- •Передмова
- •Розділ 1. Філософія як соціокультурний феномен Сергій Кримський (нар. 1930 р.)
- •Філософія - авантюра духу чи літургія смислу?
- •Борис Яковенко (1884-1949)
- •Що таке філософія? (вступ до трансценденталізму)
- •Карл Ясперс (1883-1969)
- •Філософська віра Поняття філософської віри
- •Зміст філософської віри
- •Простір змісту віри
- •Розум і комунікація
- •Розділ 2. Філософія як система знання Евальд Ільєнков (1924-1979)
- •Філософія і молодість
- •Рене Декарт (1596-1650)
- •Метафізичні розмисли
- •Міркування стосовно наук
- •Головні правила методу
- •Мартін Гайдеггер (1889-1976)
- •Що таке метафізика?
- •Розділ 3. Категорії філософії, їх зміст і функції Аристотель (384-322 до н. Е.)
- •Категорії Глава п'ята [Сутність]
- •Глава шоста [Кількість]
- •Глава сьома [Співвідношення]
- •Глава восьма [Якість]
- •Глава дванадцята [Первинне й вторинне]
- •Глава тринадцята [Дане разом]
- •Глава чотирнадцята [Шість видів руху]
- •Глава п'ятнадцята [Володіння]
- •Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
- •Наука логіки Розділ перший. Вчення про буття
- •§ 86. Чисте буття утворює початок, тому що воно одночасно є й чистою думкою, і невизначеною простою безпосередністю, а першопочаток не може бути чим-небудь опосередкованим і визначеним.
- •§ 88. Так само й ніщо як безпосереднє, таке, що дорівнює собі, є, навпаки, тим самим, що й буття. Істину як буття, так і ніщо становить єдність їх обох, ця єдність є становлення.
- •§ 101. Кількість, істотно покладена з визначеністю, що в ній міститься, яка виключає всі інші, є визначеною кількістю (Quantum), обмеженою кількістю.
- •§ 103. Границя тотожна з цілим визначеної кількості; як різноманітне в собі, вона є екстенсивною величиною, але як у собі проста визначеність, вона є інтенсивною величиною, або ступенем.
- •§ 107. Міра є якісно визначеною кількістю насамперед як безпосереднє; вона є визначеною кількістю, з якою пов'язане деяке наявне буття або деяка якість.
- •Розділ другий. Вчення про сутність
- •§ 115. Сутність світиться в собі видимістю, або є чистою рефлексією; таким чином, вона є лише відношенням із собою, але не як безпосереднє відношення, а як рефлексування, вона є тотожністю із собою.
- •Розділ третій. Вчення про поняття
- •§ 178. Судження поняття має своїм змістом поняття, тотальність у простій формі, загальне в його досконалій визначеності.
- •Критика чистого розуму Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять Аналітики понять розділ перший. Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять
- •Трансцендентальний дороговказ для відкриття всіх чистих розсудкових понять Секція перша. Про логічне застосування розсудку взагалі
- •Трансцендентальний дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях
- •Секція третя. Про чисті розсудкові поняття, або категорії
- •Розділ 4. Основні етапи розвитку філософської думки Григорій Сковорода (1722-1794)
- •Дружеский разговор о душевном мире
- •Генеалогія моралі Трактат перший. "добро і зло". "хороше і дурне"
- •Емманюель Левінас (1905-1995)
- •Чи є онтологія фундаментальною?
- •1. Примат онтології
- •2. Сучасна онтологія
- •3. Двозначність сучасної онтології
- •4. Інший як співрозмовник
- •5. Етичне значення іншого
- •Розділ 5. Філософія та світогляд Вільгельм Дильтей (1833-1911)
- •Типи світогляду і виявлення їх у метафізичних системах і. Життя й світогляд
- •Життєвий досвід
- •Загадка життя
- •Закон утворення світоглядів
- •Будова світогляду
- •Багатоманіття світоглядів
- •Типи світогляду в релігії, поезії й літературі
- •Релігійний світогляд
- •Світогляд у поезії
- •Типи світогляду в метафізиці
- •Натуралізм
- •Ідеалізм свободи
- •Об'єктивний ідеалізм
- •Володимир Шинкарук (1928-2001)
- •Світогляд і філософія
- •Ернст Кассирер (1874-1945)
- •Дослідження людини. Вступ до філософії культури
- •Розділ 6. Філософія буття Володимир Ленін (1870-1924)
- •Матеріалізм і емпіріокритицизм Чи існує об'єктивна істина?
