4. Питання для закріплення та самоконтролю.

1. Схема бактеріологічної діагностики туберкульозу.

2. Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при туберкульозі.

Лпз 10. Тема роботи: "Схема ізоляції збудників кокової інфекції"

Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при контамінації коковою мікрофлорою"

1. Мета роботи: Набуття студентами практичних та теоретичних навичок щодо бактеріологічного дослідження та методів визначення кокової мікрофлори, з метою проведення Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при контамінації коковою мікрофлорою та визначення санітарної оцінки

2. Типові завдання:

1. Вивчити у яких випадках проводять бактеріологічне дослідження м’яса на наявність кокової мікрофлори.

2. Оволодіти методикою відбирання, пакування і відправки в лабораторію проб для бактеріологічного дослідження.

3. Приготувати 2-3 мазки-відбитки та пофарбувати за Грамом, вивчити морфологію збудника.

4. Провести патологічного матеріалу на поживні середовища. Вивчити характер росту кокової мікрофлори.

5. Провести диференціацію стрептококи від стафілококів.

3. Довідковий матеріал

Мікроскопія мазків. Морфологічні властивості. При мікроскопії мазків-відбитків пофарбованих по Граму виявляють мікроорганізми округлої форми, які розміщуються в мазку поодиноко, попарно чи скопиченням бактерій. Якщо ізолюють пневмококи, то капсулу фарбують по Ольту.

Культуральні властивості. На ГКА (глюкозо-кров’яному агарі) – дрібні, росинчаті, тьмяні колонії з росинчаті колонії з рівними краями, навколо яких виявляють зону гемолізу. Стафілококи – більш крупніші колонії, випуклі, блискучі білого, лимонно-жовтого чи золотистого кольору. За характером гемолізу стрептококи поділяються на 3 групи: І. -α – гемолітичні. Стрептококи викликають спричинюють неповний гемоліз еритроцитів, що супроводжується утворенням навколо колонії зони зеленуватого кольору. Патогенні стрептококи викликають α – гемоліз еритроцитів. ІІ. β – гемолітичні стрептококи, повністю гемолізують еритроцити, утворюючи при цьому зони просвітлення навколо колоній. ІІІ. γ - не спричинюють гемоліз еритроцитів. Посіви культури збудника в МПБ з 1% глюкози, 10% інактивованої нормальної сироватки крові коня, а також на МПА з 1% глюкози, 5-10% дефібринованої крові барана і кролика інкубують в термостаті при 37-38°С протягом 18-24 годин. В мазках з культур, що виросли на щільному поживному середовищі, стрептококи розміщуються попарно, короткими ланцюжками та скопиченнями. Стафілококи розміщуються в мазках у вигляді грона винограду. Стрептококів в рідких поживних середовищах на дні пробірки утворюють осад, який при струшування розбивається на пластівці. Стафілококи утворюють на дні пробірки слизоподібний осад, який при струшуванні піднімається до поверхні середовища у вигляді косички. Ентерококи та пневмококи спричинюють рівномірне помутніння.

Диференційна діагностика стрептококів від стафілококів. Диференціацію культур стафілококів проводять по: їх здатності рости на поживних середовищах з підвищеним вмістом NaCl, чутливі до жовчі, здатності до редукції метиленової сині, терморезистентністі, ферментативним властивостям.

Біопроба. Біопробу проводять на білих мишах масою 14-16 г, використовуючи при цьому добові культури стрептококів з глюкозо-сировоточного бульйону. Заражають 3 білих мишей внутрішньочеревно по 0,5 мл культури збудника.

Діагноз вважається позитивним, якщо загинуло 2 мишки з 3 заражених. Їх розтинають і роблять мазки-відбитки з внутрішніх органів для мікроскопії.