Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».

№	Етапи виконання	Зміст і матеріальне забезпечення	Примітки
1.	Положення пацієнта.	Пацієнт може сидіти або стояти ( залежно від стану ) з оголеним до поясу тулубом.	Положення пацієнта повинно бути зручним.
2.	Алгоритм виконання.	1. Щільно прикладіть паралельно хребту, в ділянці поруч з хребтом і трохи латеральніше, долонну поверхню лівої кисті. 2. Нанесіть легкі удари ребром долоні або кулаком правої руки по тильній поверхні лівої кисті. 3. Маніпуляцію проведіть почер-гово – справа і зліва. 4. Оцініть інтенсивність больових відчуттів хворого.	В нормі при постукуванні по попе-рековій ділянці – ніяких больових відчуттів не визначається. В патології при захворюваннях нирок під час постукування по поперековій ділянці може з’являтися або посилюватися біль: - справа ( симптом Пастернацького пози-тивний справа ); - зліва ( симптом Пас-тернацького позитив-ний зліва ); - з обох боків ( симп-том Пастернацького позитивний з обох боків ).

ЧАСТИНА ІІІ:

Методичні рекомендації

до самостійної роботи

з написання та захисту

історії хвороби пацієнта

терапевтичного профілю

Херсонський базовий медичний коледж

Цикл терапевтичних дисциплін №1

Викладач...........................................

Історія хвороби

хворого (хворої)...

Клінічний діагноз

основне захворювання:

ускладнення:

супутні захворювання:

Куратор:

студент... (прізвище, ім’я та по-батькові)

курса...групи...

спеціальність…

Паспортна частина.

Прізвище, ім’я та по-батькові

Стать...вік...

Місце проживання

Місце роботи

Посада

Дата госпіталізації

Діагноз при госпіталізації

Час курації:

початок (дата)

кінець (дата)

Скарги пацієнта.

Спочатку фіксують основні скарги, які висуває хворий, звертаючи увагу на їх деталізацію (характер болю, інтенсивність, причини появи, тривалість і т.і.). Потім – скарги загального характеру - підвищення температури, пітливість, озноб, зниження працездатності, схуднення.

Після цього коротко, не відокремлюючи системи органів, записують скарги хворих, виявлені при активному опитуванні хворого, які характеризують його самопочуття в цілому. Дотримуються такої послідовності: починають з опитування тієї системи, патологія якої у даний час найбільш виражена. Наприклад, у хворого на бронхіальну астму - легеневої системи, а потім інших систем: серцево-судинної, травної, сечовидільної, опорно-рухової, нервової.

З’ясовують, наприклад, при виявленні скарг з боку ССС - чи не турбували хворого раніше або зараз відчуття серцебиття (у спокої, під час хвилювань, фізичного навантаження), перебої у роботі серця, болі у ділянці серця, чи не було головного болю і підвищення АТ, набряків ніг. При наявності якихось скарг, їх деталізують і роблять відповідний запис. При відсутності симптомів можна не робити запису, або відзначити, що скарг з боку серцево-судинної системи – не висуває.

І за таким принципом опитують і роблять записи стосовно всіх інших органів та систем.

При цьому звертають увагу на можливі проблеми з боку:

- органів дихання: біль у грудній клітці, кашель, задишку, кровохаркання;

- серцево-судинної системи: біль в ділянці серця, серцебиття, перебої в роботі серця, головний біль в ділянці потилиці і підвищення АТ

- органів травлення: апетит, смак, ковтання, спрага, відрижка, печія, нудота, блювання; болі і неприємні відчуття в черевній порожнині; здуття і бурчання в животі; характер, частоту, домішки слизу, крові у випорожненнях, жовтяницю;

- сечовидільної системи: порушення сечовиділення, біль у поперековій ділянці, над лобком;

- опорно-рухового апарату: біль у суглобах і м’язах, деформація суглобів та їх рухливість, слабкість у м’язах;

- нервової системи: головний біль,запаморочення, втрата свідомості, судоми, парестезії, свербіж шкіри, шум у вухах, сон, настрій, працездатність;

- органів чуття: зір, слух, нюх.