- •Будова та експлуатація обладнання Курс лекцій для студентів спеціальності 5.05050208 «Експлуатація та ремонт облднання харчових виробництв»
- •Пояснювальна записка
- •Орієнтовний тематичний план
- •Завдання дисципліни «Будова та експлуатація обладнання».
- •Сучасний стан і перспективи розвитку харчової промисловості.
- •Місце малих підприємств в забезпеченні населення продектами харчування.
- •Загальні відомості про технологічне обладнання і потокові лінії підприємств харчової промисловості План
- •Обладнання для транспортування сировини і продуктів План
- •Правила експлуатації
- •Пластинчасті конвеєри
- •Правила експлуатації
- •Пневмотраспортні установки
- •Правила експлуатації
- •Неполадки конвеєрів, їх причини і способи усунення.
- •Конвеєри
- •Стрічкові конвеєри
- •Роликові конвеєри
- •Гвинтові конвеєри
- •Скребкові конвеєри
- •Ківшові елеватори
- •Гравітаційні транспортери (гвинтові та похилі спуски)
- •Порядок та терміни технічного огляду
- •Пневматичний транспорт
- •Обладнання для перевезення і приймання сировини і продуктів, їх дозування. План
- •Обладнання для зберігання і підготовки сировини до основних технологічних операцій План
- •Характеристика матеріалів
- •Тарні штучні вантажі
- •Характеристика деяких насипних матеріалів, що використовуються в харчовій промисловості
- •Рідкі продукти
- •Склади для коренеплодів та інших насипних матеріалів
- •Склади для зберігання буряків
- •Рис Схема подачі буряків за допомогою бурякоподавача: 1,3-кагати;2-бурякоподавач; 4-гідротран спортер;5-станція підйому буряководної уміші
- •Склади для картоплі
- •Зерносклади підлогового зберігання
- •Склади безтарного зберігання зернистих і порошкоподібних матеріалів
- •Склади для зберігання рідких, пластичних та розчинних продуктів
- •Рис Чотирьохсекційна ємність для зберігання розчину солі
- •Відділення легких домішок
- •Рис Трикутний соломовловлювач
- •Вловлювачі ферромагнітних домішок
- •Обладнання для очищення рослинної сировини
- •Миття резервуарів і трубопроводів:
- •Обладнання для миття сировини і тари
- •Вивантаження пляшок; 13 - відсік зворотньої води; 14 - барботер; 15 - пристрій для мийки лугом і водою;
- •10. Характерні неполадки, їх способи усунення ботвовловлювач
- •Камневловлювач
- •Кулачкова картоплемийка
- •Барабанна мийна машина
- •Лінійна мийна машина
- •Пляшкомийна машина
- •Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах
- •Зберігання сировини, тари, готової продукції Зберігання ячменю та солоду
- •Уловлювачі важких домішок
- •Гичкосоломоуловлювачі
- •Бурякомийки
- •Обладнання для розділення сировини методом подрібнення та перетирання План
- •Обладнання для механічної переробки сировини та напівфабрикатів розділенням
- •Обладнання для розділення сировини методом подрібнення та перетирання
- •Обладнання для розділення рослинної та тваринної сировини та напівфабрикатів різанням
- •Машини і механізми для різання харчових продуктів.