- •Фрідріх Шеллінг (1775-1854)
- •Про відношення реального та ідеального в природі
- •До історії нової філософії (мюнхенські лекції)
- •Екзистенціалізм - це гуманізм
- •Розділ 7. Філософське розуміння природи Володимир Вернадський (1863-1945)
- •Декілька слів про ноосферу
- •Ауреліо Печчеї (1908-1984)
- •Людські якості Шість цілей для людства
- •Шість стартових цілей
- •Перша ціль: "зовнішні межі"
- •Друга ціль: "внутрішні межі"
- •Третя ціль: культурна спадщина
- •Четверта ціль: світове співтовариство
- •П'ята ціль: середовище проживання
- •Шоста ціль: виробнича система
- •Заключне слово
- •Денніс Медоуз (нар. 1942)
- •Межі зростання Технічний прогрес і межі зростання
- •Технічний прогрес у моделі світу Енергія та ресурси
- •Контроль над забрудненням навколишнього середовища
- •Зростання врожайності та контроль над народжуваністю
- •Режим перевищення граничного значення
- •Технічний прогрес у реальному житті
- •Побічні ефекти технічного прогресу
- •Проблеми, які не мають технічних вирішень
- •Розділ 8. Людина як предмет філософського осягнення Людвіг Фоєрбах (1804-1872)
- •Фрагменти до характеристики моєї філософської біографії Сумніви
- •Дисертація (про єдиний, універсальний, безкінечний розум)
- •Лекції з логіки та метафізики в ерлангені
- •Думки про смерть та безсмертя
- •Сутність християнства
- •Основні положення філософії
- •Макс Шелер (1874-1928)
- •Місце людини в космосі
- •Еріх Фромм (1900-1980)
- •Анатомія людської деструктивності Інстинкти та людські пристрасті
- •Розділ другий. Фундаментально-феноменологічні розмисли Глава друга. Свідомість та природна дійсність
- •36. Інтенціональне переживання. Переживання як таке
- •39. Свідомість та природна дійсність. "Наївна" людина з її осягненням
- •42. Буття як свідомість та буття як реальність. Принципова відмінність способів споглядання
- •Розділ третій. Питання методики та проблематика чистої феноменології Глава перша. Попередні методичні міркування
- •63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології
- •65. Обернена співвіднесеність феноменології з нею самою
- •66. Адекватне вираження ясних даностей. Однозначні терміни
- •69. Метод цілковито ясного схоплювання сутності
- •70. Метод прояснення сутності та роль сприйняття у ньому. Привілейоване становище нескутої фантазії
- •75. Феноменологія як дескриптивне вчення про сутності чистих переживань
- •Зиґмунд Фройд (1886-1939)
- •І. Я та воно
- •Іі. Я та воно
- •III. Я та над-я (я-ідеал)
- •Евальд Ільєнков (1924-1979)
- •Діалектика ідеального
- •Розділ 10. Теорія пізнання Іммануїл Кант (1724-1804)
- •Критика чистого розуму. Вступ і. Про різницю між чистим і емпіричним знанням
- •Іі. Ми володіємо певними апріорними знаннями, і навіть посполитий розсудок ніколи не позбавлений їх
- •Ііі. Філософія потребує науки, яка б визначала можливість, принципи та обсяг усіх апріорних знань
- •IV. Про різницю між аналітичними і синтетичними судженнями
- •V. У всіх теоретичних науках розуму містяться апріорні синтетичні судження як принципи
- •VI. Загальне завдання чистого розуму
- •VII. Ідея та поділ окремої науки, званої критикою чистого розуму
- •Бертран Рассел (1872-1970)
- •Людське пізнання. Його сфера та межі Розділ і. Індивідуальне і суспільне пізнання
- •Розділ XI. Факт, віра, істина і пізнання а. Факт
- •В. Істина
- •Г. Пізнання
- •Павло Копнін (1922-1971)
- •Гносеологічні та логічні основи науки Розділ V. Істина та її критерій
- •1. Об'єктивна істина
- •2. Істина як процес. Конкретність істини
- •Розділ 11. Філософія та методологія Ілля пригожин (нар. 1917)
- •Порядок із хаосу: Новий діалог "людини з природою"
- •Томас Кун (1922-1996)
- •Структура наукових революцій Вступ Роль історії
- •На шляху до нормальної науки
- •Природа нормальної науки
- •Пол Феєрабенд (1924-1996)
- •Аналітичний покажчик
- •Розділ 12. Філософія мови Ганс-Георг Гадамер (1900-2001)
- •Мова як горизонт герменевтичноі онтології
- •Олександр Потебня (1835-1891)
- •Думка і мова
- •Людвіг Вітгенштайн (1889-1951)
- •Логіко-філософський трактат
- •Розділ 13. Філософське осмислення історичного процесу Карл Маркс (1818-1883)
- •До критики політичної економії Передмова
- •Даніел Белл (нар. 1919)
- •Настання постіндустріального суспільства Вступ
- •Виміри постіндустріального суспільства
- •План цієї книги
- •Самуель Гантінгтон (нар. 1927)
- •Зіткнення цивілізацій модель прийдешнього конфлікту
- •Природа цивілізацій
- •Чому неминуче зіткнення цивілізацій?
