Міністерство охорони здоров’я України

Херсонський базовий медичний коледж

Херсонської обласної ради

Навчально-методичний посібник

з пропедевтики

для студентів вищих навчальних медичних закладів

І-ІІ рівнів акредитації

Херсон 2009

Навчально-методичний посібник з пропедевтики

Автор: Ватуля Л.Л. – викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач-методист циклу терапевтичних дисциплін №1 ХБМК.

Рецензенти:

• Миронова Л.А. – голова П(Ц)К основ сестринської справи та загального догляду, викладач вищої кваліфікаційної категорії, викладач методист загального догляду та основ сестринської справи.

Розглянуто та схвалено методичною радою ХБМК.

Протокол № від 2009

Навчально-методичний посібник з пропедевтики призначений для самостійної роботи студентів, майбутніх фельдшерів та акушерок, проте за своїм змістом він може бути корисним і для студентів інших спеціальностей.

Посібник включає як теоретичні питання методики обстеження, так питання відпрацювання практичних навичок суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта, а також зв’язок знань з пропедевтики і навичок опитування, огляду, пальпації, перкусії та аускультації із практичною діяльністю майбутнього медичного працівника в процесі діагностики та лікування пацієнта, а також усвідомленого проведення заходів профілактики захворювань.

Навчально-методичний посібник складається з трьох частин: у першій, загальній частині, дається базова інформація з суб’єктивного та об’єктивного обстеження пацієнта, лабораторних та інструментальних методів дослідження.

У другій частині наводяться алгоритми основних практичних навичок з пропедевтики, які необхідно відпрацювати студенту самостійно, з інформацією про показники в нормі та патології.

У третій частині надаються методичні рекомендації до самостійної роботи студента з написання та захисту історії хвороби пацієнта терапевтичного профілю із врахуванням особливостей обстеження пацієнта пульмонологічного, кардіологічного та гастроентерологічного профілю.

Навчально-методичний посібник підготовлений відповідно до програми для студентів ІІ-ІІІ курсів спеціальностей «Лікувальна справа» ( Код: 5 110 107 ) та «Акушерська справа» ( Код: 5 110 101 02 ) вищих навчальних медичних закладів України І-ІІ рівнів акредитації.

Зміст

Частина І: «Основи пропедевтики» 4

1. Методика обстеження пацієнта 5

2. Опитування 5

3. Огляд 6

4. Пальпація 8

5. Перкусія 8

6. Аускультація 10

7. Додаткові методи дослідження 12

8. Рентгенологічне дослідження 12

9. Ендоскопія, біопсія, цитологія 13

10. Інструментально-функціональні методи дослідження 13

11. Електрокардіографія 13

12. Фонокардіографія 16

13. Велоергометрія 18

14. Радіоізотопні методи дослідження 18

15. УЗД 18

16. Лабораторні методи дослідження 19

Частина ІІ: «Алгоритми практичних навиків з пропедевтики» 23

1. Схема суб’єктивного обстеження пацієнта 24

2. Опитування пацієнта 25

3. Загальний огляд пацієнта 31

4. Визначення тургору шкіри 35

5. Об’єктивне обстеження органів дихання 35

6. Огляд грудної клітки 36

7. Пальпація грудної клітки 38

8. Порівняльна перкусія легень 39

9. Топографічна перкусія легень 41

10. Визначення екскурсії нижнього легеневого краю 43

11. Аускультація легень 45

12. Об’єктивне обстеження серцево-судинної системи 46

13. Дослідження пульсу 47

14. Вимірювання АТ 49

15. Пальпація ділянки серця 50

16. Визначення меж відносної серцевої тупості 51

17. Визначення ширини судинного пучка 53

18. Аускультація серця 53

19. Черговість запису ЕКГ 55

20. Розшифровка ЕКГ 56

21. Об’єктивне обстеження органів травлення 57

22. Огляд органів системи травлення 58

23. Поверхнева пальпація живота та визначення симптому Щоткіна-Блюмберга 59

24. Пальпація печінки 60

25. Перкусія печінки 62

26. Визначення симптому Пастернацького 64

Частина ІІІ: «Методичні рекомендації до самостійної роботи з написання та захисту

історії хвороби пацієнта терапевтичного профілю 65

1. Особливості написання історії хвороби пацієнта терапевтичного профілю 66

2. Особливості написання історії хвороби пацієнта пульмонологічного профілю 73

3. Особливості написання історії хвороби пацієнта кардіологічного профілю 79

4. Особливості написання історії хвороби пацієнта гастроентерологічного профілю 86

Література 94

ЧАСТИНА І:

«ОСНОВИ ПРОПЕДЕВТИКИ»

МЕТОДИКА ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТА,

Для встановлення діагнозу необхідно провести обстеження хворого, яке проводиться за певним планом.