- •Ріжучі машини для дрібного і тонкого подрібнення
- •10. Характерні неполадки, їх способи усунення валкова дробарка
- •Молоткова дробарка
- •Барабанна ножева дробарка
- •Бурякорізальна машина
- •10. Безпека праці при експлуатації обладнання для подрібнення
- •Бурякорізки
- •Конструкції відстійників
- •4. Характерні неполадки п’ятиярусного відстійника
- •Правила безпеки праці при обслуговуванні відстійних апаратів
- •Обладнання для фільтрування харчових продуктів План
- •Обладнання для фільтрування харчових продуктів
- •Конструкції фільтрів
- •Фільтри безперервної дії
- •21 20 Рис. 4.35. Барабанний вакуум-фільтр: 1 -електродвигун; 2-варіатор; 3-редуктор; 4 -патрубок стиснутого повітря;
- •4. Характерні неполадки фільтрів, причини і способи усунення
- •Безпека праці при обслуговуванні фільтр-пресів
- •Вакуум-фільтри
- •Дискові фільтри
- •Листові саморозвантажувальні фільтри
- •Обладнання для розділення неоднорідних систем у полі дії відцентрових сил План
- •Осадження в полі відцентрових сил
- •Класифікація і типові конструкції центрифуг
- •Фільтрувальні центрифуги
- •Центрифуги безперервної дії
- •Сепаратори
- •Відцентрові пилеосадніі суспензійно- роздільні апарати (циклони)
- •Характерні неполадки центрифуг та сепараторів сепаратор дріжджевий розділювач
- •Сепаратор - освітлювач
- •Центрифуга
- •Безпека праці при обслуговуванні обладнання для розділення в полі дії відцентрових сил Центрифуги
- •Сепаратори
- •Обладнання для механічної переробки сировини і напівфабрикатів з’єднанням План
- •Обладнання для механічної переробки сировини і напівфабрикатів з'єднанням
- •Класифікація змішувальних машин
- •Конструкція зміщувальних машин
- •Основні характеристики змішувачів
- •4. Характерні неполадки тістомісильної машини безперервної дії
- •5. Охорона праці
- •Обладнання для механічної переробки сировини і напівфабрикатів формуванням План
- •Обладнання для механічної переробки сировини і напівфабрикатів формуванням Класифікація методів формування харчових продуктів і обладнання для проведення процесів формування
- •Обладнання для проведення теплових процесів
- •1 Основи теорії теплопередачі
- •2 Класифікація обладнання для проведення теплових процесів
- •3. Загальні положення процесів теплообміну
- •4 Обладнання для нагрівання та охолодження харчових продуктів
- •5. Обладнання для пастеризації та стерилізації харчових продуктів
- •Стерилізатори періодичної дії
- •Конструктивні розміри горизонтальних автоклавів
- •Характерні неполадки, причини та способи їх усунення, що виникають при експлуатації автоклавів
- •Безпека праці при обслуговуванні автоклава
- •Характерні неполадки пастеризатора пива в потоці
- •Характерні неполадки і методи їх усунення, що виникають при експлуатації тунельного пастеризатора
- •Безпека праці при обслуговуванні тунельного пастеризатора
- •6 Обладнання для електрофізичного оброблення харчової сировини
- •Пастеризація та стерилізація струмами високої та надвисокої частоти.
- •Обладнання, в якому використовується теплова дія електричного струму промислової частоти.
- •7. Обладнання для випарювання, згущення та кристалізації харчових продуктів
- •Методика розрахунку теплообмінних апаратів Основні положення розрахунків теплообмінних апаратів
- •Обладняння для проведення масообмінних процесів.
- •Основи теорії масообміну
- •Класифікація екстракторів
- •Екстрактори періодичної та безперервної дії
- •Екстрактори безперервної дії
- •Ротаційні установки
- •Вертикальні екстрактори
- •Двохколонні та багатоколонні екстрактори
- •Екстрактори похилого типу
- •Шнекові горизонтальні екстрактори
- •Екстрактори зрошувального типу
- •Характерні неполадки дифузійних апаратів
- •Безпека праці при обслуговуванні дифузійних апаратів
- •5. Обладнання для перегонки та ректифікації
- •Брагоректифікаційні установки
- •Конструкції колонних ректифікаційних установок Ректифікаційна колона
- •Теплове і допоміжне обладнання ректифікаційних установок
- •Конденсатори і холодильники
- •Неполадки в апаратному відділенні спиртокомбінату
- •Безпека праці при обслуговуванні брагоректифікаційних установок
- •7. Обладнання для проведення сорбційних процесів
- •Абсорбція
- •Конструкції абсорберів
- •Адсорбція
- •Конструкції адсорберів
- •Десорбція
- •Іонний обмін
- •8. Обладнання для сушіння харчових продуктів
- •Основи теорії сушіння
- •Класифікація і конструкції сушарок
- •Камерні протитечійні конвективні сушарки
- •Вакуум-сушильні установки
- •Шахтні сушарки
- •Вальцьові сушарки
- •Сушарки з киплячим шаром
- •Сушарки з віброкиплячим шаром
- •Розпилювальні сушарки
- •0Собливі способи сушіння
- •Характерні неполадки сушарок
- •Безпека праці при обслуговуванні сушильних установок Сушильні установки для цукру
- •Жомосушильні установки
- •10. Обладнання для гігротермічної і теплової обробки тістових напівфабрикатів. Призначення і класифікація хлібопекарських печей
- •Основи теорії випікання
- •Будова, схеми обігрівання та теплові режими сучасних хлібопекарських печей
- •Характеристика тупикових печей
- •Перспективні конструкції хлібопекарських печей
- •Обладнання для обсмажування харчових продуктів
- •Немеханізована пароолійна обсмажувальна піч
- •Механізована обсмажувальна піч м-8
- •0Бсмажувальна піч з виносною нагрівальною камерою
- •Обсмажувальна піч з електричним нагрівником
- •Характерні неполадки в роботі печі пхс-25м
- •Обладнання для проведення мікробіологічних процесів
- •Класифікація обладнання
- •Обладнання для виробництва солоду
- •Апарат для миття і замочування зерна
- •Обладнання для пророщування зерна
- •Пневматична ящикова солодовня
- •Обладнання для виробництва хлібопекарських дріжджів.
