Хід уроку

І. Організаційний етап: створення робочої атмосфери (5 хв. )

Діяльність вчителя – введення в інформаційній понятійний прості.

Діяльність учнів –

Відновлювати поняття термінологічний апарат у процесі розв’язуванні кросворду:

										11
			4			7											17
													13
									10							16		18
1							8												19
	2	3						9						14	15
				5
					6						+	12

1. Можливий результат стохастичного експерименту.

2. Організм, якого гомологічні хромосоми містять однакові алелі того чи іншого гена.

3. Випробування, які за виконанням комплекс певних умов можна повторювати необмежену кількість разів і результати якого наперед не можна передбачити.

4. Подія, яка не може відбутися підчас певного випробування.

5. Організм, отриманий в результаті схрещування різнорідних у генетичному відношенні батьківських форм.

6. Ген, який пригнічується домінантний.

7. Подія, які не можуть відбутися одночасно.

8. Ген, який завжди має переваги при успадкуванні.

9. Події, які не можуть відбутися одночасно.

10. Сукупність усіх ознак і властивостей організму, що формують в процеси взаємодії його генотипу з умовами навколишнього середовища.

11. Здатність організму набувати нових ознак і властивостей.

12. Статева клітина.

13. Дві події, одна з яких відбувається тоді і тільки тоді, коли не відбувається друга.

14. Ділянка молекули ДНК, яка несе певну спадкову інформацію.

15. Події множини подій, які мають всі три властивості: утворюють повну групу подій, є несумісними і рівноможливими.

16. Сукупність усіх генів організму.

17. Організм, у якого гомологічні хромосоми містять різні алелі того чи іншого гена.

18. Здатність організмів повторювати із покоління в покоління схожі ознаки і властивості.

19. Події, імовірність кожної з яких не залежить від того, чи відбулася кожна з інших подій.

Відповіді: 1. Подія. 2. Гомозигота. 3. Стохастичне. 4. Неможлива. 5. Гібрид. 6. Рецесивний. 7. Вірогідна. 8. Домінантний. 9. Несумісні. 10. Фенотипи. 11. Мінливість. 12. Гамета . 13. Протилежні. 14. Ген. 15. Елементарні. 16. Генотип. 17. Гетерозигота. 18. Спадковість. 19.Незалежні. У виділеному рядку прочитаємо « імовірність + генетика ».

II. Мотивація навчальної діяльності (7 хв. ):

Діяльність вчителя – планування роботи.

Діяльність учнів:

Учні об’єднуються в дві групи, які розміщуються одна навпроти іншої так, щоб кожен учень міг бачити свого партнера: Біологія і Математика. “Біологія” інформують про дослідження, проведення Грегором Менделем; “Математика” за допомогою таблиці (з підручника “Алгебра і початки аналізу”, М. І. Шкіль, 2002 стор 254 ) нагадують деякі положення теорії ймовірностей.

III. Формування вмінь і навичок ( 15 хв. ):

Діяльність вчителя – забезпечення умов безперервної самостійної діяльності, оперативна корекція знань.

Діяльність учнів:

Розв’язування задач, які потребують надання знань з біології та теорії ймовірностей. Під час виконання завдання учні можуть обрати:

1) самостійну роботу в індивідуальному режимі, звіряючись свої відповіді з відповіддю, отриманою партнером;

2) роботу разом з учителем (на дошці)

Кожен учень оцінює складність самостійно виконаного завдання

(+; +; +++ )

Вправи для розв’язвування:

Задача 1: Причинами народженої сліпоти можуть бути аномалії кристалика та рогівки ока. Це рецесивні ознаки, які успадковуються незалежно. Мати і батько здорові, але є носіями рецесивних алелей сліпоти. Яка ймовірність народження у них здорових і хворих дітей?

Відповідь: Імовірність народження здорових дітей – , хворих -

Задача 2: Синдикалія (зрощення пальців) успадковується як домінантна ознака. У родині, де обидва батьки хворі, народилася здорова дитина. Яка ймовірність того, що наступна дитина також буде здоровою?

