5. Лісові ресурси,їх роль у збереженні відновлювальних особливостей біосфери. Основні способи раціонального використання лісових ресурсів

Лісові відносини в Україні регулюються Лісовим Кодексом України, Законом України про охорону навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України.

Згідно Лісового Кодексу України до лісових ресурсів відноситься: деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва. Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення. До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця. До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.

Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Для України характерна невисока залісненість. Структура сільськогосподарського комплексу є наступною:

• лісогосподарський;

• целюлозно - паперовий;

• деревообробний;

• лісохімічний.

Загальний запас деревної маси в лісах України -- 1736,0 млн. м³. Середній запас деревної маси на 1 га вкритих лісом земель -- 185 м³, запас на 1 га стиглих і перестійних деревостанів -- 237 м³, середній приріст на 1 га вкритих лісовою рослинністю земель -- 3,8 м³./p

Лісові ресурси

Загальний обсяг лісокористування в Україні становить 14,4 млн. куб. метрів, у тому числі основного користування - 6,7 млн. куб. метрів, що задовольняє потреби народного господарства лише на 25 - 27 відсотків. У зв'язку з дефіцитом деревини щорічна потреба в її завезенні становить 30 млн. куб. метрів.

Хибна практика планування екстенсивного лісокористування призвела до значного виснаження лісів, зниження загальної продуктивності їх ценозів, погіршення товарної структури лісосічного фонду. Так, у повоєнні роки допускалося перевищення розрахункової лісосіки в 1,5 - 2 рази, що спричинило зміну вікової структури лісів, збільшення частки похідних (до 13 відсотків) і менш продуктивних деревостанів. Сьогодні найбільшу площу займають молодняки (45,4 відсотка) і середньовікові насадження (37,7 відсотка), достигаючі і стиглі деревостани становлять відповідно лише 10,1 відсотка і 6,8 відсотка, що в 1,5 - 2 рази нижче оптимальних значень. Інтенсифікація проміжного користування в останні роки призвела до того, що фактичні запаси достигаючих і стиглих деревостанів становлять більше половини потенційно можливих, а частка насаджень з низькими повнотами (0,6 - 0,3) досягає 24 відсотків. У зв'язку з цим під час рубок головного користування щороку недобирають 5 млн. куб. метрів деревини.

Сучасний екологічний стан лісів зумовлюється як рівнем та інтенсивністю антропогенного впливу, так і зростаючим техногенним навантаженням, що порушує природну стійкість і середовищно-формуючі функції лісових екосистем. Лише за останнє десятиріччя в Україні загинуло від промислових викидів 2,5 тис. гектарів лісових насаджень, радіаційного забруднення через аварію на Чорнобильській АЕС зазнали 3,5 млн. гектарів лісів, що потребує обмеження лісокористування, удосконалення системи протипожежної безпеки лісів. В середньому щороку виникає 3500 лісових пожеж на площі 4000 гектарів.

Порушення природної стійкості лісів призводить до збільшення вразливості насаджень. На кінець 1996 року загальна площа осередків шкідників і хвороб лісу становила 396,1 тис. гектарів.

Лісівничо-екологічні проблеми.

• Оптимізація лісокористування включає підвищення відсотку використання приросту, зростання питомої ваги поступових і вибіркових рубок. Впровадження ландшафтно-водозбірних принципів при плануванні та веденні лісового господарства; поширення реконструктивних рубок і вдосконалення методів догляду за лісами, спрямованих на формування стійких деревостанів з високою якістю деревини.

• Поступова відмова від технологій, орієнтованих на використання важкої техніки як такої, що спричиняє значну шкоду природі; забезпечення виконання всіх лісівничих вимог при заготівлях деревини.

• Охорона лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, формування стійких лісів;

• Система відбору, охорони лісів і про ведення лісогосподарських заходів у лісах природо-заповідного фонду.

• Ведення лісового господарства на територіях, забруднених радіонуклідами і промисловими відходами.

