- •1. Предмет, об’єкт, суб’єкт, завдання та інструменти макрофінансового бюджетування
- •28. Етапи розвитку макрофінансового бюджетування в провідних країнах світу та запровадження за програмами в Україні.
- •45. Характеристика макрофінансового бюджетування з «нуля» та «програмного» бюджетування, їхні відмінност
- •46.Сутність, етапи. Елементи (їх взаємозвязок) макрофінансового бюджетування
- •49.Суб’єкти макрофінансового бюджетування.
- •50 Відмінність понятть «макрофінансове бюджетування» та «виконання бюджету.
- •56. Поняття «програмно-цільового бюджетування».
- •82. Відмінність понять «макрофінансове бюджетування» та «бюджетний процес».
- •107.Макрофінансове бюджетування з «нуля» , переваги та недоліки
- •112.Відмінність поняття «макрофінансове бюджетування» від «планування бюджетних видатків».
- •135. Переваги та недоліки «програмного» макрофінансового бюджетування.
- •147. Особливості макрофінансового бюджетування на рівні місцевих бюджетів.
- •270.Чим відрізняється макрофінансове бюджетування «з нуля» від «базисного» бюджетування?
- •67. Програмні і непрограмні видатки у макрофінансовому бюджетуванні
- •72.Програмна класифікація видатків бюджетів в Україні, її призначення і зв’язок з іншими класифікаціями видатків.
- •98 Поняття «державного стандарту надання послуг, що оплачуються з бюджету» і державні гарантії.
- •101. Визначення бюджетного ефекту при плануванні видатків бюджету.
- •103. Використання програмної та функціональної,відомчої класифікацій видатків бюджетів в Україні.
- •159. Значення еквівалентності бюджетної послуги при макрофінансовому бюджетуванні
- •170 Моделі (підходи ) встановлення переліку послуг, що будуть надаватися за рахунок бюджетних коштів.
- •185. Особливості бюджетування видатків на обслуговування державного боргу в Україні.Фіскальні обмеження
- •6.Етапи (послідовність), структура стратегічного планування у бюджетуванні
- •8. Види стратегічного планування Наведіт.Ь приклади галузевого та загальнодержавного .
- •18. Субєкти стратегічного планування
- •30. Відмінність стратегічного плану головного розпорядника бюджетних коштів від бюджетної резолюції.
- •60. Охарактеризуйте зарубіжний досвід використання стратегічних планів головних розпорядників коштів.
- •88.Зв’язок стратегічного планування та середньострокового бюджетування.
- •105.Відмінність завдань у стратегічному плані від завдань у бюджетній програмі
- •165. Відмінність між стратегічним та середньостроковим плануванням при макрофінансовому бюджетуванні.
- •3.Взаємозв`язок довгострокових і короткострокових цілей у макрофінансовому бюджетуванні. Наведіть приклади.
- •21. Переваги середньострокового бюджетування порівняно із плануванням бюджету на рік. КоГування середньостр бюджету.
- •39.Середньострокове бюджетування,передумови запровадження етапи, основи для формування
- •62. Формати середньострокового бюджету та коригування.
- •65. Призначення макроекономічного прогнозу в макрофінансовому бюджетуванні.
- •197. Відмінність «базового» від «оптимістичного» сценаріїв при прогнозуванні.Макроеконом прогноз
- •237. Середньостроковий бюджет та особливості його коригування при «базисному» бюджетуванні.
- •2. Структури бюджетної програми в Україні.
- •11,Відмінність бюджетної програми від державної цільової програми в Україні,.
- •12.Етапи оцінки результативності бюджетних програм.
- •22. Паспорт бюджетної програми: сутність і призначення.
- •36 Підстави для призупинення бюджетних програм.
- •119. Форми і методи формування бюджетних програм.
- •122. Роль розпорядника коштів при макрофінансовому бюджетуванні за програмами.
- •152. Види і взаємозв’язок програм, що існують в Україні.
- •172. Бюджет, побудований за програмами, та його переваги перед постатейним бюджетом.
- •201. Бюджетна резолюція зв'язок із стратегією соц. –економ розвитку.
- •212. Відмінності понять «управління бюджетною програмою» та «виконання бюджету».