- •Дріжджеростильні апарати
- •Обладнання для бродіння та доброджування
- •Обладнання пивоварного виробництва
- •5 Характерні неполадки замочних апаратів
- •Характерні неполадки шнекових зворошувачів солоду
- •Характерні неполадки бродильного апарата, цкба для пива
- •Охорона праці при обслуговуванні замочних апаратів
- •Правила охорони праці при обслуговуванні обладнання для виробництва солоду
- •Охорона праці при обслуговуванні бродильних апаратів та цкба
- •Обладнання для оброблення розчинів харчових продуктів мембранними методами.
- •2. Мембранні елементи і апарати з плоскими мембранами
- •3. Мембранні апарати з рулонними елементами
- •4. Мембранні елементи і установки з трубчастими мембранами
- •5. Мембранні елементи і установки з капілярними мембранами
- •Обладнання для фасування, герметизації, обгортання та пакування
- •Фасувальні та пакувальні машини для харчових продуктів.
- •Характерні неполадки фасувальних машин.
- •3. Обладнання для герметизації тари з харчовими продуктами
- •4. Характерні неполадки закупорювального автомату.
- •Закупорювальний автомат
- •Обладнання для оформлення фасованої продукції
- •Принцип роботи етикетувального автомата
- •Автомата карусельного типу
- •Обладнання для механізації нртс робіт
- •Потокові лінії підприємств харчової промисловості
- •Пиво-безалкогольне виробництво
- •Потокова лінія виробництва газованих безалкогольних напоїв.
- •Спиртове та лікеро-горілчане виробництво
- •4.2.3. Потокова лінія виробництва лікеро горілчаних виробів
- •4.2.4. Апаратурно-технологічна схема виробництва горілки періодичним способом
- •Виробництво столових та мінеральних вод
- •Хлібопекарське та кондитерське виробництво
- •4 .4.1. Потокова лінія виробництва хлібобулочних виробів
- •Консервне виробництво
- •Макаронні вироби
- •Виробництво цукру
- •Література
Миття резервуарів і трубопроводів:
І- відділення для холодної води; II- відділення для гарячої води; III- відділення для мийно-дезинфікуючого розчину; IV- ємкості; 1, 26, 29, 30-трьохходові крани для розчину; 2, 4, 6, 8, 10,11,12-клапани електропривідні; 3- насос вихровий для
відкачування мийного розчину; 7, 9, 14- зливні вентилі; 13- конденсатовідвідник; 15- фільтр; 16-нагрівач; 17, 21, 22 - вентилі; 18 - датчик температури; 19- ємність трьохсекційна; 20- регулятор рівня рідини; 23- бачок для приготування розчину; 24- корзина для компонентів розчину; 25- мішалка ежекторна; 27- кран;
28- реактивна мийна головка; 32- трійник.
знижується, а при високих виникають гідравлічні удари. Для ефективного миття швидкість руху розчину в порожнинах обладнання повинна бути в межах 0,9... 1,5 м/с.
При санітарному обробленні трубопроводів необхідно враховувати, що режими миття для трубопроводів із нержавіючої сталі і скла повинні бути різними. При відмиванні стальних трубопроводів не допускається перевищення концентрації мийних розчинів з причини запобігання виникнення корозії, при відмиванні скляних трубопроводів - різкі і значні температурні перепади (не вище 30°С) і високі температури мийних розчинів, які можуть викликати руйнування трубопроводів.
Після застосування мийних розчинів, оброблення ведуть чистою проточною водою до повного їх видалення з робочих поверхонь трубопроводів і суміжного з ними технологічного обладнання.
Якість санітарного оброблення ємнісного обладнання залежить від комплексного фізико-хімічнош та гідродинамічного впливу на їх внутрішню поверхню водою, мийними та дезинфікуючими розчинами. Залишкова кількість мікроорганізмів повинна відповідати мікробіологічним нормам для даного виду обладнання.