Методика обстеження хворого складається з двох основних розділів:

І. Суб’єктивні методи обстеження – або опитування ( а/ паспортні дані; б/ скарги хворого; в/ історія хвороби; г/ історія життя хворого ).

ІІ. Об’єктивні методи обстеження, які включають:

1. Основні клінічні методи дослідження ( а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація ).

2. Додаткові методи дослідження ( а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні ).

ОПИТУВАННЯ.

Паспортні дані. Спочатку з’ясовують загальні відомості про хворого: а/ прізвище, ім’я та по батькові; б/ вік; в/ місце проживання; г/ де працює ( місце роботи) ; д/ ким працює ( посада ).

Скарги хворого. Визначають основні скарги, які свідчать про можливе ураження певного органа чи системи, детально встановлюють їх характер. При наявності болю – уточнюють його локалізацію, характер, інтенсивність, іррадіацію, час появи, вплив різних причин на його виникнення, чим знімається ( купірується ). Вияснюють і аналізують загальні скарги ( підвищення температури, загальна слабкість, зниження працездатності, відсутність апетиту), які можуть бути проявом ендогенної або екзогенної інтоксикації. Пізнають, чи нема додаткових скарг з боку інших органів і систем.

Історія хвороби ( Anamnesis morbi ). При опитуванні про розвиток самої хвороби треба отримати відповіді на наступні питання:

1/ Коли розпочалось захворювання? Скільки часу вважає себе хворим.

2/ З чим пов’язане? Можлива причина захворювання.

3/ Як воно почалось? Початок гострий чи поступовий. Перші симптоми. Якщо хвороба хронічна, то конкретно визначають ознаки періодів рецидиву та ремісії, а також час, причину і симптоми останнього загострення

4/ Як перебігало? В хронологічній послідовності вияснюють перебіг хвороби від перших проявів до теперішнього часу

5/ Які проводились дослідження та їх результати?

6/ Яке проводилось лікування та його ефективність?

7/ Чи використовував самолікування, якщо – так, то яке?

Історія даного захворювання повинна відбивати розвиток хвороби від самого початку до цього часу.

Історія життя хворого ( Anamnesis vitae ). Це медична біографія хворого по основних періодах його життя ( дитинство, юність, зрілий вік ).

1. Вияснюють короткі біографічні дані із життя пацієнта: а) відмічають місце народження; б) психічний і фізичний розвиток у дитинстві; в) початок трудової діяльності і подальший трудовий анамнез; г) побутові умови житло, харчування, регулярність приймання їжі; д) умови праці та професійні шкідливості; є) шкідливі звички ( алкоголь – як часто і по скільки алкоголю випиває; куріння – якщо палить, то як давно і по скільки цигарок чи пачок цигарок випалює за добу; наркоманія; токсикоманія ).

2. Перенесені захворювання: які хвороби, включаючи травми, операції, контузії, поранення – переніс хворий протягом життя. Особливу увагу необхідно звернути на анамнестичні дані про – туберкульоз, венеричні захворювання, вірусні гепатити, СНІД, черевний тиф, глистяні інвазії, малярію, педікульоз.

3. Сімейний анамнез: у жінок – час і характер менструацій ( регулярність, тривалість, болючість ); час вступу у шлюб, кількість і перебіг вагітностей, як закінчувалась кожна вагітність, пологи, ускладнення при них.

4. Спадковість: вияснюють стан здоров’я або причини смерті близьких родичів. Особливу увагу звертають на спадкові захворювання: хвороби обміну речовин, крові, злоякісні новоутворення, ендокринні, алергічні і нервово-психічні розлади.

5. Фактори ризику інфікування ВІЛ: зарубіжні поїздки, позашлюбні контакти, статеві відхилення, переливання крові, внутрішньовенні ін’єкції.

6. Алергологічний анамнез: непереносимість продуктів харчування, ліків.