- •Передмова
- •Розділ 1. Філософія як соціокультурний феномен Сергій Кримський (нар. 1930 р.)
- •Філософія - авантюра духу чи літургія смислу?
- •Борис Яковенко (1884-1949)
- •Що таке філософія? (вступ до трансценденталізму)
- •Карл Ясперс (1883-1969)
- •Філософська віра Поняття філософської віри
- •Зміст філософської віри
- •Простір змісту віри
- •Розум і комунікація
- •Розділ 2. Філософія як система знання Евальд Ільєнков (1924-1979)
- •Філософія і молодість
- •Рене Декарт (1596-1650)
- •Метафізичні розмисли
- •Міркування стосовно наук
- •Головні правила методу
- •Мартін Гайдеггер (1889-1976)
- •Що таке метафізика?
- •Розділ 3. Категорії філософії, їх зміст і функції Аристотель (384-322 до н. Е.)
- •Категорії Глава п'ята [Сутність]
- •Глава шоста [Кількість]
- •Глава сьома [Співвідношення]
- •Глава восьма [Якість]
- •Глава дванадцята [Первинне й вторинне]
- •Глава тринадцята [Дане разом]
- •Глава чотирнадцята [Шість видів руху]
- •Глава п'ятнадцята [Володіння]
- •Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
- •Наука логіки Розділ перший. Вчення про буття
- •§ 86. Чисте буття утворює початок, тому що воно одночасно є й чистою думкою, і невизначеною простою безпосередністю, а першопочаток не може бути чим-небудь опосередкованим і визначеним.
- •§ 88. Так само й ніщо як безпосереднє, таке, що дорівнює собі, є, навпаки, тим самим, що й буття. Істину як буття, так і ніщо становить єдність їх обох, ця єдність є становлення.
- •§ 101. Кількість, істотно покладена з визначеністю, що в ній міститься, яка виключає всі інші, є визначеною кількістю (Quantum), обмеженою кількістю.
- •§ 103. Границя тотожна з цілим визначеної кількості; як різноманітне в собі, вона є екстенсивною величиною, але як у собі проста визначеність, вона є інтенсивною величиною, або ступенем.
- •§ 107. Міра є якісно визначеною кількістю насамперед як безпосереднє; вона є визначеною кількістю, з якою пов'язане деяке наявне буття або деяка якість.
- •Розділ другий. Вчення про сутність
- •§ 115. Сутність світиться в собі видимістю, або є чистою рефлексією; таким чином, вона є лише відношенням із собою, але не як безпосереднє відношення, а як рефлексування, вона є тотожністю із собою.
- •Розділ третій. Вчення про поняття
- •§ 178. Судження поняття має своїм змістом поняття, тотальність у простій формі, загальне в його досконалій визначеності.
- •Критика чистого розуму Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять Аналітики понять розділ перший. Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять
- •Трансцендентальний дороговказ для відкриття всіх чистих розсудкових понять Секція перша. Про логічне застосування розсудку взагалі
- •Трансцендентальний дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях
- •Секція третя. Про чисті розсудкові поняття, або категорії
- •Розділ 4. Основні етапи розвитку філософської думки Григорій Сковорода (1722-1794)
- •Дружеский разговор о душевном мире
- •Генеалогія моралі Трактат перший. "добро і зло". "хороше і дурне"
- •Емманюель Левінас (1905-1995)
- •Чи є онтологія фундаментальною?
- •1. Примат онтології
- •2. Сучасна онтологія
- •3. Двозначність сучасної онтології
- •4. Інший як співрозмовник
- •5. Етичне значення іншого
- •Розділ 5. Філософія та світогляд Вільгельм Дильтей (1833-1911)
- •Типи світогляду і виявлення їх у метафізичних системах і. Життя й світогляд
- •Життєвий досвід
- •Загадка життя
- •Закон утворення світоглядів
- •Будова світогляду
- •Багатоманіття світоглядів
- •Типи світогляду в релігії, поезії й літературі
- •Релігійний світогляд
- •Світогляд у поезії
- •Типи світогляду в метафізиці
- •Натуралізм
- •Ідеалізм свободи
- •Об'єктивний ідеалізм
- •Володимир Шинкарук (1928-2001)
- •Світогляд і філософія
- •Ернст Кассирер (1874-1945)
- •Дослідження людини. Вступ до філософії культури
- •Розділ 6. Філософія буття Володимир Ленін (1870-1924)
- •Матеріалізм і емпіріокритицизм Чи існує об'єктивна істина?