Рис. 3.25 Мийний пристрій з обертовими соплами:
1- накидна гайка; 2- конус; 3-прокладка; 4- штуцер; 5-кришка ємності; 6- патрубок; 7- пробка; 8- підшипник; 9, 11 - головка корпусу; 10,12 - відповідно реактивне та активне
Ефективність гідродинамічного впливу на внутрішню поверхню корпуса ємності залежить від конструкції мийного пристрою, яка повинна забезпечувати її щільне та рівномірне зрошення.
Для санітарного оброблення ємнісного обладнання за допомогою миючих та дезинфікуючих розчинів застосовуються стаціонарні та переносні мийні пристрої з рухомими та нерухомими мийними головками.
Рухомі мийні головки без зовнішнього привода обертаються за рахунок реактивних струменів, які виходять з реактивних виводів чи форсунок.
Мийний пристрій з обертовими соплами (рис. 3.25) складається із патрубка, корпуса, одного реактивного і двох активних сопел, які знаходяться на роторі. Сопла обертаються відповідно в горизонтальній і вертикальній площинах. Кожне сопло виконане у вигляді
Рис. 3.26 Кільцева мийна головка
Кільцева мийна головка (рис. 3.26) складається із трубчастого кільця 4, яке через корпус 3 з підшипником 2 з'єднане з патрубком 1. Отвори 6 розташовані на випуклій поверхні. При подачі мийного розчину через ці отвори створюється ефект відмивання. Отвори 5 розташовані на боковій поверхні кільця і при роботі головки створюють обертовий момент.
В іншому мийному пристрої трубчасті дуги з метою інтенсифікації процесу відмивання і під вищення доступу їх очищення розведені в горизонтальній площині на кут 30°; при цьому верхні ділянки дуг з віссю обертання пристрою складають 60°. При подачі мийної рідини під тиском 0,2.. .0,3 МПа пристрій обертається з частотою приблизно 1,0...1,33с-1, створюючи при цьому кулеподібний потік рідини, який інтенсивно омиває всю внутрішню поверхню корпуса ємності.
Мийний пристрій (рис. 3.27) відрізняється від попередніх наявністю шарніра,
Рис.
3.27 Мийний пристрій із шарніром:
а-
зовнішній вид; б- розріз А-А; в- розріз
Б-Б; 2- вид В; 1-труба; 2-гайка; 3- корпус
апарата; 4, 7,- активні сопла; 5, 8- заглушки;
6- ротор активних сопел; 9- корпус пристрою;
10-реактивне сопло; 11-підшипник; 12-шайба;
13-патрубок мийної головки; 14-шарнір;
15, 17-вікна;
16,
18- внутрішня і зовнішня втулки.
виконаного у вигляді внутрішньої та зовнішньої втулок, які розташовані співвісно. Пристрій складається з патрубка для підведення мийного розчину та мийної головки, яка з'єднана з останнім за допомогою шарніра. На мийній головці змонтовано реактивне сопло та активні сопла, які обертаються відповідно в горизонтальній і вертикальній площинах. Конструкцією передбачена можливість відхилення мийної головки у вертикальній площині в межах кута а.
Шарнір виконаний у вигляді двох співвісно розташованих внутрішньої та зовнішньої втулок. У верхній частині внутрішньої втулки розташоване вікно для мийної рідини, а в нижній частині зовнішньої втулки - вікно для обмеження кута качання головки.
Пристрій кріпиться гайками до верхньої частини ємнісного апарата. На патрубку мийної головки встановлено підшипник, на одній стороні якого закріплене реактивне сопло, а на другій -ротор з активними соплами. Мийна рідина під тиском подається в трубу, апогім через вікно внутрішньої втулки шарніра-в реактивне сопло і активні сопла мийної головки. У цьому пристрої всі сопла здійснюють осцилюючий рух, що покращує якість відмивання. Крім того, за допомогою реактивного сопла здійснюється відмивання і дезинфекція самого мийного пристрою.
Мийний пристрій з похилою насадкою (рис. 3.28) складається з патрубка, на якому встановлені рухомий корпус з верхнім соплом і ротор з соплами. Насадка також має сопло, яке забезпечує обертання його навколо корпуса. Насадка і ротор розташовані протилежно один одному. Вісь обертання насадки нахилена до осі обертання корпуса.
