Основні клінічні методи обстеження. Огляд.

Огляд повинен бути системним. Спочатку проводять загальний огляд всього хворого, потім оцінюють стан шкірних покривів, слизових оболонок, підшкірної клітковини, м’язів, кісток та суглобів; далі – ділянки тіла по частинах: голова, шия, тулуб, кінцівки.

При загальному огляді оцінюють загальний стан пацієнта, який характеризують наступні ознаки: стан свідомості та психіки; положення у ліжку; будова тіла. За цими ознаками загальний стан визначають як: а/ задовільний; б/ середньої тяжкості; в/ тяжкий; г/ дуже тяжкий.

Розрізняють наступні стани свідомості:

1. Стан ясної свідомості – хворий чітко і ясно відповідає на поставлені питання, в просторі і часі – орієнтується.

2. Стан неясної свідомості ( затьмарення ) - байдужість хворого до свого стану, загальмованість, вірні, але запізнені відповіді на питання.

3. Ступор ( заціпеніння ) - хворий знаходиться у глибокому сні. При виведенні його з цього стану, на питання він відповідає, але відповіді неусвідомлені, у місці і часі не орієнтується.

4. Сопор ( отупіння ) - непритомний стан із збереженням рефлексів.

5. Кома ( глибока сплячка ) - непритомний стан, повна відсутність реакції на зовнішні подразники, відсутність рефлексів і розлад життєво важливих функцій організму.

Психічний стан пацієнта - може бути урівноваженим, збудженим, пригніченим, байдужим ( апатичним ); можуть відмічатись марення та галюцинації.

Положення пацієнта у ліжку:

1. Активне положення – хворий вільно рухається у ліжку, може сам себе обслуговувати.

2. Пасивне положення – хворий адинамічний, активні рухи відсутні, не здатний до самообслуговування / при непритомному стані, при кахексії /.

3. Вимушене положення – займається хворим для послаблення хворобливого відчуття або для полегшення стану.

Конституція – будова тіла. Виділяють наступні варіанти нормальних конституціональних типів:

1. Астенічний тип – характеризується перевагою поздовжніх розмірів над поперечними, кінцівок – над тулубом, грудної клітки – над животом.

2. Гіперстенічний тип – характеризується перевагою поперечних розмірів над поздовжніми.

3. Нормостенічний тип – відрізняється пропорційністю будови тіла.

Визначення будови тіла необхідно для оцінки даних росту та ваги пацієнта.

При огляді шкіри і слизових оболонок звертають увагу на колір, вологість, еластичність, наявність висипок, рубців, крововиливів, розчухів, лущення, пролежнів. Визначають стан волосся та нігтів.

В нормі – лімфовузли не пальпуються і при огляді їх не видно. При деяких патологічних станах їх можна не тільки промацати, але і побачити ділянки із збільшеними лімфовузлами.

Оцінюють ступінь розвитку та розташування підшкірної клітковини; наявність набряків і їх локалізацію.

Визначають ступінь розвитку м’язів, наявність та локалізацію їх гіпотрофії чи атрофії.

Звертають увагу на різні дефекти, викривлення, випинання та інші деформації з боку кісток черепа, грудної клітки і хребта, кінцівок. Оцінюють конфігурацію суглобів та зміну кольору шкіри над ними; рухливість ( активну і пасивну ), об’єм рухів, хрускіт.

При огляді голови, звертають увагу:

• на обличчя: а/ симетричне чи асиметричне; б/ його вираз ( звичайний, маскоподібний, гніву, страху, страждання ); в/ форму ( одутле, набрякле, акромегалічне, мікседематозне, лице Гіпократа ); г/ колір шкіри обличчя ( тілесний, блідий, землистий, жовтий, ціанотичний, бронзовий, рум’янець на щоках – з обох боків чи з одного );

• на очі: а/ очну щілину ( звужена або розширена; ендофтальм, екзофтальм ); б/ повіки ( птоз, набряки, ксантоми, висип ); в/ склери ( звичні, жовтушні, гіперемійовані ); г/ реакцію на світло ( жива, в’яла, відсутня ); д/ кон’юнктива ( звична, тьмяна, рубці ); є/ очні симптоми ( Штельвага, Мебіуса, Грефе, ністагм, косоокість );

• на ніс: його величину, форму ( звична, сідловидна ), дихання носом ( вільне, утруднене, участь крил носа в диханні ), висипки;

• на рот: ротову порожнину, забарвлення слизової оболонки та висипки на ній; зуби ( здорові чи каріозні ), язик ( звичний чи збільшений, звичного кольору чи яскраво-червоний, чи обкладений брудним нальотом, можлива атрофія сосочків, поява відбитків зубів на язиці ), мигдалики ( без особливостей чи збільшені, запалені, з гнійними пробками );

• на вуха: їх форму та колір.

При огляді шиї звертають увагу на пульсацію сонних артерій, вибухання шийних вен, збільшення щитовидної залози та лімфовузлів.