Екологічні фактори

Природні умови існування лісів країни суттєво змінені під впливом людської діяльності. ЇЇ наслідки проявляються в забрудненні атмосфери і ґрунтів, зниженні рівня ґрунтових вод, зміні лісорослинних умов під впливом рекреації. Особливо вагомими для лісового господарства України є масштабні зміни умов росту лісів і ведення лісового господарства, пов'язані із глобальним потеплінням клімату і забрудненням значних територій радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС.

Структура українських лісів - це наслідок історії їх експлуатації і відтворення. Вона далека від природної, що проявляється у значній фрагментації лісових масивів, високій частці насаджень штучного (45,6%) і порослевого (18,7%) походження, спрощенні породного складу, зниженні біорізноманіття лісів, нерівномірному віковому розподілі деревостанів.

Стійкість значної частини лісів понижена, що проявляється у прогресуючому погіршенні їх стану. В останні десятиліття значно зросли збитки та шкода, заподіяні лісовому господарству пожежами, вітровалами, шкідниками.

Важлива екологічна (захисна) роль українських лісів загальновідома. Підтримка і посилення цієї ролі протягом останніх десятиріч були основним пріоритетом державної лісової політики України. А це:

• Висока (понад 10%) і постійно зростаюча частка заповідників, національних парків та інших особливо захисних територій у загальній площі лісів, суттєвий ріст темпів заповідання лісів за останні роки. Економічний спад сприяє полегшенню процедури виділення нових об'єктів природно-заповідного фонду. Надлишкове виділення нових особливо охоронних територій починає негативно відображатися на ресурсно-економічному потенціалі лісового господарства;

• Високий процент лісів, економічне використання яких суттєво обмежено (заборонені рубки головного користування, лісовідновні рубки приурочені до моменту природного розпаду деревостанів);

На Україні є значні площі лісів, не врахованих у складі особливо захисних територій, але фактично зростаючих без втручання людини. До їх числа належать насамперед ліси, не доступні для експлуатації через відсутність доріг у Карпатському регіоні, і ліси, значною мірою забруднені радіонуклідами в результаті аварії на ЧАЕС.

Раціональне використання лісових ресурсів.

Колись лісами була зайнята велика частина поверхні суша планети, однак з розвитком цивілізації ситуація різко змінилася, і зараз всі ліси займають лише третину поверхні суші. Вже перші хлібороби випалювали великі ділянки лісів, щоб розчистити територію для посівів. З розвитком сільського господарства промисловості лісу стали швидко зникати. Потрібні були землі по ріллі та пасовища, деревина для будівництва та обігріву. У результаті до XX століття природні ліси були знищені практично по всій Європі, на сівбі Африки, на Близькому Сході, Середньої Азії, півдні Росії, у ряді регіонів Америки. Особливим попитом користувалася міцна і красива деревина тропічних дерев. У XX столітті велику частину деревини добували в країнах, що розвиваються, тропічних лісах, площі яких представлялися величезними, а запаси деревини майже невичерпні.

Але виявилося, що це не так. Сьогодні тропічні ліси займають всього 7% суші, тобто в два рази менше, ніж 100-200 років тому. І їх площа зменшується з катастрофічною швидкістю - на 1,25% щорічно, перш за все в Індонезії, Мексиці, Бразилії, Колумбії і в країнах Африки. У Латинській Америці в 20-х роках знищували до 6 млн гектарів на рік. Африка з початку 80-х років втратила понад 50 млн гектарів тропічних лісів. Скорочення лісових площ і деградація лісів - збезлісення - стали однією з глобальних екологічних проблем. Причиною збезлісення в країнах, що розвиваються залишається, зокрема, потреба в паливі. Майже 70% населення цих регіонів як і раніше для приготування їжі та обігріву будинків і використовують дрова і деревне вугілля. Через знищення лісів вже майже 3 млрд людей зіткнулися з гострою нестачею деревного палива. Ціни на нього зростають, і не купівлю дров нерідко йде майже 40% сімейного бюджету. У свою чергу, високий попит на деревне паливо підхльостує подальшу вирубку лісів. Раціональне використання природних ресурсів необхідно, тому що лісу - «легені нашої планети», а значить, якщо відбудеться повна вирубка лісу, то різко зменшиться вироблення кисню.