4. Питання для самоконтролю:

1. У яких випадках проводять бактеріологічне дослідження м’яса на наявність анаеробної мікрофлори.

2. Методика відбирання, пакування і відправки в лабораторію проб для бактеріологічного дослідження.

Лпз 7. Тема роботи: "Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при сибірці. Схема ізоляції збудника сибірки"

1. Мета роботи: Набуття студентами практичних та теоретичних навичок щодо бактеріологічного дослідження та методів визначення збудника сибірки, досконало вивчити правила ветеринарно-санітарної експертизи туш та органів при підозрі на захворювання та хворих тварин, оскільки продукти харчування тваринного походження, контаміновані даними мікроорганізмами, являють собою загрозу здоров’ю та життю людини та тварин.

2. Типові завдання:

1. Вивчити у яких випадках проводять бактеріологічне дослідження м’яса на сибірку.

2. Оволодіти методикою відбирання, пакування і відправки в лабораторію проб для бактеріологічного дослідження.

3. Опанувати схему дослідження патологічного матеріалу щодо ідендикації збудника сибірки.

4. Оволодіти методикою фарбування мазків по Граму, вивчити морфологію збудника.

5. Вивчити культуральні властивості збудника B. anthacis.

3. Довідковий матеріал Суть методу виявлення бацил сибірки полягає у визначенні їхньої характерної морфології та характеру росту на поживних середовищах, а також вивчення патогенності.

Бацили сибірки нерухомі, в організмі утворюють капсулу, а в зовнішньому середовищі при доступі кисню і температури 12-42ºС – спори.

1. Бактеріоскопія мазків із крові та паренхіматозних органів. Г⁺ палички, з’єднані у короткі ланцюжки, які мають форму бамбукової тростинки. При фарбуванні 2% розчином сафраніну бацили фарбуються в цегляно-червоний колір, а капсула – у світло-жовтий. При фарбуванні розчином Ребігера бацили сибірки фарбуються у темно-фіолетовий колір, а капсули – у червоно-фіолетовий

2. На МПА через 16-24 год. бацили ростуть у вигляді сіро-білих шорстких (R-форм) з торочковими краями колоній, що при огляді через лупу нагадують "голову медузи" або "гриву лева". З підозрілої типової колонії роблять висів у пробірку з МПБ. На МПБ бацили ростуть у вигляді великих пластівців, які осідають на дно пробірки наприкінці першої доби, з утворенням осаду, що нагадує купку вати. Бульйон залишається прозорим. На желатині за ходом уколу через 2-5 діб утворюється білуватий стрижень, від якого відгалужуються ніжні паростки, довші та густіші у верхніх прошарках середовища порівняно з нижчими, що нагадує перевернуту ялинку. Із бульйонної культури готують препарат "роздавлена" крапля. Мікроорганізми нерухливі. Диференціюють бактерії антраксу від сапрофітних бацил: культуру з МПА або МПБ досліджують на капсулоутворення in vitro, гемолітичну активність (Bacillus anthracis не утворюють зону гемолізу). Тест "перлове намисто" – при вирощуванні на середовищах з пеніциліном бацили набувають форму кулі, а при складанні в ланцюжок мають форму намиста. Цей феномен враховують при встановленні діагнозу. Чутливість до фагу сибірки – це вірус бактерій, що розмножується в бактеріальній клітині внаслідок чого бактеріальні клітини лізуться. На поживних середовищах, засіяних антраксами та фагом сибірки в місцях лізису бактеріальних клітин утворюються стерильні плями (на рідких поживних середовищах відбувається повне просвітлення середовища).

3. Постановка реакції преципітації.

У пробірку дрібно нарізають 2 г досліджуваного матеріалу і заливають 10 мл карболізованим 0,5% фізіологічним розчином. Свіжий матеріал попередньо витримуюють у термостаті при 37ºС. Потім екстракт кип’ятять 30-40 хв і фільтруюють до повної прозорості. У вузьку пробірку вносять 0,25 - 0,30 мл прозорого екстракту і підшаровуюють під нього таку ж кількість преципітуючої сироватки сибірки.

Облік реакції: реакцію вважають позитивною , якщо через 3-8 хв на межі сироватки і екстракту з’являється преципітуюче кільце; сумнівною – кільце з’являється через 10-15 хв; негативною - при відсутності кільця.

Контроль: явно сибірковий антиген і і сибіркова преципітуюча сироватка; нормальна сироватка і досліджуваний екстракт; преципітуюча сироватка і фіз. розчин. При першому контролі повинно з’явитися біле кільце, при другому і третьому – кільце відсутнє.

4. Біопробу ставлять на білих мишах, морських свинках, кроликах.

Післязабійний огляд. М’ясо погано знекровлене. Кров погано звертається дьогтеподібного вигляду.

Зміни в лімфатичних вузлах: збільшені, набряклі, гіперемійовані, на розрізі цегляно-червоного кольору або темно-червоного. У ВРХ різко збільшена селезінка, пульпа її розм’якшена.

У свиней при локалізованій формі в ділянці глотки, гортані і передньої частини шиї виявляють кров’янисто желеподібні інфільтрати різної величини. При експертизі свинячих туш відносно частіше зустрічається хронічна форма. При цьому уражується один чи два підщелепових лімфатичних вузла. Вражений вузол збільшений, іноді сильно інфільтрований, на розрізі цегляно-червоного кольору або плямистий.

Ветеринарно-санітарна оцінка: При підозрі на сибірку забій тварин припиняють. Від підозрюваних тварин відбирають проби – шматочки селезінки, лімфатичного вузла, вухо і направлять в лабораторію для бактеріального дослідження. До отримання результатів тушу і всі органи ізолюють.

При встановленні діагнозу на сибірку всю тушу з внутрішніми органами, шкурою та субпродуктами та малоцінний дерев’яний інвентар спалюють, не допускаючи забруднення навколишнього середовища. Місце забою тварини дезінфікують. Шкури здорових тварин, які знаходилися разом зі шкірою хворої тварин дезінфікують.

При негативному результаті бактеріологічного дослідження тушу, яку підозрювали в зараженні, ізолюють до заключного висновку. Одночасно дезінфікують і знезаражують інвентар та приміщення. У всіх випадках після видалення інфікованої туші та інших продуктів забою в забійному цеху і приміщення, де утримувалися тварини, місце забою дезінфікують, гній і сміття спалюють.

На м’ясопереробних підприємствах і забійних пунктах всі туши забруднення яких бацилами сибірки виключено, випускають без обмеження.

Туши і субпродукти, які підозрюються в контамінаціями бацилами сибірки знезаражують проварюванням не пізніше 6 годин з моменту забою тварин, в іншому випадку – спалюють.

Робітники, які мали контакт з хворими тваринами проходять санітарну обробку під наглядом лікарів санітарно-епідеміологічної служби. Одежу та взуття знезаражують в автоклавах або кип’ятінням.