- •1. Предмет, об’єкт, суб’єкт, завдання та інструменти макрофінансового бюджетування
- •28. Етапи розвитку макрофінансового бюджетування в провідних країнах світу та запровадження за програмами в Україні.
- •45. Характеристика макрофінансового бюджетування з «нуля» та «програмного» бюджетування, їхні відмінност
- •46.Сутність, етапи. Елементи (їх взаємозвязок) макрофінансового бюджетування
- •49.Суб’єкти макрофінансового бюджетування.
- •50 Відмінність понятть «макрофінансове бюджетування» та «виконання бюджету.
- •56. Поняття «програмно-цільового бюджетування».
- •82. Відмінність понять «макрофінансове бюджетування» та «бюджетний процес».
- •107.Макрофінансове бюджетування з «нуля» , переваги та недоліки
- •112.Відмінність поняття «макрофінансове бюджетування» від «планування бюджетних видатків».
- •135. Переваги та недоліки «програмного» макрофінансового бюджетування.
- •147. Особливості макрофінансового бюджетування на рівні місцевих бюджетів.
- •270.Чим відрізняється макрофінансове бюджетування «з нуля» від «базисного» бюджетування?
- •67. Програмні і непрограмні видатки у макрофінансовому бюджетуванні
- •72.Програмна класифікація видатків бюджетів в Україні, її призначення і зв’язок з іншими класифікаціями видатків.
- •98 Поняття «державного стандарту надання послуг, що оплачуються з бюджету» і державні гарантії.
- •101. Визначення бюджетного ефекту при плануванні видатків бюджету.
- •103. Використання програмної та функціональної,відомчої класифікацій видатків бюджетів в Україні.
- •159. Значення еквівалентності бюджетної послуги при макрофінансовому бюджетуванні
- •170 Моделі (підходи ) встановлення переліку послуг, що будуть надаватися за рахунок бюджетних коштів.
- •185. Особливості бюджетування видатків на обслуговування державного боргу в Україні.Фіскальні обмеження
- •6.Етапи (послідовність), структура стратегічного планування у бюджетуванні
- •8. Види стратегічного планування Наведіт.Ь приклади галузевого та загальнодержавного .
- •18. Субєкти стратегічного планування
- •30. Відмінність стратегічного плану головного розпорядника бюджетних коштів від бюджетної резолюції.
- •60. Охарактеризуйте зарубіжний досвід використання стратегічних планів головних розпорядників коштів.
- •88.Зв’язок стратегічного планування та середньострокового бюджетування.
- •105.Відмінність завдань у стратегічному плані від завдань у бюджетній програмі
- •165. Відмінність між стратегічним та середньостроковим плануванням при макрофінансовому бюджетуванні.
- •3.Взаємозв`язок довгострокових і короткострокових цілей у макрофінансовому бюджетуванні. Наведіть приклади.
- •21. Переваги середньострокового бюджетування порівняно із плануванням бюджету на рік. КоГування середньостр бюджету.
- •39.Середньострокове бюджетування,передумови запровадження етапи, основи для формування
- •62. Формати середньострокового бюджету та коригування.
- •65. Призначення макроекономічного прогнозу в макрофінансовому бюджетуванні.
- •197. Відмінність «базового» від «оптимістичного» сценаріїв при прогнозуванні.Макроеконом прогноз
- •237. Середньостроковий бюджет та особливості його коригування при «базисному» бюджетуванні.
- •2. Структури бюджетної програми в Україні.
- •11,Відмінність бюджетної програми від державної цільової програми в Україні,.
- •12.Етапи оцінки результативності бюджетних програм.
- •22. Паспорт бюджетної програми: сутність і призначення.
- •36 Підстави для призупинення бюджетних програм.
- •119. Форми і методи формування бюджетних програм.
- •122. Роль розпорядника коштів при макрофінансовому бюджетуванні за програмами.
- •152. Види і взаємозв’язок програм, що існують в Україні.
- •172. Бюджет, побудований за програмами, та його переваги перед постатейним бюджетом.
- •201. Бюджетна резолюція зв'язок із стратегією соц. –економ розвитку.
- •212. Відмінності понять «управління бюджетною програмою» та «виконання бюджету».
- •253. Характеристика і порівняння постатейного та програмного бюджетів.
- •63.Взаємозв’язок показників виконання у макрофінансовому бюджетуванні.
- •78. Характеристика груп результативних показників виконання програм(затрат, продукту..) Кількісні іякісні показники
- •79. Визначення соціальної результативності та соціальної ефективності, економічної результативності, економічної ефективності бюджетних видатків..Їхні критерії
- •90.Аналіз «витрат-вигод» та «вибір альтернатив».
- •96 Принципи формування результативних показників виконання бюджетної програми.
