- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Історія теперішнього захворювання.
При гострих захворюваннях вказується день і можливо година захворювання, а при хронічних роки. Наприклад: хворіє більше 10 років, або з 1972 року. Опис захворювання ведеться у хронологічній послідовності (приклад - спочатку піднялась температура, потім з’явився сухий кашель і біль у грудній клітці, на 2-гу добу при кашлі стало виділятись харкотиння і т.д.)
Якщо застосовувалось якесь лікування, його треба вказати і відзначити його ефективність (допомогло чи не було ніякого ефекту).
Для хронічних захворювань треба змалювати картину перебігу хвороби, вказати частоту, тяжкість і тривалість загострень, тривалість ремісій, причини загострень, якщо є, - то їх сезонність; частоту лікувань у стаціонарі, санаторно-курортне лікування, дотримання хворим рекомендацій лікаря (постійне вживання медикаментів, дієтичні обмеження і т.і.). Детально описується останнє погіршення і причини госпіталізації (погіршення стану, дообстеження з метою діагностики, планова госпіталізація, ургентна госпіталізація).
Якщо це хронічне захворювання, яке є причиною зниження працездатності людини – треба вказати й це. Наприклад: «Інвалід ІІ групи з 1995 року», або - «За останній рік знаходився на лікарняному листі з перервами до місяця 180 днів, або 6 місяців».
Історія життя пацієнта.
Місце народження (має значення для ендемічних захворювань та деяких інфекцій). Розвиток у дитячі і шкільні роки, навчання (як справлявся з фізкультурою і чи не відставав у розумовому розвитку); для чоловіків - чи був у армії (має значення переносимість великих фізичних навантажень).
Побутові умови, режим та характер харчування. Режим праці та відпочинку. Професійні шкідливості. Перенесені захворювання, та оперативні втручання починаючи з дитинства. Окремо: венеричні хвороби, туберкульоз, вірусні гепатити, нервові, психічні хвороби. Шкідливі звички: відношення до алкоголю ( як часто і по скільки вживає алкоголь ), паління (якщо курить – кількість цигарок потрібних на день, стаж паління).
У жінок: час появи менструацій (ранні чи пізні), регулярність, тривалість, болючість, об’єм втрачаємої крові (рясні, скудні), число вагітностей, їх наслідки чи результати (самовільні аборти, медичні аборти, пологи).
Спадкові захворювання (ожиріння, подагра, діабет, гіпертонічна хвороба, ревматизм, онкологічна патологія) у родичів. Хвороби і причини смерті батьків і близьких родичів.
Алергічні (захворювання) реакції на побутові, харчові, лікарські речовини.
Об’єктивний стан пацієнта.
Загальний стан хворого: задовільний, середньої тяжкості, тяжкий, надтяжкий чи агональний.
Положення у ліжку: активне, пасивне, вимушене.
Свідомість: ясна, затьмарена, ступор, сопор, кома.
Вираз обличчя: спокійний, маскоподібний, байдужий, страждання, страх смерті, «обличчя Гіпократа».
Будова тіла: нормостенічна, астенічна, гіперстенічна, зріст, вага.
Шкіра: колір, еластичність, вологість, висипи, «судинні зірочки», «метелики», рубці, пролежні, крововиливи.
Слизові оболонки, які можна оглянути: звичайного кольору, бліді, ціанотичні. Волосся; нігті ( колір, форма, деформації ).
Підшкірний жировий шар і ступінь його розвитку, рівномірність розподілу; набряки, їх локалізація і поширення.
Лімфатична система: лімфовузли підщелепні, шийні, над- і підключичні, підпахвові, пахвинні. Величина, консистенція, спаяність один з одним та із шкірою (пакети), рухливість, болючість.
Кісткова система: деформація, зрощення, болючість.
Суглоби: величина, конфігурація, рухливість, болючість, функція суглобів - нормальна, обмежена (анкілози, контрактури).
М’язова система: тонус м’язів, атрофії.