- •Фрідріх Шеллінг (1775-1854)
- •Про відношення реального та ідеального в природі
- •До історії нової філософії (мюнхенські лекції)
- •Екзистенціалізм - це гуманізм
- •Розділ 7. Філософське розуміння природи Володимир Вернадський (1863-1945)
- •Декілька слів про ноосферу
- •Ауреліо Печчеї (1908-1984)
- •Людські якості Шість цілей для людства
- •Шість стартових цілей
- •Перша ціль: "зовнішні межі"
- •Друга ціль: "внутрішні межі"
- •Третя ціль: культурна спадщина
- •Четверта ціль: світове співтовариство
- •П'ята ціль: середовище проживання
- •Шоста ціль: виробнича система
- •Заключне слово
- •Денніс Медоуз (нар. 1942)
- •Межі зростання Технічний прогрес і межі зростання
- •Технічний прогрес у моделі світу Енергія та ресурси
- •Контроль над забрудненням навколишнього середовища
- •Зростання врожайності та контроль над народжуваністю
- •Режим перевищення граничного значення
- •Технічний прогрес у реальному житті
- •Побічні ефекти технічного прогресу
- •Проблеми, які не мають технічних вирішень
- •Розділ 8. Людина як предмет філософського осягнення Людвіг Фоєрбах (1804-1872)
- •Фрагменти до характеристики моєї філософської біографії Сумніви
- •Дисертація (про єдиний, універсальний, безкінечний розум)
- •Лекції з логіки та метафізики в ерлангені
- •Думки про смерть та безсмертя
- •Сутність християнства
- •Основні положення філософії
- •Макс Шелер (1874-1928)
- •Місце людини в космосі
- •Еріх Фромм (1900-1980)
- •Анатомія людської деструктивності Інстинкти та людські пристрасті
- •Розділ другий. Фундаментально-феноменологічні розмисли Глава друга. Свідомість та природна дійсність
- •36. Інтенціональне переживання. Переживання як таке
- •39. Свідомість та природна дійсність. "Наївна" людина з її осягненням
- •42. Буття як свідомість та буття як реальність. Принципова відмінність способів споглядання
- •Розділ третій. Питання методики та проблематика чистої феноменології Глава перша. Попередні методичні міркування
- •63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології
- •65. Обернена співвіднесеність феноменології з нею самою
- •66. Адекватне вираження ясних даностей. Однозначні терміни
- •69. Метод цілковито ясного схоплювання сутності
- •70. Метод прояснення сутності та роль сприйняття у ньому. Привілейоване становище нескутої фантазії
- •75. Феноменологія як дескриптивне вчення про сутності чистих переживань
- •Зиґмунд Фройд (1886-1939)
- •І. Я та воно
- •Іі. Я та воно
- •III. Я та над-я (я-ідеал)
- •Евальд Ільєнков (1924-1979)
- •Діалектика ідеального
- •Розділ 10. Теорія пізнання Іммануїл Кант (1724-1804)
- •Критика чистого розуму. Вступ і. Про різницю між чистим і емпіричним знанням
- •Іі. Ми володіємо певними апріорними знаннями, і навіть посполитий розсудок ніколи не позбавлений їх
- •Ііі. Філософія потребує науки, яка б визначала можливість, принципи та обсяг усіх апріорних знань
- •IV. Про різницю між аналітичними і синтетичними судженнями
- •V. У всіх теоретичних науках розуму містяться апріорні синтетичні судження як принципи
- •VI. Загальне завдання чистого розуму
- •VII. Ідея та поділ окремої науки, званої критикою чистого розуму
- •Бертран Рассел (1872-1970)
- •Людське пізнання. Його сфера та межі Розділ і. Індивідуальне і суспільне пізнання
- •Розділ XI. Факт, віра, істина і пізнання а. Факт
- •В. Істина
- •Г. Пізнання
- •Павло Копнін (1922-1971)
- •Гносеологічні та логічні основи науки Розділ V. Істина та її критерій
- •1. Об'єктивна істина
- •2. Істина як процес. Конкретність істини
- •Розділ 11. Філософія та методологія Ілля пригожин (нар. 1917)
- •Порядок із хаосу: Новий діалог "людини з природою"
