- •1. Предмет, об’єкт, суб’єкт, завдання та інструменти макрофінансового бюджетування
- •28. Етапи розвитку макрофінансового бюджетування в провідних країнах світу та запровадження за програмами в Україні.
- •45. Характеристика макрофінансового бюджетування з «нуля» та «програмного» бюджетування, їхні відмінност
- •46.Сутність, етапи. Елементи (їх взаємозвязок) макрофінансового бюджетування
- •49.Суб’єкти макрофінансового бюджетування.
- •50 Відмінність понятть «макрофінансове бюджетування» та «виконання бюджету.
- •56. Поняття «програмно-цільового бюджетування».
- •82. Відмінність понять «макрофінансове бюджетування» та «бюджетний процес».
- •107.Макрофінансове бюджетування з «нуля» , переваги та недоліки
- •112.Відмінність поняття «макрофінансове бюджетування» від «планування бюджетних видатків».
- •135. Переваги та недоліки «програмного» макрофінансового бюджетування.
- •147. Особливості макрофінансового бюджетування на рівні місцевих бюджетів.
- •270.Чим відрізняється макрофінансове бюджетування «з нуля» від «базисного» бюджетування?
- •67. Програмні і непрограмні видатки у макрофінансовому бюджетуванні
- •72.Програмна класифікація видатків бюджетів в Україні, її призначення і зв’язок з іншими класифікаціями видатків.
- •98 Поняття «державного стандарту надання послуг, що оплачуються з бюджету» і державні гарантії.
- •101. Визначення бюджетного ефекту при плануванні видатків бюджету.
- •103. Використання програмної та функціональної,відомчої класифікацій видатків бюджетів в Україні.
- •159. Значення еквівалентності бюджетної послуги при макрофінансовому бюджетуванні
- •170 Моделі (підходи ) встановлення переліку послуг, що будуть надаватися за рахунок бюджетних коштів.
- •185. Особливості бюджетування видатків на обслуговування державного боргу в Україні.Фіскальні обмеження
- •6.Етапи (послідовність), структура стратегічного планування у бюджетуванні
- •8. Види стратегічного планування Наведіт.Ь приклади галузевого та загальнодержавного .
- •18. Субєкти стратегічного планування
- •30. Відмінність стратегічного плану головного розпорядника бюджетних коштів від бюджетної резолюції.
- •60. Охарактеризуйте зарубіжний досвід використання стратегічних планів головних розпорядників коштів.
- •88.Зв’язок стратегічного планування та середньострокового бюджетування.
- •105.Відмінність завдань у стратегічному плані від завдань у бюджетній програмі
- •165. Відмінність між стратегічним та середньостроковим плануванням при макрофінансовому бюджетуванні.
- •3.Взаємозв`язок довгострокових і короткострокових цілей у макрофінансовому бюджетуванні. Наведіть приклади.
- •21. Переваги середньострокового бюджетування порівняно із плануванням бюджету на рік. КоГування середньостр бюджету.
- •39.Середньострокове бюджетування,передумови запровадження етапи, основи для формування
- •62. Формати середньострокового бюджету та коригування.
- •65. Призначення макроекономічного прогнозу в макрофінансовому бюджетуванні.
- •197. Відмінність «базового» від «оптимістичного» сценаріїв при прогнозуванні.Макроеконом прогноз
- •237. Середньостроковий бюджет та особливості його коригування при «базисному» бюджетуванні.
- •2. Структури бюджетної програми в Україні.
- •11,Відмінність бюджетної програми від державної цільової програми в Україні,.
- •12.Етапи оцінки результативності бюджетних програм.
- •22. Паспорт бюджетної програми: сутність і призначення.
- •36 Підстави для призупинення бюджетних програм.
- •119. Форми і методи формування бюджетних програм.
- •122. Роль розпорядника коштів при макрофінансовому бюджетуванні за програмами.
- •152. Види і взаємозв’язок програм, що існують в Україні.
- •172. Бюджет, побудований за програмами, та його переваги перед постатейним бюджетом.
- •201. Бюджетна резолюція зв'язок із стратегією соц. –економ розвитку.
- •212. Відмінності понять «управління бюджетною програмою» та «виконання бюджету».
- •253. Характеристика і порівняння постатейного та програмного бюджетів.
- •63.Взаємозв’язок показників виконання у макрофінансовому бюджетуванні.
- •78. Характеристика груп результативних показників виконання програм(затрат, продукту..) Кількісні іякісні показники
- •79. Визначення соціальної результативності та соціальної ефективності, економічної результативності, економічної ефективності бюджетних видатків..Їхні критерії
- •90.Аналіз «витрат-вигод» та «вибір альтернатив».
- •96 Принципи формування результативних показників виконання бюджетної програми.
- •114. Призначення і взаємозв`язок показників виконання бюджетних програм. Сформулюйте вимоги, які повинні виконуватись під час їх розробки.
- •150. Використання методу swot при макрофінансовому бюджетуванні.
- •155 Характеристика принципів розробки результативних показників у макрофінансовому бюджетуванні.
- •204. Оцінка поточних витрат на утримання установи, її значення для макрофінансового бюджетування.
- •5.Суб`єкти моніторингу та оцінки бюдж програм, їхня інфо основа
- •9.Застосування результатів оцінки ефективності бюджетних програм.
- •34. Рейтингова система оцінки та інтегральна бюджетних програм
- •48. Запровадження оцінки бюджетних програм в Україні.
