Зерносклади підлогового зберігання

Зерно різних культур, яке переробляється на спиртових, солодових, пивоварних, мукомельних та крохмалепатокових заводах, розвантажується з автомобілів за допомогою перекидних площадок в бункери, звідки системою стаціонарних або пересуваних конвеєрів направляється в склади підлогового зберігання. Приміщення складів підлоговою зберігання великих об'ємів зерна (ячменю тощо) ділиться на дві частини. В одній (рис.3.8) розміщується приймальне відділення, в іншій - сховище. Приймальне відділення має надвірний бункер 1, з якого зерно надходить в приймальний лоток першої норії 10 і піднімається в бункер 5. З цього бункера низхідним потоком проходить через ваги 4, сепаратор 3 і сортувальний пристрій 2. Нижнім шнеком 11 зерно подають в норію 12, яка піднімає його на верхній поверх башти приймального відділення. Звідти самопливом по трубі зерно надходить у воронку стаціонарного стрічкового конвеєра 6. Рухомий пересипний пристрій 7 забезпечує рівномірне завантаження сховища. При вивантаженні зерно 7 через воронку 9 поступає на нижній стаціонарний стрічковий конвеєр, який забезпечує подачу зерна на виробництво. Залежно від розмірів сховища для подачі зерна до воронок 9 і від них на конвеєр, використовують різні подавальні механізми. На кукуруцзоперєробних заводах використовують секційні сховища (сапетки) для сушіння і

Рис Механізований склад підлогового зберігання зерна

зберігання кукурудзи, яку доставляють з полів.

Двохрядне розташування секцій розмірами від 2 '6 м до 3 ' 15 і висотою до 18 м з решітчастими стінками (розмір ЗО' 160 мм), похилим у напрямку до центру решітчастим дном, дозволяє завантажувати секції за допомогою верхнього стрічкового конвеєра і вивантажувати через нижні люки, направляючи його на вивантажувальний стрічковий конвеєр. Всередині кожної секції знаходиться вертикальний вентиляційний канал, розмірами 500 '500 мм з решітчастими стінками, в який вентиляторами подається повітря.

Більшість підприємств різних галузей харчової і переробної промисловості застосовують шатрові склади для підлогового зберігання солі, цукру, сухого жому та інших сипких матеріалів. Тимчасове зберігання зерна, насіння різних культур, кукурудзяних початків та інших матеріалів здійснюється як на відкритих, так і на критих площадках в штабелях трапецеподібної форми. Площадки розташовують на підвищених ділянках, покривають асфальтом, щебенем або бетоном. Прийом із вагонів і автомашин зерна та інших сипких матеріалів, переміщення таукладка їх для зберігання в штабелях здійснюється за допомогою пересувних бункерів, конвеєрів, колісних навантажувачів тощо. При необхідності підсушування сировини і матеріалів штабелі обладнують вентиляційними каналами, в які вентиляторами подають нагріте повітря.

Склади безтарного зберігання зернистих і порошкоподібних матеріалів

Безтарне зберігання зернистих і порошкоподібних матеріалів здійснюється в силосах і бункерах. Вони являють собою закриті резервуари різної ємності, мають круглу або прямокутну форму в поперечному перерізі і виготовляються із різних матеріалів (листової сталі, бетону). Бункери мають менші об'єми, ніж силоси. їх висота приблизно дорівнює довжині або ширині поперечного перерізу. Бункери використовуються для короткочасного зберігання сировини. У технологічних потокових лініях вони використовуються як нагромаджуючі сировини і матеріалів при передачі їх від агрегатів періодичної дії до безперервнодіючих установок чи навпаки.

Силоси і бункери порівняно зі складами відкритого зберігання сировини мають значні переваги: збільшене до 20 т/мг навантаження; захист від атмосферних та інших впливів; зменшені величини втрат; комплексну механізацію НР робіт; можливість проводити операції по покращенню якості сировини за рахунок корекції режимів зберігання. Склади силосного і бункерного зберігання поділяють на склади-елеватори: а) для зернистої сировини (ячмінь, солод на заводах пивоварної промисловості); б) насіння, шрот в олійно-жировій промисловості; в) борошно - на підприємствах хлібопекарної та кондитерської промисловості; г) силосні склади для цукру- піску на підприємствах бурякоцукрової промисловості і рафінадного виробництва.