Струмінь мийної рідини, який витікає підтиском із сопла, створює реактивну силу, яка обертає корпус навколо вертикальної вісі. У свою чергу струмені рідини, які витікають під тиском із нижнього сопла і сопел ротора, обертають насадку і ротор відповідно навколо вертикальної і горизонтальної осей.
Розташування насадки на корпусі під кутом забезпечує коливальний рух ротора та дозволяє під час роботи ефективно промивати не тільки внутрішні поверхні ємності, а і сам пристрій.
Рис. 3.28 Мийний пристрій з похилою насадкою:
1-патрубок; 2-рухомий корпус; 3, 5- відповідно верхнє і нижнє сопла; 4- насадка; 6- ротор; 7- сопла ротора; 8-ємнісний апарат; 9- болт; 10-кришка; 11-фільтр.
мийна головка в зібраному вигляді кріпиться до трубопроводу. Обертання відбувається за рахунок дії реактивних сил рідини, яка надходить згори в корпус головки під тиском 0,2-0,3 МПа. Мийний розчин, який, витікаючи із активних і реактивних отворів, створює факел розпилювання, достатній для промивання внутрішньої поверхні корпуса ємності.
Мийний пристрій з конічним розпилювачем (рис. 3.30) складається із наступних основних елементів: патрубка, конічного розпилювача, основи і кільця, зібраних на вертикальній осі. Зверху патрубок має зовнішню різьбу для приєднання трубопроводу подачі мийного розчину за допомогою з'єднувальних частин, а всередині патрубка розташована перфорована вставка з трьома прорізами для проходження мийної рідга їй. Положення перфорованої вставки по вертикалі відносно патрубка визначається фіксатором. Вісь внизу має висіупи, азверху різьбу, на якій закріплюється гайка. Розпилювач розташований між патрубком і основою і має конічну форму з отворами, які розташовані на його боковій поверхні по спіралі Архімеда. До основи розпилювач кріпиться за допомогою гвинтів. Основа сидить на осі, що закріплена на підшипнику ковзання. Дно розпилювача і основа мають співвісні отвори. Кільце розташоване по периферії основи і дна розпилювача і знаходиться з ними на одному рівні. На боковій поверхні кільця передбачені поздовжні прорізи для проходження рідини, які виконані по евольвенті. Кільце може повертатись навколо своєї осі; для цього в ньому зроблено декілька овальних отворів, за допомогою яких фіксується положення прорізей кільця відносно отворів основи. Кільце прикріпляється гвинтами до основи мийного пристрою. Така конструкція мийного пристрою забезпечує ефективне відмивання внутрішньої поверхні корпуса ємності, бо струмені мийної рідини, яка витікає з нього, направлені вгору, вниз і на бокову поверхню.
Рис.
3.29 Мийна головка
з
комбінованими форсунками:
1-
корпус; 2-насадка;
3-гайка;
4-проріз;
5-твинт;
6-гайка
накидна;
7-втулка;
8-форсунка.
розташовані по спіралі Архімеда, направляється вгору, а частина яка залишилась, витікає через нижні отвори основи і прорізи кільця. Витрати мийної рідини складають від 3 до 8 м /год.
Повертаючи кільце відносно основи розпилювача і фіксуючи його положення гвинтами, перекривають отвори, що дозволяє регулювати величину реактивної сили при витіканні рідини, а також витрати рідини.
Широке розповсюдження отримали нерухомі мийні пристрої з головками кулеподібної форми. Залежно від розташування отворів на кульовій поверхні та напрямку струменів мийної рідини існує три модифікаціїрозпилювальної головки: струмені направлені вниз або вгору під кутом розбризкування 180°; струмені направлені у всі боки на 360°.
Ефективна робота кулеподібних мийних пристроїв забезпечується при напорі мийного розчину ОД...0,3 МПа, діаметрах отворів 1,8...3,0 мм. Залежно від геометричних розмірів ємності мийний пристрій включає одну або декілька
рівномірно розподілених на колекторі головок
кулеподібної форми.
Рис. 3.30 Мийний пристрій з конічним розпилювачем: 1- патрубок; 2- фіксатор; 3- вісь; 4- розпилювач; 5, 8, 12- отвори; 6- кільце; 7- основа; 9- виріз; 10- гвинт; 11-перфорована вставка.
