
- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Література.
Вказати літературу, яка була використана в роботі над історією хвороби - назва, рік видання, автори.
Тема : «Захворювання органів дихання».
Навчальна мета:
Знати:
Причини захворювань органів дихання.
Основні клінічні прояви хвороб органів дихання.
Додаткові методи обстеження.
Принципи лікування.
Методи профілактики хвороб органів дихання.
Вміти:
Самостійно обстежити хворого.
Написати історію хвороби пацієнта пульмонологічного відділення.
Поставити діагноз і обґрунтувати його.
Провести диференційну діагностику.
Скласти план додаткового обстеження хворого і підготувати його до лабораторних та інструментальних досліджень.
Скласти план лікування та виписати рецепти на призначені лікувальні засоби.
Дати рекомендації хворому з профілактики загострення хвороби.
Базові знання:
Ті, що забезпечують:
Міжпредметні: анатомія і фізіологія (розділ «Органи дихання»); фармакологія (розділ «Антибіотики», «Протикашльові», «Бронхолітики»); догляд за хворими (розділ «Особливості догляду за хворими з захворюваннями органів дихання»).
Внутрішньопредметні: Терапія (розділ «Методика обстеження пацієнтів із захворюваннями органів дихання»).
Ті, що забезпечуються: Хірургія, педіатрія.
Зміст роботи:
Під час самостійної роботи в пульмонологічному відділенні студент повинен отримати суб’єктивні та об’єктивні дані для написання історії хвороби, яку потім захищає на практичному заліковому занятті з розділу «Хвороби органів дихання».
В історії хвороби повинні бути відображені:
Основні скарги пульмонологічного хворого з їх докладною характеристикою.
Історія теперішнього захворювання, де відмічається розвиток хвороби від початку до дня обстеження, а також, можливі причини захворювання, або його загострення.
Історія життя хворого, де особливу увагу приділяють чинникам ризику хвороб органів дихання.
Об’єктивний стан хворого, де дається характеристика стану хворого: результати загального огляду і об’єктивних даних по системах, де особлива увага приділяється фізикальному обстеженню системи органів дихання.
Попередній діагноз з вказівкою основного захворювання та його ускладнень, а також наявності або відсутності дихальної чи легенево-серцевої недостатності.
План додаткового обстеження з урахуванням попереднього діагнозу. В цьому розділі оформлюються направлення на дослідження, а також описується методика підготовки хворого до них.
Результати додаткового обстеження, що виписуються з історії хвороби стаціонарного хворого.
Диференційний діагноз, де на основі проведеного аналізу результатів обстеження робиться висновок про наявність або відсутність передбаченого захворювання у хворого, що підлягав курації.
План лікування, де відзначаються: режим хворого, дієта, водний режим - з їх обґрунтуванням. Медикаментозне лікування: етіологічне, патогенетичне, симптоматичне - з виписуванням рецептів, вказівками про особливості, чим можна замінити.
Профілактика (надаються рекомендації, яких необхідно дотримуватися хворому для попередження загострення хвороби).