Тема: «Захворювання органів травлення».

Навчальна мета:

Знати:

1. Поняття та причини захворювань органів травлення.

2. Основні клінічні прояви хвороб системи травлення.

3. Додаткові методи обстеження, що застосовуються в гастроентерології.

4. Принципи лікування та профілактики хвороб органів травлення.

Вміти:

1. Провести самостійне суб’єктивне та об’єктивне обстеження хворого.

2. Написати історію хвороби пацієнта гастроентерологічного відділення.

3. Поставити діагноз і обґрунтувати його.

4. Провести диференційну діагностику.

5. Скласти план додаткового обстеження хворого і підготувати його до лабораторних та інструментальних досліджень.

6. Читати результати досліджень.

7. Скласти план лікування та виписати рецепти на призначені лікувальні засоби.

8. Дати рекомендації з дієтичного харчування, медикаментозного лікування - з метою профілактики рецидиву хвороби.

Базові знання:

Ті, що забезпечують:

Міжпредметні: Анатомія і фізіологія (розділ «Система травлення»); фармакологія (розділи «Засоби, що впливають на функції органів травлення», «Аналгетичні засоби», «Ферменти»); догляд за хворими (розділ «Спостереження та догляд за хворими з порушеннями функції органів травлення»).

Внутрішньопредметні: Терапія (розділ «Методика обстеження хворих із захворюваннями органів травлення»).

Ті, що забезпечуються: Хірургія, педіатрія.

Зміст роботи:

Під час самостійної роботи в гастроентерологічному відділенні студент повинен отримати суб’єктивні та об’єктивні дані для написання історії хвороби, яку потім захищає на практичному заліковому занятті з розділу «Хвороби системи травлення».

В історії хвороби повинні бути відображені:

1. Основні скарги гастроентерологічного хворого з їх повною характеристикою. Додаткові скарги.

2. Історія теперішнього захворювання, де відмічається розвиток хвороби від початку до дня обстеження, а також, можливі причини захворювання, або його загострення.

3. Історія життя хворого, де особливу увагу приділяють чинникам ризику хвороб травної системи (харчування, операції на черевній порожнині, шкідливі звички, спадковість та ін.).

4. Об’єктивний стан хворого, де дається оцінка стану хворого: результати загального огляду і об’єктивних даних по системах, де особлива увага приділяється обстеженню ШКТ.

5. Попередній діагноз з вказівкою основного захворювання та його ускладнень, супутніх хвороб.

6. План додаткового обстеження з урахуванням попереднього діагнозу. В цьому розділі оформлюються направлення на дослідження, а також описується методика підготовки хворого до них.

7. Результати додаткового обстеження, що виписуються з історії хвороби стаціонарного хворого.

8. Диференційний діагноз, де на основі проведеного аналізу робиться висновок про наявність або відсутність даного захворювання у хворого, що підлягав курації.

9. План лікування, де відмічаються: режим хворого, дієта, котрій приділяється значна увага. Медикаментозне лікування: етіологічне, патогенетичне, симптоматичне - з виписуванням рецептів, вказівками про особливості прийому, називаються аналоги.

10. Профілактика - первинна та вторинна.

Рекомендована література:

Основна: «Внутрішні хвороби» Левченко В.А., Сердюк А.М., 1995р.

«Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими» Єпішин А.В. 2001р.

«Загальний та спеціальний догляд за хворими» Нетяженко В.З., 1993р.

«Фармакология с рецептурой» Майский В.В., Муратов В.М., 1976р.

Допоміжна: «Пропедевтика внутренних болезней» Василенко В.Х., 1983р.

«Диагностический справочник терапевта» Чиркин А.А., 1992р.

«Лекарственные растения» Машковский М.Д., 1978р.

«Клиническая гастроэнтерология» Г.И. Бурчинский, 1978 г.

«Неотложные состояния в клинике внутренних болезней» А.И. Грицюк, 1985г.

Методичні рекомендації з написання історії хвороби гастроентерологічного хворого.

Самостійна робота в гастроентерологічному відділенні - 2 год.

У вільний від навчання час, ви приходите до гастроентерологічного відділення лікарні. В ординаторській називаєте себе лікарю і просите, щоб він рекомендував вам для обстеження тематичного хворого. Потім ви ідете до палати. Знайомитесь з хворим і починаєте обстеження.

Ваша задача – отримати максимум інформації про хворого та його хворобу з метою встановлення правильного і повного діагнозу.

С амостійна робота вдома - 12 год.

Вдома ви проводите оформлення історії хвороби, використовуючи для цього: результати суб’єктивного, об’єктивного та додаткового обстеження хворого, методичні рекомендації, основну та допоміжну літературу.