеху розробляють інструкції по експлуатації обладнання, затверджує її головний інженер та голова профспілки підприємства. Інструкції вивішують на робочих місцях, знання та дотримання їх працівниками - обов’язкове.
Своєчасне та правильне оформлення технічної документації є однією з умов правильної експлуатації обладнання.
Заводський технічний паспорт (поставляє завод-виготовляч0 – вказують призначення машини, технічна характеристика, комплектність поставки машини, запасних частин, ремонтного інструменту, приводиться гарантія (при умовах правильної експлуатації), а також заключення ОТК по придатності експлуатації і обладнання.
Інструкція по експлуатації – опис будови машини та правил її правильної експлуатації, обслуговування монтажу, вимоги з охорони праці.
Змінний журнал приймання–здачі обладнання – ведеться облік стану, роботи, поломок обладнання на протязі зміни слюсарями ремонтниками, наладчиками, електриками та майстрами цехів.