- •Лінії розлому між цивілізаціями
- •Об'єднання цивілізацій: синдром "братніх країн"
- •Захід проти іншого світу
- •Розколоті країни
- •Конфуціансько-ісламський блок
- •Висновки для заходу
- •Горизонтальні й вертикальні параметри соціального простору
- •Соціальна стратифікація
- •1. Поняття й визначення
- •2. Основні форми соціальної стратифікації й відносини між ними
- •Соціальна мобільність, її форми та флуктуації
- •1. Концепція соціальної мобільності її форми
- •2. Інтенсивність (або швидкість) і всезагальність вертикальної соціальної мобільності
- •3. Рухливі й нерухливі форми стратифікованих суспільств
- •4. Демократія і вертикальна соціальна мобільність
- •Хосе Ортега-і-гассет (1883-1955)
- •Бунт мас і. Навала мас
- •IV. Зріст життя
- •V. Свідчення статистики
- •VI. Приступаємо до аналізу маси
- •VII. Шляхетне життя і просте життя, або зусилля і безвладність
- •VIII. Чому маси втручаються в усе і чому вони втручаються лише насильно
- •XIII. Найбільша небезпека - держава
- •Герберт Маркузе (1898-1979)
- •Ерос і цивілізація Додаток. Політична передмова 1966 року
- •Розділ 15. Філософія і духовність Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
- •Феноменологія духу Передмова
- •Памфіл Юркевич (1826-1874)
- •Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова божого
- •Семен Франк (1877-1950)
- •Душа людини
- •Розділ 16. Філософія економіки Карл Маркс (1818-1883)
- •Приватна власність і комунізм. Різні етапи розвитку комуністичних поглядів. Грубий, зрівняльний комунізм і комунізм як соціалізм, що збігається з гуманізмом
- •Макс Вебер (1864-1920)
- •Протестантська етика і дух капіталізму постановка проблеми
- •Френсіс Фукуяма (нар. 1952)
- •Довіра: Соціальні добродії і шлях до розквіту Передмова до другого видання
- •Розділ 1. Про ситуацію людини в кінці історії
- •Розділ 3. Масштаб довіри
- •Розділ 4. Мова добра і зла
- •Розділ 5. Соціальні чесноти
- •Розділ 7. Шляхи і манівці соціалі3ованості
- •Розділ 17. Філософія політики Нікколо Мак'явеллі (1469-1527)
- •Державець Скільки існує різновидів володінь і яким чином вони здобуваються
- •Про володіння спадкові
- •Про панства змішані
- •Чому царство Дарія, завойоване Олександером, не повстало проти спадкоємців Олександера по смерті останнього
- •Про риси, за які людей, а найбільше - державців хвалять або гудять
- •Про щедрість і ощадливість
- •Про жорстокість і милосердя і про те, що краще: щоб тебе любили чи щоб тебе боялися
- •Як владарі повинні дотримуватися свого слова
- •Як уникати людської зневаги й ненависті
- •Джон Локк (1632-1704)
- •Два трактати про врядування Про політичне чи громадянське суспільство. Про початки політичних суспільств. Про початки політичних суспільств
- •Юрген Габермас (нар. 1929)
- •Структурні перетворення у сфері відкритості Структурні перетворення суспільної відкритості - три ревізії. Зміна теоретичних меж
- •Розділ 18. Філософія і культура Освальд Шпенглер (1880-1936)
- •Присмерк Європи. Нариси морфології світової історії Вступ. Таблиці. Смисл чисел. Проблема світової історії. Макрокосм. Картина душі і почуття життя
- •Йоганн Гейзинга (1872-1945)
- •Природа і значення гри як явища культури
- •Гра й змагання як чинники формування культури
- •Ігровий елемент сучасної культури
- •Альберт Швейцер (1875-1965)
- •Культура і етика
2. Інтенсивність (або швидкість) і всезагальність вертикальної соціальної мобільності
З кількісного погляду варто розмежовувати інтенсивність і всезагальність вертикальної мобільності. Під інтенсивністю розуміється вертикальна соціальна дистанція або кількість рівнів - економічних, професійних або політичних, які проходить індивід у його висхідному або низхідному русі за визначений період часу. Якщо, наприклад, деякий індивід за рік піднімається з позиції людини з річним доходом у 500 доларів до позиції з доходом у 50 тисяч доларів, а інший за той самий період із тієї самої вихідної позиції піднімається до рівня в 1000 доларів, то в першому випадку інтенсивність економічного підйому буде в 50 разів більша, ніж у другому. Для відповідної зміни інтенсивність вертикальної мобільності може бути виміряна і у сфері політичної й професійної стратифікації.
