5.Суб`єкти моніторингу та оцінки бюдж програм, їхня інфо основа

Контроль є невід`ємною частиною системи регулювання, яка має на меті виявлення відхилень від прийнятих стандартів та порушення принципів, законності, ефективності та економії витрачання бюджетних коштів.

Моніторинг – безперервний процес збору та аналізу оперативних даних про бюджетну програму. Метою здійснення моніторингу є оперативне управління програмою, яке дає можливість здійснювати перерозподіл коштів між підпрограмами, завданнями, економічними кодами класифікації, вносити корективи у ці елементи програми. Але моніторинг не є основою для прийняття рішення про зупинення бюджетної програми, зменшення обсягів її фінансування тощо. Інструментами моніторингу є фінансова (планові та фактичні дані) та статистична звітність. Головним суб`єктом моніторингу виступає головний розпорядник коштів – відповідальний виконавець бюджетної програми.

Обєктом моніторингу є інфо щодо виконання бюджету загалом, окремих бедж прогам.

За суб’єктами здійсненя оцінки бюджетних програм: внутрішня – здійснюється безпосереднім виконавцем програми для удосконалення механізму реалізації програми;

зовнішня – здійснюється державними контролюючими органами (Рахункова палата, Контрольно-ревізійна служба), та органами, які відповідають за підготовку і реалізацію бюджету (Міністерство фінансів, Державне казначейство). У зарубіжних країнах до оцінки бюджетних програм часто залучаються недержавні інституції з метою неупередженості, незалежності та максимальної об’єктивності результатів оцінки;

комбінована – здійснюється одночасно внутрішніми підрозділами Головного розпорядника та інших інституцій.

Інструмнтами для здійснення моніторингу є вся доступна інфо про програму, певні форми(шаблони), в друкованому та електронному вигляді.

Джерелами іфно можуть бути дані бухгалтерського, статистичного,внутрішньогосподарського обліку, звітності про виконання кошторисів, матеріали внутрішнього контролю.

9.Застосування результатів оцінки ефективності бюджетних програм.

Показники ефективності в залежності від напрямів, що виконуються в ході бюджетної програми, можуть визначатися як:

витрати ресурсів на одиницю показника продукту (економність);

відношення максимальної кількості вироблених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) до визначеного обсягу фінансових ресурсів (продуктивність);

досягнення визначеного результату (результативність).

Показники ефективності свідчать про успішність виконання бюджетної програми та вказують на вартість одиниці продукції, витрати ресурсів на одиницю показника продукту (наприклад, середні витрати на одного учня, завантаженість ліжкового фонду тощо).

Показники ефективності вказують найчастіше на витрачені бюджетні кошти на одиницю продукту бюджетної програми.

Обчислення та аналіз показнику ефективності особливо важливі в динаміці, яка показує зміни його рівня. Методи визначення цього показника повинні:

повністю враховувати плановий та фактичний обсяг товарів (робіт, послуг) та затрати на їх виробництво;

забезпечувати єдність методів вимірювання продуктивності праці.

Показники ефективності мають бути:

наскрізними – однаково обраховуватися і відслідковуватися у динаміці під час виконання бюджетної програми;

зведеними – показувати у своїй сукупності цілісну картину, без прихованих похибок методів розрахунку (наприклад, можна визначити ефективність видатків за групами бюджетних установ одного типу (у освіті – вузи, школи, академії, коледжі), а можна – за сукупністю бюджетних установ освіти в цілому по Україні. У другому випадку ефективність буде не точною;

порівняними – повинні бути порівняними із схожими показниками у сфері недержавної власності.

Приклад:Фундамеетальні дослідження наукових установ НАН України.Результативний показник: середні витрати фінансування на одну тему, сере витрати на фін однієї установи, що здійсн дослідж.

32 Відмінності між моніторингом та оцінкою виконання бюджетних програм.

Моніторинг бюджетних програм це постійний процес збору даних про хід реалізації бюджетних програм, аналіз та контроль за використанням бюджетних коштів та досягненням результативних показників бюджетних програм.

Оцінка являє собою періодичний процес збору та аналізу інформації про виконання бюджетних програм з метою визначення результативності програми та ефективності витрат, здійснених на її виконання.

Оцінка здійснюється, як правило, на ключових етапах реалізації програми або після її завершення.

Головною відмінністю моніторингу від оцінки є та, що моніторинг може здійснюватися на щоденній основі, його дані повинні постійно поновлюватися і бути співставними, моніторинг не пояснює причини виникнення проблем, а лише виявляє самі проблеми. Моніторинг використовується для проведення оцінки.