
- •Передмова
- •Розділ 1. Філософія як соціокультурний феномен Сергій Кримський (нар. 1930 р.)
- •Філософія - авантюра духу чи літургія смислу?
- •Борис Яковенко (1884-1949)
- •Що таке філософія? (вступ до трансценденталізму)
- •Карл Ясперс (1883-1969)
- •Філософська віра Поняття філософської віри
- •Зміст філософської віри
- •Простір змісту віри
- •Розум і комунікація
- •Розділ 2. Філософія як система знання Евальд Ільєнков (1924-1979)
- •Філософія і молодість
- •Рене Декарт (1596-1650)
- •Метафізичні розмисли
- •Міркування стосовно наук
- •Головні правила методу
- •Мартін Гайдеггер (1889-1976)
- •Що таке метафізика?
- •Розділ 3. Категорії філософії, їх зміст і функції Аристотель (384-322 до н. Е.)
- •Категорії Глава п'ята [Сутність]
- •Глава шоста [Кількість]
- •Глава сьома [Співвідношення]
- •Глава восьма [Якість]
- •Глава дванадцята [Первинне й вторинне]
- •Глава тринадцята [Дане разом]
- •Глава чотирнадцята [Шість видів руху]
- •Глава п'ятнадцята [Володіння]
- •Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
- •Наука логіки Розділ перший. Вчення про буття
- •§ 86. Чисте буття утворює початок, тому що воно одночасно є й чистою думкою, і невизначеною простою безпосередністю, а першопочаток не може бути чим-небудь опосередкованим і визначеним.
- •§ 88. Так само й ніщо як безпосереднє, таке, що дорівнює собі, є, навпаки, тим самим, що й буття. Істину як буття, так і ніщо становить єдність їх обох, ця єдність є становлення.
- •§ 101. Кількість, істотно покладена з визначеністю, що в ній міститься, яка виключає всі інші, є визначеною кількістю (Quantum), обмеженою кількістю.
- •§ 103. Границя тотожна з цілим визначеної кількості; як різноманітне в собі, вона є екстенсивною величиною, але як у собі проста визначеність, вона є інтенсивною величиною, або ступенем.
- •§ 107. Міра є якісно визначеною кількістю насамперед як безпосереднє; вона є визначеною кількістю, з якою пов'язане деяке наявне буття або деяка якість.
- •Розділ другий. Вчення про сутність
- •§ 115. Сутність світиться в собі видимістю, або є чистою рефлексією; таким чином, вона є лише відношенням із собою, але не як безпосереднє відношення, а як рефлексування, вона є тотожністю із собою.
- •Розділ третій. Вчення про поняття
- •§ 178. Судження поняття має своїм змістом поняття, тотальність у простій формі, загальне в його досконалій визначеності.
- •Критика чистого розуму Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять Аналітики понять розділ перший. Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять
- •Трансцендентальний дороговказ для відкриття всіх чистих розсудкових понять Секція перша. Про логічне застосування розсудку взагалі
- •Трансцендентальний дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях
- •Секція третя. Про чисті розсудкові поняття, або категорії
- •Розділ 4. Основні етапи розвитку філософської думки Григорій Сковорода (1722-1794)
- •Дружеский разговор о душевном мире
- •Генеалогія моралі Трактат перший. "добро і зло". "хороше і дурне"
- •Емманюель Левінас (1905-1995)
- •Чи є онтологія фундаментальною?
- •1. Примат онтології
- •2. Сучасна онтологія
- •3. Двозначність сучасної онтології
- •4. Інший як співрозмовник
- •5. Етичне значення іншого
- •Розділ 5. Філософія та світогляд Вільгельм Дильтей (1833-1911)
- •Типи світогляду і виявлення їх у метафізичних системах і. Життя й світогляд
- •Життєвий досвід
- •Загадка життя
- •Закон утворення світоглядів
- •Будова світогляду
- •Багатоманіття світоглядів
- •Типи світогляду в релігії, поезії й літературі
- •Релігійний світогляд
- •Світогляд у поезії
- •Типи світогляду в метафізиці
- •Натуралізм
- •Ідеалізм свободи
- •Об'єктивний ідеалізм
- •Володимир Шинкарук (1928-2001)
- •Світогляд і філософія
- •Ернст Кассирер (1874-1945)
- •Дослідження людини. Вступ до філософії культури
- •Розділ 6. Філософія буття Володимир Ленін (1870-1924)
- •Матеріалізм і емпіріокритицизм Чи існує об'єктивна істина?
