- •Вступна лекція
- •Необхідність використання економіко-математичного моделювання і еом в удосконаленні планування і управління сільськогосподарським виробництвом
- •Умови, які допускають застосування методів лінійного програмування
- •Симплексний метод лінійного програмування
- •1. Загальна характеристика симплексного методу
- •2. Математичне формулювання задачі
- •3. Алгоритм симплексного методу
- •Елемент Елементу Відповідний елемент Елемент початко вого
- •4. Особливості алгоритму м -методу
- •1. Постановка і математична модель транспортної задачі
- •2. Метод апроксимації
- •3. Метод потенціалів
- •4. Розподільчий метод
- •2.1. Поняття про моделі і моделювання. Математична модель і моделювання.
- •Етапи економіко-математичного моделювання
- •Постановка економіко-математичної задачі і вибір критерія оптимальності
- •Встановлення переліку змінних та обмежень.
- •Збирання інформації, розроблення техніко-економічних коефіцієнтів, констант і оцінок змінних
- •Побудова числової економіко-математичної моделі
- •Підготовка задачі до розв”язування. Аналіз одержаних результатів розв”язання
- •2.3. Економіко-математичне моделювання задач раціонів годівлі сільськогосподарських тварин Постановка задачі і можливі критерії оптимальності
- •1. Поживних речовин в раціоні повинно міститись не менше необхідної кількості:
- •2.4. Економіко-математичне моделювання задач для розрахунку оптимальної кормосуміші
- •Економіко-математичне моделювання задач використання заготовлених кормів
- •Моделювання оптимальної галузевої структури та спеціалізації Постановка задачі і вибір критерія оптимальності
- •Обгрунтування системи змінних
- •Умови задачі. Їх формалізація. Інформація для формалізації умов задачі
- •Обмеження з використання земельних угідь
- •Обмеження з балансу трудових ресурсів
- •Органічні добрива
- •Мінеральні добрива
- •Обмеження з виробництва і використання кормів
- •Обмеження зі співвідношення площ посівів окремих сільськогосподарських культур та їх груп у сівозмінах
- •Обмеження з дотримання належної структури поголів'я тварин
- •Обмеження із забезпечення необхідного обсягу виробництва валової і товарної продукції
- •Обмеження в використання основних виробничих фондів і капіталовкладень
- •Обмеження з матеріально-грошових затрат
- •Інші обмеження
- •Аналіз і оцінка результатів розв'язку задачі
- •Особливості економіко-математичного моделювання виробничої структури фермерських господарств
4. Розподільчий метод
Вирахувальну процедуру розв”язування транспортної задачі цим методом розглянемо на наступному прикладі.
Задача. В господарстві багаторічні і однорічні трави на сіно вирощуються на трьох полях. За попередніми розрахунками передбачається такий вихід сіна із кожного поля: з першого – 28 т, з другого – 32 т, з третього – 50 т.
Заготовлене сіно буде зберігатися в чотирьох сіносховищах, які знаходяться в різних місцях і можуть вмістити таку кількість сіна: перше – 20 т, друге – 35 т, третє – 32 т і четверте – 23 т.
Віддаль від полів до сіносховищ (км) наведена в таблиці 24.
Таблиця 24.- Віддаль від полів до сіносховищ, км
Поля |
Сіносховища |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
|
Перше |
7 |
4 |
4 |
10 |
Друге |
8 |
3 |
6 |
8 |
Третє |
5 |
12 |
9 |
2 |
Необхідно скласти такий план завезень сіна із полів до сіносховищ, при якому загальна кількість тонно-кілометрів була б мінімальною.
Для розв”язання даної задачі розподільчим методом необхідно спочатку всю економічну інформацію розмістити в робочу таблицю(матрицю).
У правому верхньому кутку кожної клітки записують оцінки, якими в даному випадку є віддаль від полів до сіносховищ. Ці числа утворюють матрицю показників критерія оптимальності. В основній частині клітки записують значення відшукуваних змінних величин Xij – кількість сіна, яка перевозиться від i- го поля до j- го сіносховища.
Таблиця 25.- Робоча таблиця для розв”язування транспортної
задачі розподільчим методом
С Поля |
1 |
2 |
3 |
4 |
Вихід сіна з полів , т |
І |
7 |
4 |
4 |
10 |
28 |
ІІ |
8 |
3 |
6 |
8 |
32 |
ІІІ |
5 |
12 |
9 |
2 |
50 |
Вмісткість сіносховищ, т |
20 |
35 |
32 |
23 |
110 |
Опорний план можна скласти за правилом північно-західного кута, способом розподілу по клітках з найкращими оцінками, або методом апроксимації.
В даній задачі опорний (початковий ) план складемо за правилом північно-західного кута (таб.26)
В результаті знаходження початкового плану одержано такі значення змінних:
х11= 20; х12= 8; х22= 22; х23= 5; х33= 27; х34= 23.
Значення останніх змінних рівні нулю, тобто:
х13= 0; х14= 0; х21= 0; х24= 0; х31= 0; х32= 0.
