6,Концепція вдосконалення виробництва
Мається на увазі те, що споживачі віддають перевагу товарам, які найширше розповсюджені та пропонуються за помірною ціною. В основі цієї концепції лежать такі передумови:
компанія концентрує увагу на зниженні собівартості (шляхом підвищення продуктивності) з тією метою, щоб виробляти товари за доступними цінами;
споживачі зацікавлені в купівлі товарів, які виробляє ця конкретна фірма. У такому разі можлива ситуація перевищення попиту на товар над його пропозицією, унаслідок чого головним завданням фірми стає пошук шляхів розширення виробництва;
споживачі знають про наявність виробів-аналогів і здійснюють свій вибір на основі порівняння цін на аналогічні товари.
7,Концепція вдосконалення товару
Це така орієнтація управління, яка передбачає, що споживач сприятливо відноситиметься до товару, оскільки він досить високої якості і має найкращі експлуатаційні властивості. У даному випадку фірма (організація) повинна сконцентрувати увагу на вдосконаленні товару
8,збутова концепція
Ключовий момент — організація продажу, побудова комунікацій зі споживачами, стимулювання покупок. Виходить із того, що споживачів необхідно "збуджувати", на них потрібно активно впливати. Такий підхід характеризується як агресивний маркетинг. Його критики зазначають, що збутова агресивність як явний пріоритет є дуже ризикованою політикою стосовно споживачів. Перша покупка дійсно має велику залежність від комунікаційної системи (наприклад, як результат впливу реклами), друга і наступні — головним чином від споживацьких вражень, пов'язаних із користуванням товаром. Власний споживацький досвід стає найбільш важливим фактором. Якщо він негативний, агресивним збутом важко щось змінити.
9,Концепція власне маркетингу або цільового маркетингу: вона полягає не тільки в тому, щоб виявити потреби і потреби клієнтів, але головне - забезпечення більш бажаною для них задоволення, ніж у конкурентів.Словами Ф. Котлера це пояснено в афоризмі: «Відшукайте потреби або створіть потребу клієнта і задовольните їх», тобто, щоб збільшити попит, необхідно придумати товару якесь «ноу-хау», необхідно його так виділити з маси товаром, щоб його «захотілося купити».
10,Концепція соціально-етичного маркетингу
Ця концепція будується на тому, що ринковий шлях підприємства до прибутку не повинен суперечити моральним нормам і довгостроковим інтересам суспільства. Прибуток, рівень задоволення потреб споживачів, урахування інтересів суспільства — це ті узагальнені постулати, що повинні визначати організацію бізнесу — діяльності.
Маркетингові зусилля відображаються в обсягах проданої продукції, досягненні суб'єктом пропозиції певних економічних показників. При цьому маркетингова діяльність вимагає врахування багатьох обставин, вона є доволі складною, творчою за своїм змістом. Але в будь-якому випадку однією з ключових передумов досягнення тривалої результативності маркетингових зусиль є те, що маркетолог не повинен бути картковим шулером щодо споживача. Маркетолог-шулер рано чи пізно програє на ринку. Адам Сміт знав про це ще близько 230 років тому.
У 1776 р. А Сміт видав свою книгу "Дослідження про природу та причини багатства народів" ("Багатство народів" — більш вживана назва сьогодні), де подав видатну роль ринку як механізму узгодження економічних інтересів у суспільстві: "Кожна людина обов'язково сприяє тому, щоб річний дохід суспільства був максимально великий. Зрозуміло, що зазвичай вона не має на увазі сприяти суспільній користі й не усвідомлює, наскільки вона сприяє цьому. Вона прагне лише власного зиску, причому в цьому випадку, як і в багатьох інших, вона невидимою рукою спрямовується до мети, яка не входила до її намірів".
Очевидно, що не варто випробувати на собі можливості "невидимої руки" щодо покарання, краще домагатися від неї винагороди для себе. Головне для цього — побачити та зрозуміти інтереси споживача, наповнити свої дії прагненням бути найкращим у задоволенні потреб споживача. Сьогодні це повинно "входити до намірів" виробника, продавця товару.
Особистий інтерес — великий мотив, сильніше за який немає. Але шлях до досягнення власного інтересу продавця в умовах ринку пролягає тільки шляхом реалізації інтересу покупця.