Відповідь:

Задача 3: Полідактилія (шестипалість), короткозорість і карий колір очей успадковується як домінантні ознаки. Гени, що визначають ці ознаки, містяться в різних парах хромосом. Яка ймовірність народження кароокої дитини без аномалій, якщо обоє батьків гетерозиготні за всіма 3 ознаками?

IV. Самостійна робота учнів (10хв):

Діяльність вчителя – Забезпечення оптимальних психолого-педагогічних умов для продуктивної навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Діяльність учнів:

Робота в індивідуальному режимі: учні розв’язують завдання, фіксують свої успіхи за допомогою знака “+” на полях зошита після оголошення вчителя правильної відповіді:

Задача 1 Кароокий праворукий юнак одружується з такою самою дівчиною. Обоє гетерозиготні за обома алелями. Закохані мріють про те, що б у них народилася блакитноока праворука дитина. Яка ймовірність народження такої дитини?

Відповідь.

Задача 2. У карооких батьків є четверо дітей, з яких двоє блакитнооких мають І-IV групи крові , а двоє карооких – ІІ-ІІІ. Карий колір очей домінує над блакитними і визначається аутосомним геном. Яка ймовірність народження наступної блакитноокої дитини з І групою крові?

Відповідь.

Задача 3. Чи може жінка з ІІ групою крові і негативним резусом, дитина якої має ІІІ групу крові і негативний резус, вимагати від чоловіка з IV групою крові та позитивним резусом визнати себе батьком її дитини? Якщо може, то з якою ймовірністю?

Відповідь.

V. Узагальнення наслідків діяльності (3хв):

Діяльність вчителя – Отримання зворотної інформації про рівень засвоєння матеріалу.

Діяльність учнів:

Учні повідомляють учителю кількість набраних “+” у процесі самоспостереження. Учитель коментує індивідуальні досягнення учнів з метою досягнення в них адекватної самооцінки.

VІ. Підсумок уроку: рефлексія (3хв):

Діяльність вчителя – Зосередження уваги учнів на ціннісних орієнтирах.

Діяльність учнів:

Висловлюються за бажанням:

- що було найскладнішим;

- що сподобалося найбільше;

- кому я хочу подякувати на уроці.

VII. Повідомлення домашнього завдання (2хв): скласти свої задачі.

РОЗДІЛ IV. Значення історії парадоксів

Історія парадоксів настільки ж древня, як історія логіки й філософії. Але можливо найбільша їхня кількість і розмаїтість виявлена в XX столітті. Роль парадоксів настільки значна в пізнанні, що, наприклад, В.С.Біблер назвав всю філософську логіку логікою парадокса. Хоча він мав на увазі переносне значення ("логіка співвідношення мислення й буття"), але положення це має сенс і для тієї області сучасної логіки, що називається філософською логікою, а втім, і до всієї сучасної логіки.

По-перше, у самій логіці (у різних її областях) виявляємо різного виду парадокси, по-друге, за допомогою засобів логіки має сенс аналізувати парадокси й у будь-якій області.

В.С. Біблер розуміє філософську логіку як логікові культури. Він дає тут найбільше, мабуть, широке визначення парадокса: "Парадокс є загальна логічна форма відтворення й обґрунтування в понятті, в не логічності буття, усе більше всебічне незвідного до поняття". Так широко зрозумілий парадокс воістину маніфестує фундаментальну ірраціональність буття, що, виявилася раціонально відтвореною. У цьому ж дусі виступає швейцарський професор філософії К.Глой, говорячи про можливості усунення парадоксів "Апорій можна уникнути лише при допущенні таких стратегій аргументації, які включають хаотичність і флуктуації й тим самим не руйнуються від таких передумов, а інтегрують їх у своє рішення".

У зв'язку із цим виникають питання: чи завжди зв'язані протиріччя й парадокси із кризами в науці, чи різні їхня гносеологічна вага й статус, чи можна редукувати всі парадокси до парадоксів кінцево – нескінченного, чи можна всі парадокси науки звести до схеми взаємини змістовного й логічного.

Корисно було б з'ясувати взаємозв'язок парадокса й таких понять як антиномія, логічне протиріччя, апорія, софізм, паралогізм, нерозв'язна пропозиція.