Під всезагальність вертикальної мобільності мається на увазі число індивідів, які змінили своє соціальне становище у вертикальному напрямку за визначений проміжок часу. Абсолютне число таких індивідів дає абсолютну всезагальність вертикальної мобільності у структурі даного населення країни; пропорція таких індивідів до всього населення дає відносну всезагальність вертикальної мобільності.
Нарешті, об'єднавши інтенсивність і відносну всезагальність вертикальної мобільності у визначеній соціальній сфері (скажімо, в економіці), можна отримати сукупний показник вертикальної економічної мобільності певного суспільства. Якщо порівняти, таким чином, одне суспільство з іншим, або одне і те саме суспільство в різні періоди свого розвитку, можна виявити, в якому з них або в який період сукупна мобільність вища. Те саме можна сказати і про сукупний показник політичної й професійної вертикальної мобільності.
3. Рухливі й нерухливі форми стратифікованих суспільств
На підставі зазначеного вище легко помітити, що соціальна стратифікація однієї і тієї самої висоти, а також того самого профілю може мати різну внутрішню структуру, яка викликана відмінностями в інтенсивності й всезагальності горизонтальної й вертикальної мобільності. Теоретично може існувати стратифіковане суспільство, в якому вертикальна соціальна мобільність дорівнює нулю. Це означає, що всередині такого суспільства немає сходження й спаду, не існує жодного переміщення членів цього суспільства, кожен індивід назавжди прикріплений до тієї соціальної верстви, у якій він породжений. У такому суспільстві оболонки, що відокремлюють один рівень від іншого, абсолютно непроникні, у них немає жодних "отворів" і немає жодних сходинок, крізь які і якими мешканці різних рівнів могли б переходити з одного поверху на інший. Такий тип стратифікації можна визначити як абсолютно закритий, стійкий, непроникний або як нерухомий. Теоретично протилежний тип внутрішньої структури стратифікації однієї і тієї самої висоти, а також того самого профілю - той, у якому вертикальна мобільність надзвичайно інтенсивна і має загальний характер. Тут перетинка між верствами дуже тонка, з великими отворами для переходу з одного поверху на інший. Тому, хоча соціальний будинок також стратифікований, як і соціальний будинок нерухомого типу, мешканці різних рівнів постійно змінюються; вони не залишаються довго на тому самому "соціальному поверсі", а за допомогою величезних сходів вони пересуваються "вгору і донизу". Такий тип соціальної стратифікації може бути визначений як відкритий, пластичний, проникний або мобільний. Між цими основними типами може існувати безліч середніх або проміжних типів...
Канали вертикальної циркуляції
Оскільки вертикальна мобільність наявна тією або іншою мірою в будь-якому суспільстві й оскільки між рівнями повинні існувати деякі "мембрани", "отвори", "сходи", "ліфти" або "шляхи", по яких індивідам дозволяється переміщуватися вгору або донизу з одного рівня на інший, то правомірно і нам було б розглянути питання про те, які ж у дійсності ці канали соціальної циркуляції.
Функції соціальної циркуляції виконують різні інститути.