Слід відверто визнати, що маркетингова діяльність компаній з погляду інтересів як окремо взятої людини, так і суспільства в цілому, є достатньо суперечливою. Так, створені компаніями маркетингові комунікації (реклама, РК та ін.), з одного боку, інформують споживача про товари, послуги. До того ж, у багатьох випадках вони орієнтовані на отримання зворотних сигналів від споживачів. Це є важливим, бо дає змогу компаніям краще організувати свою діяльність з погляду орієнтації на найкраще задоволення потреб споживача. Але існує й інший бік справи: маркетингові комунікації стимулюють споживання, вони, безумовно, орієнтовані на те, щоб "розвивати" людину як споживача, й тому вони сприяють створенню "суспільства споживання". Люди не повинні перетворюватися на своєрідні додатки до речей, на тих, хто багато часу витрачає на пошук та обслуговування придбаних речей. Крім того, невпинний розвиток інформаційно-комунікаційних систем призводить, зокрема, до збільшення того потоку інформації, яка спрямовується на людей. "Інформаційна революція", "інформаційне суспільство" — це посилення навантаження на психіку людей.
Зазначені вище, а також інші соціально-етичні проблеми маркетингової діяльності (екологія, ресурсна обмеженість, демографія тощо), є дуже актуальними для сучасного життя та для майбутнього. І ця актуальність невпинно зростає, тому всілякої підтримки заслуговує прагнення будувати бізнес-діяльність таким чином, щоб враховувати ці проблеми або принаймні не загострювати їх. Разом з тим, питання в тому, наскільки відповідні прагнення, сприйняття зазначених проблем відбиваються у фактичній діяльності компанії, її реальних результатах, адже тут потрібне поєднання професійного управління і наявності адекватних морально-етичних якостей у значної кількості людей.
У цілому ж, можна, напевно, говорити переважно про близькість тієї або іншої системи конкретної компанії до тієї чи іншої концепції. Це тяжіння — свідоме або багато в чому спонтанне — є відображенням як об'єктивних умов, можливостей організації, так і особистих якостей, особливостей світогляду її власників і менеджерів.
10,Концепція стратегічного маркетингу (70-80-ті роки ХХ ст.) полягає в активному впливі з боку фірми на ринок шляхом передбачення майбутніх потреб і підготовки виробництва до їх задоволення, а також шляхом формування нових потреб і попиту покупців, використовуючи маркетингові засоби: рекламу, стимулювання продажу тощо. Отже, головне завдання стратегічного маркетингу - прогнозування тривалого успішного перебування на ринку та активний вплив на нього. В процесі реалізації цієї концепції система елементів маркетингу поповнилася чималою кількістю стратегій і відповідних матриць. Це стратегії росту бізнесу (матриця розвитку товару/ринку, запропонована І. Ансоффом) [1], стратегії позиціонування (матриця М. Портера) [8], стратегії, які враховують конкурентоспроможність фірми та привабливість ринку (матриця Бостонської консультаційної групи та матриця МакКінсі) [6] тощо. У процесі реалізації концепцій ринкового та стратегічного маркетингу з'явилися нові проблеми. 1. Максимальна концентрація виробників на індивідуальних потребах споживачів створює можливість погіршення задоволення потреб усього суспільства і внаслідок цього окремих споживачів як його членів. Йдеться про негативний вплив виробництва на довкілля: забруднення навколишнього середовища і створення екологічних проблем, вичерпування природних ресурсів тощо. 2. Ці дві концепції не забезпечують дотримання бізнесом етичних норм, повагу до людини, її прав. Серед численних засобів впливу (а то й тиску) бізнесу на покупців можна зокрема виділити телевізійну рекламу, яка часто спрямовується на нав'язування товарів шляхом тиску на телеглядача, прийомів масового гіпнозу, провокування у людей інстинктів натовпу. Отже, покупець перетворюється на об'єкт не лише дослідження, а й агресивного впливу. Розв'язання цих проблем є суттєвим внеском у формування системи маркетингу, яке стало головним завданням наступної концепції.
11,Концепція соціально-етичного маркетингу (80-90-ті роки ХХ ст.) передбачає виявлення індивідуальних і суспільних потреб споживачів та їх задоволення з дотриманням моральних норм, підвищення добробуту окремого споживача і суспільства в цілому. Ця концепція передбачає повагу бізнесу до прав особистості, не обмежується врахуванням поточних потреб споживачів, а спрямована на забезпечення їхнього довгочасного благополуччя, комплексне задоволення потреб людини як індивідуума, члена трудового колективу і суспільства в цілому.