- •253. Характеристика і порівняння постатейного та програмного бюджетів.
- •63.Взаємозв’язок показників виконання у макрофінансовому бюджетуванні.
- •78. Характеристика груп результативних показників виконання програм(затрат, продукту..) Кількісні іякісні показники
- •79. Визначення соціальної результативності та соціальної ефективності, економічної результативності, економічної ефективності бюджетних видатків..Їхні критерії
- •90.Аналіз «витрат-вигод» та «вибір альтернатив».
- •96 Принципи формування результативних показників виконання бюджетної програми.
- •114. Призначення і взаємозв`язок показників виконання бюджетних програм. Сформулюйте вимоги, які повинні виконуватись під час їх розробки.
- •150. Використання методу swot при макрофінансовому бюджетуванні.
- •155 Характеристика принципів розробки результативних показників у макрофінансовому бюджетуванні.
- •204. Оцінка поточних витрат на утримання установи, її значення для макрофінансового бюджетування.
- •5.Суб`єкти моніторингу та оцінки бюдж програм, їхня інфо основа
- •9.Застосування результатів оцінки ефективності бюджетних програм.
- •34. Рейтингова система оцінки та інтегральна бюджетних програм
- •48. Запровадження оцінки бюджетних програм в Україні.
- •99..Оцінка бюджетних програм Відмінність проміжної від остаточної оцінки
- •100. Результати та цілі оцінки бюджетної програми при макрофінансовому бюджетуванні.
- •124. Цілі, види і результати оцінки бюджетних програм у макрофінансовому бюджетуванні.
- •134. Вимоги до системи моніторингу бюджетних програм у макрофінансовому бюджетуванні.
- •178.Система критеріїв попередньої оцінки бюджетних видатків.
- •15. Значення прозорості і доступності інформації про бюджет форми подання інфо. Поняття бюджетних слухань.
- •16.У яких формах здійснюється вплив громадян на макрофінансове бюджетування у демократичних країнах. Наведіть приклади.
- •33 Призначення «білої» книги бюджету., «Зелена» книга бюджету, її призначення.
- •70. Роль громадськості при макрофінансовому бюджетуванні, лобі
103. Використання програмної та функціональної,відомчої класифікацій видатків бюджетів в Україні.
Видатки бюджету класифікуються за чотирма ознаками:
1. Функціональна класифікація видатків бюджету (за функціями, з виконанням яких пов'язані видатки) (КФКВ);
2.Економічна класифікація видатків бюджету (за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці
видатки) (КЕКВ);
3.Відомча класифікація видатків (за ознакою головного розпорядника бюджетних коштів) (КВКВ);
4. Програмна класифікація видатків бюджету (КПКВ).
Функціональна класифікація здійснюється відповідно до основних функцій держави, які викладені у вигляді розділів видатків, з низкою підрозділів. Можна виділити три рівні функціональної класифікації:
перший рівень - розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення загальних функцій держави, Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування. Наприклад, 0100 - загальнодержавні функції, 0200 -оборона, 0300 - громадський порядок, безпека та судова влада, 0400 -економічна діяльність, 0500 - охорона навколишнього природного середовища тощо.
другий рівень - підрозділи та групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення відповідно функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування в межах відповідних розділів. Наприклад, розділ "Економічна діяльність" - 0400, підрозділ "паливно-енергетичний комплекс" – 0430.
третій рівень - цільові видатки за конкретними напрямами діяльності головних розпорядників бюджетних коштів у межах відповідних підрозділів. Наприклад, розділ "Духовний та фізичний розвиток" -0800; підрозділ "Культура та мистецтво" -0820
Економічна класифікація видатків бюджету визначає конкретне спрямування коштів, тобто предметно-цільове їх призначення,Кожний напрямок видатків має цільове призначення. Наприклад, поточні видатки (1000) за цільовим призначенням спрямовувати: на оплату праці працівників бюджетних установ - 1100; нарахування на заробітну плату - 1120; видатки на відрядження - 1140, оплату комунальних послуг та енергоносіїв -1160.
