
- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
Примітки |
1. |
Положення пацієнта |
Пацієнт стоїть або сидить з оголеним до пояса торсом, який повинен бути рівномірно освітленим з усіх боків. |
Положення пацієнта повинно бути зручним. |
2. |
Визначення дихальної екскурсії, болючості. |
1. Пальпацію проводять обома руками. 2. Покладіть долонні поверхні пальців або цілі долоні на симетричні ділянки лівої та правої половини грудної клітки почергово: спереду, ззаду, пахвинні ділянки. 3. Пальпуйте і прослідкуйте за: а/ дихальною екскурсією легень; чи нема відставання однієї поло-вини грудної клітки при акті ди-хання; б/ встановіть локалізацію болю у грудній клітці та його розповсюд-женість.
|
а/ В нормі – грудна клітка синхронно приймає участь у акті дихання. В патології – уражена половина грудної клітки може відставати в акті дихання. б/ В нормі – грудна клітка при пальпації не хвороблива. В патології, при ура- женні шкіри, міжре-берних м’язів, нервів, ребер – при пальпації визначаються болючі ділянки (поверхневий біль).
|
3. |
Визначення ширини епігастраль-ного кута і конституцій-ного типу пацієнта. |
1. Притисніть долонні поверхні ве-ликих пальців до реберної дуги, а кінці їх упріть в мечоподібний відросток. 2. Визначить ширину епігастраль-ного кута. |
Визначення ширини епігастрального кута допомагає встановити форму грудної клітки: - якщо епігастральний кут прямий – грудна клітка нормостенічна; - якщо епігастральний кут тупий – гіперсте-нічна; - якщо епігастральний кут гострий – астеніч-на. |
4. |
Визначення голосового тремтіння. |
І. Покладіть долоні обох рук на симетричні ділянки грудної клітки пацієнта, почергово: 1.Спереду – а/ над ключицями (долоні вклада-ють паралельно грудині); руки пацієнта при цьому розташовані вздовж тіла; б/ під ключицями (долоні вклада-ють косо, пальцями до підключич-них ділянок, основою – до пахво-вих); руки пацієнта розташовані вздовж тіла; в/ в бокових, пахвинних ділянках (долоні вкладають перпендикуляр-но грудині, пальцями до задніх пахвових ліній, основами долоней – до передніх пахвових ліній); руки пацієнта при цьому підняті вгору і схрещені на потилиці. 2. Ззаду – а/ над лопатками ( долоні укладають паралельно хребту); руки пацієнта при цьому просимо розташувати вздовж тіла; б/ між лопатками ( долоні розташо-вують у міжлопатковому просторі паралельно хребту); руки пацієнта схрещені на грудях; в/ під лопатками ( долоні розміщу-ють паралельно ребрам, пальцями до пахвових ділянок, основою – до хребта ); руки пацієнта при цьому повинні бути схрещеними на гру-дях. ІІ. Попросіть пацієнта під час визначення голосового тремтіння голосно промовляти слова, що мають літеру «Р» і дають макси-мальну вібрацію голосу – «трид-цять три». ІІІ. Відзначте силу проведення голосу в симетричних ділянках |
В нормі: на симетрич-них ділянках грудної клітки голосове трем-тіння приблизно однакове ( дещо голос-ніше у верхніх і слаб-кіше у нижніх відділах ).
Різні патологічні процеси можуть зумовлювати: а/ посилення; б/ послаблення; в/ відсутність голосо-вого тремтіння. |