
- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Частина іі:
«АЛГОРИТМИ
ПРАКТИЧНИХ НАВИКІВ
З ПРОПЕДЕВТИКИ»
Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
Примітки |
1. |
Опитування пацієнта. |
А/ Паспортні дані. Б/ Скарги пацієнта:
В/ Історія теперішнього захворюван-ня. Г/ Історія життя пацієнта. |
До суб’єктивних методів обстеження відносяться всі підрозділи опитування. |
2. |
Основні клінічні методи обстеження. |
А/ Загальний огляд пацієнта. Б/ Обстеження органів дихання ( ог-ляд грудної клітки, пальпація, перку-сія – порівняльна та топографічна, аускультація легенів ). В/ Обстеження серцево-судинної сис-теми ( огляд ділянки серця та судин, пальпація, перкусія та аускультація серця ). Г/ Обстеження органів травлення. Д/ Обстеження сечовидільної систе-ми. Є/ Обстеження опорно-рухового апарату. Ж/ Обстеження нервової системи. З/ Обстеження органів чуття. |
Об’єктивні методи обстеження включають два підрозділи: І. Основні клінічні методи обстеження. ІІ. Додаткові методи дослідження. |
3. |
Попередній діагноз. |
Обґрунтування діагнозу. |
На підставі яких отри-маних суб’єктивних та об’єктивних даних най-більш вірогідний даний діагноз. |
4. |
План додат-кового об-стеження. |
А/ Лабораторні методи дослідження. Б/ Рентгенологічні методи. В/ Ультразвукові методи дослідження. Г/ Ендоскопічні методи дослідження. Д/ Функціональні методи. |
При отриманні резуль-татів – необхідно їх оцінити. |
5. |
Заключний діагноз. |
Диференційна діагностика та виставлення заключного діагнозу. |
На підставі яких результатів обстеження виключаються інші, схожі захворювання, і виставляється заключ-ний діагноз. |
Алгоритм №2
« Опитування пацієнта».
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
Примітки |
|
1. |
Паспортні дані. |
А/ Прізвище, ім’я та по батькові пацієнта. Б/ Вік. В/ Місце проживання. Г/ Місце роботи. Д/ Посада. Є/ Дата ( звернення до медичного за-кладу або госпіталізації ). Ж/ Ким направлений ( при госпіталі-зації в стаціонарне відділення ). |
Збираються стандартно. |
|
2. |
Скарги пацієнта. |
Запитайте пацієнта про те, що його турбує. З’ясуйте наявність чи відсутність скарг по системам органів. З боку органів дихання запитайте про:
2. Відчуття сухості в горлі чи за грудиною. 3. Наявність болю в грудній клітці ( якщо є – визначте локалізацію, іррадіацію, зв’язок з диханням, кашлем, зміною положення тіла ). 4. Наявність задишки, приступів ядухи ( якщо є – запитайте: утрудне-ний вдих чи видих; які причини виникнення – фізичне навантаження, хвилювання, переохолодження, запахи; наявність чи відсутність передвісників приступу ). 5. Кашель ( при наявності кашлю, визначте: час появи; характер каш-лю – приступоподібний; постійний; періодичний; сухий чи вологий. При наявності вологого кашлю, спитай-те про: кількість мокроти за один раз і за добу; в який час доби краще відходить; в якому положенні поси-люється виділення харкотиння; лег-ко чи важко виділяється; колір; за-пах; домішки крові в мокроті ). 6. Підвищення температури ( якщо є, то чи супроводжується лихоманкою; відчуттям жару ). 7. Підвищення пітливості ( якщо є, то коли: протягом доби, вранці чи вночі ).
