
- •Передмова
- •Розділ 1. Філософія як соціокультурний феномен Сергій Кримський (нар. 1930 р.)
- •Філософія - авантюра духу чи літургія смислу?
- •Борис Яковенко (1884-1949)
- •Що таке філософія? (вступ до трансценденталізму)
- •Карл Ясперс (1883-1969)
- •Філософська віра Поняття філософської віри
- •Зміст філософської віри
- •Простір змісту віри
- •Розум і комунікація
- •Розділ 2. Філософія як система знання Евальд Ільєнков (1924-1979)
- •Філософія і молодість
- •Рене Декарт (1596-1650)
- •Метафізичні розмисли
- •Міркування стосовно наук
- •Головні правила методу
- •Мартін Гайдеггер (1889-1976)
- •Що таке метафізика?
- •Розділ 3. Категорії філософії, їх зміст і функції Аристотель (384-322 до н. Е.)
- •Категорії Глава п'ята [Сутність]
- •Глава шоста [Кількість]
- •Глава сьома [Співвідношення]
- •Глава восьма [Якість]
- •Глава дванадцята [Первинне й вторинне]
- •Глава тринадцята [Дане разом]
- •Глава чотирнадцята [Шість видів руху]
- •Глава п'ятнадцята [Володіння]
- •Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
- •Наука логіки Розділ перший. Вчення про буття
- •§ 86. Чисте буття утворює початок, тому що воно одночасно є й чистою думкою, і невизначеною простою безпосередністю, а першопочаток не може бути чим-небудь опосередкованим і визначеним.
- •§ 88. Так само й ніщо як безпосереднє, таке, що дорівнює собі, є, навпаки, тим самим, що й буття. Істину як буття, так і ніщо становить єдність їх обох, ця єдність є становлення.
- •§ 101. Кількість, істотно покладена з визначеністю, що в ній міститься, яка виключає всі інші, є визначеною кількістю (Quantum), обмеженою кількістю.
- •§ 103. Границя тотожна з цілим визначеної кількості; як різноманітне в собі, вона є екстенсивною величиною, але як у собі проста визначеність, вона є інтенсивною величиною, або ступенем.
- •§ 107. Міра є якісно визначеною кількістю насамперед як безпосереднє; вона є визначеною кількістю, з якою пов'язане деяке наявне буття або деяка якість.
- •Розділ другий. Вчення про сутність
- •§ 115. Сутність світиться в собі видимістю, або є чистою рефлексією; таким чином, вона є лише відношенням із собою, але не як безпосереднє відношення, а як рефлексування, вона є тотожністю із собою.
- •Розділ третій. Вчення про поняття
- •§ 178. Судження поняття має своїм змістом поняття, тотальність у простій формі, загальне в його досконалій визначеності.
- •Критика чистого розуму Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять Аналітики понять розділ перший. Про дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять
- •Трансцендентальний дороговказ для відкриття всіх чистих розсудкових понять Секція перша. Про логічне застосування розсудку взагалі
- •Трансцендентальний дороговказ до відкриття всіх чистих розсудкових понять Секція друга. Про логічну функцію розсудку в судженнях
- •Секція третя. Про чисті розсудкові поняття, або категорії
- •Розділ 4. Основні етапи розвитку філософської думки Григорій Сковорода (1722-1794)
- •Дружеский разговор о душевном мире
- •Генеалогія моралі Трактат перший. "добро і зло". "хороше і дурне"
- •Емманюель Левінас (1905-1995)
- •Чи є онтологія фундаментальною?
- •1. Примат онтології
- •2. Сучасна онтологія
- •3. Двозначність сучасної онтології
- •4. Інший як співрозмовник
- •5. Етичне значення іншого
- •Розділ 5. Філософія та світогляд Вільгельм Дильтей (1833-1911)
- •Типи світогляду і виявлення їх у метафізичних системах і. Життя й світогляд
- •Життєвий досвід
- •Загадка життя
- •Закон утворення світоглядів
- •Будова світогляду
- •Багатоманіття світоглядів
- •Типи світогляду в релігії, поезії й літературі
- •Релігійний світогляд
- •Світогляд у поезії
- •Типи світогляду в метафізиці
- •Натуралізм
- •Ідеалізм свободи
- •Об'єктивний ідеалізм
- •Володимир Шинкарук (1928-2001)
- •Світогляд і філософія
- •Ернст Кассирер (1874-1945)
- •Дослідження людини. Вступ до філософії культури
- •Розділ 6. Філософія буття Володимир Ленін (1870-1924)
- •Матеріалізм і емпіріокритицизм Чи існує об'єктивна істина?