- •Томас Кун (1922-1996)
- •Структура наукових революцій Вступ Роль історії
- •На шляху до нормальної науки
- •Природа нормальної науки
- •Пол Феєрабенд (1924-1996)
- •Аналітичний покажчик
- •Розділ 12. Філософія мови Ганс-Георг Гадамер (1900-2001)
- •Мова як горизонт герменевтичноі онтології
- •Олександр Потебня (1835-1891)
- •Думка і мова
- •Людвіг Вітгенштайн (1889-1951)
- •Логіко-філософський трактат
- •Розділ 13. Філософське осмислення історичного процесу Карл Маркс (1818-1883)
- •До критики політичної економії Передмова
- •Даніел Белл (нар. 1919)
- •Настання постіндустріального суспільства Вступ
- •Виміри постіндустріального суспільства
- •План цієї книги
- •Самуель Гантінгтон (нар. 1927)
- •Зіткнення цивілізацій модель прийдешнього конфлікту
- •Природа цивілізацій
- •Чому неминуче зіткнення цивілізацій?
- •Лінії розлому між цивілізаціями
- •Об'єднання цивілізацій: синдром "братніх країн"
- •Захід проти іншого світу
- •Розколоті країни
- •Конфуціансько-ісламський блок
- •Висновки для заходу
- •Горизонтальні й вертикальні параметри соціального простору
- •Соціальна стратифікація
- •1. Поняття й визначення
- •2. Основні форми соціальної стратифікації й відносини між ними
- •Соціальна мобільність, її форми та флуктуації
- •1. Концепція соціальної мобільності її форми
- •2. Інтенсивність (або швидкість) і всезагальність вертикальної соціальної мобільності
- •3. Рухливі й нерухливі форми стратифікованих суспільств
- •4. Демократія і вертикальна соціальна мобільність
- •Хосе Ортега-і-гассет (1883-1955)
- •Бунт мас і. Навала мас
- •IV. Зріст життя
- •V. Свідчення статистики
- •VI. Приступаємо до аналізу маси
- •VII. Шляхетне життя і просте життя, або зусилля і безвладність
- •VIII. Чому маси втручаються в усе і чому вони втручаються лише насильно
- •XIII. Найбільша небезпека - держава
- •Герберт Маркузе (1898-1979)
- •Ерос і цивілізація Додаток. Політична передмова 1966 року
- •Розділ 15. Філософія і духовність Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
- •Феноменологія духу Передмова
- •Памфіл Юркевич (1826-1874)
- •Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова божого
- •Семен Франк (1877-1950)
- •Душа людини
- •Розділ 16. Філософія економіки Карл Маркс (1818-1883)
- •Приватна власність і комунізм. Різні етапи розвитку комуністичних поглядів. Грубий, зрівняльний комунізм і комунізм як соціалізм, що збігається з гуманізмом
- •Макс Вебер (1864-1920)
- •Протестантська етика і дух капіталізму постановка проблеми
- •Френсіс Фукуяма (нар. 1952)
- •Довіра: Соціальні добродії і шлях до розквіту Передмова до другого видання
- •Розділ 1. Про ситуацію людини в кінці історії
- •Розділ 3. Масштаб довіри
- •Розділ 4. Мова добра і зла
- •Розділ 5. Соціальні чесноти
- •Розділ 7. Шляхи і манівці соціалі3ованості
- •Розділ 17. Філософія політики Нікколо Мак'явеллі (1469-1527)
- •Державець Скільки існує різновидів володінь і яким чином вони здобуваються
- •Про володіння спадкові
- •Про панства змішані
- •Чому царство Дарія, завойоване Олександером, не повстало проти спадкоємців Олександера по смерті останнього
- •Про риси, за які людей, а найбільше - державців хвалять або гудять
- •Про щедрість і ощадливість
- •Про жорстокість і милосердя і про те, що краще: щоб тебе любили чи щоб тебе боялися
- •Як владарі повинні дотримуватися свого слова
- •Як уникати людської зневаги й ненависті
- •Джон Локк (1632-1704)
- •Два трактати про врядування Про політичне чи громадянське суспільство. Про початки політичних суспільств. Про початки політичних суспільств
- •Юрген Габермас (нар. 1929)
