Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРОПЕДЕВТИКА.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
914.43 Кб
Скачать

Тема: «Захворювання органів кровообігу»

Навчальна мета:

Знати:

  1. Причини захворювань органів кровообігу.

  2. Основні клінічні прояви хвороб серцево-судинної системи.

  3. Додаткові методи обстеження.

  4. Принципи лікування.

  5. Методи профілактики хвороб серцево-судинної системи.

Вміти:

  1. Самостійно обстежити хворого.

  2. Написати історію хвороби пацієнта кардіологічного відділення.

  3. Поставити діагноз і обґрунтувати його.

  4. Провести диференційну діагностику.

  5. Скласти план додаткового обстеження хворого, вміти підготувати його до лабораторних та інструментальних досліджень.

  6. Аналізувати результати досліджень.

  7. Скласти план лікування та виписати рецепти на призначені лікувальні засоби.

  8. Дати рекомендації хворому з профілактики загострень хвороби.

Базові знання:

Ті, що забезпечують:

Міжпредметні: Анатомія і фізіологія (розділ «Серцево-судинна система»); фармакологія (розділ «Серцеві глюкозиди», «Сечогінні», «Коронаролітики», «Бета-блокатори», «Знеболюючі», «Протизапальні», «Судинні засоби»); догляд за хворими (розділ «Особливості догляду за хворими з захворюваннями серцево-судинної системи»).

Внутрішньопредметні: Терапія (розділ «Методика обстеження хворих із захворюваннями серцево-судинної системи»).

Ті, що забезпечуються: Хірургія, педіатрія.

Зміст роботи:

Під час самостійної роботи в кардіологічному або інфарктному відділенні лікарні студент повинен отримати суб’єктивні та об’єктивні дані для написання історії хвороби, яку потім захищає на практичному заліковому занятті з розділу «Хвороби серцево-судинної системи».

В історії хвороби повинні бути відображені:

  1. Основні скарги кардіологічного хворого з їх докладною характеристикою.

  2. Історія теперішнього захворювання, де відмічається розвиток хвороби від початку до дня обстеження, а також, можливі причини захворювання, або його загострення.

  3. Історія життя хворого, де особливу увагу приділяють чинникам ризику хвороб серцево-судинної системи.

  4. Об’єктивний стан хворого, де дається характеристика стану хворого: результати загального огляду і об’єктивних даних при обстеженні по системах, де особлива увага приділяється фізикальному обстеженню серцево-судинної системи..

  5. Попередній діагноз з вказівкою основного захворювання та його ускладнень, також наявності недостатності кровообігу та її ступені.

  6. План додаткового обстеження з урахуванням попереднього діагнозу. В цьому розділі оформлюються направлення на дослідження, а також описується методика підготовки хворого до них.

  7. Результати додаткового обстеження, що виписується з історії хвороби стаціонарного хворого.

  8. Диференційний діагноз, де на основі проведеного аналізу робиться висновок про наявність або відсутність передбаченого захворювання у хворого, що підлягав курації.

  9. План лікування, де відзначаються: режим хворого, дієта, питний режим - з їх обґрунтуванням. Медикаментозне лікування: етіологічне, патогенетичне, симптоматичне - з виписуванням рецептів, вказівками про особливості прийому, аналоги.

  10. Профілактика (надаються рекомендації, яких необхідно дотримуватися хворому для попередження загострення хвороби).

Рекомендована література:

Основна: «Внутрішні хвороби» Левченко В.А., Сердюк А.М., 1995р.

«Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими» Єпішин А.В. 2001р.

«Загальний та спеціальний догляд за хворими» Нетяженко В.З., 1993р.

«Фармакология с рецептурой» Майский В.В., Муратов В.М., 1976р.

Допоміжна: «Пропедевтика внутренних болезней» Василенко В.Х., 1983р.

«Диагностический справочник терапевта» Чиркин А.А., 1992р.

«Лекарственные растения» Машковский М.Д., 1988р.

«Пособие по кардиологии» А.И. Грицюк, 1984 г.

«Клиническая кардиология» Н.К. Фукало, А.Г. Каминский, 1976 г.

«Инфаркт миокарда» М.Я. Руда, А.П. Зыско, 1991 г.

«Фармакотерапия гипертонической болезни» Н.С. Запоздра, А.А.Крищук,1993г.

«Кардиалгии» А.И. Воробьев, 1990 г.

Методичні рекомендації з написання історії хвороби

кардіологічного хворого.

Самостійна робота в кардіологічному або інфарктному відділенні - 2 год.

У вільний від навчання час, ви приходите до кардіологічного або інфарктного відділення лікарні. В ординаторській називаєте себе лікарю і просите, щоб він рекомендував вам для обстеження тематичного хворого . Потім ви заходите в палату, знайомитесь з хворим і починаєте обстеження. Ваша задача - отримати максимум інформації про хворого та його хворобу, з метою постановки правильного діагнозу.

С амостійна робота вдома - 12год.

Вдома ви проводите оформлення історії хвороби, використовуючи для цього: результати суб’єктивного, об’єктивного та додаткового обстеження хворого, методичні рекомендації, основну та допоміжну літературу.