Ветеринарно-санітарна оцінка:

1. При дегенеративних змінах в м’язевих тканинах – тушу направляють на утилізацію.

2. При виділенні мікрофлори з внутрішніх органів та глибоких прошарків м’язів за умови відсутності в них патологічних змін – здійснюють знезараження туш під дією високих температур, а внутрішні органи утилізують.

3. При виявленні кокової мікрофлори в м’язовій тканині, лімфатичних вузлах, а також зміни в епікарді чи не свіжий запах, що не зникає після проварювання – тушу утилізують.

4. М’ясо від забою корів і овець хворих на мастит, ендометрит підлягає бактеріологічному дослідженню на виявлення сальмонел та кокової мікрофлори:

   • при відсутності сальмонел та патогенних стрептококів – туші і внутрішні органи випускають без обмежень;

   • при виявленні сальмонел та стрептококів внутрішні органи утилізують, а м’ясо підлягає проварці.

Стафілококоз птиці:

• при враженні 1 суглобу – патологічні зміни видаляють, а тушу випускають після проварки.

• при враженні 2/3 тушки – тушу з органами утилізують.

4. Питання для самоконтролю.

1. Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктам забою контамінованих коковою мікрофлорою при дегенеративних змінах в м’язевих тканинах.

2. Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктам забою при виділенні кокової мікрофлори з внутрішніх органів та глибоких прошарків м’язів за умови відсутності в них патологічних змін.

3. Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктам забою контамінованих коковою мікрофлорою

4. Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктам забою при виявленні кокової мікрофлори в м’язовій тканині, лімфатичних вузлах, а також зміни в епікарді чи не свіжий запах, що не зникає після проварювання.

5. Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктам забою при стафілококозі птиці при враженні 1 суглобу.

6. Дати ветеринарно-санітарну оцінку продуктам забою при стафілококозі птиці та враженні 2/3 тушки.

7. Ветеринарно-санітарна оцінка: м’яса від забою корів і овець хворих на мастит та ендометрит.

Лпз 11. Тема роботи: "Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при інфекціях, що спричинюються умовно-патогенною мікрофлорою. Схема ізоляції збудників"

1. Мета роботи: Набуття студентами практичних та теоретичних навичок щодо бактеріологічного дослідження та методів індикації умовно-патогенної мікрофлори, досконале вивчення правил ветеринарно-санітарної експертизи туш та органів у випадку контамінації продукції даними мікроорганізмами, оскільки вживання такої продукції може бути потенційним джерелом токсикоінфекцій та токсикозів у людей.

2. Типові завдання:

1. Оволодіти методикою відбирання, пакування і відправки в лабораторію проб для бактеріологічного дослідження.

2. Опанувати схему дослідження патологічного матеріалу щодо ідентифікацій, збудником яких є умовно-патогенна мікрофлора.

3. Оволодіти методикою фарбування мазків по Граму, вивчити морфологію збудників.

4. Опанувати культуральний метод дослідження та вивчити культуральні властивості збудників кишкових інфекцій.

3. Довідковий матеріал. Умовно-патогенні мікроорганізми являють собою групу мікроорганізмів, що займають різне таксономічне положення і здатні викликати патологічний процес лише за певних умов. Патогенність умовно-патогенних мікроорганізмів розглядається як біологічна властивість і екологічне співвідношення. Це взаємодія трьох факторів: біології паразита (наявність і характер факторів агресії), механізмів захисту макроорганізму (природна опірність) та факторів середовища, що полегшують чи ускладнюють реалізацію патогенних властивостей.

Ізоляція синьогнійної палички - Pseudomonas aeruginosa. Є збудником інфекційного захворювання птиці – псевдомонозу. Хвороба протікає по типу гострої або хронічної токсикоінфекції і супроводжується високою смертністю, особливо молодняку птиці та ембріонів в останні дні інкубації. Уражує всі види птиці. У молодняку захворювання перебігає з явищами септицемії. Птиця віком понад з місяці хворіє з явищами ентериту та токсикозу. Ps. аeruginosa грамнегативна, рухлива паличка, спор не утворює, утворює позаклітинний слиз, який тонким шаром окутує мікробну клітину. Бактерії фарбуються всіма аніліновими фарбниками. Проводять висіви проб, взятих з серця, печінки, та легень від трупів та жовткового мішка ембріонів на поживні середовища на поживні середовища: Інкубують в термостаті при +37°С 24 години. МПБ – помутніння на поверхні бульйону з’являється сірувато-срібляста слизоподібна плівка, яка на 2-3 добу забарвлюється в синьо-зелений, жовто-зелений колір; МПА – напівпрозорі колонії сіруватого відтінком, навколо колоній утворюється зелений пігмент та слиз, що вкриває мікробну клітину; агар Ендо - рожеві колонії з білим валіком. Ідентифікація культур: фізико-хімічні властивості: термофільність (ріст при 42°С).