З боку серцево-судинної системи запитайте про: 1. Біль в ділянці серця ( якщо є, визначить його локалізацію; іррадіа-цію; інтенсивність; характер; трива-лість; що зменшує чи заспокоює біль; як частото турбує; з чим пов’я-зана поява болю ). 2. Серцебиття та відчуття перебоїв в роботі серця ( якщо відчувається, то з’ясуйте, як часто турбує; як довго триває; час і обставини появи: а/ при фізичному навантаженні; б/ при хвилюванні; в/ в спокої; г/ при зміні положення тіла; д/ без будь-якої видимої причини ). 3. Наявність задишки або нападів ядухи ( якщо є, запитайте про умови появи – при фізичному навантажен-ні чи в стані спокою; тривалість; характер: а/ приступоподібний; б/ постійний; в/ утруднений вдих або видих ). 4. Набряки ( якщо відмічаються, то визначить локалізацію і час появи – вранці чи ввечері; з чим пов’язані; як довго тримаються; після чого зменшуються або зникають ). 5. Відчуття пульсації ( якщо турбує, то з’ясуйте локалізацію: а/ в голові; б/ шиї; в/ в ділянці серця ). 6. Наявність варикозної хвороби, тромбофлебіту. 7. Показники АТ.
З боку органів травлення запитайте про: 1. Апетит ( нормальний, знижений, відсутній, підвищений ). 2. Сухість, наявність спраги, смак у роті. 3. Біль або відчуття печії в язиці. 4. Ковтання ( вільне, болюче, утруд-нене, неможливе ). 5. Біль у животі ( якщо є біль, визна-чить його локалізацію; іррадіацію; інтенсивність; зв’язок з прийомом їжі, її якістю і кількістю; час появи; тривалість; періодичність; чим змен-шується або знімається ). 6. Наявність чи відсутність печії. 7. Наявність відрижки ( якщо є, то яка: їжею, кислим, «тухлим яйцем», повітрям ). 8. Відчуття нудоти ( якщо є, то пов’язане чи ні із їжею ). 9. Блювання ( якщо є, то визначить яке: одноразове; багаторазове; при-носить чи не приносить полегшення; характер блювотних мас: а/ колір; б/ запах; в/ домішки жовчі, крові; г/ залишки з’їденої напередодні їжі ). 10. Бурчання в животі. 11. Здуття живота. 12. Тенезми. 13. Випорожнення ( частота; кіль-кість; консистенція: а/ оформлені, б/ кашоподібні, в/ рідкі; колір; запах; домішки: а/ слизу, б/ крові, в/ непе-ретравленої їжі ).
З боку органів сечовиділення запитайте про: 1. Наявність болю у поперековій чи надлобковій ділянці ( якщо біль є, то визначить його характер; інтенсив-ність; іррадіацію; причини появи; чим зменшується чи знімається ). 2. Сечовипускання (вільне або утруднене; частота; болючість ). 3. Добовий діурез, співвідношення денного і нічного діурезу. 4. Колір, запах, осад сечі.
З боку опорно-рухового апарату запитайте про: 1. Наявність чи відсутність болю у суглобах ( якщо біль є, то визначить його локалізацію; симетричність ураження; умови виникнення; чим купірується ). 2. Припухлість, почервоніння, наявність деформації суглобів, їх рухливість ( а/ необмежена; б/ обме-жена; в/ вранішня скутість; г/ повна нерухомість ). 3. Біль у м’язах та кістках ( якщо є, то визначить його локалізацію; при-чини появи; чим зменшується чи знімається ). 4. Наявність чи відсутність м’язової слабкості.
З боку нервової системи запитайте про: 1. Головний біль ( якщо турбує, то з’ясуйте локалізацію, тривалість, інтенсивність болю, умови появи, чим купірується ). 2. Запаморочення ( якщо буває, то з’ясуйте умови чи причини появи ). 3. Сон ( рівний; глибокий; переривистий; безсоння ). 4. Настрій ( звичний; бадьорий; пригнічений ). 5. Працездатність (збережена; знижена, повна непрацездатність ). 6. Подразливість. Плаксивість. 7. Можливість втрати свідомості ( якщо буває, то з’ясуйте можливі причини або умови, за якими відбу-вається втрата свідомості; чи бува-ють передвісники цього стану ). 8. Судоми ( якщо бувають, то в яких м’язах ). 9. Парестезії. 10. Свербіж шкіри ( якщо турбує, то з чим пов’язаний; в який час доби більше виражений ). 11. Шум у вухах ( якщо турбує, то постійно чи періодично; з чим пов’я-заний ).
