Конспект лекцій Змістовий модуль 1

Тема 1. Сутнісна характеристика потенціалу підприємства

Під економічним потенціалом підприємства (ЕПП) розуміється властивість підприємства забезпечувати власне довготривале функціонування і досягнення стратегічних цілей на основі використання наявних ресурсів. У відповідності з даним визначенням економічний потенціал підприємства розглядається у довготривалому періоді, тобто він повинен мати властивість змінювати свої характеристики під впливом змін цілей підприємства. В результаті дослідження економічного змісту потенціалу підприємства було встановлено:

• ЕПП характеризується як динамічна категорія, що розвивається разом із виробничими силами суспільства;

• ЕПП – складна економічна система категорій і функціональних відносин між елементами реального і гіпотетичного рівня розвитку системи;

• за своєю суттю ЕПП співвідноситься як з реальними можливостями об'єктів управління в практиці господарювання, так і з перспективними ресурсами.

Формування системи управління ЕПП відбиває можливості системи впорядкувати процеси формування потенціалу підприємства відповідно притаманним внутрішнім закономірностям господарської діяльності і необхідне для: аналізу поточного стану промислового підприємства; моделювання розвитку ЕПП; визначення найкращих способів використання ЕПП.

Основні функції управління ЕПП:

1. визначення цілей і пріоритетів розвитку ЕПП в сучасних умовах;

2. регулювання економічних проблем управління ЕПП;

3. оцінка ЕПП в розрізі ресурсних джерел;

4. підвищення ефективності використання ЕПП з урахуванням пріоритетів економії найбільш дефіцитних та коштовних ресурсів;

5. розробка системи регуляторів, які дозволяють оптимально використовувати ЕПП, що сприяє розвитку і зміцненню економічної самостійності підприємства.

Класифікацію видів потенціалу подано на рисунку 1.1.

Основною метою управління ЕПП, як системи взаємозалежних важелів, що забезпечують спрямований, координований і стимулюючий вплив на економічний потенціал у розрізі ресурсних джерел, є забезпечення раціонального його використання.

Структура ЕПП подана на рисунку 1.2.

Рисунок 1.1 – Класифікація видів потенціалу

Питання для самоконтролю

1. Сутність терміну «потенціал» та еволюція його використання в економічних дослідженнях.

2. Загальні підходи щодо формування потенціалу підприємства.

3. Поняття, характерні риси, структура потенціалу підприємства і сучасні тенденції його розвитку

Питання для самостійного вивчення

1. Взаємозв‘язки терміну “потенціал” з іншими економічними категоріями базисного рівня.

2. Критична оцінка методичних підходів до визначення сутності потенціалу підприємства.

3. Інтегровані потенціали різних рівнів національної економіки.

4. Зробити порівняльну характеристику найбільш поширених мо­делей структуризації потенціалу підприємства

Тема 2. Структура і графоаналітична модель потенціалу підприємства

Графоаналітичний метод діагностики підприємницького потенціалу підприємства, названий «Квадрат потенціалу», дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв'язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства. Метод має кілька теоретичних аспектів, які необхідно враховувати за обґрунтування управлінських рішень.

Узагальнюючи наявний досвід у практиці діагностики, діагностику потенціалу підприємства доцільно проводити методом порівняльної комплексної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональні блоками.

1. «Виробництво, розподіл та збут продукції» - необхідно проаналізувати: обсяг, структуру та темпи виробництва, фонди виробництва, наявний парк обладнання і рівень його використання, місцезнаходження виробництва та наявність інфраструктури, екологію виробництва, стан продажу.

2. «Організаційна структура та менеджмент» - розглядається організація і система управління, кількісний і якісний склад робітників, рівень менеджменту, фірмова культура.

3. «Маркетинг» - передбачає дослідження ринку, товару та каналів збуту, нововведень, комунікаційних зв'язків, інформації та реклами, маркетингових планів і програм.

4. «Фінанси» - аналіз фінансового стану підприємства за допомогою коефіцієнтів рентабельності, ефективності, ділової активності, ринкової стійкості, ліквідності тощо.

В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладається порівнювання підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків з умовним еталонним підприємством або з реальним підприємством, що має найліпші результати на ринку. Таким чином, базою для рейтингової оцінки стану та рівня використання підприємницького потенціалу є не суб'єк­тивні думки експертів, притаманні більшості інших методик оцінювання, а найвищі результати, досягнуті в реальній конкурентній боротьбі.

Цей підхід відповідає практиці ринкової конкуренції, де кожний самостійний товаровиробник намагається за всіма показниками діяльності бути ліпшим за свого конкурента.

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства «Квадрат потенціалу»:

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аіj), тобто таблиці, де по рядках записані номери показників (ї = 1,2, 3... n), а по стовпцях - назва підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3... m).

2. Для кожного показника знаходиться найкраще значення при врахуванні його ваги (тобто отримана позиція помножується на коефіцієнт, який розраховується як різність одиниці та ваги показника (що вказана в таблиці), і проводиться ранжирування підприємств із визначенням відповідного місця.

3. Для кожного підприємства знаходимо суму місць (Рj), отриманих у процесі ранжирування, за формулою:

Рj = а_ij (i=1, n) (2.1)

4. Трансформуємо отриману в ході ранжирування суму місць (Рj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис.2.4). Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (k), які застосовані у розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його.

Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk де k=1,2,3,4), знаходимо за допомогою формули

Bk = 100 – (Pj – n) * (100/ n(m – I)) (2.2)

5. Визначивши довжину всіх векторів, будуємо квадрат потенціалу підприємства (рис.2.1) і робимо відповідні висновки.

Потенціали підприємств можна класифікувати за розміром як великі, середні та малі. Великий потенціал мають, підприємства, коли довжина векторів, що створюють квадрат потенціалу підприємства, знаходиться в межах 70-100 умовних одиниць; середній - в межах 33-70 у.о.; малий-до 30 у.о.

Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства для розвитку потенціалу до оптимальних параметрів.

Другий та третій вектори квадрата потенціалу («Організаційна структура та менеджмент» і «Маркетинг») виступають передумовою подальшого розвитку потенціалу підприємства.

Рисунок 2.1 – Квадрат потенціалу підприємства

Четвертий вектор «Фінанси» є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.

Існує зв'язок між формою та розміром квадрата потенціалу підприємства і його життєвим циклом. На «стадії розвитку» - перебувають підприємства з формою потенціалу другого типу і можливостями його перетворення від малого до середнього за час проходження стадії. На «стадії успіху» - розташовані підприємства, форма потенціалу яких належить до першого типу й існує можливість перетворення його із середнього на велике. «Стадія занепаду» свідчить про негативні явища, що відбуваються з потенціалом підприємства, тобто про перехід до другої форми потенціалу та зменшення його розміру від великого до середнього, а потім і до малого.