Ветеринарно-санітарна оцінка: при наявності патолого-анатомічних та дегенеративних змін в тушках птиці – їх утилізують. При відсутності патолого-анатомічних та дегенеративних змін в тушках, але виділенні бактерій з м’яса та внутрішніх органів – тушки направляють на проварку, а внутрішні органи утилізують.

Ешеріхії (Escherichia coli) спричинюють захворювання колібактеріоз (колісептицемія, колібацильоз, коліентерит, коліперетоніт, ешеріхіоз) – ензоотичне септичне захворювання птиці та тварин, що викликається патогенними варіантами палички різноманітних серологічних груп. На МПА – опуклі колонії середньої величини, вологі, блискучі, прозорі і непрозорі S I R форми. На МПБ – осад на дні пробірки, що легко розбивається при струшуванні. На Ендо – темно-вишневі колонії з металевим відтінком.

Едварсієли (Edwardsiella tarda) - у тварин і у людини виділяються з інфікованих ран, з сечі, спинно-мозкової рідини. В зовнішньому середовищі – у відкритих водоймах. Спричинює токсикоінфекції.

Цитробактер (Citrobacter freundii) (citrus - лимон bacter - палочки). Природні мешканці кишечнику, виявляють в фекаліях та сечі. Спричинюють гастроентерити, диспепсії, токсикоінфекції у людини. Сальмонели – більш ніж 2000 видів. Спричинюють первинні та вторинні інфекції, а також токсикоінфекції у людей.

Клебсієли – (Klebsiella pneumonias) спричинюють антропозоонозне гостре інфекційне захворювання, яке характеризується ураженням легень та шлунково-кишкового тракту. Прямі палички, мають капсулу, грамнегативні, нерухомі. Симптоми: розлади шлунково-кишкового тракту супроводжуються проносом та значним виділенням слизу. Хвороба протікає швидко і закінчується летально.

Ентеробактер - Enterobacter cloaceae, Enterobacter aerogenes. Виділяють при гострих шлунково-кишкових захворюваннях, гнійних враженнях мозкових оболонок, при сепсисі людей і тварин. Завжди хвороба закінчується летально.

Гафнії (Hafnia alvei) Ізолюють з продуктів тваринного походження, води та овочів. З цими мікроорганізмами пов’язують ентероколіти та дизентерієподібні захворювання.

Сератеї (Serratiae marcescens) Виділяють з води, ґрунту, харчових продуктів, а також при абсцесах. Викликають токсикоінфекції.

Протей – mirabilis, vulgaris, morgani, rettgeri, inconstans. Бактерія вважається фактором, що обумовлює псування м’яса. Виділяють з ґрунту, стічних вод. Спричинює інфікування сечовивідних шляхів, а також токсикоінфекції.

Ієрсинія – J. enterocolitica – спричинює ієрсініоз- захворювання характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту та інших органів, явища діареї (хворіють гризуни, домашні і дикі тварини), J. pestis спричинює чуму людей, J. рseudotuberculosis – псевдотуберкульоз (хворіють домашні і дикі тварини). Виділяють від гризунів, з води, кормів, спричинюють токсикоінфекції.

Ервінія – (Erwiniae herbicola). Збудник спричинює токсикоінфекцію у людей при споживанні контамінованого мяса, фруктів та арахісу.

Методи ізоляції ентеробактерій: Мікроскопія мазків-відбитків по Граму. Висів на поживні середовища: МПА, МПБ, д.д.с.: Ендо, Плосккирева, вісмут-сульфітний агар, Левіна. Серотипування з аглютинуючими полівалентними О-сироватками. Біопроба: ставлять на білих мишах 14-16 г, заражають внутрішньочеревно і спостерігають 10 діб. Якщо лабораторні тварини гинуть, то культура патогенна.

Ветеринарно-санітарна оцінка: При виявленні сальмонел в тушках та внутрішніх органах та дегенеративних змінах в м’язевих тканинах - утилізують. М’ясо без дегенеративних змін – термічна обробка (м’ясні консерви та хліба), а внутрішні органи утилізують. При виявленні E. coli і наявності дегенеративних змін в м’язових тканинах – туши і продукти забою утилізують. Якщо м’язи без патолого-анатомічних змін: туши на проварюють, внутрішні органи утилізують. При виявленні протея із в м’язевих тканин без дегенеративних змін – проварюють. При гнилісному розкладанні та несвіжому запаху – утилізують. При псевдотуберкульозі (генералізований процес)– тушу і внутрішні органи утилізують. Якщо уражуються тільки внутрішні органи – їх утилізують, а тушу без обмежень.