4.4 Планування зміни залишків незавершеного виробництва

До складу незавершеного виробництва входять заготовки, деталі, комплекти, які перебувають на різних стадіях виробничого процесу й підлягають подальшому обробленню або складанню, а також вироби в складанні та на випробуваннях.

Обсяг незавершеного виробництва впливає на ефективність роботи підприємства. З одного боку, незавершена продукція потребує обігових коштів, і це негативно позначається на економічному становищі підприємства, а з іншого – забезпечує нор­мальний перебіг виробничого процесу, його безперервність і ритмічність. Тому величина незавершеного виробництва має підтримуватися на оптимальному рівні.

У планових розрахунках залишок незавершеного виробництва на початок планового періоду беруть за фактичними даними передпланового періоду, а на кінець – визначають різними розрахунковими методами.

НЗВ (залишок незавершеного виробництва) обчислюють для кожного виробу за такою формулою:

, (4.9)

де НЗВ – залишок незавершеного виробництва і-го виробу, грн;

С_і – собівартість і-го виробу, грн;

– середньодобовий випуск і-го виробу, од.;

Т_ц – тривалість виробничого циклу, днів;

К ^і_нв – коефіцієнт наростання витрат і-го виробу.

НЗВ у цілому по підприємству визначають так:

(4.10)

де n – кількість найменувань виробів.

Розрахунок залишків незавершеного виробництва та валової продукції наведено в табл. 4.2.

Таблиця 4.2 – Валова продукція та залишки незавершеного виробництва

Наймену вання продукції	Товарна продукція, тис. грн.	, тис. грн.	Розрахунок НЗВ на кінець планового періоду				НЗВ по собівартості, тис. грн.	НЗВ в оптових цінах, тис. грн.	Валова продукція тис. грн.
			Тц, днів	КНЗВ		С
С1	350,7	212	40	0,7	12	630	211,7	232,8	371,5
С2	297,3	200	40	0,7	10	800	224	246,4	343,7
Y1	401	157	30	0,6	15	580	156,6	172,3	416,3
Усього	1049	569					592,3		1025,7

Коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну дорівнює 1,1.

Коефіцієнт наростання витрат розраховують за такою формулою:

(4.11)

де - питома вага матеріальних витрат у собівартості і-го виробу.

Для складніших виробів із тривалим виробничим циклом визначають середній коефіцієнт наростання витрат, виходячи з планових відсотків готовності на різних стадіях виробничого циклу. Наприклад, плановий відсоток готовності за кварталами: І – 40, ІІ – 60, ІІІ – 80, ІV – 100.

Середній коефіцієнт готовності = (40 + 60 + 80 + 100) / 4  100 = 0,7.

Розрахунок НЗВ конкретних виробів застосовують на підприємствах із незначною номенклатурою.

За великої номенклатури продукції НЗВ обчислюють у цілому по всій продукції підприємства за такою формулою:

, (4.12)

де С_тп – собівартість товарної продукції у відповідному плановому періоді, грн;

Д – кількість днів у цьому періоді; – середня тривалість виробничого циклу, днів;

– середній коефіцієнт наростання витрат.

Обсяг незавершеного виробництва визначають у собівартості. Для оцінки залишків незавершеного виробництва в цінах їхню собівартість множать на коефіцієнт переведення собівартості продукції в товарну продукцію, який обчислюють як відношення товарної продукції в незмінних цінах до її собівартості.