- •Структурні перетворення у сфері відкритості Структурні перетворення суспільної відкритості - три ревізії. Зміна теоретичних меж
- •Розділ 18. Філософія і культура Освальд Шпенглер (1880-1936)
- •Присмерк Європи. Нариси морфології світової історії Вступ. Таблиці. Смисл чисел. Проблема світової історії. Макрокосм. Картина душі і почуття життя
- •Йоганн Гейзинга (1872-1945)
- •Природа і значення гри як явища культури
- •Гра й змагання як чинники формування культури
- •Ігровий елемент сучасної культури
- •Альберт Швейцер (1875-1965)
- •Культура і етика
Проблеми, які не мають технічних вирішень
Коли міста Америки були молодими, вони швидко зростали. Землі було багато, вона була дешевою, безупинно зводилися нові будинки, в урбанізованих районах збільшувалася чисельність населення, зростав випуск промислової продукції. Однак зрештою вся земля у центрі міста була забудована. Була досягнута фізична межа, за якої могли зупинитися зростання чисельності населення та промисловості в цій частині міста. Технічним вирішенням цієї проблеми стало будівництво хмарочосів із ліфтами, що, власне кажучи, призвело до того, що розмір земельної ділянки перестав бути фактором, що обмежує зростання. У центральній частині міста з'явилося більше людей і більше підприємств. Потім виникло нове обмеження. Недостатня швидкість пересування робітників та доставляння товарів у густонаселену центральну частину міста стало обмежувати подальше зростання виробництва. Для цієї проблеми знову було знайдено технічне вирішення - споруджено мережі швидкісних магістралей, системи громадського транспорту, вертолітні стоянки на вершинах найвищих хмарочосів...
Транспортне обмеження вдалося зняти, будинки стали ще вищими, населення зросло ще більше... Заможніші люди, що мають можливість економічного вибору, переїжджали жити у приміську зону. У центральних районах міста - шум, високий рівень забруднення навколишнього середовища, злочинність, наркоманія, зубожіння, страйки робітників і перебої в роботі сфери соціальних послуг. Якість життя у центральному районі міста впала. Часткове припинення зростання населення і промисловості у місті пояснюється виникненням проблем, що не мають технічних вирішень. Технічне рішення можна визначити як "таке, котре потребує внесення змін тільки в методи технічних наук і майже не потребує внесення змін у систему загальнолюдських цінностей та уявлення про мораль". Багато проблем сьогодення не мають технічних вирішень. Прикладами можуть бути гонка ядерних озброєнь, расова ворожнеча, безробіття. Навіть якщо технічному прогресу буде під силу задовольнити усі фізичні потреби, цілком може виникнути проблема, яка не має технічного вирішення, або ціла низка таких проблем, що зрештою покладе край зростанню населення та капіталу.
Вибір меж
У минулому технічне вирішення проблем, породжуваних природною реакцією навколишнього середовища на будь-який процес зростання, здійснювалося настільки успішно, що навколо принципу боротьби за подолання меж, які виникли, на відміну від принципу існування в рамках цих меж, сформувався цілий прошарок культури. Він підживлювався уявленнями про колосальні розміри землі та наявних на ній запасів ресурсів і відносної малості людини і масштабів її діяльності. Але співвідношення між фізичними межами Землі та масштабами людської діяльності змінюється. Криві експоненціального зростання щорічно додають в екосистему мільйони людей та мільярди тонн забруднювачів навколишнього середовища. Навіть в океані, котрий колись здавався практично невичерпним, один за одним зникають види живих організмів, що його населяють...