- •99..Оцінка бюджетних програм Відмінність проміжної від остаточної оцінки
- •100. Результати та цілі оцінки бюджетної програми при макрофінансовому бюджетуванні.
- •124. Цілі, види і результати оцінки бюджетних програм у макрофінансовому бюджетуванні.
- •134. Вимоги до системи моніторингу бюджетних програм у макрофінансовому бюджетуванні.
- •178.Система критеріїв попередньої оцінки бюджетних видатків.
- •15. Значення прозорості і доступності інформації про бюджет форми подання інфо. Поняття бюджетних слухань.
- •16.У яких формах здійснюється вплив громадян на макрофінансове бюджетування у демократичних країнах. Наведіть приклади.
- •33 Призначення «білої» книги бюджету., «Зелена» книга бюджету, її призначення.
- •70. Роль громадськості при макрофінансовому бюджетуванні, лобі
5.Суб`єкти моніторингу та оцінки бюдж програм, їхня інфо основа
Контроль є невід`ємною частиною системи регулювання, яка має на меті виявлення відхилень від прийнятих стандартів та порушення принципів, законності, ефективності та економії витрачання бюджетних коштів.
Моніторинг – безперервний процес збору та аналізу оперативних даних про бюджетну програму. Метою здійснення моніторингу є оперативне управління програмою, яке дає можливість здійснювати перерозподіл коштів між підпрограмами, завданнями, економічними кодами класифікації, вносити корективи у ці елементи програми. Але моніторинг не є основою для прийняття рішення про зупинення бюджетної програми, зменшення обсягів її фінансування тощо. Інструментами моніторингу є фінансова (планові та фактичні дані) та статистична звітність. Головним суб`єктом моніторингу виступає головний розпорядник коштів – відповідальний виконавець бюджетної програми.
Обєктом моніторингу є інфо щодо виконання бюджету загалом, окремих бедж прогам.
За суб’єктами здійсненя оцінки бюджетних програм: внутрішня – здійснюється безпосереднім виконавцем програми для удосконалення механізму реалізації програми;
зовнішня – здійснюється державними контролюючими органами (Рахункова палата, Контрольно-ревізійна служба), та органами, які відповідають за підготовку і реалізацію бюджету (Міністерство фінансів, Державне казначейство). У зарубіжних країнах до оцінки бюджетних програм часто залучаються недержавні інституції з метою неупередженості, незалежності та максимальної об’єктивності результатів оцінки;
комбінована – здійснюється одночасно внутрішніми підрозділами Головного розпорядника та інших інституцій.
Інструмнтами для здійснення моніторингу є вся доступна інфо про програму, певні форми(шаблони), в друкованому та електронному вигляді.
Джерелами іфно можуть бути дані бухгалтерського, статистичного,внутрішньогосподарського обліку, звітності про виконання кошторисів, матеріали внутрішнього контролю.
9.Застосування результатів оцінки ефективності бюджетних програм.
Показники ефективності в залежності від напрямів, що виконуються в ході бюджетної програми, можуть визначатися як:
витрати ресурсів на одиницю показника продукту (економність);
відношення максимальної кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до визначеного обсягу фінансових ресурсів (продуктивність);
досягнення визначеного результату (результативність).
Показники ефективності свідчать про успішність виконання бюджетної програми та вказують на вартість одиниці продукції, витрати ресурсів на одиницю показника продукту (наприклад, середні витрати на одного учня, завантаженість ліжкового фонду тощо).
Показники ефективності вказують найчастіше на витрачені бюджетні кошти на одиницю продукту бюджетної програми.
Обчислення та аналіз показнику ефективності особливо важливі в динаміці, яка показує зміни його рівня. Методи визначення цього показника повинні:
повністю враховувати плановий та фактичний обсяг товарів (робіт, послуг) та затрати на їх виробництво;
забезпечувати єдність методів вимірювання продуктивності праці.
Показники ефективності мають бути:
наскрізними – однаково обраховуватися і відслідковуватися у динаміці під час виконання бюджетної програми;
зведеними – показувати у своїй сукупності цілісну картину, без прихованих похибок методів розрахунку (наприклад, можна визначити ефективність видатків за групами бюджетних установ одного типу (у освіті – вузи, школи, академії, коледжі), а можна – за сукупністю бюджетних установ освіти в цілому по Україні. У другому випадку ефективність буде не точною;
порівняними – повинні бути порівняними із схожими показниками у сфері недержавної власності.
Приклад:Фундамеетальні дослідження наукових установ НАН України.Результативний показник: середні витрати фінансування на одну тему, сере витрати на фін однієї установи, що здійсн дослідж.
32 Відмінності між моніторингом та оцінкою виконання бюджетних програм.
Моніторинг бюджетних програм це постійний процес збору даних про хід реалізації бюджетних програм, аналіз та контроль за використанням бюджетних коштів та досягненням результативних показників бюджетних програм.
Оцінка являє собою періодичний процес збору та аналізу інформації про виконання бюджетних програм з метою визначення результативності програми та ефективності витрат, здійснених на її виконання.
Оцінка здійснюється, як правило, на ключових етапах реалізації програми або після її завершення.
Головною відмінністю моніторингу від оцінки є та, що моніторинг може здійснюватися на щоденній основі, його дані повинні постійно поновлюватися і бути співставними, моніторинг не пояснює причини виникнення проблем, а лише виявляє самі проблеми. Моніторинг використовується для проведення оцінки.