Силоси-елеватори для зберігання зернистої сировини і цукру складаються із трьох головних споруд - приймального відділення, робочої башти та силосного корпусу. Вивантажене в бункер приймального від ділення зерно підземним конвеєром направляється в робочу башту. У робочих баштах, подібно до приймальних відділень складів підлогового зберігання зерна, встановлено два або три ківшових елеватори для подачі зерна на зважування, очищення, сортування і передачі в силосний корпус. При цьому зерно може підсушуватись. Є окремі бункери для накопичення зерна, яке завантажується в залізничні вагони та автомобілі. Силосний корпус може мати декілька окремих залізобетонних силосів круглої чи прямокутної форми. Діаметр круглих силосів можебутидо 6 м, висота -до ЗО м. У надсилосному приміщенні розташовані розподільні стрічкові конвеєри з шириною стрічки 500-600 мм і швидкістю руху до 3,5 м/с. У підсилосному приміщенні знаходяться збірні стрічкові конвеєри, на які сипкий матеріал надходить самопливом з воронок через засувки. Управління роботою багатьох конвеєрів, вентиляторів і засувок автоматизоване.

Безтарне зберігання цукру-піску в силосах дозволяє повніше вирішувати питання комплексної механізації і автоматизації процесів. Однак варто пам'ятати, що при тривалому зберіганні цукру в силосах необхідно чітко дотримуватися умов та режиму його зберігання. Вологість цукру не повинна перевищувати 0,02-0,04 % при температурі близько 20 °С, а розмір кристалів - 0,2 - 2 мм. Конструкція силосу та його обладнання повинні забезпечувати відносну вологість повітря в межах 60 %. Виділення теплоти цукром повинно бути мінімальним, для чого силоси покривають шаром теплоізоляції. Температура в силосі підтримується в межах 18-30 °С. Можливість проникнення зовнішнього повітря виключають шляхом створення у силосі надлишкового тиску.

Силоси для зберігання цукру-піску(рис.3.9) мають циліндричну форму, їх діаметр і висота залежать від місткості та конструкції механізмів для рівномірного завантаження та зручного вивантаження.

Наприклад, склади місткістю 2500 кг мають діаметр 10 м і висоту 35 м, а місткістю 400000 тон - діаметр 50 м і висоту 25 м.

Циліндричні ємності різної місткості виготовляють як з монолітного залізобетону, так і з листової сталі. Поруч з циліндричними ємностями знаходяться приймальні башти, в яких розміщується вагове та підйомно- транспортне обладнання, а також обладнання для підігрівання і рециркуляції повітря.

Силоси, що побудовані на цукрових заводах мають місткість 7000 і 12000 т та діаметри відповідно 18 та 24 м (рис. З.9.). З сушильним відділенням вони з'єднані галереєю. Цукор із сушильного відділення реверсивним стрічковим конвеєром 3, встановленим у перехідній галереї, через проміжний бункер 9, автоматичні ваги 10 і підвісний бункер 2 надходить у приймальну воронку першого вертикального елеватора 1. Піднятий цукор потрапляє у воронку надсилосного конвеєра 5, з якого рівномірно завантажується в силос за допомогою пересувних конвеєрів.

А-А

Вивантаження цукру ведеться через отвори в дні силосу на пересувні стрічкові конвеєри, з яких він потрапляє на стаціонарний конвеєр 6. Цим конвеєром цукор подається в приймальну воронку другого ківшового елеватора 11, піднімається догори, висипається в проміжний бункер 4, зважується вагами 7 і через бункер 8 направляється на реверсивний стрічковий конвеєр 3. При русі конвеєра у зворотному напрямку цукор подається у відділення форсування та затарювання або в місця завантаження автомобілів безтарного транспортування. З елеватора 11 цукор можна направити в елеватор 1, який підніме його нагору донадсилосного конвеєра 5.

Облаштування приймальної башти двома елеваторами дозволяє додатково організувати пересипання цукру, що виключає можливість його злежування, утворення склепінь, налипання на стінки тощо. Для рівномірного завантаження силосу використовують швидкісні шнекові завантажувальники зі змінною висотою їх установки.

Способи і обладнання для безтарного зберігання порошкоподібних матеріалів і їх перевезення принципово подібні до раніше розглянутих. Враховуючи специфічні особливості порошкоподібних матеріалів (висока сипкість, схильність до склепоутворення і злежуваності, вищі, ніж у зернистих матеріалів коефіцієнти внутрішнього тертя) в нижніх частинах воронок встановлюють пристрої для розпушування злежаних продуктів.