З боку органів чуття запитайте про наявність чи відсутність порушення: 1) зору; 2) слуху; 3) обоняння; 4) відчуття різних смаків. |
Спочатку визначить головні скарги, що характеризують ураження певного органу чи системи, деталізуючи кожну з них; опишіть загальні скарги; а потім з’ясуйте наявність чи відсутність додаткових скарг, про-вівши опитування по ін-шим органам і системам. |
|
3. |
Історія теперіш-нього захворю-вання ( Anamne-sis morbi ). |
З’ясуйте перебіг захворювання: - коли почалось; - як воно почалось і перебігало: а/ гострий чи поступовий початок; б/ перші ознаки; в/ подальший розвиток хвороби; - з чим пов’язує свою хворобу; - при хронічному перебігу: а/ ознаки періодів погіршення і по-кращення; б/ час, причина і симптоми остан-нього загострення; - чи звертався за медичною допомо-гою; - результати проведених досліджень; - ефективність лікування; - наявність листка непрацездатності і з якого часу. |
В хронологічній послі-довності з’ясуйте пере-біг хвороби від перших проявів до теперішньо-го часу. Скільки часу вважає себе хворим.
|
|
4. |
Історія життя пацієнта ( Anamne-sis vitae ). |
1. З’ясуйте короткі біографічні дані з життя пацієнта: - коли і де народився; - фізичний і психічний розвиток та стан здоров’я в дитинстві; - період навчання ( школа, ВУЗ ); - початок самостійної трудової діяльності і подальший трудовий анамнез: а/ режим праці; б/ умови праці; в/ професійні шкідливості; - побутові умови: а/ житло; б/ режим відпочинку; в/ характер та режим харчування; - шкідливі звички: а/ алкоголь; б/ паління; в/ наркоманія; г/ токсикоманія. 2. Перенесені захворювання: - всі перенесені протягом життя хвороби, включаючи травми, операції, контузії, поранення; - окрему увагу зверніть на можливо перенесені або наявні соціально небезпечні хвороби: а/ венеричні захворювання; б/ вірусні гепатити; в/ черевний тиф; г/ глистяні інвазії; д/ малярію; є/ туберкульоз; ж/ СНІД або інфікування ВІЛ. 3. Статевий та сімейний анамнез ( у жінок ): - час появи і характер менструації: а/ регулярність; б/ тривалість; в/ болючість; - початок статевого життя; - кількість і перебіг вагітностей: а/ кількість і причина переривання вагітностей; б/ кількість пологів; в/ ускладнення при них; г/ здоров’я дітей. 4. Спадковий анамнез: - стан здоров’я або причини смерті близьких родичів: а/ хвороби серцево-судинної системи; б/ обміну речовин; в/ крові; г/ злоякісні новоутворення; д/ ендокринні; є/ алергічні; ж/ нервово-психічні захворювання. 5. Алергологічний анамнез: - непереносимість продуктів харчу-вання; - алергія на медикаменти. 6. Фактори ризику СНІД: - закордонні поїздки; - позашлюбні контакти; - статеві відхилення; - внутрішньовенні ін’єкції та вливання; - переливання крові.
|
Це медична біографія, що допомагає з’ясувати можливі причини або фактори ризику розвит-ку даного захворювання. |
Алгоритм №3
«Загальний огляд пацієнта».
