Обмеження зі співвідношення площ посівів окремих сільськогосподарських культур та їх груп у сівозмінах

Основний вплив на формування оптимальної структури посівних площ господарства мають обмеження з виробництва валової і товар­ної продукції рослинництва, виробництва кормів. Але і дана група обмежень також у значній мірі впливає на оптимізацію структури посівних площ. Тут, у цих обмеженнях, повинні бути враховані аг­робіологічні і агротехнічні вимоги до співвідношення вирощуваних культур, їх чергування в сівозмінах.

При формулюванні обмежень переважно всі основні сільськогос­подарські культури обмежені (зверху чи знизу або і зверху і зни­зу) потребами у виробництві валової, товарної продукції в натурі, кормів. Тому лише в окремих випадках є необхідність обмежувати зверху чи знизу площу посіву окремих культур або їх груп. Іноді такі обмеження можуть суперечити обмеженням щодо виробництва про­дукції рослинництва на товарні і фуражні цілі, що спричинить не­сумісність умов задачі. Частіше виникає доцільність умови щодо площ посіву сільськогосподарських культур формулювати у вигляді співвідношень між окремими культурами чи їх групами. Наприклад, площа культури-попередника і площа культури, яка висівається як післяукісна чи післяжнивна, площа першого і другого укосів бага­торічних трав тощо:

(8)

Якщо співвідношення між площами посіву окремих культур прос­те, допустимо площа посіву наступної культури повинна бути не більша, ніж культури-попередника, то техніко-економічні коефіці­єнти при змінних представлені одиницями. Якщо, наприклад, льон в господарстві висівають тільки по пласту багаторічних трав, вико­ристання яких дворічне, то коефіцієнт при змінній, що означає площу посіву багаторічних трав буде 1, а при змінній, що означає площу посіву льону - 2 (Χ _б.т. - 2 Х_льон 0). В задачі можуть бути і складніші співвідношення між площами посіву певних груп культур.

Обмеження з дотримання належної структури поголів'я тварин

У переважній більшості задач основними змінними в тварин­ницьких галузях виступає поголів'я тварин різних видів в розрізі статево-вікових груп. Для дотримання належних пропорцій у відтво­ренні стада необхідно ввести відповідні обмеження:

(9)

Коефіцієнти при змінних показують співвідношення між пого­лів'ям окремих статево-вікових груп тварин. Наприклад, між пого­лів'ям корів і нетелів, між поголів'ям корів і приплодом тощо. Допустимо» в господарстві щорічно вибраковують 20% поголів'я корів. Поголів'я нетелів повинно забезпечити відтворення стада ко­рів. Звідси коефіцієнт при змінній, що означає поголів'я ко­рів -1, при змінній, що означає поголів'я нетелів - 5, або відпо­відно 0,2 і 1.

Другий приклад. Вихід телят (приплоду) на 100 корів складає 94. Коефіцієнт при змінній, що означає поголів'я корів, буде 0,94, при змінній, що означає поголів'я приплоду - 1.

Обмеження із забезпечення необхідного обсягу виробництва валової і товарної продукції

Потреби в тій чи іншій продукції, завдання з виробництва її товарної частини ε однією з основних умов постановки даної задачі. Обмеження з виробництва необхідної кількості валової і товар­ної продукціі формулюються окремо за кожним видом або за групами споріднених видів продукції. Можна формулювати обмеження і за групами видів продукції і одночасно за окремими видами, що вхо­дять у склад даної групи. Наприклад, з виробництва зерна разом і з виробництва зерна окремих культур.

В обмеженнях з виробництва валової продукції техніко-економічні коефіцієнти означають вихід валової продукції на одиницю змінної (без насіння), в обмеженнях з виробництва товарної про­дукції - товарної її частини. Константи в правій частині обмежен­ня означають потреби господарства чи завдання з виробництва відповідної продукції (зерна, цукрових буряків, картоплі, овочів. льону, молока, м'яса тощо).

Запис обмежень цієї групи може мати вигляд:

(10)

Не виключено, що за окремими видами продукції обмеження мож­на вводити "зверху" і "знизу", або навіть тільки "зверху". Це, пе­редусім, стосується ефективних в даних умовах видів продукції.