- •114. Призначення і взаємозв`язок показників виконання бюджетних програм. Сформулюйте вимоги, які повинні виконуватись під час їх розробки.
- •150. Використання методу swot при макрофінансовому бюджетуванні.
- •155 Характеристика принципів розробки результативних показників у макрофінансовому бюджетуванні.
- •204. Оцінка поточних витрат на утримання установи, її значення для макрофінансового бюджетування.
- •5.Суб`єкти моніторингу та оцінки бюдж програм, їхня інфо основа
- •9.Застосування результатів оцінки ефективності бюджетних програм.
- •34. Рейтингова система оцінки та інтегральна бюджетних програм
- •48. Запровадження оцінки бюджетних програм в Україні.
- •99..Оцінка бюджетних програм Відмінність проміжної від остаточної оцінки
- •100. Результати та цілі оцінки бюджетної програми при макрофінансовому бюджетуванні.
- •124. Цілі, види і результати оцінки бюджетних програм у макрофінансовому бюджетуванні.
- •134. Вимоги до системи моніторингу бюджетних програм у макрофінансовому бюджетуванні.
- •178.Система критеріїв попередньої оцінки бюджетних видатків.
- •15. Значення прозорості і доступності інформації про бюджет форми подання інфо. Поняття бюджетних слухань.
- •16.У яких формах здійснюється вплив громадян на макрофінансове бюджетування у демократичних країнах. Наведіть приклади.
- •33 Призначення «білої» книги бюджету., «Зелена» книга бюджету, її призначення.
- •70. Роль громадськості при макрофінансовому бюджетуванні, лобі
8. Види стратегічного планування Наведіт.Ь приклади галузевого та загальнодержавного .
галузеве стратегічне планування - здійснюється державними інституціями, відповідальними за проведення державної політики у певній галузі, іншими словами - міністерствами і відомствами (бюджетними установами). При цьому, галузеве стратегічне планування має безпосередній зв'язок із загальнодержавною стратегією.
Галузеве стратегічне планування у деяких розвинутих країнах світу представлено стратегічними планами державних установ (міністерств і відомств – головних розпорядників коштів), як наприклад у США, довгостроковими угодами про надання послуг (як у Великобританії) або планами діяльності на довгостроковий період (як у країнах ЄС).
Галузеве стратегічне планування в Україні також здійснюється, але ця система не є упорядкованою належним чином, що призводить до появи все нових і нових програм без належного фінансового забезпечення їх реалізації.
Так, в Україні розробляються національні (затверджуються Парламентом) та державні (затверджуються Урядом) цільові програми, покликані вирішувати окремі проблеми у соціально-гуманітарній, науковій, економічній та інших сферах діяльності. Такі програми, як правило, розраховані на період від 3-х років і передбачають залучення значної кількості виконавців, різний ступінь відповідальності за виконання заходів програми, різні джерела фінансування (бюджетне, приватне, міжнародне, кредитне) тощо.
Порядок їх розроблення та затвердження регулюється Законом України від 18.03.2004 № 1621 «Про державні цільові програми»
загальнодержавне стратегічне планування - здійснюється Урядом у парламентсько-президентських республіках або Президентом у президентсько-парламентських республіках. У першому випадку у якості загальнодержавної стратегії виступає документ, який розробляється і затверджується Урядом на весь період його діяльності, основу якого складають програми політичних партій, які формують Уряд (Великобританія, Німеччина, Словаччина, Голландія). У другому випадку таким документом є Стратегія, що розробляється главою держави або парламентом (США, Російська Федерація, Україна до 2006 року);
Прикладами документів, які відносяться до загальнодержавного стратегічного планування є у США "Безпека США" (The National security strategy), "Запобігання тероризму (National strategy for combating terrorism" та ряд інших, у Великобританії - Програма діяльності Уряду.
В Україні наразі такого документу не існує, хоча кілька років тому було розроблено подібні документи - Послання Президента України до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття Стратегія економічної та соціальної політики на 2000 - 2004 рр")
18. Субєкти стратегічного планування
Стратегічне планування – система заходів, спрямованих на розроблення орієнтирів розвитку, стратегічних цілей політики для досягнення конкретних результатів у довгостроковій перспективі
Виходячи з наведеного, стратегічне планування можна розмежувати за субєктами його здійснення: сгалузеве стратегічне планування - здійснюється державними інституціями, відповідальними за проведення державної політики у певній галузі, іншими словами - міністерствами і відомствами (бюджетними установами). При цьому, галузеве стратегічне планування має безпосередній зв'язок із загальнодержавною стратегією.
загальнодержавне стратегічне планування - здійснюється Урядом у парламентсько-президентських республіках або Президентом у президентсько-парламентських республіках.