Кулеподібний мийний пристрій з трьома мийними головками (рис.3.31), жі розташовані на колекторі, встановлюється нерухомо у верхній частині ємності. Колектор являє собою дугу, відкритий кінець якої звернений до люка, причому дві кулеподібні мийні головки розташовані біля країв дуги, а третя - в її центрі. У горизонтальній площині кулеподібні мийні пристрої розташовані на колекторі під кутом 120°, ау вертикальній - під кутом 15°. Мийний розчин підводиться через патрубок, розташований під кутом 30° від крайнього мийного пристрою.
Рис.
3.31 Кулеподібний мийний пристрій на
колекторі:
1,2-
напівсфери; 3 - патрубок; 4 - колектор; 5
– патрубок
подачі
мийного розчину; 6- накидна гайка; 7 -
отвір; 8 -апарат
допомогою гвинта і гайки. Гвинт служить також для регулювання щілини між дном корпуса і розсіювачем. Мийна рідина надходить по трубі в корпус через отвори в ньому - на розсікач, конструкція якого забезпечує щільне зрошення поверхні, що відмивається.
Жість відмивання внутрішньої поверхні ємності суттєво залежить від механічного впливу струменів мийного розчину на забруднену поверхню, щільності та рівномірності зрошення її. Контролювати роботу мийного пристрою візуально неможливо, а відомий спосіб автоматичного контролю по тиску чи витраті мийного розчину в магістралі неефективний, бо у випадку зупинки пристрою ці параметри
Рис.3.32 Мийний пристрій з розсікачем:
1-конус; 2-накидна гайка; 3-прокладка; 4-корпус;
5-гайка; 6-кришка апарата;
змінюються незначно. Контроль необхідно здійснювати по частоті обертання мийної головки та напору струменя, визначаючи ці показники відповідно по числу імпульсів, які отримуються від первинного вимірюючого перетворювача тиску струменя, та по амплітуді імпульсів.
Для цього на одному із елементів ємності, на внутрішній поверхні, встановлюють первинний перетворювач сили удару струменя, наприклад мембранного типу, і під час миття стабілізують тиск розчинів, які подаються в мийний пристрій, встановлюють за певний проміжок часу число імпульсів, які надходять від первинного вимірювального перетворювача і визначають їх амплітуду За числом імпульсів визначають частоту обертання пристрою, а за амплітудою імпульсів - силу удару.
Місце встановлення первинного вимірювального перетворювача, його геометричні розміри вибирають для кожного конкретного випадку. Бажано, щоб відстань від нього до мийного пристрою знаходилась у межах суцільного струменя. Для мийного пристрою з отворами 2.. .Змм,притиску ОД.. .0,225 МПа ця відстань становить від 1,5 до 2м. Частота обертання пристрою такого типу може бути визначена шляхом множення числа імпульсів на сталий коефіцієнт.
Таким чином оператор отримує інформацію про якість роботи мийного пристрою з будь-якої ємності. Можна забезпечити імпульсне регулювання частоти обертання мийного пристрою. Найбільш доцільно використовувані такий спосіб при автоматизації циркуляційного миття ємнісного обладнання.
Особливість відмивання теплообмінних установок полягає в тому, що на внутрішніх поверхнях теплообміну утворюються осади у вигляді пригару. Для видалення його застосовують два види мийних розчинів - лужний і кислотний, які пропускають через апарати почергово.
Найбільш придатним з точки зору утворення замкнутого циркуляційного контуру руху води і мийних розчинів є вакуум-апарат з вертикальним калоризатором (рис. 3.33).
Всередині вакуум-випарного апарата встановлюється мийний пристрій 2. Отвори в пристрої розташовані таким чином, щоб забезпечити рівномірний розподіл мийних розчинів на внутрішній поверхні сепаратора-паровідділювача і калоризатора 1. Вода для промивання, мийні і дезинфікуючі розчини подаються з баків 5 і 6 до розпилювального пристрою насосом 7.
Система циркуляційного миття включає підігрівачі 3 і 8, через які забезпечується замкнута циркуляція води
вакуум-апарата
розчинів за допомогою відцентрового насоса 4.
Аналогічні замкнуті циркуляційні контури використовують для миття технологічного обладнання, яке має закриті резервуари.
При розрахунку систем циркуляційного миття підбирають насос, який повинен перекачувати воду і мийний розчин через об'єкти миття із заданою швидкістю.
Величина швидкості руху води і мийного розчину в трубопроводах вибирається в межах 1,5.. .2м/с,що дозволяє зберегти турбулентний режим потоків.
При підборі відцентрового насоса необхідно визначити кількість води чи мийних розчинів, які циркулюють у контурі, і загальний напір.