І серед них є канали, що становлять для нас особливий інтерес. З їхньої кількості, що існує як у різних, так і в одному і тому самому суспільстві, але в різні періоди його розвитку завжди є декілька каналів, найбільш характерних для цього суспільства. Найважливішими з низки цих соціальних інститутів є: армія, церква, школа, політичні, економічні й професійні організації...
Механізми соціального тестування, добору і поділу індивідів усередині різних соціальних страт
1. Визначення
У будь-якому суспільстві є досить багато людей, які прагнуть просування у верхні верстви. Але оскільки лише деяким вдається зробити це і оскільки за нормальних умов соціальна циркуляція не має неупорядкованого характеру, то ймовірно припустити, що в будь-якому суспільстві є особливий механізм, що контролює процес вертикальної циркуляції. Цей контроль полягає, по-перше, у тестуванні індивідів для встановлення адекватного виконання ними соціальних функцій; по-друге, у селекції індивідів для визначених соціальних позицій; по-третє, у відповідному поділі членів суспільства за різними соціальними прошарками, у їхньому просуванні або деградації. Іншими словами, всередині стратифікованого суспільства існують не тільки канали вертикальної стратифікації, а й своєрідне "сито", яке просіває індивідів і визначає їм те або інше місце в суспільстві. Основна мета цього контролю - розподілити індивідів відповідно до їхніх талантів і можливостей успішного виконання своїх соціальних функцій. Якщо вони неправильно розподілені, то вони погано виконують свою соціальну роль, а в результаті страждає все суспільство: воно дезинтегрується. Навряд чи існувало й існує таке суспільство, в якому розподіл індивідів зроблений цілком відповідно до правила - "кожний зобов'язаний знаходитися на тому місці, яке відповідає його здібностям". Однак тривала еволюція багатьох суспільств не означає, що їхній механізм соціального тестування, селекції й розподілу в цілому був адекватним і виконував свою функцію більш або менш задовільно. Проблеми, які потрібно тепер обговорити, мабуть, такі: 1) що становить цей механізм селекції і розподілу індивідів? 2) як і на якій основі він перевіряє, відбирає і розподіляє їх?
На перше питання можна відповісти просто: у будь-якому суспільстві цей механізм складається з усіх наявних соціальних інститутів і організацій, які виконують ці функції.
Як правило, це ті інститути, котрі функціонують як канали вертикальної циркуляції, а саме: сім'я, армія, церква, школи, політичні, професійні організації. Вони становлять не тільки канали соціальної циркуляції, але водночас і "сито", яке тестує і просіває, відбирає і розподіляє своїх індивідів за різними соціальними стратами і позиціями.
Деякі з них, такі як сім'я і школа, становлять механізми, що перевіряють головним чином загальні властивості індивідів, необхідні для успішного виконання великої кількості функцій (рівень інтелекту, здоров'я і характер). Інші інститути, подібно до професійних організацій, є механізмами, які тестують специфічні якості індивідів, необхідні для успішного виконання спеціальних функцій у тій або іншій професії (наприклад, голос для співака, ораторський талант для політика, фізична сила для важкоатлета і т. ін.). Звернемося тепер до того, як ці інститути виконують задані функції і які типи тестування, селекції і розподілу існують у різних суспільствах? Такий аналіз дасть нам можливість глибше проникнути у велику кількість інститутів і покаже нам, що якими б абсурдними вони не здавалися на перший погляд насправді багато які з них абсолютно природні за наявних соціальних умов...
...Будь-яка людина, котра розпочинає перебудову суспільства, повинна звернути особливу увагу на проблему правильної реорганізації цих інститутів, і перш за все з погляду їх тестувальних, селекційних і розподільних функцій, а вже потім - як утворювальних механізмів. Якщо вони дефективні під цим кутом зору, то жодні соціальні поліпшення не принесуть тривалої і глибокої зміни. У кінцевому результаті історію творять люди. Люди, які займають становища, яким вони не відповідають, можуть "успішно" зруйнувати суспільство, але не можуть створити нічого цінного, і навпаки.
Здається, сказаного досить для опису загальної концепції соціального простору та його параметрів. Перейдемо тепер до детальнішого опису об'єктів, що досліджуються.
Виокремивши типи вертикальної мобільності і соціальної стратифікації, звернемося до аналізу різних суспільств і часових етапів їхнього розвитку з погляду вертикальної мобільності й проникності їхніх рівнів...