- •Фрідріх Шеллінг (1775-1854)
- •Про відношення реального та ідеального в природі
- •До історії нової філософії (мюнхенські лекції)
- •Екзистенціалізм - це гуманізм
- •Розділ 7. Філософське розуміння природи Володимир Вернадський (1863-1945)
- •Декілька слів про ноосферу
- •Ауреліо Печчеї (1908-1984)
- •Людські якості Шість цілей для людства
- •Шість стартових цілей
- •Перша ціль: "зовнішні межі"
- •Друга ціль: "внутрішні межі"
- •Третя ціль: культурна спадщина
- •Четверта ціль: світове співтовариство
- •П'ята ціль: середовище проживання
- •Шоста ціль: виробнича система
- •Заключне слово
- •Денніс Медоуз (нар. 1942)
- •Межі зростання Технічний прогрес і межі зростання
- •Технічний прогрес у моделі світу Енергія та ресурси
- •Контроль над забрудненням навколишнього середовища
- •Зростання врожайності та контроль над народжуваністю
- •Режим перевищення граничного значення
- •Технічний прогрес у реальному житті
- •Побічні ефекти технічного прогресу
- •Проблеми, які не мають технічних вирішень
- •Розділ 8. Людина як предмет філософського осягнення Людвіг Фоєрбах (1804-1872)
- •Фрагменти до характеристики моєї філософської біографії Сумніви
- •Дисертація (про єдиний, універсальний, безкінечний розум)
- •Лекції з логіки та метафізики в ерлангені
- •Думки про смерть та безсмертя
- •Сутність християнства
- •Основні положення філософії
- •Макс Шелер (1874-1928)
- •Місце людини в космосі
- •Еріх Фромм (1900-1980)
- •Анатомія людської деструктивності Інстинкти та людські пристрасті
- •Розділ другий. Фундаментально-феноменологічні розмисли Глава друга. Свідомість та природна дійсність
- •36. Інтенціональне переживання. Переживання як таке
- •39. Свідомість та природна дійсність. "Наївна" людина з її осягненням
- •42. Буття як свідомість та буття як реальність. Принципова відмінність способів споглядання
- •Розділ третій. Питання методики та проблематика чистої феноменології Глава перша. Попередні методичні міркування
- •63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології
- •65. Обернена співвіднесеність феноменології з нею самою
- •66. Адекватне вираження ясних даностей. Однозначні терміни
- •69. Метод цілковито ясного схоплювання сутності
- •70. Метод прояснення сутності та роль сприйняття у ньому. Привілейоване становище нескутої фантазії
- •75. Феноменологія як дескриптивне вчення про сутності чистих переживань
- •Зиґмунд Фройд (1886-1939)
- •І. Я та воно
- •Іі. Я та воно
- •III. Я та над-я (я-ідеал)
- •Евальд Ільєнков (1924-1979)
- •Діалектика ідеального
- •Розділ 10. Теорія пізнання Іммануїл Кант (1724-1804)
- •Критика чистого розуму. Вступ і. Про різницю між чистим і емпіричним знанням
- •Іі. Ми володіємо певними апріорними знаннями, і навіть посполитий розсудок ніколи не позбавлений їх
- •Ііі. Філософія потребує науки, яка б визначала можливість, принципи та обсяг усіх апріорних знань
- •IV. Про різницю між аналітичними і синтетичними судженнями
- •V. У всіх теоретичних науках розуму містяться апріорні синтетичні судження як принципи
- •VI. Загальне завдання чистого розуму
- •VII. Ідея та поділ окремої науки, званої критикою чистого розуму
- •Бертран Рассел (1872-1970)
- •Людське пізнання. Його сфера та межі Розділ і. Індивідуальне і суспільне пізнання
- •Розділ XI. Факт, віра, істина і пізнання а. Факт
- •В. Істина
- •Г. Пізнання
- •Павло Копнін (1922-1971)
- •Гносеологічні та логічні основи науки Розділ V. Істина та її критерій
- •1. Об'єктивна істина
- •2. Істина як процес. Конкретність істини
- •Розділ 11. Філософія та методологія Ілля пригожин (нар. 1917)
- •Порядок із хаосу: Новий діалог "людини з природою"
- •Томас Кун (1922-1996)
- •Структура наукових революцій Вступ Роль історії
- •На шляху до нормальної науки
- •Природа нормальної науки
- •Пол Феєрабенд (1924-1996)
- •Аналітичний покажчик
- •Розділ 12. Філософія мови Ганс-Георг Гадамер (1900-2001)
- •Мова як горизонт герменевтичноі онтології
- •Олександр Потебня (1835-1891)
- •Думка і мова
- •Людвіг Вітгенштайн (1889-1951)
- •Логіко-філософський трактат
- •Розділ 13. Філософське осмислення історичного процесу Карл Маркс (1818-1883)
- •До критики політичної економії Передмова
- •Даніел Белл (нар. 1919)
- •Настання постіндустріального суспільства Вступ
- •Виміри постіндустріального суспільства
- •План цієї книги
- •Самуель Гантінгтон (нар. 1927)
- •Зіткнення цивілізацій модель прийдешнього конфлікту
- •Природа цивілізацій
- •Чому неминуче зіткнення цивілізацій?