Відомча класифікація видатків бюджету дає можливість здійснювати повний економічний аналіз і контроль за витрачанням бюджетних коштів. Вона засвідчує, якому міністерству, відомству спрямовуються кошти, тобто містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр формування і використання фінансових ресурсів розпорядниками бюджетних коштів.
Наприклад, код Міністерства освіти і науки України - 220, Міністерства фінансів України - 350, Антимонопольного комітету України - 601, Рахункової палати України - 651, Тернопільської обласної державної адміністрації - 789 тощо.
Програмна класифікація видатків бюджету застосовується при формуванні бюджету за програмно-цільовим методом і щорічно визначається у законі про Державний бюджет України відповідно до вимог частини третьої статті 38 Бюджетного кодексу України.
Формування програмної класифікації видатків державного бюджету при складанні проекту закону про державний бюджет здійснюється за структурою кодування.
До 2002 року всі видатки державного бюджету відображалися за всіма видами класифікацій, окрім програмної. З 2002 року додатково впроваджено програмну класифікацію. Відповідно до вимог статей 10 і 38 Бюджетного кодексу України програмна класифікація видатків державного бюджету щорічно визначається у законі про Державний бюджет України, якщо він формується згідно з методикою ПЦБ. Саме ця класифікація є основою для складання і затвердження бюджету, а функціональна класифікація, за якою раніше формувалися показники видатків бюджету, слугує для аналітичних цілей і порівнянності бюджету України з бюджетами інших країн, оскільки узагальнює всі програми відповідно до напрямів діяльності держави.
Головна відмінність програмної класифікації видатків від старої функціональної, яка існувала до 2002 року, полягає у тому, що виконавцем кожної бюджетної програми згідно із концепцією може бути лише один головний розпорядник бюджетних коштів. За старою функціональною класифікацією одну функцію могли виконувати декілька головних розпорядників, що, як вважалося, не сприяло встановленню чіткої відповідальності за досягнення результатів.
Структура коду програмної класифікації видатків: ХХХ Х ХХ Х, де перші три цифри відображають код головного розпорядника коштів (відомча класифікація), четверта цифра відображає код выдповыдального виконавця,5-6 цифри-код програми, 7-код напряму діяльності. У програмній класифікації ще передбачено сьому цифру для відображення напрямків діяльності у рамках програми, але наразі ця цифра не застосовується через відсутність чіткої методології щодо формулювання напрямків діяльності та їх відмінності від економічної класифікації. Тому з метою спрощення системи і апробування її на практиці фактично код програми має шість знаків.
Код програми має відповідати функціональному коду та коду економічної класифікації
Обов’язковою умовою є віднесення коду конкретної бюджетної програми до відповідного коду нової функціональної класифікації, що забезпечує можливість групування бюджетних програм за функціональною класифікацією. Згідно з практикою, яка застосовується в Україні, бюджетна програма за своїм змістом має відноситися до одного розділу функціональної класифікації. Наприклад, програма «Підготовка кадрів для агропромислового комплексу у вищих навчальних закладах» відноситься до однієї функції «Освіта» та підфункції «Вища освіта», а її назва розкриває основний зміст заходу (програми).
Одночасно з розробкою програмної класифікації видатків державного бюджету виникла необхідність переглянути функціональну класифікацію видатків, призначення якої полягало у групуванні видатків бюджету за функціями, які виконуються державою, наприклад, освіта, охорона здоров’я, оборона. Метою зміни функціональної класифікації було приведення її у відповідність до міжнародних стандартів
Оскільки ця класифікація відповідає міжнародним стандартам, вона дозволяє робити порівняння державних видатків між різними країнами. Після впровадження ПЦБ до формування бюджету, із ролі головної класифікації видатків, функціональна класифікація видатків бюджету застосовується виключно в аналітичних і статистичних документах (складання показників зведеного бюджету, макроекономічний аналіз, порівняння з різними країнами).
Використання функціональної класифікації у аналітичних цілях перетворило програмну та економічну класифікації в основу для планування і виконання бюджетних видатків із 2002 року. На відміну від функціональної, програмна класифікація більш прозоро і чітко відображає видатки, оскільки структура її коду містить ознаки головного розпорядника коштів, відповідальн.