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
Примітки |
1. |
Підготовка до проведен-ня навички. |
Огляд проводять при денному осві-тленні, послідовно оголюючи паці-єнта, оглядають всі частини тіла. |
|
2. |
Загальний стан пацієнта. |
1. Задовільний. 2. Середньої тяжкості. 3. Тяжкий. 4. Надтяжкий. |
Оцінка загального стану пацієнта ґрунтується на комплексній оцінці: а/ свідомості; б/ психіч-ного стану; в/ положення в ліжку і рухової актив-ності; г/ загрози для життя виявленого захво-рювання. |
3. |
Стан свідо-мості. |
1. Свідомість ясна ( збережена ). 2. Свідомість неясна ( затьмарена ). 3. Ступорозний стан свідомості ( стан оглушення ). 4. Сопорозний стан свідомості ( стан отупіння ). 5. Кома ( глибока сплячка ). 6. Марення ( маячення ). 7. Сутінкові розлади свідомості. |
|
4. |
Положення в ліжку. |
1. Активне. 2. Пасивне. 3. Вимушене. |
|
5. |
Будова тіла. |
1. Нормостенічна. 2. Гіперстенічна. 3. Астенічна. |
Визначить також: а/ ріст; б/ вагу; в/ оцініть їх результати. |
6. |
Температура тіла. |
1. Нормальна. 2. Підвищена. 3. Знижена. |
Виміряйте температуру тіла пацієнта та визначте показники. |
7. |
Шкіра і сли-зові оболон-ки. |
А/ Колір. Б/ Вологість. В/ Еластичність. Г/ Висипки. Д/ Рубці. Є/ Крововиливи. Ж/ Розчухи. З/ Лущення. І/ Пролежні. Й/ Варикозне розширення вен. К/ Ерозії. Л/ Виразки. |
|
8. |
Волосся. |
1. Оволосіння за жіночим типом. 2. Оволосіння за чоловічим типом. 3. Надмірне оволосіння ( гіпертри-хоз, гірсутизм ). 4. Гіпотрихоз. 5. Випадіння волосся ( алопеція ). |
|
9. |
Нігті. |
1. Звичної форми. 2. У вигляді «годинникового скла». |
|
10. |
Підшкірна основа. |
1.Ступінь розвитку підшкірної основи: А/ Помірно виражена. Б/ Слабко виражена. В/ Надмірно виражена: - рівномірно розподілена; - нерівномірно розподілена ( а/ вище пояса; б/ нижче пояса ). 2. Набряки: А/ Немає. Б/ Набряки локалізовані на: - обличчі; - нижніх кінцівках. В/ Загальний набряк ( анасарка ). |
|
11. |
Лімфатичні вузли. |
Якщо лімфовузли збільшені, необ-хідно визначити: а/ локалізацію; б/ зміни шкіри над ними; в/ консистенцію; г/ болючість; д/ рухливість; є/ спайки з оточуючими тканинами і шкірою. |
В нормі лімфовузли не видно і вони не пальпу-ються.
|
12. |
М’язи. |
1. Ступінь розвитку. 2. Місцеві гіпотрофії та атрофії. 3. Болючість. |
|
13. |
Кістки. |
1. Болючість 2. Деформації. |
|
14. |
Суглоби. |
1. Болючість. 2. Зміна конфігурації. 3. Зміни шкіри над суглобами. 4. Хрускіт. 5. Флуктуація. 6. Рухливість: - активна; - пасивна; - об’єм рухів. |
|
15. |
Обличчя. |
1. Симетричне або асиметричне. 2. Вираз: - звичний; - маскоподібний; - гніву; - страху; - страждання. 3. Форма: - одутле; - набрякле; - акромегалічне; - мікседематозне; - «обличчя Гіпократа». 4. Колір шкіри: - тілесний; - блідий; - землистий; - «кави з молоком»; - жовтий; - ціанотичний; - бронзовий; - рум’янець на щоках: а/ з обох боків; б/ з однієї сторони. |
|
16. |
Очі. |
1. Очна щілина: - без особливостей; - звужена або розширена; - ендофтальм або екзофтальм. 2. Повіки: - без особливостей; - птоз; - набряки; - ксантоми; - висипки. 3. Склери: - звичні; - жовтушні; - гіперемійовані. 4. Реакція на світло: - жвава; - в’яла; - відсутня. 5. Кон’юнктива: - звична; - тьмяна; - рубці. 6. Очні симптоми: - Штельвага; - Мебіуса; - Грефе; - ністагм; - косоокість. |
|
17. |
Ніс. |
1. Величина: - звична; - збільшений та потовщений. 2. Форма: - звична; - сідловидна. 3. Дихання носом: - вільне; - утруднене; - участь крил носа в акті дихання. 4. Висипки. |
|
18. |
Щитовидна залоза. |
Якщо щитовидна залоза збільшена, необхідно визначити її: - величину (ступені збільшення); - поверхню (гладенька чи горбкувата); - консистенцію (м’яко-еластична чи щільна ).
|
В нормі щитовидну залозу не видно і вона не пальпується. |