- •Лінії розлому між цивілізаціями
- •Об'єднання цивілізацій: синдром "братніх країн"
- •Захід проти іншого світу
- •Розколоті країни
- •Конфуціансько-ісламський блок
- •Висновки для заходу
- •Горизонтальні й вертикальні параметри соціального простору
- •Соціальна стратифікація
- •1. Поняття й визначення
- •2. Основні форми соціальної стратифікації й відносини між ними
- •Соціальна мобільність, її форми та флуктуації
- •1. Концепція соціальної мобільності її форми
- •2. Інтенсивність (або швидкість) і всезагальність вертикальної соціальної мобільності
- •3. Рухливі й нерухливі форми стратифікованих суспільств
- •4. Демократія і вертикальна соціальна мобільність
- •Хосе Ортега-і-гассет (1883-1955)
- •Бунт мас і. Навала мас
- •IV. Зріст життя
- •V. Свідчення статистики
- •VI. Приступаємо до аналізу маси
- •VII. Шляхетне життя і просте життя, або зусилля і безвладність
- •VIII. Чому маси втручаються в усе і чому вони втручаються лише насильно
- •XIII. Найбільша небезпека - держава
- •Герберт Маркузе (1898-1979)
- •Ерос і цивілізація Додаток. Політична передмова 1966 року
- •Розділ 15. Філософія і духовність Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
- •Феноменологія духу Передмова
- •Памфіл Юркевич (1826-1874)
- •Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова божого
- •Семен Франк (1877-1950)
- •Душа людини
- •Розділ 16. Філософія економіки Карл Маркс (1818-1883)
- •Приватна власність і комунізм. Різні етапи розвитку комуністичних поглядів. Грубий, зрівняльний комунізм і комунізм як соціалізм, що збігається з гуманізмом
- •Макс Вебер (1864-1920)
- •Протестантська етика і дух капіталізму постановка проблеми
- •Френсіс Фукуяма (нар. 1952)
- •Довіра: Соціальні добродії і шлях до розквіту Передмова до другого видання
- •Розділ 1. Про ситуацію людини в кінці історії
- •Розділ 3. Масштаб довіри
- •Розділ 4. Мова добра і зла
- •Розділ 5. Соціальні чесноти
- •Розділ 7. Шляхи і манівці соціалі3ованості
- •Розділ 17. Філософія політики Нікколо Мак'явеллі (1469-1527)
- •Державець Скільки існує різновидів володінь і яким чином вони здобуваються
- •Про володіння спадкові
- •Про панства змішані
- •Чому царство Дарія, завойоване Олександером, не повстало проти спадкоємців Олександера по смерті останнього
- •Про риси, за які людей, а найбільше - державців хвалять або гудять
- •Про щедрість і ощадливість
- •Про жорстокість і милосердя і про те, що краще: щоб тебе любили чи щоб тебе боялися
- •Як владарі повинні дотримуватися свого слова
- •Як уникати людської зневаги й ненависті
- •Джон Локк (1632-1704)
- •Два трактати про врядування Про політичне чи громадянське суспільство. Про початки політичних суспільств. Про початки політичних суспільств
- •Юрген Габермас (нар. 1929)
- •Структурні перетворення у сфері відкритості Структурні перетворення суспільної відкритості - три ревізії. Зміна теоретичних меж
- •Розділ 18. Філософія і культура Освальд Шпенглер (1880-1936)
- •Присмерк Європи. Нариси морфології світової історії Вступ. Таблиці. Смисл чисел. Проблема світової історії. Макрокосм. Картина душі і почуття життя
- •Йоганн Гейзинга (1872-1945)
- •Природа і значення гри як явища культури
- •Гра й змагання як чинники формування культури
- •Ігровий елемент сучасної культури
- •Альберт Швейцер (1875-1965)
- •Культура і етика
Глава тринадцята [Дане разом]
Як про дані разом у прямому й найбільш основному розумінні говорять про ті речі, які виникають у той самий час: жодна з них не є попередньою чи наступною, тому про них говорять, що вони разом за часом. А дані разом за природою - це ті речі, які, щоправда, допускають зворотний плин буття, але одна жодним чином не є причиною буття іншої, як, наприклад, у подвійного й половинного: вони, щоправда, допускають зворотний [плин буття] (адже якщо є подвійне, то є й половинне, і, якщо є половинне, то є й подвійне), але жодне з них не є причиною буття іншого).