- •Фрідріх Шеллінг (1775-1854)
- •Про відношення реального та ідеального в природі
- •До історії нової філософії (мюнхенські лекції)
- •Екзистенціалізм - це гуманізм
- •Розділ 7. Філософське розуміння природи Володимир Вернадський (1863-1945)
- •Декілька слів про ноосферу
- •Ауреліо Печчеї (1908-1984)
- •Людські якості Шість цілей для людства
- •Шість стартових цілей
- •Перша ціль: "зовнішні межі"
- •Друга ціль: "внутрішні межі"
- •Третя ціль: культурна спадщина
- •Четверта ціль: світове співтовариство
- •П'ята ціль: середовище проживання
- •Шоста ціль: виробнича система
- •Заключне слово
- •Денніс Медоуз (нар. 1942)
- •Межі зростання Технічний прогрес і межі зростання
- •Технічний прогрес у моделі світу Енергія та ресурси
- •Контроль над забрудненням навколишнього середовища
- •Зростання врожайності та контроль над народжуваністю
- •Режим перевищення граничного значення
- •Технічний прогрес у реальному житті
- •Побічні ефекти технічного прогресу
- •Проблеми, які не мають технічних вирішень
- •Розділ 8. Людина як предмет філософського осягнення Людвіг Фоєрбах (1804-1872)
- •Фрагменти до характеристики моєї філософської біографії Сумніви
- •Дисертація (про єдиний, універсальний, безкінечний розум)
- •Лекції з логіки та метафізики в ерлангені
- •Думки про смерть та безсмертя
- •Сутність християнства
- •Основні положення філософії
- •Макс Шелер (1874-1928)
- •Місце людини в космосі
- •Еріх Фромм (1900-1980)
- •Анатомія людської деструктивності Інстинкти та людські пристрасті
- •Розділ другий. Фундаментально-феноменологічні розмисли Глава друга. Свідомість та природна дійсність
- •36. Інтенціональне переживання. Переживання як таке
- •39. Свідомість та природна дійсність. "Наївна" людина з її осягненням
- •42. Буття як свідомість та буття як реальність. Принципова відмінність способів споглядання
- •Розділ третій. Питання методики та проблематика чистої феноменології Глава перша. Попередні методичні міркування
- •63. Особливе значення методичних міркувань для феноменології
- •65. Обернена співвіднесеність феноменології з нею самою
- •66. Адекватне вираження ясних даностей. Однозначні терміни
- •69. Метод цілковито ясного схоплювання сутності
- •70. Метод прояснення сутності та роль сприйняття у ньому. Привілейоване становище нескутої фантазії
- •75. Феноменологія як дескриптивне вчення про сутності чистих переживань
- •Зиґмунд Фройд (1886-1939)
- •І. Я та воно
- •Іі. Я та воно
- •III. Я та над-я (я-ідеал)
- •Евальд Ільєнков (1924-1979)
- •Діалектика ідеального
- •Розділ 10. Теорія пізнання Іммануїл Кант (1724-1804)
- •Критика чистого розуму. Вступ і. Про різницю між чистим і емпіричним знанням
- •Іі. Ми володіємо певними апріорними знаннями, і навіть посполитий розсудок ніколи не позбавлений їх
- •Ііі. Філософія потребує науки, яка б визначала можливість, принципи та обсяг усіх апріорних знань
- •IV. Про різницю між аналітичними і синтетичними судженнями
- •V. У всіх теоретичних науках розуму містяться апріорні синтетичні судження як принципи
- •VI. Загальне завдання чистого розуму
- •VII. Ідея та поділ окремої науки, званої критикою чистого розуму
- •Бертран Рассел (1872-1970)
- •Людське пізнання. Його сфера та межі Розділ і. Індивідуальне і суспільне пізнання
- •Розділ XI. Факт, віра, істина і пізнання а. Факт
- •В. Істина
- •Г. Пізнання
- •Павло Копнін (1922-1971)
- •Гносеологічні та логічні основи науки Розділ V. Істина та її критерій
- •1. Об'єктивна істина
- •2. Істина як процес. Конкретність істини
- •Розділ 11. Філософія та методологія Ілля пригожин (нар. 1917)
- •Порядок із хаосу: Новий діалог "людини з природою"
- •Томас Кун (1922-1996)
- •Структура наукових революцій Вступ Роль історії
- •На шляху до нормальної науки
- •Природа нормальної науки
- •Пол Феєрабенд (1924-1996)
- •Аналітичний покажчик
- •Розділ 12. Філософія мови Ганс-Георг Гадамер (1900-2001)
- •Мова як горизонт герменевтичноі онтології
- •Олександр Потебня (1835-1891)
- •Думка і мова
- •Людвіг Вітгенштайн (1889-1951)
- •Логіко-філософський трактат
- •Розділ 13. Філософське осмислення історичного процесу Карл Маркс (1818-1883)
- •До критики політичної економії Передмова
- •Даніел Белл (нар. 1919)
- •Настання постіндустріального суспільства Вступ
- •Виміри постіндустріального суспільства
- •План цієї книги
- •Самуель Гантінгтон (нар. 1927)
- •Зіткнення цивілізацій модель прийдешнього конфлікту
- •Природа цивілізацій
- •Чому неминуче зіткнення цивілізацій?
