79. Визначення соціальної результативності та соціальної ефективності, економічної результативності, економічної ефективності бюджетних видатків..Їхні критерії

Соціальна результативність видатків бюджету = результат показника соціальної результативності при наявності видатків - результат показника соціальної результативності при відсутності видатків. Соціальна ефективність = соц. результативність / обсяг видатків у бюджетному році.

Критерії оцінки соціальної результативності та ефективності:

1. зайнятість населення - кількість робочих місць в установі (на підприємстві), для жінок, для людей пільгових категорій (інвалідів, студентів), для молоді.

2. умови праці, травматизм роботи - частка людей, які працюють у шкідливих умовах, частка жінок серед цих працівників, рівень травматизму на виробництві, професійні захворювання.

3. доходи населення - дохід на робітника підприємства, диференціація доходів населення, співвідношення доходу працівників та прожиткового мінімуму, частка населення з доходами, нижчими за прожитковий мінімум.

4. частка видатків установи на соціальну підтримку працівників (в т.ч. страхування).

5. інфраструктура проживання працівників - частка будівель, обладнаних газовим опаленням, каналізацією, телефонами та Інтернет; мережа асфальтованих доріг тощо.

Економічна результативність - це зміна певного економічного показника. Економічна результативність поточних видатків = результат при наявності видатків - результат при відсутності видатків.

Критерії економічної результативності можна згрупувати так:

1. обсяг реалізації послуги (у натуральному та вартісному виразі). У бюджетній сфері реалізація у натуральному виразі має більше значення, ніж у вартісному виразі.

2. конкурентноздатність (частка на регіональному ринку та частка, що вивозиться).

3. вартість - відношення ціни реалізації до цін подібної продукції на ринку, собівартість.

4. фінансові результати - балансовий прибуток підприємства, рентабельність виробництва, рентабельність реалізації.

5. кредитування а вирахуванням погашення - обсяг кредиторської заборгованості перед постачальниками, заборгованість з виплати заробітної плати, заборгованість перед бюджетом зі сплати податків.

6. якість фондів - зношеність основних фондів, фінансова віддача основних активів.

Економічна ефективність видатків = економічна результативність видатків/обсяг видатків у бюджетному році.

Економічна результативність та ефективність інвестиційних видатків бюджету розраховується з визначенням майбутньої вартості грошей.

90.Аналіз «витрат-вигод» та «вибір альтернатив».

«витрати—вигоди» призначена для виявлення й вимірювання вигід від реалізації державних програм з урахуванням чинника часу. Це дає можливість порівняти вигоди від бюджетних витрат на потреби сьогоднішнього дня з вигодами, віддаленими в часі, очікуваними в майбутньому. Йдеться або про мінімальні витрати на досягнення заданого результату (наприклад, рівня суспільного добробуту), або про максимальний результат за умови заданих обмежених витрат.

Цей метод передбачає грошовий розрахунок потенційних вигід від реалізації державних програм і проектів, здійснюваних на перспективу, порівняно з сумою пов'язаних з ними теперішніх витрат.

Головною проблемою цього методу є лаг між моментами фінансування й реальної віддачі з відповідним зіставленням величини теперішніх витрат з вартістю майбутніх вигід(дисконтування).

Процес аналізу включає три послідовні етапи:

• інформаційний: визначення переліку статей витрат та видів потенційних вигід пропонованої бюджетної програми;

• оціночний: визначення грошової оцінки очікуваних вигід;

• дисконтний: визначення майбутньої чистої вигоди (вартість вигоди мінус сума витрат) у сучасній її вартості та з урахуванням можливості бюджетного фінансування за даних умов.

Бюджетні установи, намагаючись утримати свою перевагу, пов’язану з досягнення щонайкращої результативністю, часом опиняються у невигідному становищі через політичний акцент на неперервності, який часто буває притаманним процесу складання бюджетів у державному секторі. У більшості випадків процесу складання бюджетів у державному секторі робиться акцент на представленні однієї альтернативи, яку пропонує організація або програма, для якої складається бюджет чи кошторис. Це явище є найбільш характерним для постатейних бюджетів, бюджетів результативності та програмних бюджетів, попри те, що у теорії двох останніх, наголошується на необхідності розробки альтернативних варіантів на стадії планування бюджету. При “складанні бюджету з нуля”, зазвичай, вимагається подання альтернативних варіантів (тобто, пакетів рішень) і, якщо подані варіанти чітко розмежовані, їх можна розглядати як альтернативи.