Даними разом за природою називаються також види, співпідпорядковані одному роду. Співпідпорядкованими називаються види, протиставлені одні одному в одному і тому самому середовищі, наприклад пірнате - те, що живе на суші й у воді. Всі вони супідрядні тому самому роду: адже жива істота поділяється на ці види - на пірнате, що живе на суші й у воді, і жоден із цих видів не є первинним до іншого виду і не є наступним стосовно нього, а тому потрібно вважати, що всі такого роду тварини за природою однакові разом. І кожна з них може, у свою чергу, бути розділена на підвиди, наприклад те, що живе на суші, і пірнате, і те що живе у воді. Отже, і ті підвиди є однаковими за природою, які, належачи до того самого роду, протиставляються у тому самому середовищі.
Роди завжди первинні видам: вони не допускають зворотного [відносно видів] плину буття; наприклад, якщо є тварина, що живе у воді, то є жива істота, але якщо є жива істота, не обов'язкова є тварина, що живе у воді. Отже, спільними за природою називаються ті [речі], які, щоправда, допускають зворотний плин буття, але одна жодним чином не є причиною буття іншої, а також [види], співпідпорядковані тому самому роду; у прямому розумінні - спільними є ті речі, які виникають у той самий час.
Глава чотирнадцята [Шість видів руху]
Є шість видів руху - виникнення, знищення, збільшення, зменшення, перетворення й переміщення.
Отже, всі рухи суттєво відрізняються один від одного. Справді, виникнення - це не знищення, збільшення - це не зменшення або переміщення, і так само в інших випадках. Відносно перетворення є сумнів: чи не в тому справа, що те, що змінюється в якості, з необхідністю змінюється через який-небудь інший рух. Але це неправильно, тому що майже в усіх або в більшості випадків під час випробування нами будь-чого виявляється таким, що піддається зміні в якості, не беручи участь у жодному з інших рухів. Справді, те, що рухається в тому розумінні, що воно щось випробовує або зазнає, не обов'язково збільшується або зменшується, і так само не бере участь у всіх інших рухах, так що перетворення, можна сказати, відмінне від усіх інших рухів тим, що якби воно було тотожне їм, таке, що змінюється в якості, мало б негайно збільшуватися або зменшуватися, або випливати якось з інших рухів; проте це не обов'язково. Так само те, що збільшується або рухається яким-небудь іншим чином, мало б у такому випадку змінюватися в якості, однак буває, що збільшуються, не змінюючись у якості; так, квадрат, якщо прирівняти до нього гнома, щоправда, збільшується, але іншим за якістю не стає і точно так само в інших подібних випадках. Так що, мабуть, усі ці рухи відрізняються один від одного.
Руху взагалі протилежний спокій, але окремим видам руху - окремі види руху: виникненню - знищення, збільшенню - зменшення, переміщенню - спокій. Найбільшою мірою протилежне, очевидно, переміщенню переміщення в протилежному напрямку, наприклад, руху вниз - рух нагору й руху з гори - рух знизу. А для виду руху, для якого нелегко вказати, що йому протилежне, здається, нічого не протилежне, якщо тільки йому не протиставити незмінність у якості або зміну в протилежну якість, подібно тому як переміщенню протиставляють перебування на місці або переміщення в протилежному напрямку, адже перетворення є зміною якості. Тому руху відносно якості буде протилежна незмінність у якості або зміна в протилежну якість, наприклад те, що стає білим, - тому, що стає чорним, оскільки зміна в якості перетворюються тут у протилежне.