- •Лінії розлому між цивілізаціями
- •Об'єднання цивілізацій: синдром "братніх країн"
- •Захід проти іншого світу
- •Розколоті країни
- •Конфуціансько-ісламський блок
- •Висновки для заходу
- •Горизонтальні й вертикальні параметри соціального простору
- •Соціальна стратифікація
- •1. Поняття й визначення
- •2. Основні форми соціальної стратифікації й відносини між ними
- •Соціальна мобільність, її форми та флуктуації
- •1. Концепція соціальної мобільності її форми
- •2. Інтенсивність (або швидкість) і всезагальність вертикальної соціальної мобільності
- •3. Рухливі й нерухливі форми стратифікованих суспільств
- •4. Демократія і вертикальна соціальна мобільність
- •Хосе Ортега-і-гассет (1883-1955)
- •Бунт мас і. Навала мас
- •IV. Зріст життя
- •V. Свідчення статистики
- •VI. Приступаємо до аналізу маси
- •VII. Шляхетне життя і просте життя, або зусилля і безвладність
- •VIII. Чому маси втручаються в усе і чому вони втручаються лише насильно
- •XIII. Найбільша небезпека - держава
- •Герберт Маркузе (1898-1979)
- •Ерос і цивілізація Додаток. Політична передмова 1966 року
- •Розділ 15. Філософія і духовність Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831)
- •Феноменологія духу Передмова
- •Памфіл Юркевич (1826-1874)
- •Серце та його значення у духовному житті людини, згідно з ученням слова божого
- •Семен Франк (1877-1950)
- •Душа людини
- •Розділ 16. Філософія економіки Карл Маркс (1818-1883)
- •Приватна власність і комунізм. Різні етапи розвитку комуністичних поглядів. Грубий, зрівняльний комунізм і комунізм як соціалізм, що збігається з гуманізмом
- •Макс Вебер (1864-1920)
- •Протестантська етика і дух капіталізму постановка проблеми
- •Френсіс Фукуяма (нар. 1952)
- •Довіра: Соціальні добродії і шлях до розквіту Передмова до другого видання
- •Розділ 1. Про ситуацію людини в кінці історії
- •Розділ 3. Масштаб довіри
- •Розділ 4. Мова добра і зла
- •Розділ 5. Соціальні чесноти
- •Розділ 7. Шляхи і манівці соціалі3ованості
- •Розділ 17. Філософія політики Нікколо Мак'явеллі (1469-1527)
- •Державець Скільки існує різновидів володінь і яким чином вони здобуваються
- •Про володіння спадкові
- •Про панства змішані
- •Чому царство Дарія, завойоване Олександером, не повстало проти спадкоємців Олександера по смерті останнього
- •Про риси, за які людей, а найбільше - державців хвалять або гудять
- •Про щедрість і ощадливість
- •Про жорстокість і милосердя і про те, що краще: щоб тебе любили чи щоб тебе боялися
- •Як владарі повинні дотримуватися свого слова
- •Як уникати людської зневаги й ненависті
- •Джон Локк (1632-1704)
- •Два трактати про врядування Про політичне чи громадянське суспільство. Про початки політичних суспільств. Про початки політичних суспільств
- •Юрген Габермас (нар. 1929)
- •Структурні перетворення у сфері відкритості Структурні перетворення суспільної відкритості - три ревізії. Зміна теоретичних меж
- •Розділ 18. Філософія і культура Освальд Шпенглер (1880-1936)
- •Присмерк Європи. Нариси морфології світової історії Вступ. Таблиці. Смисл чисел. Проблема світової історії. Макрокосм. Картина душі і почуття життя
- •Йоганн Гейзинга (1872-1945)
- •Природа і значення гри як явища культури
- •Гра й змагання як чинники формування культури
- •Ігровий елемент сучасної культури
- •Альберт Швейцер (1875-1965)
- •Культура і етика
Горизонтальні й вертикальні параметри соціального простору
Евклідовий геометричний простір - тривимірний. Соціальний простір - багатовимірний, оскільки є більше трьох варіантів групування людей за соціальними ознаками, які не збігаються один з одним (групування населення за належністю до держави, релігії, національності, професії, політичної партії, за економічним статусом, походженням, статтю, віком і т. ін.). Осі диференціації населення за кожною з цих груп специфічні, особливого роду і не збігаються одна з одною. І оскільки зв'язки всіх видів є істотними ознаками системи соціальних координат, то очевидно, що соціальний простір багатовимірний, і чим складніше диференційоване населення, тим численніші ці параметри. Для того щоб визначити місце деякого індивіда в системі населення США, яке, очевидно, більш диференційоване, чим, скажімо, аборигенне населення Австралії, необхідно вдатися до складнішої системи соціальних координат, апелюючи при цьому до великої кількості груп, з якими пов'язаний індивід.
