39.Середньострокове бюджетування,передумови запровадження етапи, основи для формування

У широкому розумінні середньострокове бюджетування - це встановлення цілей бюджетної політики на середньострокову перспективу із визначенням необхідного обсягу ресурсів для їх досягнення і подальшим виконанням програм.

Призначення середньострокового бюджетування полягає у можливості учасників бюджетного процесу узгодити свої стратегічні плани/програми діяльності з наявними бюджетними коштами як у рамках підготовки проекту бюджету на відповідний рік, так і на наступні періоди, що забезпечить перехід до формування довгострокової бюджетної політики.

Необхідність середньострокового бюджетування пояснюється тим, що розв’язання більшості завдань держ управління за допомогою бюджетних методів регулювання соц.-економ розвитку країни є неможливим без складання обґрунтованого середньо строк бедж плану.

Поєднання стратег плануавнняі середньо строк бюджетування дає змогу підвищити якість політичних рішень, вимірювання соц. й економічної ефективності бюджетних програм

В українській практиці не йде мова про середньострокове бюджетування через відсутність чіткого розуміння цього поняття і його відмінності від однорічного планування. Тому в чинному законодавстві не закріплено обов'язковість середньострокового бюджетування (зокрема у Бюджетному кодексі України), відтак, не наведено визначення і основних учасників цього процесу.

Середньострокове бюджетування складається з двох взаємопов'язаних етапів - середньострокового прогнозування(є першим етапом середньострокового бюджетування – це науково-обгрунтований процес передбачення тенденцій соціально-економічного розвитку в середньостроковій перспективі.) і середньострокового планування(є другим етапом середньострокового бюджетування і похідним процесом від прогнозування. Його суть полягає у оптимальному розподілі бюджетних ресурсів за програмами на середньострокову перспективу, виходячи із довго- і середньострокових цілей, визначених у стратегічних планах діяльності або інших подібних документах головних розпорядників коштів.)

Загальні підходи(основи?) до середньострокового бюджетування полягають у наступному:

1) виборі терміну для складання середньострокового бюджету;

2) інструменти, які використовуються при середньостроковому бюджетуванні;

3) формат середньострокового бюджету;

4) корегування середньострокового бюджету;

5) виконання середньострокових бюджетів.

62. Формати середньострокового бюджету та коригування.

Формат середньострокового бюджету визначає гнучкість або жорсткість (можливі) середньострокових бюджетних показників. У випадку затвердження бюджету на середньостроковий період всі бюджетні призначення набувають форму бюджетних асигнувань. Це є стабільною системою, але негнучкою до змін, а тому неефективною. У випадку затвердження бюджету на один рік, але з обов'язковою умовою відображення середньострокових планів разом із бюджетом на рік, формат бюджету є більш прозорим і гнучким до змін. У більшості країн ЄС середньостроковий бюджетний план не має статусу закону, але він може бути підзаконним актом або аналітичним документом, який подається разом із проектом бюджету на наступний рік і корегується протягом поточного року за тими ж процедурами, що і бюджет на відповідний рік. Загальна бюджетна дисципліна, що існує у цих країнах (Австралія, Нова Зеландія, ЄС, США), сприяє дотриманню середньострокових бюджетних показників.

План а 0 прогноз а1, прогноз а2 , прогноз а3.План а0 (з коригуванням)

прогноз а1, прогноз а2 , прогноз а3

Коигування середньострокового бюджету здійснюється для забезпеч реалістичності показників, адекватного реагування на зміни в розвитку економіки і для врахування наслідків реалізації політики минулих років.