Питання для самоперевірки

1. У чому різниця між дослідженням ринку й маркетинговим дослідженням?

2. Які основні етапи маркетингового дослідження?

3. Які основні види маркетингових досліджень?

4. Які основні дослідження та оцінки необхідно провести перед складанням плану збуту підприємства?

5. Які є основні методи оцінки майбутнього попиту на продукцію, які їхні переваги та недоліки?

6. Що таке «портрет споживача продукції»? Для чого він потрібний під час складання плану маркетингу?

7. У чому різниця та яка сутність понять потенціал ринку, потенціал збуту, прогноз збуту та квота на продаж (частка збуту)?

8. Які основні етапи та проблеми процесу планування збуту продукції?

9. Які основні методи прогнозування обсягів збуту, які їх переваги й недоліки та пріоритетність використання в сучасних умовах?

10. Які особливості планування збуту продукції за географічними територіями?

11. Які основні методи планування кількості територій збуту і, відповідно, кількості персоналу збутового відділу?

12. Які особливості встановлення норм збуту та планування збуту за методами «згори вниз» та «знизу вгору»?

Тема 4 виробництво продукції

4.1 Зміст і порядок розроблення плану виробництва

Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва.

План виробництва визначає обсяг випуску продукції в плановому періоді відповідної номенклатури, асортименту та встановленої якості згідно з планом продажу в натуральному та вартісному вираженнях.

Виробнича програма складається з двох основних розділів:

1. план виробництва продукції в натуральному вираженні;

2. план виробництва продукції у вартісному вираженні.

Основним завданням плану є створення на стадії виробництва передумов для одержання максимального прибутку внаслідок оптимального обсягу випуску продукції при найкращому використанні виробничих ресурсів.

Розроблення плану відбувається у такій послідовності:

1. визначаються номенклатура й асортимент продукції, що випускається; потреба в ній та обсяги поставок (портфель замовлень і господарські договори, за окремими видами продукції, держзамовлення);

2. на основі обсягу поставок визначається обсяг виробництва кожного виробу в натуральному вираженні;

3. обсяг випуску за окремими виробами обґрунтовується виробничою потужністю;

4. за номенклатурними групами розраховується загальний обсяг виробництва у вартісному вираженні.

Вимірники плану:

• натуральні (штуки, тонни, метри тощо) – дозволяють визначити обсяг тільки однорідної продукції;

• умовно-натуральні – дозволяють всі види продукції звести до одного вигляду, прийнятого за базу (умовні метри, умовні тонни та ін.). Переведення натуральних показників в умовно-натуральні здійснюється за допомогою коефіцієнтів, що враховують трудомісткість виробів;

• вартісні (грн). Необхідні для узагальненої оцінки обсягів діяльності підприємства, яке виробляє широкий асортимент продукції;

• трудові – визначають сумарну трудомісткість програми в нормативній (нормо-годин) і фактичній (людино-годин) трудомісткості.

У процесі планування виробництва продукції необхідно забезпечити взаємоузгодження обсягів виробництва продукції зі зміною попиту на неї в певні періоди.

Визначаючи виробничі можливості, виконують розрахунки наявних і потрібних виробничих потужностей, кількості працівників, матеріальних ресурсів. У ринкових умовах основним обмеженням обсягів виробництва товарів та послуг, що плану­ються, є недостатність ресурсів. Через це та через межі, що вони ставлять перед усякою виробничою діяльністю, обсяг виробниц­тва на кожному підприємстві лімітується багатьма факторами. Важливим чинником виробничих можливостей підприємства є виробнича потужність. Вона визначає рівень виробництва продук­ції та послуг, ступінь стримування обсягу випуску, тобто верхню межу продажу продукції. Верхня межа зумовлена наявністю вироб­ничих площ, технологічного устаткування, трудових ресурсів, матеріалів і капіталу.

На етапі планування виробничої програми й особливо її струк­тури, тобто питомої ваги конкретних видів виробів чи послуг, необхідно виходити з основних економіко-теоретичних положень, суть яких полягає в тому, що можливий випуск продукції за повного й ефективного використання ресурсів при даному розвитку технології характеризує крива виробничих можливостей, на якій зображено альтернативні варіанти структурної програми за повного використання ресурсів. Наприклад, у виготовленні двох різних виробів можливі такі співвідношення (табл. 4.1, рис. 4.1).

Таблиця 4.1 – Таблиця виробничих можливостей

Можливості	Виріб 1 (шт.)	Виріб 2 (шт.)
А	5	0
Б	4	2
В	2	5
Г	0	6

Рисунок 4.1 – Крива виробничих можливостей