Для спрощення завдання, однак, можливе скорочення числа параметрів до двох основних класів, за умови поділу кожного класу на кілька підкласів. Ці два основних класи можна визначити як вертикальний і горизонтальний параметр соціального всесвіту. На це е такі причини. Неважко знайти декілька індивідів, що належать до одних і тих самих соціальних груп (наприклад, усі вони можуть бути римськими католиками, республіканцями, зайнятими в автомобілебудуванні, з італійською мовою як рідною, громадянами США і т. ін.), однак по "вертикалі" їх соціальне становище може бути зовсім різним. Усередині групи римських католиків один із них може бути єпископом, тоді як інші - всього лише рядовими парафіянами. Усередині групи республіканців один може займати велику посаду в партії, інші ж - рядові виборці. Один може бути президентом автомобільного концерну, інші - рядовими працівниками. І якщо по горизонталі їхнє соціальне становище здається ідентичним, то по вертикалі спостерігається суттєва відмінність. Для опису цих відмінностей одних горизонтальних параметрів і властивої їм системи координат буде явно бракувати. Те саме можна сказати і про становище командувача армії й солдата, ректора і рядового службовця університету. Не враховувати такі взаємозв'язки по вертикалі неможливо. Саме з цими відмінностями найтісніше пов'язані наші повсякденні уявлення про соціальне становище. Ми часто користуємося такими висловлюваннями, як "підніматися соціальними сходами", "опуститися соціальними сходами", "вищі й нижчі класи", "бути на вершині соціальної піраміди", "опуститися на дно суспільства", "соціальні ранги й ієрархії", "соціальна стратифікація", "диференціація по горизонталі й вертикалі" і т. д. Взаємозв'язки як індивідів, так і груп можуть або знаходитися на одному горизонтальному рівні, або стояти на різних ступенях ієрархічної градації. Переміщення з групи в групу може бути не пов'язане з підйомом або падінням соціальними сходами, але може бути й зумовлене вертикальними переміщеннями. Просування соціальними сходами вгору прийнято вважати соціальним сходженням, а переміщення донизу - соціальним спадом. Таке повсякденне знання можна з успіхом використовувати й з науковою метою. У зв'язку зі своєю доступністю це знання допомагає належно орієнтуватися в складному соціальному всесвіті. Розмежування вертикальних і горизонтальних параметрів відображає явища, що дійсно існують у соціальному всесвіті: ієрархії, ранги, домінування й субординація, авторитет і слухняність, підвищення й зниження по службі. Усі ці явища і відповідні їм взаємозалежності представлені у вигляді стратифікації й суперпозиції. Для опису таких зв'язків необхідні й зручні вертикальні параметри. З іншого боку, взаємозв'язки, вільні від таких елементів, можна описати в горизонтальних параметрах. Коротше кажучи, під кутом зору соціальної технології, а також з погляду природи соціального всесвіту немає причин, що перешкоджають соціологові удаватися до описаного вище повсякденного розмежування двох основних параметрів соціального всесвіту.
Надалі йтиметься власне про соціальні явища в їхньому вертикальному вимірі. Нам доведеться вивчити висоту й профіль соціальних структур, їхню диференціацію за соціальними верствами, переміщення населення по вертикалі. Коротше, йтиметься про соціальну стратифікацію і вертикальну соціальну мобільність. Якщо ми і торкнемося горизонтальної структури соціальних тіл, то тільки між іншим. Тому, зважаючи на предмет дослідження, ми змушені будемо вдатися до таких об'єктів, як "верхні й нижчі соціальні страти", "люди, що знаходяться соціально нижче або вище інших" і т. ін. Щоб уникнути непорозуміння я повинен підкреслити, що ця термінологія зовсім не означає якої-небудь моєї суб'єктивної оцінки, вона лише описує формальне місце розташування людей усередині різних соціальних верств. Можливо, звичайно, що представники верхніх верств насправді кращі за представників нижчих верств; можливо й навпаки. Справа читача винести свій вердикт. Для мене ці терміни - всього лише зручний інструмент для аналізу й опису відповідних явищ і фактичних взаємозалежностей між ними. Завданням будь-якого дослідження є визначення взаємовідносин явищ, що досліджуються, як таких. Оціночна функція повністю виходить за межі суто наукового дослідження. Отже, щоб уникнути непорозуміння цей факт варто постійно мати на увазі...