- •Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).
- •Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація ( обмацування ) .
- •Перкусія ( вистукування ) .
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Межі легень в нормі:
- •Межі відносної серцевої тупості в нормі:
- •Аускультація ( вислуховування ).
- •Додаткові методи дослідження.
- •Частина іі:
- •Алгоритм №1 «Схема суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта».
- •Алгоритм №4 «Визначення тургору шкіри»
- •Алгоритм №5 «Об’єктивне обстеження органів дихання».
- •Алгоритм №6 «Огляд грудної клітки»
- •Алгоритм №7 «Пальпація грудної клітки»
- •Алгоритм №8 «Порівняльна перкусія легень»
- •Алгоритм №9 «Топографічна перкусія легень»
- •Алгоритм №11 «Аускультація легень».
- •Алгоритм №12 «Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи».
- •Алгоритм №13 «Дослідження пульсу на променевій артерії».
- •Алгоритм №14 «Вимірювання артеріального тиску».
- •Алгоритм №15 «Пальпація ділянки серця».
- •Алгоритм №16 «Визначення меж відносної серцевої тупості».
- •Алгоритм №17 «Визначення ширини судинного пучка».
- •Алгоритм №18 «Аускультація серця».
- •Алгоритм №19 «Черговість запису екг».
- •Алгоритм № 20 «Розшифровка екг».
- •Алгоритм №21 «Об’єктивне обстеження органів травлення».
- •Алгоритм №22 «Огляд органів системи травлення».
- •Алгоритм №24 «Пальпація печінки за методом Образцова-Стражеско».
- •Алгоритм №25 «Перкусія печінки».
- •Алгоритм №26 «Визначення симптому Пастернацького».
- •Методичні рекомендації
- •Паспортна частина.
- •Скарги пацієнта.
- •Історія теперішнього захворювання.
- •Історія життя пацієнта.
- •Об’єктивний стан пацієнта.
- •Система органів дихання.
- •Серцево-судинна система.
- •Система органів травлення.
- •Результати додаткових обстежень.
- •Диференційний діагноз.
- •Лікування.
- •Щоденники спостережень.
- •Профілактика.
- •Література.
- •Тема : «Захворювання органів дихання».
- •Зміст роботи:
- •Рекомендована література:
- •Методичні рекомендації з написання історії хвороби пульмонологічного хворого.
- •Тема: «Захворювання органів кровообігу»
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Тема: «Захворювання органів травлення».
- •Зміст роботи:
- •Картка оод
- •Література:
Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
Огляд повинен бути системним. Спочатку проводять загальний огляд всього хворого, потім оцінюють стан шкірних покривів, слизових оболонок, підшкірної клітковини, м’язів, кісток та суглобів; далі – ділянки тіла по частинах: голова, шия, тулуб, кінцівки.
При загальному огляді оцінюють загальний стан пацієнта, який характеризують наступні ознаки: стан свідомості та психіки; положення у ліжку; будова тіла. За цими ознаками загальний стан визначають як: а/ задовільний; б/ середньої тяжкості; в/ тяжкий; г/ дуже тяжкий.
Розрізняють наступні стани свідомості:
Стан ясної свідомості – хворий чітко і ясно відповідає на поставлені питання, в просторі і часі – орієнтується.
Стан неясної свідомості ( затьмарення ) - байдужість хворого до свого стану, загальмованість, вірні, але запізнені відповіді на питання.
Ступор ( заціпеніння ) - хворий знаходиться у глибокому сні. При виведенні його з цього стану, на питання він відповідає, але відповіді неусвідомлені, у місці і часі не орієнтується.
Сопор ( отупіння ) - непритомний стан із збереженням рефлексів.
Кома ( глибока сплячка ) - непритомний стан, повна відсутність реакції на зовнішні подразники, відсутність рефлексів і розлад життєво важливих функцій організму.
Психічний стан пацієнта - може бути урівноваженим, збудженим, пригніченим, байдужим ( апатичним ); можуть відмічатись марення та галюцинації.
Положення пацієнта у ліжку:
Активне положення – хворий вільно рухається у ліжку, може сам себе обслуговувати.
Пасивне положення – хворий адинамічний, активні рухи відсутні, не здатний до самообслуговування / при непритомному стані, при кахексії /.
Вимушене положення – займається хворим для послаблення хворобливого відчуття або для полегшення стану.
Конституція – будова тіла. Виділяють наступні варіанти нормальних конституціональних типів:
Астенічний тип – характеризується перевагою поздовжніх розмірів над поперечними, кінцівок – над тулубом, грудної клітки – над животом.
Гіперстенічний тип – характеризується перевагою поперечних розмірів над поздовжніми.
Нормостенічний тип – відрізняється пропорційністю будови тіла.
Визначення будови тіла необхідно для оцінки даних росту та ваги пацієнта.
При огляді шкіри і слизових оболонок звертають увагу на колір, вологість, еластичність, наявність висипок, рубців, крововиливів, розчухів, лущення, пролежнів. Визначають стан волосся та нігтів.
В нормі – лімфовузли не пальпуються і при огляді їх не видно. При деяких патологічних станах їх можна не тільки промацати, але і побачити ділянки із збільшеними лімфовузлами.
Оцінюють ступінь розвитку та розташування підшкірної клітковини; наявність набряків і їх локалізацію.
Визначають ступінь розвитку м’язів, наявність та локалізацію їх гіпотрофії чи атрофії.
Звертають увагу на різні дефекти, викривлення, випинання та інші деформації з боку кісток черепа, грудної клітки і хребта, кінцівок. Оцінюють конфігурацію суглобів та зміну кольору шкіри над ними; рухливість ( активну і пасивну ), об’єм рухів, хрускіт.
При огляді голови, звертають увагу:
на обличчя: а/ симетричне чи асиметричне; б/ його вираз ( звичайний, маскоподібний, гніву, страху, страждання ); в/ форму ( одутле, набрякле, акромегалічне, мікседематозне, лице Гіпократа ); г/ колір шкіри обличчя ( тілесний, блідий, землистий, жовтий, ціанотичний, бронзовий, рум’янець на щоках – з обох боків чи з одного );
на очі: а/ очну щілину ( звужена або розширена; ендофтальм, екзофтальм ); б/ повіки ( птоз, набряки, ксантоми, висип ); в/ склери ( звичні, жовтушні, гіперемійовані ); г/ реакцію на світло ( жива, в’яла, відсутня ); д/ кон’юнктива ( звична, тьмяна, рубці ); є/ очні симптоми ( Штельвага, Мебіуса, Грефе, ністагм, косоокість );
на ніс: його величину, форму ( звична, сідловидна ), дихання носом ( вільне, утруднене, участь крил носа в диханні ), висипки;
на рот: ротову порожнину, забарвлення слизової оболонки та висипки на ній; зуби ( здорові чи каріозні ), язик ( звичний чи збільшений, звичного кольору чи яскраво-червоний, чи обкладений брудним нальотом, можлива атрофія сосочків, поява відбитків зубів на язиці ), мигдалики ( без особливостей чи збільшені, запалені, з гнійними пробками );
на вуха: їх форму та колір.
При огляді шиї звертають увагу на пульсацію сонних артерій, вибухання шийних вен, збільшення щитовидної залози та лімфовузлів.