Багато хто може не погодитися з твердженням, що зупинка зростання населення і капіталу повинна відбутися в недалекому майбутньому, але практично ніхто не стане стверджувати, що матеріальне зростання на нашій планеті може тривати нескінченно. На сучасному етапі історії майже в усіх сферах людської діяльності поки що є можливість зробити раніше згаданий вибір. Людина ще може сама встановити для себе межі зростання і зупинити його на власний розсуд за рахунок ослаблення частини сильних впливів, що породжують зростання капіталу та чисельності населення, або за рахунок включення в систему відповідних контр дій, які протидіють зростанню, або за рахунок того та іншого одночасно. Такі контр дії за реалізації їх на практиці швидше за все виявляться непопулярними. Вони, безперечно, будуть потребувати значного перетворення існуючих соціальних та економічних структур, які культивувалися століттями зростання та глибоко позначилися у культурі. Альтернативою цьому шляху є очікування настання такого часу, коли вартість технічного прогресу перевищить кредитоспроможність суспільства, чи побічні ефекти технічного прогресу почнуть самі гальмувати зростання, чи коли виникнуть проблеми, які не матимуть технічного вирішення. Після настання такого моменту можливості вибору вже не буде. Зростання буде зупинено такими впливами, які більше не залежать від вибору людини, і ситуація, що виникла, як показує розглянута тут модель світу, може здатися значно гіршою порівняно з тими ситуаціями, котрі людство могло б вибрати для себе саме.
Ми вирішили за необхідне так докладно зупинитися тут на аналізі наслідків технічного прогресу, оскільки, як з'ясувалося, "технічний оптимізм"
- найбільш небезпечна реакція, яка найчастіше зустрічається, на отримані за допомогою розглянутої моделі світу висновки. Справа в тому, що технічний прогрес може послабити симптоми проблеми, але аж ніяк не вплинути на причини проблеми, котрі її породжують. Таким чином, віра в технічний прогрес як засіб вирішення всіх проблем може відвернути нашу увагу від більш фундаментальної проблеми - проблеми зростання в кінцевій системі - і перешкодити нам вжити ефективних заходів, щодо забезпечення її вирішення.
З іншого боку, ми, звичайно, не збираємося дискредитувати технічний прогрес як щось похмуре, марне чи непотрібне. Ми самі є фахівцями у галузі техніки і працюємо в технічній установі. Ми глибоко впевнені, що чимало з розглянутих тут технологічних нововведень - повторне отримання сировини з відходів, пристрої для захисту навколишнього середовища від забруднення, протизаплідні засоби - стануть життєво важливими для забезпечення майбутнього існування людського суспільства, якщо вони будуть використовуватися поряд з упровадженням самою людиною свідомих обмежень зростання в системі. Ми виступили б проти необґрунтованої відмови від вигід технічного прогресу з такою самою переконливістю, з якою виступаємо тут проти їх необґрунтованого прийняття. Можливо, найкращим коротким виразом нашої позиції з цього питання є гасло асоціації "Сьєрра клаб": "Не сліпе заперечення прогресу, а заперечення сліпого прогресу". Нам хотілося б сподіватися, що за прийняття кожної нової технології суспільство враховуватиме відповіді на три наведених нижче питання перед тим, як ця технологія буде впроваджена та набуде великого поширення. Ось ці питання:
1. Які будуть побічні ефекти, як фізичні, так і соціальні, від великомасштабного впровадження нової технології?
2. Які соціальні зміни необхідно здійснити до впровадження цієї технології і скільки часу необхідно на їх реалізацію?
3. Якщо нова технологія може бути успішно реалізована й усуне яку-небудь природну межу зростання, то на яку наступну межу вийде система, випробовуючи це зростання? Чи надасть перевагу суспільство тому, щоб опинитися віч-на-віч із проблемами виходу на другу межу чи захоче залишитися з проблемами, породженими виходом на ту межу, яку нова технологія покликана усунути?