Таблиця 26 – Опорний варіант плану
С Поля |
1 |
2 |
3 |
4 |
Вихід сіна з полів, т |
І |
7 20 |
4 8 |
4
|
10
|
28 |
ІІ |
8
|
3 27 |
6 5 |
8
|
32 |
ІІІ |
5
|
12
|
9 27 |
2 23 |
50 |
Вмісткість сіносховищ, т |
20 |
35 |
32 |
23 |
110 |
Загальна кількість тонно-кілометрів при такому розподілі буде становити 572.
Алгоритм розподільчого методу вимагає, щоб загальна кількість заповнених кліток дорівнювала m + n - 1. В нашій задачі ця умова дотримується.
Знайдений розв”язок є допустимим, поскільки задовольняє всі вихідні умови обмеження.
Дальше перевіряють план на оптимальність. Для перевірки опорного і наступних планів на оптимальність вираховують числові характеристики для всіх незаповнених кліток. З цією метою для кожної незаповненої клітки будують замкнутий цикл (многокутник), який повинен з”єднати незаповнену клітку з іншими заповненими клітками. Цикл може проходити через заповнені і незаповнені клітки, але повороти вершин обов”язково робляться в заповнених клітках під прямим кутом.
Після побудови замкнутого циклу в клітки з вершинами проставляються почергово знаки плюс і мінус, починаючи з вихідної клітки. Враховуючи ці знаки додають оцінки кліток, в яких знаходяться вершини многокутника. Одержана з додатнім або від”ємним знаком сума оцінок є числовою характеристикою вихідної клітки.
В даній задачі (табл.24) числовими характеристиками будуть:
K21 – число +2
К31 – число –4
К32 – число +6
К13 – число –3
К14 – число +10
К24 – число +9.
Якщо задача розв”язується на мінімум лінійної функції, то оптимальний розв”язок буде тоді, коли всі числові характеристики будуть додатніми. Наявність хоча б однієї від”ємної числової характеристики вказує на те, що план не оптимальний і його необхідно покращувати.
Для вибору напрямку покращення плану знаходять ключову клітку. Ключовою кліткою буде клітка, яка має найбільшу числову характеристику за абсолютною величиною із знаком мінус. В нашому випадку це клітка К31. Для цієї клітки будуємо замкнутий цикл(многокутник). Перерозподіл проводиться так само, як і при розв”язуванні транспортної задачі методом потенціалів. Одержаний новий план завезень сіна із полів до сіносховищ наведений в таблиці 27.
Загальна кількість тонно-кілометрів при такому плані становить 4920, або на 800 менше в порівнянні з попереднім (опорним) варіантом планом.
Дальше вся вирахувальна процедура повторюється. Для того, щоб перевірити новий варіант плану на оптимальність (табл.27) знову для всіх незаповнених кліток вираховують числові характеристики.
Для K11 – число +4
К21 – число +6
К32 – число +6
К13 – число –3
К14 – число +13
К24 – число +9.
Таблиця 27 – Другий варіант плану
С Поля |
1 |
2 |
3 |
4 |
Вихід сіна з полів, т |
І |
7
|
4 28 |
4
|
10
|
28 |
ІІ |
8
|
3 7 |
6 25 |
8
|
32 |
ІІІ |
5 20 |
12
|
9 7 |
2 23 |
50 |
Вмісткість сіносховищ, т |
20 |
35 |
32 |
23 |
110 |
Даний варіант плану не є оптимальним, поскільки ознака оптимальності не дотримується для клітки К13. Ця клітка буде ключовою. Поліпшення його за описаною вище методикою наведено в таблиці 27.
Таблиця 28 – Третій варіант плану
С Поля |
1 |
2 |
3 |
4 |
Вихід сіна з полів, т |
І |
7
|
4 3 |
4 25 |
10
|
28 |
ІІ |
8
|
3 32 |
6
|
8
|
32 |
ІІІ |
5 20 |
12
|
9 7 |
2 23 |
50 |
Вмісткість сіносховищ, т |
20 |
35 |
32 |
23 |
110 |
При такому варіанті плану загальна кількість тонно-кілометрів становить 4170, що на 750 менше в порівнянні з попереднім варіантом плану.
Знову перевіряємо цей план на оптимальність шляхом вирахування числових характеристик для всіх незаповнених кліток.
Для K11 – число +7
К21 – число +9
К32 – число +3
К23 – число +3
К14 – число +13
К24 – число +12.
Відсутність від”ємних числових характеристик свідчить про те, що одержаний план завезень сіна із полів до сіносховищ є оптимальним і тому загальна кількість тонно-кілометрів, яка становить 4170, є мінімальною.
Згідно оптимального плану доцільно із першого поля 3 т сіна завезти на друге сіносховище, а 25 т - в третє сіносховище; із другого поля всі 32 т сіна доцільно завезти в друге сіносховище, а із третього поля – 20 т – в перше сіносховище, 7 т в третє і 23 т в четверте сіносховище.
Примітка. При розв”язуванні транспортної задачі на максимум лінійної функції оптимальний план буде тільки тоді, коли всі числові характеристики будуть від”ємними. Коли є додатні числові характеристики – план не оптимальний. Ключовою кліткою буде клітка, яка має найбільшу числову характеристику із знаком “плюс”.
Моделювання виробничих систем в АПК

іносховища
іносховища
іносховища
іносховища